Підйом суспільства полягає в незалежності рішень, солідарності, єдності у думках і несенні послання іншим народам, а також в інших цінностях.
Але, на жаль, сьогодні ми бачимо, що Ісламська Умма втратила статус, силу і велич, в її внутрішні справи втручаються вороги, а сама вона стала залежною від країн невір’я на додаток до інших проявів відсталості.
Якщо така реальність говорить про те, що велика Умма послизнулась і впала, тоді як її можливо підняти?
Умма виникла на основі Ісламу, і ніщо не заважало їй поширювати релігію так, що вона охопила увесь світ
Араби розрізнено жили в пустелі, ворогуючи між собою і паплюжачи святині один одного. В такий час Аллах відправив до них Свого Пророка ﷺ, який закликав їх до поклонінню Єдиному Аллаху і застосуванню ниспосланих законів Ісламу. В результаті араби стали Ісламською Уммою, об’єднаною ідеологією і системою.
На основі Ісламу з’явилась і виросла Умма. Вона застосовувала ісламську систему і закликала до неї інші народи. Таким чином вона несла Послання Аллаха усьому світу, і ніщо не зупиняло її від джихаду, поки Іслам не охопив увесь світ. Були завойовані такі території, як Шам, Ірак, Єгипет та інші країни Африки, Персія, Сінд, Індія, Туреччина, Андалусія і багато інших. Ісламська Держава досягла Китаю на сході, Франції — на Заході і річки Волга на півночі.
Потрясіння
Потім Умма залишила джихад, оскільки сильно захопилась мирськими справами — торгівлею, наукою і філософією. Вона перестала нести народам світу послання Ісламу, що дозволило ворогам знов підняти голови. Так її почали спіткати різні лиха, але вона швидко оговтувалась.
Умма пережила Хрестові походи, в ході яких європейські армії захопили країни Шаму, скориставшись роздробленістю мусульман. Але незабаром Умма повернула втрачені території, вигнавши хрестоносців.
Потім на Умму як цунамі, що змітає усе, що стоїть на його шляху, накинулись монголи. Військові кампанії монгольських армій співпали з крайньою слабкістю мусульман, оскільки вони були заклопотані накопиченням багатств, через що серед них панував дух чвар. На мить нападу монголів Умма не відчувала єдності, не стояла пліч-о-пліч і не підтримувала один одного, як було раніше. Тому мусульмани зазнали принизливої поразки так, що дозволили монголам безперешкодно входити в міста, грабувати, руйнувати і вбивати. І ніхто не наважувався чинити опір.
Як пишуть мусульманські історики, увійшовши в яке-небудь місто, монголи безчинствували в ньому на протязі сорока днів, грабуючи, вбиваючи, спалюючи і беручи в полон мусульманських жінок. В книгах по історії був закарбований випадок, як один монгол зайшов в сховисько, де ховалась група чоловіків, жінок і сказав: «Мені нічим вас вбивати! Почекайте трохи, і я повернусь зі своїм мечем». Потім він пішов, а повернувшись, побачив, що жоден не втік із сховиська. Потім він по одному почав їх вбивати, і ніхто не чинив опір.
В той час мусульмани були вкрай слабкі і принижені, і це дозволило невірним безперешкодно нападати на них і вбивати. Але, незважаючи на усе те, що спіткало Умму, вона оговталась, відмовилась від любові до цьому світу, стала сильніше аніж раніше і знов почала підкоряти цілі країни. Завоювання відновились в Європі, Індії і Бенгалії. Мусульмани зруйнували стіни Відня і досягли Сілезії в Польщі.
Занепад Умми:
Потім в Європі прийшов промисловий ренесанс, і до мусульман прийшло місіонерське вторгнення. Країни Європи поширювали свої ідеї в ісламському світі і добились свого. Мусульмани втратили довіру до Ісламу і шаріатським законам, і навіть з’явились ті, хто закликав залишити релігію. Потім з’явився заклик до націоналізму і зруйнував те, що залишилось від єдності мусульман. Тоді невірні об’явили про напад на державу Халіфат під приводом поширення національної свідомості. В результаті держава мусульман була зруйнована, а самих спікало те, що ми бачимо сьогодні.
