Слово «хізб» згадується у Корані у багатьох аятах, іноді у негативному змісті, іноді — у позитивному. Я наведу низку аятів, щоб ви змогли зрозуміти значення цього слова таким чином, який дозволить видалити неправильне сприйняття і асоціації, які виникають з цим словом в останній час.
Аллах сказав:
وَمَن يَتَوَلَّ اللَّهَ وَرَسُولَهُ وَالَّذِينَ آمَنُوا فَإِنَّ حِزْبَ اللَّهِ هُمُ الْغَالِبُونَ
«Якщо вони вважають Аллаха, Його Посланця і віруючих своїми покровителями і помічниками,, то адже хізб Аллаха неодмінно виявиться переможцем» (5:56),
ثُمَّ بَعَثْنَاهُمْ لِنَعْلَمَ أَيُّ الْحِزْبَيْنِ أَحْصَى لِمَا لَبِثُوا أَمَداً
«Потім Ми розбудили їх, щоб дізнатись, який із двох хізбів точніше підрахує, який строк вони пробули там» (18:12),
فَتَقَطَّعُوا أَمْرَهُم بَيْنَهُمْ زُبُراً كُلُّ حِزْبٍ بِمَا لَدَيْهِمْ فَرِحُونَ
«Але вони розірвали свою релігію на частини, і кожен хізб радіє тому, що має» (23:53),
مِنَ الَّذِينَ فَرَّقُوا دِينَهُمْ وَكَانُوا شِيَعاً كُلُّ حِزْبٍ بِمَا لَدَيْهِمْ فَرِحُونَ
«в числі тих, які внесли розкол у свою релігію і стали хізбами, кожен із яких радіє тому, що має» (30:32),
إِنَّ الشَّيْطَانَ لَكُمْ عَدُوٌّ فَاتَّخِذُوهُ عَدُوّاً إِنَّمَا يَدْعُوا حِزْبَهُ لِيَكُونُوا مِنْ أَصْحَابِ السَّعِيرِ
«Воістину, диявол є вашим ворогом, так ставтесь ж до нього як до ворога. Він кличе свій хізб до того, щоб він став мешканцем Полум’я» (35:6),
اسْتَحْوَذَ عَلَيْهِمُ الشَّيْطَانُ فَأَنسَاهُمْ ذِكْرَ اللَّهِ أُولئِكَ حِزْبُ الشَّيْطَانِ أَلَا إِنَّ حِزْبَ الشَّيْطَانِ هُمُ الْخَاسِرُونَ
«Диявол здолав їх і примусив їх забути про поминання Аллаха. Вони є хізбом диявола. Воістину, хізб диявола — це ті, хто зазнав збитку» (58:19),
لَّا تَجِدُ قَوْماً يُؤْمِنُونَ بِاللَّهِ وَالْيَوْمِ الْآخِرِ يُوَادُّونَ مَنْ حَادَّ اللَّهَ وَرَسُولَهُ وَلَوْ كَانُوا آبَاءَهُمْ أَوْ أَبْنَاءَهُمْ أَوْ إِخْوَانَهُمْ أَوْ عَشِيرَتَهُمْ أُولئِكَ كَتَبَ فِي قُلُوبِهِمُ الْإِيمَانَ وَأَيَّدَهُم بِرُوحٍ مِّنْهُ وَيُدْخِلُهُمْ جَنَّاتٍ تَجْرِي مِن تَحْتِهَا الْأَنْهَارُ خَالِدِينَ فِيهَا رَضِيَ اللَّهُ عَنْهُمْ وَرَضُوا عَنْهُ أُولئِكَ حِزْبُ اللَّهِ أَلَا إِنَّ حِزْبَ اللَّهِ هُمُ الْمُفْلِحُونَ
«Серед тих, хто вірує в Аллаха і в Останній день, ти не знайдеш людей,які любили б тих, хто ворогує з Аллахом і Його Посланцем, навіть якщо це будуть їх отці, сини, брати і родичі. Аллах начертав у їх серцях віру і зміцнив їх дух від Нього. Він введе їх у Райські сади, в яких течуть річки, і вони пребудуть там вічно. Аллах задоволений ними, і вони задоволені Ним. Вони є хізбом Аллаха. Воістину, хізб Аллаха — це ті, хто набув успіху» (58:22).
У 5 сурі, 56 аяті та у 58 сурі, 22 аяті говориться, що люди, які взяли Аллаха собі у помічники і покровителі і при цьому не проявляють любові до тих, хто ворогує з Аллахом і Його Посланцем ﷺ, будуть відноситись до хізбу Аллаха. У даних аятах Аллах хвалить людей, які виконують подібні дії. В інших наведених аятах Аллах згадує тих, хто коїть погані діяння,відносячи їх до хізбу шайтана. Ті, хто не вважає шайтана ворогом, будуть відноситись до хізбу шайтана, а отож, вони забудуть релігію Аллаха, Його Книгу, Його накази і заборони. Для таких людей Аллах приготував тяжке покарання.
