Приводить Ахмад і інші хадіси від Абдуллаха ібн Амра:
بَيْنَمَا نَحْنُ حَوْلَ رَسُولِ اللَّهِ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ نَكْتُبُ إِذْ سُئِلَ رَسُولُ اللَّهِ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ أَيُّ الْمَدِينَتَيْنِ تُفْتَحُ أَوَّلًا قُسْطَنْطِينِيَّةُ أَوْ رُومِيَّةُ فَقَالَ رَسُولُ اللَّهِ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ مَدِينَةُ هِرَقْلَ تُفْتَحُ أَوَّلًا يَعْنِي قُسْطَنْطِينِيَّةَ
«Коли ми знаходились навколо Посланця Аллаха ﷺ і вели записи, його ﷺ спитали про те, яке із двох міст буде завойовне першим:Константинополь чи Рим?На що він відповів: «Місто Іраклія буде першим», — маючи на увазі Константинополь».
Хадіс є достовірним і загальновідомим. Його чули і продовжують чути багато мусульман. Він широко відомий серед вчених , про нього писали багато хто. Але я хотів би розглянути цей хадіс з точки зору його змісту і вказівок, а не просто як радісну звістку.
Даний хадіс несе в собі ідейну вказівку , оскільки з точки зору семантичного формулювання притягнуло до себе увагу те, що запитуючий має безпрецедентну глибину в ідейному плані. Адже торкнувшись сокровенної теми, першим чином йому спало на думку питання про те, яке із міст буде завойоване першим. Іншими словами, чи зможуть мусульмани набути сили,яка дозволить завоювати одне чи два міста? Варто відзначити той факт, що чоловік не питає про те, як це зробити, якою повинна бути сила, якими повинні бути можливості . Він розуміє, що обидва міста будуть завойовані, і це факт, але йому хочеться знати, хто буде першим. Усе це вказує на вищий ступінь переконаності у тому, з чим прийшов Посланець Аллаха ﷺ.
У питанні також присутня політична вказівка, яка вказує на ступінь обізнаності мусульман про те, що відбувається у світі, і на їх зацікавленість зовнішньою політикою. Вони знали, що обидва міста є найбільшими фортецями Римської імперії, і у випадку їх завоювання буде досягнута найбільша перемога , яка дозволить поширити Іслам до небачених до цього меж. Це свідчить про любов мусульман до своєї релігії, бажання донести її до інших , про розуміння свого обов’язку у справі донесення Божественного Послання до решти світу.
Цей хадіс — не єдиний, де говориться про благу звістку, адже благі звістки є і в інших текстах. Так Всевишній Аллах в одному із аятів радує нас:
هُوَ الَّذِي أَرْسَلَ رَسُولَهُ بِالْهُدَىٰ وَدِينِ الْحَقِّ لِيُظْهِرَهُ عَلَى الدِّينِ كُلِّهِ وَلَوْ كَرِهَ الْمُشْرِكُونَ
«Він — Той, хто відправив Свого Посланця з вірним керівництвом та істинною релігією , щоб піднести її над рештою усіх інших релігій, навіть якщо це ненависно многобожникам» (9:33).
У цьому аяті підтверджується велич Ісламу над рештою усіх інших релігій. Він по своєму формулюванню є повідомленням, але при цьому розуміється , що тут також має місце наказ. Тобто, Аллах вимагає від мусульман вести діяльність по піднесенню Ісламу на світовій арені. Аят наповнений красномовністю, яка заспокоює серця мусульман, вселяє дух надії. Спонукає до дій, відкидає пасивність. Саме це розуміли сподвижники, табіїни і ті, хто послідував за ними. І ми бачимо в історії Ісламу, як мусульмани, починаючи з епохи Праведного Халіфату, не раз намагались завоювати Константинополь, щоб опинитись із числа тих, про кого Посланець Аллаха ﷺ сказав наступне:
لَتُفْتَحَنَّ الْقُسْطَنْطِينِيَّةُ فَلَنِعْمَ الْأَمِيرُ أَمِيرُهَا وَلَنِعْمَ الْجَيْشُ ذَلِكَ الْجَيْشُ
«Константинополь неодмінно буде звойований! Який же чудовий той амір і яке ж чудове те військо!» (Ахмад, аль-Хакім).
