Аналогія на основі розуму

Статті
Інструменти
Друкарня
  • Маленький Менше Середній Більше Великий
  • Default Helvetica Segoe Georgia Times

Розумі шукає шляхи порівняння у виборі між однаковими або схожими положеннями, тому він проводить аналогію (кияс) між кожними двома питаннями, які мають схожості. У той же час він проводить відмінність між двома різними положеннями, тобто дає різні рішення по різним питанням.

Це відрізняється від аналогії на основі Шаріату, тому що Шаріат часто проводить відмінність, незважаючи на схожості, і об’єднує, незважаючи на багато відмінностей. Наприклад, Шаріат проводить відмінність між схожостями у часах, віддаючи перевагу Ночі Предопредеління (лейлятуль-кадр) над іншими ночами. Він проводить відмінність між місцями, маючими схожості, наприклад, перевага Мекки перед Мединою і перевага Медини перед іншими містами. Шаріат проводить відмінність між намазами в чотири ракяти і намазами в три ракяти з точки зору скорочення, дозволивши скорочувати чотириракятний і не дозволивши скорочувати триракятний і дворакятний.

І тут не звертається увага на те, які схожості помічає розум людини. Шаріат зобов’язав здійснити повне омовіння (гусль) після виходу сперми, яка не вважається наджасом, і усього лише очиститись (тахара) після виходу мазій, який вважається наджасом, незважаючи на те, що вони вийшли із одного і того ж місця. Він визначив ідду для розлученої жінки в три цикли менструації, а ідду для жінки-вдови, в чотири місяці і десять днів, незважаючи на однакове положення. Він провів схожість між водою і землею з точки зору омовіння, хоча вода є чистою, а земля — брудною. І він зробив вбивство покаранням для одруженого перелюбця і вбивці, а також покаранням для віровідступника, незважаючи на різницю між ними.

Так само ж Шаріат встановлює закони, в яких немає місця розуму. Наприклад, заборонено продавати золото за золото з надбавкою або у борг, а чоловікам заборонено носити золото і шовк, що не стосується жінок. Шаріат заборонив лихварство і дозволив торгівлю, дозволив показання свідка-невірного у питанні заповіту, але у той же час поставив умовою, щоб свідок був мусульманином у питанні відновлення шлюбу з розлученою дружиною (ріджа).

Наводить Абу Дауд, що Алі ібн Абу Таліб (р.а.) сказав: «Якщо б релігія ґрунтувалась на умовиводах, то обтирати нижню частину шкіряних носків було б більш логічно, аніж верхню».

Усе це повинна розуміти група чи партія, яка працює над відновленням ісламського образу життя. У своїй просвіті вона повинна показати, як розуміє реальність і пояснювати це людям, щоб вони, у свою чергу,погодились і прийняли це. Необхідно визначити джерела Шаріату і правила усуля, прийняти їх і навчити їм членів групи, тому що процес формування їх складу розуму повинен ґрунтуватись на таких правилах. Це теж вважається частиною просвіти групи. Так само ж необхідно прийняти ідейну просвіту і просвіту правилами усуля, що збереже чистоту Одкровення і чистоту думки, виключивши усе, що суперечить збереженню чистоти думки у цьому змісті, наприклад, такі правила,як: «Закони можуть змінюватись по мірі змінення часу і місця», «Необхідність дозволяє заборонене» у повному змісті цьому виразу, «Іслам — гнучка релігія, яка розвивається», «Де інтерес, там і Шаріат Аллаха».

Усе вищесказане група повинна прийняти у якості основи, яка визначить її бачення і розуміння Шаріату, перш ніж вона прийме шаріатські закони, пов’язані з її діяльністю. І це потрібно для того, щоб вона дотримувалась Шаріату у межах прийнятого розуміння і йшла до вдоволення Аллаха.

По одному питанню може зустрітись багато різних іджтіхадів. Тому група повинна у спірних питаннях прийняти і утвердити одну думку, ґрунтуючись на силі доказу. Потім основа і відгалуження групи стануть зрозумілі і відомі для людей. Виходячи із цієї основи і відгалужень, група виховує своїх членів, опираючись на них, вступає на поле битви і обговорює ці ідеї з людьми, примушуючи їх за допомогою аргументів і сили переконання прийняти цю основу і відгалуження так само, як вона сама прийняла це на основі аргументів і переконання. Вона працює для досягнення своєї цілі, ґрунтуючись на прийнятому, інакше втратиться ідейно і буде збита з пантелику відносно методу своєї діяльності.

