Деякі мусульмани стверджують, що Посланець Аллаха ﷺ закликав до поклоніння Аллаху, а не до встановлення Ісламської Держави, або що головною задачею є поклоніння, а не Ісламська Держава, або що важливо не встановлення держави, а поклоніння Аллаху, або щось у цьому роді.
Для відповіді на це ствердження необхідно визначити реальність поклоніння і те, як воно здійснюється.
Аллах створив людину, щоб та поклонялась своєму Творцю. Поклоніння (ібадат) — це головна мета створення людини. Шахада «ля іляхаілляЛлах» означає, що немає нікого, більш гідного поклоніння, аніж Аллах, і усе, що окрім Нього — це брехня, яка відкидається, і людина повинна засвідчити про це. Далі «Мухаммадунрасулюллах» означає, що поклоніння і підкорення повинні бути тільки згідно з тим, що приніс Посланець Аллаха ﷺ,і що людина повинна засвідчити про це.
Поклоніння повинно бути тільки Аллаху і тільки згідно з тим, що приніс Посланець Аллаха ﷺ. Такою є основа, переслідувати яку необхідно у кожній дії і за кожним словом.
Коли мусульманин робить дію, щоб вдовольнити нужду або досягти якихось цінностей, ним рухає бажання задовольнити свої органічні потреби і інстинкти, які, у свою чергу, можуть бути задовільнені більше аніж одним способом.
Задовольняючи інстинкти і потреби тільки на шаріатській основі і пов’язуючи свої дії з вірою в Аллаха, мусульман здійснює поклоніння.
І оскільки за кожною дією стоїть виконання бажання чи потреби, тоді дії людини зачіпають усі аспекти життя.
Поклоніння означає те, що усі свої справи людина робить, керуючись наказами і заборонами Аллаха, і що це правило буде засновано тільки на вірі в Аллаха. Таке розуміння веде до присутності поклоніння у кожній дії людини.
Коли мусульманину говорять: «Будь рабом Аллаха», — це не означає, що його закликають тільки до здійснення намазу, виплаті закяту, здійсненню хаджу або виконанню того, що факіхи помістили у розділ про ібадати. Зміст цих слів полягає у тому, що мусульманин повинен підкорятись усім наказам і заборонам Аллаха.
Віра в Аллаха — це основа усіх дій. Поклоніння ж скеровано на те, щоб усі свої дії людина будувала на вірі в Аллаха. Отож, уся релігія буде вважатись поклонінням. Ібадат означає покірність, а покірність Аллаху означає повне підкорення Його наказу, будучи задоволеним своїм Творцем.
Таким чином, до поклоніння і підкорення буде відноситись: наказ схвалюваного і утримання від засуджуваного, джихад на шляху Аллаха проти невір’я і лицемірства, виконання релігії у своєму житті, поширення релігії серед усього людства і захист єдності мусульман так само, як до цього відносяться намаз, закят і так далі.
Поклоніння Аллаху охоплює усі дії, які робить мусульманин. Якщо мусульманин не робить намаз, тоді заклик його до здійснення намазу означає заклик до поклоніння. Так само закликом до поклоніння буде заклик до дотримання посту і заклик до дотримання рамок Шаріату у торгівлі. Але оскільки віра в Аллаха — це основа поклоніння, тоді, перш ніж закликати людину до здійснення намазу чи дотримання посту, необхідно укорінити у ній концепцію віри і зробити віру головною спонукальною силою, яка штовхає її до дотримання наказів і заборон Аллаха в усіх своїх справах.
Отож, заклик до встановлення Ісламу і правління згідно тому, що ниспослано в Одкровенні — це наказ Аллаха, який необхідно виконати. Цьому наказу підкоряється тільки той, хто увірував в Аллаха, тому спочатку необхідно закликати людину до віри в Аллаха. Звідси видно, що принцип поклоніння міститься у встановленні релігії і правлінні по Ісламу.
Оскільки сьогодні мусульмани живуть в системах невір’я, де рішення не виходять від Аллаха, і оскільки мусульманин не живе ісламським життям, то заклик до встановлення релігії є закликом до поклоніння Аллаху. Саме до цього повинні бути звернені керування і докладені зусилля.
Отож, необхідно зв’язати свій заклик до поклоніння Аллаху з проблемами нашого часу. І тоді заклик зведеться до повернення ісламського образу життя, де буде повноцінно досягнута концепція поклоніння Аллаху. Таким чином, заклик до створення Ісламської держави — це заклик до виконання релігії, що входить у концепцію поклоніння. Тобто, наш заклик вважається закликом до поклоніння, оскільки є наказом Аллаха, в Якого ми віримо. Хто із мусульман не виконує цього наказу Аллаха, той допускає упущення у своєму поклонінні.
Отож, заява про те, що дії по встановленню Халіфату суперечать концепції поклоніння, є помилковими. У цих словах спостерігається нехтування частиною Корану, що від самого початку заборонено Аллахом.