Умма перестала жити по Корану і Сунні. Вона відмовилась від Ісламу як образу життя і прийняла систему невір’я для управління мусульманськими країнами. Умма перестала старатись заради релігії і скерувалась за мирськими багатствами. Усі сили вони кинули на пошук прожитку. А в цей час невірні правлять над мусульманами, грабують їх ресурси і нападають на них під приводом захисту своїх інтересів. У невірних з’явились інтереси в мусульманських країнах, а мусульмани спокійно впускають їх в свій дім.
Сьогодні Ісламська Умма втратила зміст честі і гідності. Вона не розуміє, що означає незалежність в політичних рішеннях і що означає втручання інших держав в її внутрішні справи. Ми бачимо, як правителі мусульман уступають незалежність в прийнятті рішень країнам невір’я. Під час негараздів і криз вони скеровуються у країни Заходу в пошуках допомоги. Потім мусульмани відкривають двері своїх країн для армій невірних, які приходять захищати свої інтереси і будують стаціонарні і мобільні військові бази.
Кожна людина в Ісламській Уммі втратила усіляку приналежність. В наші дні мусульманин не належить Ісламу, отож, не працює заради своєї релігії і не жертвує на цьому шляху. Він навіть не відчуває приналежності до своєму народу чи країні, тому і не відчуває ступені приниження або деградації свого народу. Задача мусульманина сьогодні полягає у тому, щоб працювати заради цього світу замість Майбутнього життя отримуючи найбільшу кількість благ, забезпечуючи майбутнє своїх дітей і проживаючи комфортне життя! Як нібито можна продовжувати заможне життя, коли Умма так принижена!!! Як нібито приниження і колонізація його Умми і народу ніяк не стосується його! Такою є крайня межа занепаду і відсталості.
Умма Ісламу досягла крайньої міри занепаду і принижено іде услід за народами невір’я. Але де ж шлях до порятунку?
Підйом суспільства
Відродження окремої людини досягається через усвідомлення людської природи, тобто за допомогою думки, тому що із неї виникає система життя, згідно якої поведінка людини набуває порядку. Якщо людина слідує своїй думці, тоді вона піднімається, росте і живе гідним як для людини образом життя, а також набуває високі цінності, так як висока честь і гідність. А якщо вона слідує своїм інстинктам, не замилюючись, тоді вона обмежує роль розуму в своєму житті, а цінності втрачають усілякий зміст, внаслідок чого вона деградує до рівня тварини. Всевишній Аллах, описуючи подібних людей, говорить:
إِنْ هُمْ إِلَّا كَالْأَنْعَامِ بَلْ هُمْ أَضَلُّ سَبِيلًا
«Вони — усього лише подоба худоби, але вони іще більше збились зі шляху» (25:44).
Суспільство так само піднімається і розвивається завдяки думці. Проте відмінність суспільства від індивіда полягає у тому, що у суспільства є складові, які повинні базуватись на цій думці. Поведінка людини є тим чинником, який вказує на її розвиток. Що стосується суспільства, то його підйом виявляється в незалежності рішень цього суспільства, його солідарності, єдності думок і тому подібному. Але як досягається розвиток в суспільстві?
Відомо, що люди не будуть вважатись одним суспільством, поки не будуть володіти одними почуттями, не будуть знаходитись під керівництвом єдиних поглядів і не будуть об’єднані постійним зв’язком, який виникає внаслідок застосування над ними єдиної системи законів. Отож, для виникнення і розвитку суспільства необхідні три умови: одні погляди, одні почуття і єдина система законів. Отож, пасажири одного корабля не будуть вважатись суспільством, оскільки вони не об’єднані одними думками і почуттями. Що стосується жителів міста, то вони вважаються суспільством, оскільки їх об’єднують єдині думки, почуття, у них є постійний зв’язок, представлений єдиною системою.
