Поза усіляких сумнівів, найголовнішим ворогом і альтернативою капіталізму є Іслам. Ісламські ідеї є повною протилежністю західним ідеям і концепціям.
Перш за усе, Іслам у соціальному і політичному плані застосував усі норми у межах, визначених Творцем (Аллахом). Західний капіталізм же, навпаки, практикувався у світських, секулярних, ліберальних рамках, а у якості законодавця обрав і благословив людину . Між тим, Захід нав’язав свої підступні плани, жорстокість і аморальність ісламським територіям на благо своєї цивілізації. У зв’язку з цим Захід вирішив породити «корінь зла» через порчу таких непохитних цінностей, як родина, покоління і суспільство. Адже якщо зіпсується родина — зіпсується покоління, а якщо зіпсується покоління — зіпсується і суспільство. Зіпсоване ж суспільство стане нездатним протистояти західному імперіалізму і забезпечить продовження колоніальної діяльності. Отож, як же Захід реалізував свій план, на який він витратив сторіччя зусиль і врешті решт досяг деякого ступеня успіху? Звичайно ж, він підмінив концепцію жінки і заповнив її своїми мірилами і баченнями . Ціла низка досліджень, таких як порівняння життєвих обов’язків і відповідальності жінок і чоловіків, як і формування у протилежної статі відчуття, що ті крадуть один в одного певні ролі у соціальному житті, стали відправною точкою процесу. З самого початку процесу вони керувались англійським прислів’ям «Slowbutsure», тобто «Повільно, але вірно».
Захід, який зазвичай дивиться на жінку через призму джахілії, купує і продає її на ринках, бачить в ній лише рекламний матеріал, не погребував «з’їсти свого ідола», коли на кону було моральне руйнування жінок Сходу. Тобто, у той час, коли жінка на Заході не мала ніякої цінності, її образ «зірки» почав активно і яскраво висвітлюватись для жінок Сходу. І усе це при тому, що, згідно догмі західників,«Єва винна у вигнанні людей з небес. Гріх, який був успадкований людьми, виходить від жінки».
Насправді, Захід принижував жінку немислимим чином. У VI сторіччі Маконський церковний собор був скликаний для того, щоб обговорити бачення сутності жінки. Темою обговорення було питання: чи є у жінки душа чи ні? Їх висновок був наступним: «Кожна жінка (окрім Марії)має спотворений дух, і вона повинна бути кинута у Пекло і страждати вічно». На церковному соборі 581 року був зроблений висновок, що «жінка була створена для того, щоб вона могла підкорятись і служити». Фома Аквинський, визнаний одним із найбільш віруючих і знаючих християн XIII сторіччя, визначив, що цінність жінки складає 1/30. Він стверджував, що жінка була «істотою середньою між чоловіком і твариною». В історії Європи є багато подібних прикладів, які ви собі навіть уявити не можете. На протязі багатьох років жінка буда вимушена носити пояс вірності. Сотні тисяч жінок було страчено по звинуваченню у тому, що вони були чаклунками і відьмами. До того ж, ці страчені жінки мали особливі розумові здібності і знання. Згідно церковному віровченню, на жінку треба було дивитись завжди з підозрою, тому що жінка представляла гріховну, на думку Церкви, стать і мала зв’язок з дияволом.
Згідно римському праву, жінки «не мали можливості здійснювати громадянські права, подібно розумово відсталим і дітям». «Голова дому при бажанні мав право продавати, виганяти, бити і навіть вбивати свою дружину. Жінка не мала права на освіту, на володіння власністю і на голосування. Згідно модернізованому у 1942 році французькому закону про громадянське право,жінки не мали права здійснювати торгові операції». Коли у 1763 році був уперше введений закон про освіту, жінок навіть не було у порядку денному, тому що вони розглядались як частина життя, як некультурні і нездатні використовувати свій розум.
Захід, який лише у минулому сторіччі почав давати жінкам частку права на освіту, схвалив для них тільки урок музики, щоб ті могли розважати свої чоловіків вдома. Уперше закон, який давав жінкам право навчатись в університеті, був прийнятий у 1908 році. Знов таки, на Заході жінки не мали права на власність, і коли вони вступали у шлюб, то усе майно жінок переходило до їх чоловіків. Після оновлення громадянського права у 1942 році одинокі жінки отримали право купувати і продавати, але незаміжні жінки як і раніше не мали права робити цього без дозволу чоловіка. Окрім того, жінка не мала яких-небудь політичних прав:вона не могла голосувати і брати участь у виборах. Після Першої світової війни буди надані деякі обмежені права у цьому відношенні, але фактом того, що це було зроблено лише для замилювання очей, є сама історія Америки (колиски демократії) — за двісті років історії країни не було жодної жінки-президента.
