Чия це могила? Невже ісламізм пав?

На протязі усієї історії боротьба між істиною і брехнею мала багато проявів. Адже боротьба між хакком і батилем — це не сьогодні почате протистояння, а дуже стара ворожнеча, минуле якої ниткою тягнеться крізь усю історію людства. Ця боротьба буде тривати, не збавляючи обертів, поки буде існувати людство. Боротьба між істиною і брехнею — це не боротьба, в якій сторони, які беруть участь, невідомі. Навпаки, вони дуже добре відомі. Учасниками в цій боротьбі виступають віруючі, з одного боку і невіруючі вороги Аллаха — з іншого.

— Заточення пророка Юсуфа (а.с.) в темницю,

— спроба спалити Ібрахіма (а.с.) у вогні,

— гоніння, на які наражався наш Посланець Аллаха ﷺ,

— битви при Бадрі і Ухуді, битва біля Рову і завоювання Мекки Посланцем Аллаха ﷺ,

— підхід військ Халіфату до самих стін Відня,

— хрестові походи і монгольські навали,

— те, як британський командуючий Едмунд Алленбі, який увійшов в Єрусалим 11 грудня 1917 року, вдарив ногою по могилі Салахуддіна аль-Айюбі зі словами: «Вставай давай, ми повернулись!».

Це і багато іншого, про що ми не згадали, є відображенням протистояння між хакком і батилем.

Найбільше лихо, з яким стикнулись мусульмани з часів, коли Посланець Аллаха ﷺ був відправлений зі своєю божественною місією пророцтва, — це скасування держави Халіфат, який представляє собою шаріатський метод запровадження Ісламу. Триваюча на протязі сторіч боротьба Заходу з Ісламом увінчалась скасуванням Халіфату. У той час як скасування Халіфату дало невіруючим привід тріумфувати, мусульман це привело до величезної скорботи, і дана подія увійшла в їх історію як зловісний чорний день в історії Ісламу. Коли рухнув Халіфат, міністр іноземних справ Великобританії Керзон зазначив важливість Халіфату в Ісламі наступними словами: «З Туреччиною (маючи на увазі Іслам) дійсно покінчено. Після цього їй не встати на ноги, адже ми поклали край її духовній силі. Цією силою були Халіфат і Іслам!».

Проте головний момент, який треба тут зазначити, — це той факт, що невірні вороги Аллаха навіть на мить не перестануть приховувати ворожнечу по відношенню до мусульман. Інакше кажучи, їх нетерпимість до Ісламу підштовхнула їх до різного роду атак. Уільям Юарт Гладстон, прем’єр-міністр Великобританії, присвятив усе своє політичне життя руйнуванню Ісламу і скасуванню Османського Халіфату. Можливо, щоб краще виразити боротьбу між істиною і брехнею, було б доречним поділитись наступною промовою, яку Гладсон сказав в парламенті. В останні роки XIX сторіччя Гладстон, який виступав в британському парламенті з Кораном у руці, сказав: «Поки ця книга залишається у руках мусульман, ми не можемо отримати справжню владу над ними. Що ж нам робити в такій ситуації? Ми повинні або позбутись від Корану, або добитись відчуження мусульман від цієї Книги».

Нам також хотілось би згадати в статті наступний тип думки із Лозаннської угоди, який демонструє, що ворожість невірних до Ісламу не слабшає навіть після скасування Халіфату: «Нам треба скласти план, який примусить покоління, яке прийде через тридцять років, знищити Коран власноруч».

Боротьба і ворожнеча невіруючих повністю скеровані проти Ісламу, який застосовуваний для запровадження в життя. Інакше кажучи, вони націлені на політичний Іслам, заснований на Корані і Сунні. Їх головна турбота — це Іслам на ідеологічному рівні. Лю Ранс Браун в своїй книзі «Іслам і ісраіліят» виражає те, наскільки вони бояться Ісламу, що їх головна турбота — це сам Іслам: «Насправді, найбільша небезпека прихована в ісламській системі. Тому що Іслам — це релігія яка може поширюватись. Отож, єдина система, яка може протистояти європейській колонізації, — це ісламська система». Як ми сказали на початку статті, ці прояви боротьби проти Ісламу, які мали місце учора, тривають сьогодні і будуть продовжуватись завтра. Як сказав поет:

Твердять нам язики і книги нашої ери,

Що мертвий Абу Ляхаб, гонитель віри.