Вищевказані три складових компоненти суспільства повинні управлятись ідею так, щоб суспільство слідувало їй, а не почуттям. Також єднання людей повинно відбуватись по ідейним причинам, а не інстинктивним. Якщо людей об’єднує мета заробітку і запобігання небезпек, тоді вони будуть подібні стаду тварин. Що стосується суспільства людей, то причина його формування повинна бути ідейною, а не пов’язаною з потребами і інстинктами. Суспільство людей повинно ґрунтуватись на ідеології,і тоді воно буде називатись нацією.
Ґрунтуватись на ідеології означає прийняти ідеологію за основу і образ життя, як доленосну проблему, яка визначає приналежність і ідентичність людей. Якщо цього не відбудеться, тоді в суспільстві будуть відсутні умови розвитку. Якщо ж люди приймуть ідеологію як основу і образ життя, сформують за її принципами свої думки, погляди і почуття, а потім стануть до організації своїх відносин згідно з нею, то здійсниться громадський ріст. І тоді, якщо з’явиться агресор, уся нація повстане, щоб відбити агресію. Якщо з’явиться загроза суспільству, то люди згуртуються і пожертвують усім, щоб покінчити з нею.
Підйом Ісламської Умми
Іслам — це ідеологія, заснована на визнанні того, що немає божества, окрім Аллаха, і що Мухаммад — Посланець Аллаха. В свою чергу, Умма, якщо вона хоче знов жити високим, гідним образом життя, повинна прийняти єдинобожжя як образ життя і систему. Якщо мусульмани зрозуміють, що їх єдність будується на Ісламі, тоді вони зрозуміють, що збереження ісламської акиди — це найважливіше питання, яке вимагає від них максимуму зусиль. При такому відношенні і сприйнятті суспільством Ісламу, коли з’являється загроза застосуванню Ісламу в суспільстві, люди будуть готові іти на усе заради захисту релігії. Якщо на Умму обрушаться лиха, подібні сьогоднішнім, тоді кожен мусульманин зробить усе можливе, щоб виправити ситуацію. Якщо ж суспільство мусульман нічого не здійснює, тоді втрачена його основа — ідеологія. А коли втрачена ідеологія, тоді зникає те, що робить людей Ісламською Уммою, і вони знов перетворюються у стадо на кшталт тваринам.
Можливо, одним із найвищих проявів підйому Ісламської Умми є те, що вона вважає себе носієм послання людству. Аллах говорить:
كُنْتُمْ خَيْرَ أُمَّةٍ أُخْرِجَتْ لِلنَّاسِ تَأْمُرُونَ بِالْمَعْرُوفِ وَتَنْهَوْنَ عَنْ الْمُنكَرِ وَتُؤْمِنُونَ بِاللَّهِ
«Ви є кращою із общин, яка з’явилась на благо людства, наказуючи робити схвалюване, утримуючи від засуджуваного і віруючи в Аллаха. Якщо б люди Писання увірували, то це було б краще для них. Серед них є віруючі, але більшість із них — нечестивці» (3:110).
Аллах говорить, що Ісламська Умма є кращою общиною до тих пір, поки наказує робити схвалюване, утримує від засуджуваного і вірує в Аллаха, тобто поки сприймає Іслам як систему і несе його іншим людям. Тому в минулому Умма не жаліла сил в поширенні Слова Аллаха в усіх частинах землі. Умма не припиняла джихад до тих пір, поки рішучість мусульман не зменшилась і поки вони не стали усю увагу приділяти особистим інтересам.
Відродження Ісламської Умми може бути досягнуто тільки шляхом усвідомлення Ісламу як образу життя і всеохоплюючої системи, а також послання, яке мусульмани закликані нести усьому світу, а саме — коли ця місія стане головною турботою в їх житті. Якщо Умма хоче вийти із нинішнього стану, Іслам повинен стати для неї доленосною справою, без якої вона не зможе жити. А це вимагає жертовності усіма благами цього життя. Аллах говорить:
قُلْ مَتَاعُ الدُّنْيَا قَلِيلٌ وَالْآخِرَةُ خَيْرٌ لِّمَنِ اتَّقَى وَلَا تُظْلَمُونَ فَتِيلًا
«Скажи: «Мирські блага нетривалі, а Останнє життя краще для того, хто богобоязливий. Ви ж не будете ображені навіть на величину нитки фінікової кісточки» (4:77).
