Ансари присягнули Посланцю Аллаха ﷺ при Акабі на те, що нададуть йому допомогу і підтримають його, а також, що будуть захищати Пророка ﷺ так само, як захищають своїх дружин і дітей. Усе це відбувалось у місяці Зуль-хіджа тринадцятого року пророцької місії.
Медина стала неприступною фортецею, яка захистила Іслам і мусульман. Віруючі Мекки почали натовпами переселятись в Медину. Переселення мусульман не було втечею, як люблять говорити деякі вороги Ісламу, а було наказом Аллаха, щоб віруючі звільнились від панування куффар і жили під владою Ісламу.
Загроза курайшитам
Курайшити відчували загрозу, яка йшла від нової фортеці мусульман — Медини, особливо у випадку,якщо Пророк ﷺ переселиться в новоутворену державу. Тому вони задумали вбити Посланця Аллаха ﷺ. Для здійснення замисленого вони вибрали з кожного мекканського роду одного юнака, усього сорок, щоб ті очікували Мухаммада ﷺ біля дверей дому скоїли вбивство, коли він вийде. Як вважали ватажки курайшитів, у випадку такого вбивства рід Посланця Аллаха ﷺ Бану Хашим не буде у змозі помститись усім мекканським родам, і тому він погодився на викуп (дію). Проте Аллах повідомив Своєму Посланцю ﷺ про те, що задумали курайшити, і велів виходити із дому без страху, оскільки Аллах спустив перед їх очима завісу, і вони виявились нездатними побачити його. Замість Посланця Аллаха ﷺ, щоб юнаки, як зібрались, нічого не запідозрили, в домі залишився Алі (р.а.), у той час як сам Пророк ﷺ вже перебував на шляху в Медину.
Утворення Ісламської Держави
В Медині Посланець Аллаха ﷺ заснував Ісламську Державу. У роки правління халіфа Умара (р.а.) така подія як переселення (хіджра) стала підґрунтям для початку мусульманського літочислення. Створивши Ісламську Державу, Посланець Аллаха ﷺ обнародував пакт, прийнятий мухаджирами і ансарами, який поклав кінець ворожнечі з євреями і описував їх права і обов’язки. В тому числі, в пакті було записано:
«В ім’я Аллаха, Милостивого, Милосердного! Це — письмова угода Пророка Мухаммада між віруючими і мусульманами-курайшитами і жителями Ясріба і тими, хто слідує за ними, приєднується до них і б’ється разом з ними, про те, що вони — одна Умма, окрема від інших людей <…> Віруючий не може укласти союз з покровителем віруючого без згоди віруючого. Благочестиві віруючі — проти того із них, хто образить або скоїть велику несправедливість чи злочин, або напад, або розлад справ віруючих: усі вони будуть проти нього, навіть якщо він буде сином одного із них <…> Захист Аллаха — один: покровительствувати від імені мусульман може навіть найнижчий із них по положенню, воістину, віруючі — покровителі один одному від решти людей. Тим із іудеїв, хто слідує за нами, — допомога і рівність, їх не утиснуть і не будуть допомагати проти них. Мир для віруючих єдиний. Не вступає в мир один віруючий без другого під час війни на шляху Аллаха — мир повинен бути для усіх рівним і справедливим. Якщо ж ви сперечаєтесь в чому-небудь, то рішення залишається за Аллахом і Мухаммадом <…> Те, що було раніше між учасниками цього договору, — суперечки, образи, які можуть завдати шкоду у теперішньому, — усе це буде віднесено на суд Всевишнього Аллаха і Посланця Аллаха Мухаммада <…>».
В конституції Ісламської Держави Посланець Аллаха ﷺ визначив, що відносини між іудеями і мусульманами будуть засновані на Ісламі і на підкоренні владі Ісламу, а також усі люди будуть дотримуватись того, що вимагає безпека держави. Таким чином, усі відносини між людьми в Ісламській Державі були засновані тільки на Ісламі. Посланець Аллаха ﷺ був упевнений, що тільки Ісламська Держава встоїть перед лицем усього, що загрожує долі ісламського заклику.
