• Умма потребує змін. Тому діяльність по зміненню повинна бути політичною, і її повинно вести політичне згуртування, засноване на ідеології Ісламу.
Необхідно досліджувати характеристики і складові, які повинно мати згуртування, а також вивчити згуртування, які з’являлись в Уммі раніше,щоб з’ясувати причину їх поразки і уникнути повторення помилок. Тим більше, що характеристики згуртування входять у розділ способів і залишені на розсуд мусульманина, який може визначити, які із них більш ефективні і найбільш підходящі для ведення діяльності. Це є одним із пунктів партійної просвіти.
• Мусульмани живуть у суспільстві зі змішаними ідеями, почуттями і системами. Тому діяльність по створенню Ісламської Держави вимагає зайнятись питанням суспільства, його реальності і компонентів, а також тим, що на нього впливає і як його змінити, щоб створити в ісламському суспільстві однорідність ідей, почуттів і систем.
• Реальність індивіда відрізняється від реальності суспільства. Таким же чином, складники індивіда відрізняються від складників суспільства. Отож, закони Шаріату, пов’язані з індивідом, відрізняються від законів Шаріату, пов’язаних зі суспільством.
• Якщо діяльність групи пов’язана зі зміненням суспільства, тоді вона детально вивчає і приймає ідеї і шаріатські закони, пов’язані зі зміненням суспільства і його реальності. З іншого боку, група доводить до своїх членів та інших людей обов’язковість приймати усі положення, які стосуються їх діяльності. Наприклад, положення, пов’язані зі створенням ісламського суспільства, які лягають на мусульманина у виді фардкіфая (колективного обов’язку), або положення, пов’язані з його індивідуальною відповідальністю, як якщо група нагадує йому про необхідність дотримуватись законів Шаріату у повсякденному житті, будь то закони взаємовідносин, поклоніння або моральності, оскільки усі вони виходять із ісламської акиди.
• У використанні свого розуму мусульмани піддались впливу Заходу. Вони почали слідувати вказівкам свого розуму при визначенні інтересів. Щоб не відхилятись від правильного підходу, треба піддати розгляду розум і його компоненти. Так ми будемо знати межі його використання і те, як використовувати його в акиді, в шаріатських законах і в думках щодо реальності.
• Для діяльності по встановленню Закону Аллаха і Дар уль-Іслям (території Ісламу) необхідно знати життя Посланця ﷺ в Мецці і розуміти, що саме він здійснив для встановлення Ісламської Держави в Медині, а потім слідувати його прикладу. Також для діяльності групи треба розрізняти закони методу і закони способів і засобів. Так група зможе в точності слідувати прикладу Посланця ﷺ.
• Група працює над застосуванням Шаріату і зміною існуючих систем. А для цього вимагається стежити за політичними діями правителів, розуміти їх реальність та їх зв’язки, а також знати політику крупних держав, які диктують порядок денний, і розкривати їх плани.
• Мусульманські країни підкорені системам невір’я, особливо західні культурі, як в ідейному плані, так і в соціальному, економічному і політичному. Тому діяльність по створенню Ісламської Держави вимагає ознайомлення з принципами їх переконань, а також витікаючими із них ідеями і системами.
• Якщо шаріатська мета полягає у застосуванні Ісламу і його поширенні по усьому світу, тоді треба піддати розгляду правління, Ісламську Державу, його стовпи, апарати, конституцію і загальну ідею про те, що повинно застосовуватись в ньому. Також треба розглянути існуючі форми правління,щоб розрізняти між ними і не опинитись під їх впливом. Тобто необхідно знати основи, на яких будується держава.
Таким чином, група переходить до визначенню пунктів просвіти, з якою буде вести діяльність і до якої буде закликати інших,як цього вимагає процес відновлення ісламського образу життя шляхом встановлення Халіфату, який буде управляти мусульманськими і немусульманськими підданими, а потім поширювати послання за межі своїх земель за допомогою заклику і джихаду.
Із книги «Заклик до Ісламу», Ахмад Махмуд