Якщо віруючі відмовляться від любові до цьому світу і будуть заклопотані Ахіратом, працюючи для Ісламу, тоді вони набудуть сили і владарювання в цьому світі, тобто одночасно набудуть і Ахірат, і цей світ. Аллах говорить:
إِنَّ اللَّهَ اشْتَرَى مِنْ الْمُؤْمِنِينَ أَنفُسَهُمْ وَأَمْوَالَهُمْ بِأَنَّ لَهُمُ الْجَنَّةَ يُقَاتِلُونَ فِي سَبِيلِ اللَّهِ فَيَقْتُلُونَ وَيُقْتَلُونَ وَعْدًا عَلَيْهِ حَقًّا فِي التَّوْرَاةِ وَالإِنجِيلِ وَالْقُرْآنِ وَمَنْ أَوْفَى بِعَهْدِهِ مِنَ اللَّهِ فَاسْتَبْشِرُوا بِبَيْعِكُمُ الَّذِي بَايَعْتُمْ بِهِ وَذَلِكَ هُوَ الْفَوْزُ الْعَظِيمُ
«Воістину, Аллах купив у віруючих їх душі і майно в обмін на Рай. Вони б’ються на шляху Аллаха, вбиваючи і гинучи. Такою є Його обіцянка і зобов’язання в Таураті, Інджилі і Корані. Хто виконує свої обіцянки краще Аллаха? Зрадійте ж угоді яку ви уклали. Це і є великий успіх» (9:111).
Сприйняття Ісламу у якості системи для цієї Умми вимагає усвідомлення законів Ісламу, вивчення їх і уважного ставлення до них. Туди, де ми перебуваємо сьогодні, нас привела слабкість в розумінні Ісламу, яка трапилась в свідомості мусульман перед лицем західних ідей в минулому сторіччі. Коли серед мусульман слабшає Іслам, чужді ідеї проникають в оточення ісламського суспільства, викликаючи плутанину і призводячи до того, що мусульмани відмовляються від законів релігії. Так само ж це вимагає політичного усвідомлення справ Умми і турботи про неї, а також уникання будь-якої ситуації, яка може стати для невірних мостом, через який вони пробираються в наше оточення.
Підйом Ісламської Умми відбудеться завдяки поверненню до Ісламу і відмові від решти усього іншого і коли Умма почне сприймати релігію доленосним питанням, вимагаючим зусиль і жертв. Або мусульман стануть єдиною Ісламською Уммою, яка управляється Шаріатом Аллаха, або такої Умми не буде зовсім. Для нас це краща приналежність, краща справа і мета і житті, а також кращий зв’язок і краще послання.
Посланець Аллаха ﷺ в прощальній проповіді сказав:
تَرَكْتُ فِيكُمْ أَمْرَيْنِ لَنْ تَضِلُّوا مَا تَمَسَّكْتُمْ بِهِمَا كِتَابَ اللهِ وَسُنَّةَ نَبِيِّهِ
«Я залишив серед вас дві речі, тримаючись за які ви не зіб’єтесь з прямого шляху — Книгу Аллаха і Сунну Його Посланця» (Малік). Сьогодні, залишивши Коран і Сунну, ми переконались в правдивості цих слів. Можливо, незабаром Умма відповість на Слова Аллаха:
يَا أَيُّهَا الَّذِينَ آمَنُوا اسْتَجِيبُوا لِلَّهِ وَلِلرَّسُولِ إِذَا دَعَاكُمْ لِمَا يُحْيِيكُمْ وَاعْلَمُوا أَنَّ اللَّهَ يَحُولُ بَيْنَ الْمَرْءِ وَقَلْبِهِ وَأَنَّهُ إِلَيْهِ تُحْشَرُونَ
«О, ті, які увірували! Відповідайте Аллаху і Посланцю, коли він закликає вас до того, що дарує вам життя. Знайте, що Аллах — між людиною та її серцем (може завадити людині добитись того, що вона бажає), і що ви будете зібрані до Нього (8:24).