Підготовка до джихаду
Коли Іслам повністю запровадився всередині Ісламської Держави, Посланець Аллаха ﷺ почав готувати Медину до битви з невіруючими. Сила і влада курайшитів в Мецці були великою перешкодою для поширення Ісламу на Аравійському півострові. Знаючи це, Посланець Аллаха ﷺ почав посилати загони мусульман, щоб поселити занепокоєння і страх в серця многобожників. Більше того, він сам очолював загони. Наприклад, він очолив похід на Ваддан, похід на Буват, похід на аль-Ушайра і похід на Бадр, де відбулась перша битва з многобожниками. При цьому Пророк ﷺ не виходив у походи з метою вступити у бій. Усі походи і патрулі були скеровані на те, щоб араби почали поважати мусульман і рахуватись з ними, а курайшити почали боятись, тому що на шляху їх торгових караванів в Шам з’явилась незалежна ворожа сила. Також своїми вилазками Посланець Аллаха ﷺ підготував суспільство Медини до війни з многобожниками і примусив євреїв Медини утриматись від провокаційних дій проти нього.
Велика битва при Бадрі
Восьмого Рамадану на другому році хіджри Посланець Аллаха ﷺ виступив із Медини у кількості 315 чоловіків, з метою захопити караван многобожників. Коли Посланець Аллаха ﷺ досяг долини Дафран, йому повідомили про те, що із Мекки для захисту свого каравану виступили многобожники у кількості тисячі людей. І тоді перед Пророком ﷺ постало важливе питання: чи треба вступати в битву з мекканцями чи ні? Посланець Аллаха ﷺ вирішив порадитись з мусульманами щодо цього питання. Абу Бакр і Умар висловились за битву. Аль-Мікдад ібн Амр сказав: «О, Посланець Аллаха! Веди нас туди, куди вказав Аллах. Клянемось Аллахом, ми не скажемо тобі так, як сказали іудеї Мусі: «Ступай і бийся зі своїм Господом, ми ж посидимо отут». Ми скажемо: «Ступай і бийся разом зі своїм Господом, а ми будемо битись разом з Вами». Посланець Аллаха ﷺ сказав, звертаючись до ансарів: «Дайте пораду!», — тому що вони присягали на те, що будуть битись тільки в межах Медини, а не за її межами . Тоді ватажок племені Аус Саад ібн Муаз і сказав: «Але ж ти хочеш від нас цього, о, Посланець Аллаха?!». Пророк ﷺ відповів: «Так». Саад сказав: «Ми увірували в тебе і повірили тобі. Ми засвідчили, що принесене тобою — це істина. Потім ми закріпили угодою те, що будемо слухатись і підкорятись тобі . Веди куди хочеш — ми послідуємо за тобою. Клянусь Аллахом, якщо ти увійдеш в море, то ми обов’язково увійдемо за тобою, і ніхто із нас не відступить!». Обличчя Посланця Аллаха ﷺ засяяло, і він сказав: «Радійте! Воістину, Аллах обіцяв мені одну із двох общин. І я, клянусь Аллахом, як нібито бачу смерть в стані ворога».
Битва при Бадрі — це перше зіткнення військ мусульман і невірних. Аллах підтримав віруючих проти невіруючих, які втратили вбитими сімдесят знатних людей, і іще стільки ж потрапило у полон до мусульман. Перемога мусульман над невірними здійснила величезний фурор на Аравійському півострові — настільки, що один із ворогів Аллаха навіть сказав: «Якщо Мухаммад дійсно знищив цих людей, то краще померти, аніж жити на цій землі».
Похід на Бану Кайнука
Коли мусульмани повернулись в Медину, Пророк ﷺ зібрав євреїв Бану Кайнука на їх ринку і сказав: «О, іудеї! Стережіться від Господа тих лих, які обрушились на курайшитів, і прийміть Іслам. Ви, воістину, дізнались, що я — Пророк, який був посланий, ви це знаходите в вашій книзі і в обіцянці Господа для вас». Вони відповіли йому: «О, Мухаммад! Не спокушайся тим, що ти зустрів народ, який не вміє воювати, і що ти вибрав слушну нагоду. Якщо ми будемо воювати з тобою, то ти дізнаєшся, що ми за люди!».
