Антирасистські настрої ведуть до викорінення секуляризму

Статті
Інструменти
Друкарня
  • Маленький Менше Середній Більше Великий
  • Default Helvetica Segoe Georgia Times

З іменем Аллаха — Милостивого і Милосердного

Соціальна мережа «Facebook» починає прогинатись під тиском, який з’явився через бойкот рекламодавців. Мова йде про записи і коментарі, які «Facebook» не видаляє через те, що вони мають інтерес для читаючої публіки.

Групою людей, захищаючих права громадянського населення США після вбивства під час затримання Джорджа Флойда у травні цього року, була створена ініціатива «зупинити ненависть заради прибутку» (StopHateforProfit). Організатори цієї ініціативи заявили, що «Facebook» дозволяє поширюватись «расистському, насильницькому і брехливому контенту на своїй платформі».

Ця проблема отримала розголос завдяки внутрішньому протесту співробітників соціальної мережі і після того, як «Facebook» відмовився прийняти які-небудь заходи у відношенні публікацій президента США Дональда Трампа, в яких він заохочував насильство проти активістів інтернаціонального руху «Життя чорних важливі» (BlackLivesMatter). Один із таких протестуючих співробітників написав: «Ненависна риторика, яка підтримує насильство над чорними демонстрантами з боку президента США, не дає підґрунть для його захисту під видом свободи самовираження».

Президент інтернаціонального руху «Життя чорних важливі» (BlackLivesMatter) Хоук Ньюсом сказав в інтерв’ю телеканалу «Фокс Ньюс» (FoxNews), що держава почала вживати дії проти поліцейських, звинувачуваних у вбивстві чорношкірих громадян, тільки тоді, коли у ході протестів знищувалось чиєсь майно.

Така дія, як цілеспрямоване завдання фінансового збитку тим, хто знаходиться при владі, усе частіше розглядається як єдиний ефективний спосіб добитися змінень у демократичних країнах.

Британська телерадіомовна організація «Бі-бі-сі» опублікувала відеостаттю під назвою «Припиніть використовувати наш біль для приваблення чорношкірих клієнтів», в якій говорилось, як корпорації квапляться підлаштуватись під змінення у суспільстві; багато хто із них переглядають свою кадрову політику і політику особистісної рівності.

Провідні ЗМІ продовжували акцентувати увагу на насильстві, пов’язаному з акціями протесту «Життя чорних важливі», і у той же час розповідали історії про випадки расової дискримінації. Знаменитості і крупні компанії вишукувались у черзі, щоб зняти з себе відповідальність за свою байдужість до расизму у минулому, відмовитись від своїх привілей або просто гучно заявляти про свою підтримку руху проти расизму. Багато оглядачів скептично ставляться до щирості такого роду солідарності.

У капіталістичних країнах такі антирасистські рухи завжди будуть змінювати щось лише зверхньо, символічно, ігноруючи істинні тріггери расизму.

Варто визнати, що рішення проблеми структурного і інституціонального расизму приводить до думок, які ставлять під питання як основи цієї ідеології, так і саму ідеологію.

Расизм був створений білою елітою, яка була рухома капіталістичною жадібністю, щоб виправдати работоргівлю і колонізацію Африки і Азії.

Капіталізм вимагає наявності як багатих, так і бідних. За кордоном бідні можуть бути піддані експлуатації. Вони можуть бути в експлуатації навіть у себе вдома,якщо тільки націоналістичні настрої не викличуть тимчасове почуття справедливості і єдності. Проте не треба багато часу, щоб це тимчасове почуття єдності було розвіяне, бо воно базується на непостійній, тимчасовій основі, як і раса, плем’я і національність.

Ставити під сумнів расистські суспільства як явище — означає піддавати сумніву легітимність їх економічної основи. Як не дивно, але експлуатація меншості сьогодні є таким же буденним явищем, як і раніше. Фактично, сама демократія викликає багато питань до себе, оскільки вона обіцяє більшості отримати те, що воно хоче, за рахунок тих, хто слабше.

Біле населення Америки було б раде стати багатше, повернувши практику «червоної риси», яка здійснювалась у період з 1930-х по 1970-ті роки. На їх думку, білі люди могли б вільно експлуатувати темношкіре населення так само, як володарі плантацій експлуатували рабів. Питання про расову дискримінацію — це питання про те, чи можемо ми отримувати вигоду так, як нам угодно, і експлуатувати людей на основі відносної влади одних над іншими. Це ставить під сумнів дії капіталістичних корпорацій, які експлуатують робочу силу у країнах, уряди яких є агентами західних держав.

Якщо домінування одного над іншим та експлуатація людини через її місце народження, раси і кольору шкіри неправильно в одній конкретній ситуації, то це повинно бути неправильним і в усіх інших ситуаціях. Якщо капіталістична економіка заснована на експлуатації людей, то очевидно, що ця система базується на завідомо невірній основі. Якщо демократія схвалює таку нерівність та експлуатацію, чи потрібна взагалі така демократія людству?

Постановка такого питання приводить до двох думок: ставити під сумнів такого роду «свободи» і експлуатації людей, або ж не звертати на це увагу, щоб не піддавати себе дискомфорту і зосередитись на отриманні прибутку та експлуатації інших людей заради вигоди. Остання думка, звичайно, транслюється у ЗМІ і підтримується багатою елітою, яка готова зберегти свої привілеї будь-якою ціною.

Без об’єктивної оцінки того, що правильно, а що ні, чим можна володіти, а чим ні, як ставитись до інших людей і т.д., такі протести не вирішать проблему пригноблення меншостей; пригноблення, яке, по суті, само по собі виходить від людини, яка ставить себе вище інших.

Іслам врятував людство від гніту вигаданих людиною несправедливих законів. Коли буде побудована держава на основі Ісламу, зникнуть усілякі можливі форми расизму і способи експлуатації людей.

 

Написано для Центрального інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір
Яхья Нісбет
Інформаційний представник Хізб ут-Тахрір у Британії