Вони:
— Вносять розбрат в Умму під приводом націоналізму чи патріотизму;
— Закликають до миру з ворогом та до поступок на його користь;
— Хвалять ворогів Умми і звеличують їх достоїнства;
— Закликають до просвіти, ідеї і систем ворогів мусульман і відгукуються про них добре;
— Захоплюються тиранами і нечестивцями, описуючи їх справи мудрістю;
— Звертаються за рішенням в ООН і Женеву, спотворюючи рішення Корану;
— Принижують достоїнство, силу і потенціал Умми;
— Внушають недовіру в Умму та її синів, сіють відчай у будь-якому добрі від цієї Умми;
— Утримують від діяльності по перетворенню, називаючи її утопією;
— Ставлять під сумнів релігію Умми і спотворюють її історію;
— Виявляють ідейні і фікхій розбіжності і роздувають їх в Уммі;
— Підбурюють до пролиття крові в Уммі, утверджуючи, що це шлях до перетворення і стабільності;
— Визнають секулярну модель держави і відштовхують від ісламської державності;
— Закликають до підкорення правителям, правлячим не тим, що ниспослав Аллах, і вдоволення ними:
— Із найважливіших ознак, вказуючих на них, є часте згадування про них у ЗМІ. І якщо б ЗМІ не говорили б про них так часто, не були б вони такі впізнаваємі і популярні;
— Вони ховаються під вивісками «вчений», «дослідник», «експерт», «закликаючий», «лідер», «мислитель», «просвітитель», «реформатор», «меценат».
Імад ан-Набахін
25.02.2020