Що стосується 30 і 23 аятів із сур, то в них Аллах застерігає від розділення у релігії і акиді, як це мало місце у многобожників. Адже замість того, щоб слідувати Ісламу і його цінностям,вони вибрали розбрат і відмову підкорятись Аллаху. Вони не захотіли бути із числа кращої общини, виведеної для людства. Кожна група многобожників вибрала для себе релігію і почала коїти ширк (многобожжя) у відношенні Аллаха. Так вони стали хізбами, в основу яких лягло:
— непідкорення Аллаху і Його Посланцю ﷺ;
— слідування релігіям, основою яких стали пристрасті і бажання людей.
У 18 сурі згадується слово «الْحِزْبَيْنِ», яке вказує на дві сторони, які розійшлись у думках про строк перебування Асхаб аль-Кахф у печері у стані сну. Їх розбіжність була описана як партійність, тобто, група людей, яка має один погляд і згуртувалась воєдино, буде вважатись хізбом.
Також у поезії епохи пророцтва згадується партійність. Наводить Бухарі від Аіші, що дружини Посланця Аллаха ﷺ були поділені на два хізба. В одному хізбі були Аіша, Хафса, Сафія, Сауда, в другому хізбі були Умм Салама і решта дружин. Імам Малік передає, що плем’я Ашарітів, серед якого був Абу Муса аль-Ашарі, коли прибуло у Медину до Посланця ﷺ, на підході до міста почало скандувати:
غدًا نَلْقَى الْأَحِبَّةَ مُحَمَّدًا وَحِزْبَهُ
«Завтра ми зустрінемось з улюбленими: Мухаммадом і його хізбом».
Усе це підтверджує, що зміст слова «хізб» в арабській мові означає помічники якої-небудь людини; чи людини і тих, хто дотримується її думки; чи групу, бажання і дії членів якої співпадають.
Із усього згаданого вище стає очевидним, що хізб (партія), партійність не є чимось засуджуваним і схвалюваним. Усе залежить від того, на якій основі формується хізб, тобто залежить від його мабди, акиди і заклику.
Давайте зараз перейдемо до розгляду наступного питання: чи наказав нам Аллах створювати партії, і в якому питанні це наказано робити?
Немає сумнівів у тому, що створення партій є фардом по Шаріату, адже Всевишній сказав:
وَلْتَكُن مِّنكُمْ أُمَّةٌ يَدْعُونَ إِلَى الْخَيْرِ وَيَأْمُرُونَ بِالْمَعْرُوفِ وَيَنْهَوْنَ عَنِ الْمُنكَرِ وَأُولَئِكَ هُمُ الْمُفْلِحُونَ
«Нехай серед вас буде група людей, які будуть закликати до добру, наказувати схвалюване і забороняти засуджуване. Саме вони виявляться тими, хто набув успіху» (3:104).
У цьому аяті Аллах наказує, щоб була група, партія із числа мусульман, яка буде закликати до добру (Ісламу),наказувати схвалюване і забороняти засуджуване. У якості нагороди за цю діяльність Аллах обіцяє Рай, а це говорить про те, що створення партій є фардом. Іншими словами, створення партій, які будуть займатись перерахованими в аяті фардами, є обов’язковим по Шаріату, і за це Аллах приготував нагороду.
Так, наказувати схвалюване і забороняти засуджуване є ваджибом окремо кожному мусульманину, але в аяті мова йде про колективну діяльність. Це означає, що окрім індивідуальної діяльності є і колективна. Наводиться, що Ібн Таймія сказав: «…Що стосується слова «голова хізба» то під цим мається на увазі голова групи, яка стала хізбом. Тому, якщо люди зібрались навколо того, що наказав Аллах і Його Посланець ﷺ без зменшення і додавання, то вони віруючі і володіють правами віруючих … Аллах і Його Посланець ﷺ наказали дотримуватись єдності, але заборонили розкол (ат-тафріка) і розбіжність (аль-іхтіляф)» (книга «Маджму аль-фатава»).
Після розгляду доказів, після роз’яснення важливості і обов’язковості створення партій (як мінімум — однієї партії) нам залишилось роз’яснити суть колективної діяльності у житті. Нагадаємо, що партії створюються для ведення діяльності по встановленню влади Ісламу на землі, по видаленню і виправленню того, що суперечить Ісламу.
