Кожне звернення за рішенням до кому-небудь окрім Аллаха в Ісламі вважається зверненням до тагуту. Аллах говорить:
أَلَمْ تَرَ إِلَى الَّذِينَ يَزْعُمُونَ أَنَّهُمْ آمَنُوا بِمَا أُنزِلَ إِلَيْكَ وَمَا أُنزِلَ مِن قَبْلِكَ يُرِيدُونَ أَن يَتَحَاكَمُوا إِلَى الطَّاغُوتِ وَقَدْ أُمِرُوا أَن يَكْفُرُوا بِهِ وَيُرِيدُ الشَّيْطَانُ أَن يُضِلَّهُمْ ضَلَالًا بَعِيدًا
«Хіба ти не бачив тих, які заявляють, що вони увірували у ниспослане тобі і в ниспослане до тебе, але хочуть звертатись на суд до тагуту, хоча їм наказано не вірувати в нього? Диявол бажає ввести їх в глибоку оману» (4:60).
Ставлення Ісламу до тагуту — таке ж саме, як і ставлення до джахілії, тобто тагутом називається кожне рішення, яке суперечить рішенню Аллаха і Його Посланця ﷺ. Ібн Кайім в своїй книзі «Оповіщення передаючих від Господа світів» пише: «Тагут — це вихід людини за межі того, що начертано в поклонінні, слідуванні і підкоренні. Тагутом називається те, до чого звертається народ за рішенням окрім Аллаха і Його Посланця ﷺ, або якому поклоняється окрім Аллаха, або за яким слідує, не отримавши знання від Аллаха, або якому підкоряється, тоді як це підкорення не вважається підкоренням Аллаху».
Як вказується в Корані, хто звертається за рішенням до тагуту, віра того є брехливою, а не істинною. Коран ставить тагут в протилежність вірі і говорить:
فَمَن يَكْفُرْ بِالطَّاغُوتِ وَيُؤْمِن بِاللَّهِ فَقَدِ اسْتَمْسَكَ بِالْعُرْوَةِ الْوُثْقَى
«Хто не вірує в тагута, а вірує в Аллаха, той ухопився на найнадійнішу рукоять» (2:256).
Ісламська Умма після Посланця Аллаха ﷺ повинна виконувати роль свідка над людьми до Судного дня. Аллах говорить:
أَنِ اعْبُدُوا اللَّهَ وَاجْتَنِبُوا الطَّاغُوتَ
«Поклоняйтесь Аллаху і уникайте тагута!» (16:36).
Таким чином, Іслам вимагає відмовитись і не вірувати в ідею відокремлення релігії від життя, а також не приймати витакаючі із неї демократію та будь-який інший вид тагута.
Ми роз’яснили значення терміну «демократія» і показали рішення Ісламу по цьому питанню. Далі ми дамо відповідь на питання: якою є реальність, яка виникла внаслідок застосування усього цього на землі — благодатна і чудова, в якій нам подобається жити, або реальність, гідна засудження, в якій люди задихаються від вогню і живуть у порожнечі і втратах?
Із книги «Заклик до Ісламу» Ахмада Махмуда