Вважається, що географічним регіоном, де жінки більше за усе наражаються на насильство, домагання, жорстоке обходження, а також де узаконюються інцестові відносини, а мораль приноситься в жертву в ім’я свободи, є Захід. Західні ЗМІ без сорому розкривають це огидне явище. Наприклад, коли вони говорять про ідеальний тип жінки, вони дають багато візуальних ефектів. Вони організовують дієтичні програми і конкурси краси. Багато лікарень отримують прибуток від пластичної хірургії, у той час як психологи виманюють купу грошей за лікування психічного стану. Західне мислення примушує ганятись за модним одягом. Кожна жінка відчуває, що їй не досягти ідеальності після усіх докладених зусиль, вона виснажує себе і витрачає усе, що є у руках, щоб відновити свою моральність і цноту. Жінки потрапляють у полон різних звичок, починаючи з алкоголю і продовжуючи марихуаною, наркотиками і багато іншим. Захід є архітектором такого життя у полоні. Проте західна цивілізація не в силах подарувати жінці ані щастя, ані спокою. Це цивілізація, в якій жінки легко купувались і продавались аж до кінця минулого сторіччя.
Уявлення про жінку, успадковане від західної культури і цивілізації, викликає лише відразу. Поте темою нашої статі є питання: як може бути таке, що Захід, маючи таке брудне минуле, здатен псувати жінок, вихованих у затишку інших культур і цивілізацій? Йому вдається впливати на них, піймати у свої мережі і пастки, заплямувати їх честь і цноту. Безглуздо буде очікувати, що колоніальний капіталістичний Захід буде цінувати, захищати і оберігати жінку. По своїй природі він робить усе, щоб псувати покоління. У цій частині наших статей ми не будемо говорити про «жінку на Заході», і тому ми не бачимо необхідності перераховувати подробиці і дані досліджень, але ми спробуємо зосередитись на тому, як змінилась «жінка на Сході» і як вона почала подражати Заходу .
У XVIII сторіччі зусилля Заходу по створенню світських, демократичних і секулярних народів дали плоди у виді Французької революції. Згодом відбувся швидкий прогрес. Промислова індустрія з її військовими і дипломатичними потужностями обернулась у процес розвитку, який поразив решту усього світу . Навіть Османська держава, найголовніший супротивник Заходу на той період, була вимушена просто спостерігати за розвитком Заходу. Але, крім цього, Захід іще більше прикрашав і перебільшував свій прогрес. Зокрема, іудейські лоббі внесли найбільш важливу лепту у даний процес, запроваджуючи ідеї, повні ісраіліяту1, на ісламській території. Заголовки іудейських медіабаронів не змінювались на протязі тривалого часу, а саме — залишались у межах вихваляння «нездоланної міці Заходу». Ці роздуті і перебільшені розмови перейшли на передній план у мусульманських регіонах і спонукали місцевих колабораціоністів і мусульманські народи «переймати західне». Поки на державних рівнях обговорювались технології, промислові кроки і економічна міць Заходу, на соціальному рівні велись дискурси про свободу, демократію і сучасність .
Батьком ідей, поширених потім по усьому світу, був іудейський психіатр із Австрії Зігмунд Фрейд. Фрейд у своїй книзі «Тотем и табу» стверджує: «Тиск, який виникає через співіснування релігії, моралі, суспільства, авторитета батька і подібних домінуючих сил, характерно для людського життя. Усе це скеровано на утискання сексуальної сили. У цьому відношенні виникають комплекси і нервові депресії, і кожен, хто наражається на них, не зможе бути у спокої …». Коротше кажучи, на їх думку, єдиним способом для людини позбутися від хаосу у житті і набути щастя і спокою є позбавлення від авторитету релігії, моралі, суспільства і родини, не утискаючи при цьому сексуальні почуття і думки. У тій же самій книзі Фрейд недвозначно виступає за те, що концепція родини ізжила себе: «Шлюб, заснований на емоціях чи любові і ненависті до однієї і тієї ж людини в один і той же час, є вимушеним підсвідомим актом». Також на захист інцестів Захід стверджує, що хлопчики наражаються на Едипів комплекс (надмірна любов до своїх матерів), у той час як дівчатка переживають комплекс Електри (надмірна любов до свого батька і заздрість до своєї матері), і при цьому усьому цьому надається форма науковості. Таким чином, Захід «повільно, але вірно» («Slowbutsure») приводив до виконання пункти свого плану по руйнуванню суспільств.
Як ми вже говорили раніше, Захід і вважає себе єдиним «рішенням» для людства, він не може ігнорувати чуждих для своїх територій жінок, молодь, їх моральні і гуманні цінності. Захід заохочує їх витрачати купу грошей, що відповідати західній огидній моделі образу життя.
У наступній статті ми спробуємо поговорити про те, які методи і ідеї використовуються Заходом, як вони поширюються, які методи вбачаються для окремих індивідів, а які — для суспільства, і які підступні риторики вживаються у межах даного процесу.
Емрах Акай
04.06.2020