Немає сумнівів у тому, що мислення — це зброя народів. Народи піднімаються, коли процвітають і активізується мислення, і падають, коли воно угасає і зникає. Виживання націй відбувається завдяки підтримуванню полум’я думки, а вимирання — через угасання цього полум’я.
Ми говоримо не про дослідження невідчутних об’єктів, вивчення метафізики чи встановлення гіпотез, а, швидше, маємо на увазі продуктивне міркування про реальність, з якою людина стикається кожен день і кожну годину. Мислення робить націю здатною осягти високого образу життя. Так само ж це призводить до судженню про речі і виявленню позицій до них, і, таким чином, призводить до перетворенню цих позицій в матеріальні дії. Думка призводить до матеріальних дій, які, у свою чергу, неминуче призводять до відчутних результатів. І це відбувається досить швидко. Якщо у нації немає такого мислення і здатності визначати позиції і виконувати матеріальні дії, тоді вона не заслуговує на життя.. Інші нації неминуче здолають її, а вороги накинуться на неї, тоді як вона не буде мати можливості відповісти їм.
Мислення проявляється в двох формах: законодавче мислення і політичне мислення. Перша форма — це мислення з метою рішення життєвих проблем, а друга — мислення заради турботи про справи людей. Обидва види необхідні для виживання нації.
Законодавче мислення скероване на розробку законодавства для рішення щоденних проблем і ситуацій. Тут необхідно визначити позицію нації і суспільства у відношенні таких ситуацій і прояснити їх помилку якщо вони суперечать переконанням нації і її образу життя, або підтвердити їх правильність, якщо це так. Колесо життя обертається, разом з ним відбувається багато подій, у відношенні яких необхідно визначити позиції, інакше виникнуть безлад і невігластво, і в суспільстві пошириться хаос. Звідси виникає необхідність життєздатності будь-якої законодавчої системи, оскільки вона повинна бути всеохоплюючою і охоплювати усе, що відбувається, якщо, звичайно, вона підходить для будь-якого часу і місця.
В Ісламській Уммі законодавчим мисленням є іджтіхад, який скерований на виведення рішення Шаріату із текстів і, таким чином, на визначення позиції ісламського суспільства, держави і людей до усьому, що відбувається. Таке мислення процвітало серед Ісламської Умми і було її головною турботою до IV сторіччя хіджри. Причиною цього була зацікавленість Умми в законах Шаріату, а також в розумінні того, що радує Аллаха, а що Його гнівить. В кінці IV сторіччя хіджри серед людей з’явились ті, які закликали до призупиненню іджтіхаду і працювали над тим, щоб переконати решту інших в «його небезпечності». І вони досягли того, що хотіли — двері іджтіхаду були зачинені.
Коли Ісламська Умма володіла найвеличнішою цивілізацією і коли не було нації, порівняною з нею, вона зберігала своє положення серед інших. Але коли на Заході відбулась промислова революція, законодавче мислення Умми було призупинено. Деякі закликали до повної відмови від усього, що є на Заході. Тому можна було зустріти дивні фетви, наприклад: коли з’явилась кава, вчені видали фетву, яка забороняла цей напій, а коли з’явився телефон, вони також видали фетву, що користуватись ним заборонено. Також з’явились вчені, які закликали до заборони промисловості.
В цей період з’явився великий розрив між промислово процвітаючим Заходом і відстаючою Ісламською Уммою. Багато мусульман порахували, що Іслам, який подається вченими, заважає промисловому відродженню і науковому прогресу. Як наслідок, в ісламському суспільстві запанувала плутанина. З’явились люди, які виступали за те, щоб перейняти усе, що є, у Заходу, у відповідь на заборону промисловості. В результаті цього люди втратили довіру до Ісламу і його рішенням, тому що подумали, що Іслам не іде в ногу з часом, тоді як Захід працював над тим, щоб мусульмани саме так і думали.