Абу Ляхаб не мертвий, не вір, Мухаммад, цій звістці.

Він живий і з Абу Джахлем бродить разом.

Західний проект — світський Іслам

Беззаперечним є вплив аналітичних організацій «think-tank» на формування кроків і політичних ходів, які здійснює Америка. «RAND» є однією із найбільш ефективних подібних організацій. «RAND», який публікує доповіді, що стосуються, зокрема, мусульманського світу, задає тон діям Америки в мусульманських країнах. Заголовком однієї із доповідей, опублікованих даною «think-tank» організацією, є «Громадянський демократичний Іслам: партнери, ресурси і стратегія» («Civil Democratic Islam. Partners, Resources, and Strategies»).

Насправді західний світ хотів винайти угодний для себе Іслам. Звідси, щоб стимулювати змінення ісламського світу в сторону більш широкої демократії, модернізму і дотримання міжнародного світового порядку, Сполученим Штатам і західному світу миру необхідно було добре проаналізувати,які елементи, тенденції і сили всередині Ісламу підсилять реальні цілі їх ворогів і партнерів, а також можливі наслідки, які може викликати цей широкий порядок денний. Оскільки згадування в даній статті усіх стратегій боротьби збільшить обсяг матеріалу, ми хотіли б обмежитись тільки декількома пунктами, безпосередньо пов’язаними з нашою темою. В доповідь, підготовлену «RAND», були включені наступні пункти:

— необхідно підтримати сучасний (модерністський) ісламізм і внести його ідеї в програму ісламської освіти,

— треба прищепити секуляризм і модернізм як культуру для молоді, яка піддалась негативному впливу ісламізму,

— треба зміцнити (підтримати) суфізм (який не має нічого спільного з політичним аспектом Ісламу і розглядає Іслам як містичну релігію),

— надати підтримку ідеї про те, що в Ісламі «релігія» і «держава» можуть бути розділені і що це не ставить під загрозу віру, а навпаки, зміцнює її,

— переконати мусульман, що у них немає управлінських навичок, необхідних для позитивного розвитку їх країни і примусити їх повірити в те, що Іслам мертвий, а ісламізм зазнав краху.

Вищезгадана пропозиція «Давайте складемо план, який примусить покоління, яке прийде через тридцять років знищити Коран власноруч» і тільки що згадані пункти є доказом злих і підступних планів і намірів колоніальних невірних, скерованих на те, щоб виключити Іслам із списку існуючої і сповідуємої релігії у світі. На жаль, вони діють у руслі цих дискурсів і досягли в цьому серйозних успіхів. І, знов же, ми бачимо це не на словах, а в житті. Услід за скасуванням держави Халіфат Захід здійснює відчайдушні спроби викоренити Іслам із свідомості мусульман і знищити його як систему життя, виключити його із практики і перетворити Іслам в духовну релігію, подібну християнству і іудаїзму.

Також Захід усіляко надає підтримку всіляким можливим проектам,які були направлені на змінення Ісламу і на те, щоб покласти край орієнтації на «політичний Іслам». Також очевидно, що у Заходу були таємні плани і проекти в межах залаштункової риторики про те, що «ісламізм мертвий», скеровані на те, щоб зломити усі рухи мусульман, заглушити їх ідеї про майбутнє, примусити мусульман впасти в відчай в усіх видах політичної діяльності, тобто в будь-якій спроби зломити західну думку і гегемонію, а також зміцнити секуляризм і засновані на ньому ідеї і політичні тенденції в Уммі, створити умови ісламським рухам для відмови від Ісламу і для відкритого і публічного прийняття секуляризму в своїй політичній діяльності. В результаті зусиль, докладених колоніальним Заходом, Іслам — єдина придатна для життя система, яка відповідає людській природі — був скасований, а чужда демократія і секуляризм були побудовані на руїнах рухнувшої держави Османського Халіфату.