Через деякий час Пророку ﷺ повідомили про те, що одна мусульманка вирушила торгувати на ринок племені Бану Кайнука. Взявши свій товар, вона прийшла до одному іудейському ювеліру. Іудеї, які були там, стовпились навколо неї, говорячи, щоб вона підняла покривало і показала їм своє обличчя. Мусульманка відмовилась. Тоді ювелір непомітно прив’язав край її плаття. Коли вона встала, відкрилась її нагота. Іудеї почали сміятися над нею. Вона ж почала кричати. Один мусульманин, який був недалеко, накинувся на ювеліра і вбив його. У відповідь іудеї напали на мусульманина і вбили його. Потім Посланець и Аллаха ﷺ з військом мусульман вирушив до них. Це і називається похід на Бану Кайнука. Отож, Посланець Аллаха ﷺ осаджував їх п’ятнадцять днів, поки вони не здались. Тоді до нього явився голова лицемірів Абдуллах ібн Убайй ібн Салюль і сказав: «О, Мухаммад! Будь добрий до моїх друзів . Вони були союзниками мого народу в епоху джахілії». Ібн Салюль почав наполягати на своєму, і це дуже розлютило Посланця Аллаха ﷺ. Ібн Салюль продовжив: «Чотириста людей без кольчуги і триста в кольчузі захищали мене від червоних і чорних! І ти хочеш вбити їх усіх разом?! Боюсь, це обернеться великим лихом». Тоді Посланець Аллаха ﷺ сказав: «Вони твої», — вигнавши їх із Медини, після чого ті вирушили у Хайбар.
Проникливість і кмітливість
Події з Бану Кайнука показали проникливість Пророка ﷺ. Голова лицемірів міг спровокувати заколот в Медині, який погрожував би безпеці держави, і в той же час треба було застосувати стримуюче покарання до тих, хто посягає на честь мусульман і порушує договір. Рішення Пророка ﷺ вигнати їх із Медини було мудрим, тому що він не проявив слабкість і не дозволив Ібн Салюлю погрожувати державі. Така кмітливість дуже вимагається в державі Ісламу, тому що внутрішні і зовнішні вороги держави діють узгоджено, і необхідно протистояти їх політичним іграм.
Відсутність сорому
Інцидент на ринку Бану Кайнука також вказує на статус жінки в Ісламі. Честь жінки захищена, і нікому не дозволено принижувати її, обнажаючи її тіло або іншим чином. Коли ювелір-єврей вчинив так, мусульмани бились з ним і його народом за порушення договору.
У жінок є статус, який мусульмани повинні захищати. Але честь мусульман в наші дні попирається кожен день, і немає жодного правителя, який би боровся за них. Більше того, сьогодні мусульманські дівчата і жінки пишаються своїм «звільненням». Ми стали свідками ганьби, коли зрадник Єгипту Анвар Садат влаштував вечірку для прем’єр-міністра євреїв Бегіна. Коли Бегін побачив напівголих мусульманських жінок, танцюючих перед ним, він повернувся до Садату і сказав: «Ваші пращури (маючи на увазі перших мусульман) вели з нами війну через оголення однієї жінки (маючи на увазі похід на Бану Кайнука)». Садат же був гордий тим, що звільнився від «традицій» перших мусульман.
Яка ганьба! Садат принизив мусульман, розчавив їх честь перед невірними, і тепер пишається цим! Будь у нього хоча б крапля сорому, він би на місці втоптав у бруд Бегіна за подібний сарказм. Але звідки у нинішніх правителів візьметься сором і бажання захистити честь мусульман?! Вони вже давно перейшли на сторону ворогів Умми.
Просимо Аллаха повернути владу Ісламу і обрадувати мусульман новим намісником-халіфом Посланця Аллаха ﷺ, який застосує Шаріат Аллаха, захистить честь мусульман і буде поширювати світло Ісламу по усьому світу
Із журналу «Аль-Ваъй», випуск №4, Мухаррам 1408 р.х. — вересень 1987 р.
