Правила усуля для розуміння Шаріату

Статті
Друкарня

Після того, як група визначить джерела, із яких черпається Шаріат, вона переходить до визначення того, як взаємодіяти з ними і виводити з них закони. Тобто, вона переходить до встановлення правил, у межах яких відбувається дослідження джерел і виводяться закони.

Немає сумнівів у тому, що коли факіх хоче вивести шаріатське рішення, у нього є правило усуля, на якому буде заснована його думка. Не може бути рішення без правила усуля, і немає різниці, чи записано це правило у книзі чи не записано.

В шаріатських текстах буває амм (загальне) і хасс (приватне), муджмаль (стисле викладення) і муфассаль (детальне викладення), мутлак (абсолютне значення) і мукайяд (обмежене значення), авамір (накази) і навахі (заборони), насіх (скасовуючий) і мансух (скасований), мафхуммувафака (розуміння, яке відповідає тексту) і (зворотне розуміння), мантук (промовлене значення), мафхум (розумієме значення) і маакуль (раціональне значення), хабар аль-вахід (одиночне повідомлення), де воно може застосовуватись,а де не може застосовуватись, і так далі. Група повинна визначити і прийняти для себе правила усуля.

Ці правила здебільшого спірні. Відомо, що у кожного правила усуля багато відгалужень. Оскільки в них є розбіжності, необхідно вийти із кола суперечок, прийнявши (табанні) те, що група вважає правильним. Потім відгалуження розуміються згідно до цих правил.

Знаючи усуль і правила усуля, група буде мати можливість зрозуміти Шаріат із його джерел. Після цього вона повинна слідувати тільки встановленому методу іджтіхада. Саме цим група відрізняється від інших. Це те, з чим вона повинна виходити до людей, просвіщаючи прийнятим (табанні) своїх членів. І це перше, на чому повинна ґрунтуватись група.

Труд муджтахіда — як труд лікаря. Перше, що він робить — це слухає, як пацієнт описує своє положення. Після того, як усуваються симптоми хвороби, визначається основне захворювання, на яке скаржиться пацієнт. Потім він згадує знання, отримані у навчальні роки. Він може продивлятись книги, які допоможуть йому призначити лікування. А потім розпочинає лікування, тобто до теоретичної сторони у призначенні лікування.

Якщо група, яка хоче змін і здійснює їх, є ісламською, то і діяльність повинна бути ісламською. Тобто змінення повинно бути засновано на шаріатських доказах, а не на особистій думці, забаганках, інтересах, реальності чи обставинах. Саме Шаріат повинен диктувати групі ісламське рішення, а не любов до Ісламу і не переживання за положення мусульман, оскільки інтереси мусульман визначаються Шаріатом. Ісламський Шаріат прийшов в інтересах мусульман. Тут необхідно роз’яснити деякі деталі ісламського погляду на інтерес і коли інтерес вважається шаріатським.

 

Із книги «Заклик до Ісламу», Ахмад Махмуд