Тепер ця древня земля, на території якої колись був Халіфат, який запроваджував в життя ісламську систему на протязі довгих років, перетворилась у світську державу. Ось що трапилось з нами, нашими поколіннями і представниками мусульманського світу, коли секуляризм увійшов в наше життя. Як сказав поет:

Що підштовхнуло нас змінити своє чужим, що прийшло здалеку?

Ми швидко змінились, минулого забувши уроки.

Вікно в Європу — пекельна брама — відкрито нами же широко,

Нам насилаючи холодним вітром з Заходу пороки.

Були часи, коли діти росли в безпеці під затишком держави Халіфат, а тепер вони стають жертвами агресії і насильства, породжених у межах системи секуляризму.

Колись цілі покоління відмовлялись наближатись до тому, що Аллах назвав харамом, і скеровувались до тому, що він вважав халялем, але нинішня молодь переставила слова «харам» і «халяль» місцями.

Раніше молодь не переставала окропляти своє серце і язик Кораном, але тепер не відводить свого захопленого погляду від Заходу, який запровадився в усі сфери.

Атмосфера безпеки, миру і стабільності змінилась атмосферою безладів, незахищеності і нестабільності під куполом капіталізму.

Мусульмани, які бачили один в одному братів, незалежно від етнічної приналежності, почали відчувати ворожість у відношенні один одного через ідеї расизму і націоналізму.

Літні люди, поруч з якими не підвищували тону із поваги і пошани, стали тими, кого ігнорують, ображають і, на додаток до усьому, б’ють.

Люди, які будували гнізда для птахів, почали проявляти агресію до бездомних тварин.

Покоління, які брали із каменів милостині1, розставлених по Османській Державі, стільки, скільки їм потрібно, не торкались до решти іншого, змінились поколінням, яке грабує по одному дому кожні шість хвилин.

Менталітет людей, які дотримувались правил етикету, змінився огидним менталітетом, позбавленим яких-небудь манер.

Це немислиме негативне змінення трапилось, коли секуляризм увійшов в наше життя, змінивши ісламську систему, а якщо точніше, коли це було продиктовано на наших землях безбожними колонізаторами. Це те, що трапилось з нами після того, як ми почали керуватись секуляризмом.

Це могила світського демократичного розуміння Ісламу

На протязі майже 20 років продовжуються дискурси і дискусії про те, що ісламізм в ісламському світі помер або зазнав краху. Висновок про те, що Іслам зазнав краху, робиться, не виходячи із відповідності чи невідповідності ідей і методів ісламістських рухів Ісламу, а виходячи із того, що лідери і члени цих рухів, які є мусульманами, не виправдали сподівань. До такому висновку спонукають безпосередньо безбожні колонізатори. Ворожі до Ісламу колонізатори після інтенсивних досліджень і розробок вирішили, що можуть повністю покінчити з Ісламом, нападаючи на ісламську акиду, щоб утвердити існуючу на принципі відокремлення релігії від життя доктрину секуляризму руками прозахідних правителів, мислителів і вчених в мусульманських країнах.

На жаль, вони висунули світський підхід до управлінню через партії, лідери і члени яких є мусульманами. І що сумно, їм вдалось обдурити цю кращу Умму, яка не примирялась з демократією, через «ісламські» дискурси і мотив. Вони закликали мусульман до секуляризму. Проте демократичні партії і рухи, лідерами і членами яких є мусульмани, ніколи не представляли Ісламу. Отож, якщо хто і помер сьогодні, так це світська демократична система і її партії, очолювані мусульманами. Якщо хтось зазнав краху, то це капіталізм, але зовсім не Іслам і його система.

Невже, ґрунтуючись на деяких прикладах і досвіді, вони подумали, що крах торкнувся ісламізму? Або усе ж таки крах відноситься до демократії і капіталізму, які намагаються продовжити своє життя, прибившись до мусульман через ісламські гасла?

Тоді я хочу спитати:

— Хіба вживання мільярдів літрів алкоголю в мусульманських країнах, в яких ми проживаємо, не є заслугою демократичної світської системи, яка почала запроваджуватись після скасування системи Ісламу?!

— Хіба це не через світську систему освіти вік вживання наркотиків знизився до рівня початкової школи?!