Таким чином, дослідження джерел Шаріату і правил усуля випереджає дослідження шаріатських законів, пов’язаних зі зміненням реальності. По мірі просунення по своєму шляху група зіткнеться з величезними труднощами і перешкодами, і якщо вона не буде дисципліновано слідувати усулю і основі, прийнятими згідно з силою доказів, ми побачимо, як вона швидко почне коливатись і змінювати те, чому слідує. Вона може вв’язатись у гру під назвою «демократія» у боротьбі з існуючою системою, яка є головною проблемою і перешкодою на шляху заклику, під приводом того,що є якась основа, яка відповідає цьому підходу, а саме: в Ісламі є шура (рада), схожа з демократією.

Група може почати іти в ногу з попередніми релігіями і черпати із них деякі положення під приводом того, що «шаріати колишніх народів — це Шаріат для нас». До цих змінень можуть спонукати труднощі, які виникають при суворому слідуванні правильному шаріатському методу. Або ти побачиш, що група добивається змінення реальності, діючи як асоціація, а отож, вона занурюється у способи, забуваючи про метод, або вона, озброївшись, може вдатись до фізичних дій, вважаючи, що того вимагають обставини, хоча вимога повинна виходити із законів Шаріату.

Утвердження усуля і джерел, а потім слідування встановленому шаріатському методу іджтіхаду — це те, що прив’язує групу до правильності, бажаної Аллахом, а не до того, що диктують реальність, обставини або інтерес.

Визначивши метод шаріатського мислення, група переходить до визначення методу дій. Інакше перед нею розійдуться шляхи, а в такому випадку Аллаху байдуже, в якій ущелині вона згине.

Після визначення джерел і постулатів просвіти партія або група повинна перейти до формування цієї просвіти, виходячи із джерел і усуля, які вона прийняла.

У своєму пошуку джерел і усуля вона працює над тим, щоб її розуміння Шаріату не було змішаним, і видаляє усе, що не зберігає чистоту Одкровення. Вона працює над тим, щоб пристрасті не вплинули на розуміння Шаріату, а розум не взяв верхи над законодавством. Група не може розпочати формування просвіти, не вивчивши джерела і правила усуля, на яких вона буде ґрунтуватись.

Виходячи із вищесказаного, група повинна перейти до реальності, в якій живе Умма, а потім вивчити реальність і вивчити існуючі думки, почуття і системи, щоб з’ясувати, наскільки люди відгукуються і приймають існуючі ідеї і системи. В Умму вторглись ідеї, які були представлені невірними як ліки, необхідні для того, щоб вона вилікувалась. Політична влада над Уммою знаходиться в руках сторожових псів-правителів, яких невірний колонізатор посадив на шиї мусульман, щоб мати контроль над їх благами і не допустити здійснення мусульманами реальних дій, які загрожують його інтересам і становлять небезпеку для його колонізації. Усвідомлюючи небезпеку організованих колективних дій для себе, західні колонізатори поширюють ідеї, які мусульман відверають від групової або партійної діяльності.

З іншого боку, колонізатор працює над тим, щоб спонукати мусульман до часткових колективних дій, скерованих на рішення другорядних проблем, таких як бідність і зіпсована моральність. Так само ж невірний похитнув віру мусульман у те, що їх релігія — це єдине правильне рішення проблем людей, і мусульмани відокремили ісламські переконання від свого життя. Колонізатор змусив мусульман до цього розділення і заважає працювати над зміненням цієї реальності. Партія чи група повинна глибоко і точно вивчити реальність, які в ній присутні думки,почуття і системи.

Так вона зрозуміє, на якій землі знаходиться і яка природа цієї землі, і буде знати, як по ній ходити і які потрібні інструменти і техніка для усунення перешкод,а також які потрібні добрива і матеріали для відновлення її плодючості. Тому спочатку треба зрозуміти реальність. Це само по собі складає важливу частину просвіту групи, тому що вона повинна з’ясувати реальність для себе і роз’яснювати це своїм членам та іншим людям,щоб усі вони не упускали із виду, усвідомлювали важливість і правильність припускаємого рішення.

Після того, як розумова, політична і соціальна реальність, в якій живе Умма, визначена, група переходить до прийняття ідей, думок і законів з допомогою усуля, правил і шаріатських джерел, про які ми говорили вище. Потім вона показує людям і своїм членам шлях, по якому вона досягла цих ідей думок і шаріатських рішень, тому що це створить переконання, свідомість і ісламську особистість серед членів групи в концентрованій формі, і серед усієї Умми — у цілому.

 

Із книги «Заклик до Ісламу», Ахмад Махмуд