У результаті лише через 800 років після слів Посланця ﷺ цієї честі був вшанований молодий султан Мухаммад аль-Фатіх (Мехмед II Завойовник). Так здійснилось завоювання першого міста, тепер залишився лише Рим. І, з дозволу Аллаха, це неодмінно буде зроблено! Проте завоювання Риму вимагає вставлення Другого Праведного Халіфату. І це теж одна із радісних звісток, про яку Посланець Аллаха ﷺ повідомив нам:
تَكُونُ النُّبُوَّةُ فِيكُمْ مَا شَاءَ اللَّهُ أَنْ تَكُونَ، ثُمَّ يَرْفَعُهَا إِذَا شَاءَ أَنْ يَرْفَعَهَا، ثُمَّ تَكُونُ خِلاَفَةٌ عَلَى مِنْهَاجِ النُّبُوَّةِ، فَتَكُونُ مَا شَاءَ اللَّهُ أَنْ تَكُونَ، ثُمَّ يَرْفَعُهَا إِذَا شَاءَ أَنْ يَرْفَعَهَا، ثُمَّ تَكُونُ مُلْكًا عَاضًّا، فَيَكُونُ مَا شَاءَ اللَّهُ أَنْ يَكُونَ، ثُمَّ يَرْفَعُهَا إِذَا شَاءَ أَنْ يَرْفَعَهَا، ثُمَّ تَكُونُ مُلْكًا جَبْرِيَّةً، فَتَكُونُ مَا شَاءَ اللَّهُ أَنْ تَكُونَ، ثُمَّ يَرْفَعُهَا إِذَا شَاءَ أَنْ يَرْفَعَهَا،ثُمَّ تَكُونُ خِلاَفَةً عَلَى مِنْهَاجِ النُّبُوَّةٍ. ثُمَّ سَكَتَ
«Пророцтво триватиме стільки, скільки побажає Аллах. Потім, коли побажає Аллах, воно зникне. Потім прийде період Халіфату, заснованого на методі пророцтва. Він так само триватиме стільки, скільки побажає Аллах. Потім, коли побажає Аллах, він припиниться. Потім наступить період злої монархії, яка так само триватиме стільки, скільки побажає Аллах. Потім, коли побажає Аллах, він припиниться. Потім наступить період деспотичного правління, яке триватиме стільки, скільки побажає Аллах. Потім, коли побажає Аллах, він припиниться. А потім знов наступить період Халіфату, правління у якому буде здійснюватись за методом пророцтва»,—а потім він ﷺ замовчав» (Ахмад).
Ми як і раніше відчуваємо важливість цих звісток, особливо у наші дні, коли інші накинулись на нас немов хижак, який накидається на свою жертву. Клянусь Аллахом! Сьогодні ми подібні муті, розсіяної у потоці, але ситуація скоро у корні зміниться, адже Аллах надасть допомогу тим, хто веде діяльність по встановленню влади Ісламу. Посланець Аллаха ﷺ сказав:
إِنَّ اللَّهَ زَوَى لِي الْأَرْضَ فَرَأَيْتُ مَشَارِقَهَا وَمَغَارِبَهَا، وَإِنَّ أُمَّتِي سَيَبْلُغُ مُلْكُهَا مَا زُوِيَ لِي مِنْهَا
«Аллах склав (зібрав) переді мною усю землю, і як побачив її від сходу до заходу. Володіння моєї Умми охоплять усе, що було зібрано і покладено переді мною …» (Муслім),
لَيَبْلُغَنَّ هَذَا الأَمْرُ مَا بَلَغَ اللَّيْلُ وَالنَّهَارُ وَلَا يَتْرُكُ اللَّهُ بَيْتَ مَدَرٍ وَلَا وَبَرٍ إِلَّا أَدْخَلَهُ اللَّهُ هَذَا الدِّينَ بِعِزِّ عَزِيزٍ أَوْ بِذُلِّ ذَلِيلٍ عِزًّا يُعِزُّ اللَّهُ بِهِ الْإِسْلَامَ وَذُلًّا يُذِلُّ اللَّهُ بِهِ الْكُفْرَ
«Ця справа неодмінно дійде до того місця, куди доходять ніч і день. І Аллах введе в оцю релігію кожен дім, із шерсті чи цегли: або за допомогою величі виличного , або за допомогою приниження приниженого. Могутністю Аллах звеличить цю релігію, а приниженням Аллах принизить невір’я» (Ахмад).
Хізб ут-Тахрір з усією рішучістю веде діяльність по відродженню у душах мусульман прагнення до поширення Ісламу, по відродженню їх колишньої величі і статусу на світовій арені , щоб вони знов стали кращою общиною , виведеною для людей.
Ми просимо Аллаха зміцнити нас силою Ісламу та його послідовників , ми просимо Його принизити невір’я і його послідовників , адже для Нього це легко!
Спеціально для радіо Центрального інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір
Юсуф Саляма — Німеччина
16 Джумада аль-уля 1441 р.х.
11.01.2020 р.