Партійна діяльність — єдиний метод для яких-небудь перетворень у суспільстві. Адже Посланець Аллаха ﷺ у встановленні Ісламської Держави і встановленні влади Ісламу на землі займався колективною діяльністю. Саме для цього він ﷺ згуртував своїх сподвижників, навчав їх Ісламу в домі аль-Аркама ібн Абу аль-Аркама. Саме в його сподвижниках втілився увесь зміст слова «хізб», саме їх хізб ясно розумів проблему і мав мету, заради чого сподвижники докладали зусилля, жертвували найдорожчим і найціннішим. Тому Посланець Аллаха ﷺ і його сподвижники слідували певному методу у діяльності по встановленню Ісламської держави у Медині. Згодом саме Медина стала відправною точкою у несенні справедливості Ісламу решті світу.
Таким чином, будь-які змінення у суспільстві, будь то змінення до кращого чи гіршого, можливі лише з існуванням хізба, який володіє мабдою (ідеєю і методом), в яку вірять його послідовники, яка є свого роду маяком для досягнення поставленої мети. Той, хто сьогодні бажає перетворень у суспільстві, повинен щиро вести колективну діяльність з хізбом, який володіє мабдою, і вірити у важливість його справи і цілі. Людина повинна розуміти, що в одиночку вона не здатна змінити суспільство, встановити державу і зупинити засуджуване. Що стосується колективної діяльності, то вона обов’язкова по Шаріату і є тим методом, який призведе до змінень, підтвердженням цьому є правильна оцінка і сама реальність.
Сьогодні правителі мусульман ввели заборону на партійність і політичну діяльність, вважаючи, що це продовжить їх тиранію і несправедливість. Також вони притягли на свій бік продажних вчених, щоб останні опорочили в очах людей ідею партійності, її важливість і обов’язковість по Шаріату.
О, мусульмани! Не повернеться до вас ваша опора, не повернеться відібране право і велич, поки ви не розпочнете колективну діяльність по перетворенню суспільства — колективної діяльності, яка має політичний проект Ісламу, що дозволяє втілити закони Шаріату у життя.
Партійна діяльність з хізбом, який прагне встановити Ісламську Державу, є великим фардом, оскільки мова йде про встановлення держави, яка буде запроваджувати Іслам. Адже Шаріат і розум підтверджують, що тільки держава дозволить запровадити закони Ісламу в житті суспільства.
Ані для кого не секрет, що сьогодні немає Ісламу в житті, немає єдності в Уммі, немає джихаду на шляху Аллаха, немає пошани у відношенні Ісламу і мусульман, немає захисту і надання допомоги мусульманам усього світу. Сьогодні діяльністі, яка проводиться хізбами і згуртуваннями, недостатньо, оскільки накази Аллаха не запроваджуються і по сей день, а отож, гріх цього лягає на усіх мусульман, які не беруть участь у колективній, партійній діяльності по встановленню Ісламської Держави.
Те ж саме відбувається і з заборонами, оскільки вони як і раніше поширюються на землі, також не перестає текти кров мусульман, а землі і святині мусульман окуповані, світські закони запроваджуються, кордони, встановлені угодою Сайкса–Піко, регулюють відносини між мусульманськими територіями. Усі ці негожі явища як і раніше існують, а отож, гріх лягає на усіх мусульман, які не беруть участь у колективній діяльності по їх усуненню.
О, мусульмани! Багато наших вчених стали помічниками нікчемних правителів, почали сприяти у їх злочинах, у боротьбі з Аллахом і Його Посланцем ﷺ шляхом винесення фетв про заборонність партійної діяльності, про необхідність підкорятись існуючим положенням. Іншими словами, вчені закликають робити те, чим незадоволений Аллах, Його Посланець ﷺ і віруючі. Це означає, що вони згодні з приниженим положенням Умми.
Неможна забувати, що Аллах не надасть Свою допомогу, поки мусульмани не нададуть допомогу Його релігії,не будуть дотримуватись Його наказів і не підуть по стопам Його Посланця ﷺ. Знайте, що не будуть відправлені янголи, щоб встановити державу для тих, хто знаходиться осторонь від партійної діяльності. Аллах не змінить нашого положення, якщо ми самі не займемось цим. Аллах не скасує наших правителів, світські системи, якщо ми самі не візьмемо участь у їх скасуванні. Колективна діяльність — це Божественна діяльність, за допомогою якої Аллах підтримував своїх посланців і віруючих.
Ми просимо Аллаха прискорити перемогу руками щирих носіїв заклику, які, не покладаючи рук, ведуть діяльність по встановленню Халіфату. Ми просимо Аллаха винагородити їх за старанність на цьому шляху, піднести їх, нагородити їх подібно нагороді мухаджирів та ансарів. Ми просимо Аллаха воскресити нас з Посланцем ﷺ і його сподвижниками, адже Він — наш Покровитель і Він здатен на усіляку річ!
Спеціально для радіо Центрального інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір
Умар Базіб — Ємен
15 Зуль-хіджа 1441 р.х.
05.08.2020 р.