— Хіба те, що молодь пристрастилась до алкоголю аж до алкогольної коми і смерті, не є подвигом ідеї свобод і модернізму, які є гіркими плодами демократії?!

— Хіба покоління, яке втратило ісламську ідентичність і кинуте тонути у вирі порочності, не є результатом світського демократичного погляду?!

— Батьки дівчат, які «померли при житті» через те, що погрузли в болоті проституції, не повинні «дякувати» за це порочній системі?!

— А горе батьків, які принесли своїх дітей в жертву ідеї свобод — плоду демократії, — не є успіхом світської системи?!

— Хіба ця система не відповідальна за те, що наші діти вимушені дихати одним і тим же повітрям, що і гомосексуалісти?!

Я знов питаю: крах зазнала демократична світська система, яка згубила людство на природному рівні і прирекла його жити аморальним і нелюдським чином, чи Іслам, який гарантує вивести людство із пітьми до світлу?!

Помирає Іслам чи демократія? Або спитаємо інакше: що несе смерть усьому живому — Іслам чи секуляризм?!

Так, усі погоджуються з тим, що існує могила. Могила, яку деякі відносять до ісламізму, насправді належить громадянському, демократичному розумінню Ісламу. Це похорони системи капіталізму, його акиди секуляризму і демократії.

Представники влади даної системи теж почали визнавати, що прийшов неминучий кінець капіталізму і його форми правління, демократії. Давайте згадаємо висловлювання кандидата в президенти від республіканців і колишнього конгресмена Техаса Рона Пола: «Я думаю, що ми наближаємось к кінцю, оскільки зростаючі борги і військові витрати США врешті решт призведуть до краху системи, як це трапилось з Радянським Союзом».

Черговий раз проявився той факт, що демократична система, яка неодноразово латалась під час криз, не може забезпечити рішення проблем людства.

На дану мить безпорадність і тупикова ситуація рукотворних ідеологій не можуть бути приховані від будь-якого здорового глузду і совісті. Цілком очевидно, що єдина ідеологія, яка сьогодні має потенціал для розвитку людства, — це Іслам і метод його запровадження — Халіфат, оскільки до того вони вже приводили людство до розвитку і до корінних рішень проблем.

Більше того, це підтверджується доповіддю під назвою «Mapping the Global Future», опублікованою Національною радою по розвідці США (NIC), що складається із американських спецслужб, яка готує середньострокові і довгострокові стратегічні ідеї для американської адміністрації. В даній доповіді підкреслюється, що до 2020 року на заклик до Ісламу буде дана відповідь і що ісламська цивілізація повернеться до свого коріння, здійснивши глобальні змінення на користь Халіфату.

В результаті ця могила належить не Ісламу, а демократії і секуляризму. Знов же, ця могила належить не чистому і ясному Ісламу, а світському, демократичному «Ісламу». Немає ніяких сумнівів у тому, що темні хмари демократії і невір’я, які оточують наш світ, одного разу розсіються сонцем Ісламу, а пригнобленню і хаосу, які обрушились на нас дощем, прийде кінець, з дозволу Аллаха. Безперечно, саме політичний Іслам, придатний для життя, осяє наш темний світ. Єдиним гарантом цього є Праведний Халіфат за методом пророцтва.

Всевишній Аллах говорить:

يُرِيدُونَ أَن يُطۡفِ‍ُٔواْ نُورَ ٱللَّهِ بِأَفۡوَٰهِهِمۡ وَيَأۡبَى ٱللَّهُ إِلَّآ أَن يُتِمَّ نُورَهُۥ وَلَوۡ كَرِهَ ٱلۡكَٰفِرُونَ

«Вони хочуть загасити світло Аллаха своїми вустами. Але Аллах не допустить цього і завершить поширення Свого світла, навіть якщо це ненависно невіруючим» (9:32).

Абдуллах Імамоглу

__________________

1. На дорогах Османської Держави стояли камені милостині, куди люди могли просунути свою руку і взяти стільки грошей, скільки їм було необхідно для покриття нужди, або залишити пожертвування. І ніхто не знав, для чого той чи інший чоловік просунув руку — щоб взяти або щоб залишити.