«Говорячи про погляд мусульман, які сповідують Іслам, вірять в акиду Ісламу і його закони, інакше кажучи, про погляд Ісламу на зв’язки між чоловіком і жінкою, то він направлений на збереження роду, а не на сексуальну сторону.
Цей погляд бере до уваги сексуальний аспект як неминучий елемент для вдоволення інстинкту, але не вважає його дороговказним. Через це Іслам вважає наявність серед людей у суспільстві сексуальних думок шкідливим, а матеріальних об’єктів, що збуджують інстинкт — розпусним. Іслам забороняє усамітнення (хальва) чоловіка з жінкою, забороняє табаррудж (приваблювати увагу сторонніх зовнішнім виглядом), не дозволяє жінці показувати прикраси чужим чоловікам. Він забороняє чоловіку і жінці дивитись один на одного сексуальним поглядом. Іслам визначив взаємодію між чоловіком і жінкою у громадському житті і обмежив можливість статевого зв’язку між ними тільки у двох випадках: подружнє життя і володіння рабинею. Іслам перешкоджає тому, що збуджує інстинкт продовження роду у громадському житті, і обмежує можливість статевого зв’язку певними обставинами» («Соціальна система Ісламу», видання Хізб ут-Тахрір).
У першій частині нашої доповіді ми торкнулись жалюгідного життя західних жінок при світському капіталістичному устрої і розкрили реальність того життя., що переслідує сьогодні жінок так само, як і у минулому. Незважаючи на той факт, що старі і нові феміністичні рухи висували гасла емансипації жінки, розширення її прав, можливостей і незалежності шляхом видання рукотворних законів, гарантуючих жінкам уявну рівність з чоловіками, усе, що було запропоновано для усунення гніту у «чоловічому суспільстві», виходило із вузького погляду на проблему, повної ненависті по відношенню до чоловіків. Як результат це призвело до сумних наслідків, остаточно підірвало відносини між чоловіками і жінками на Заході, зруйнувало родину і суспільно-соціальний устрій в Європі і Америці, і, навпаки піднесло сексуальний погляд держави і суспільства на відносини між статями. Це остаточно позбавило її багатьох прав, звело її роль у суспільстві до дешевого комерційного товару ;якщо вона мовчить і погоджується з експлуатацією, то її бажають, а якщо вимагає виконання своєї природної ролі, яка гармоніює з її природою у людському суспільстві — бути матір’ю, мати повагу у злагодженій родині, де чоловік є справжнім батьком (а це, між іншим, її найелементарніше право і очевидний обов’язок як жінки), то її проганяють із суспільства, де її праця і созидання оцінюються виключно по її красі, а не розуму. У таких обставинах у нас не викликають здивування ті шокуючі цифри жахливих злочинів проти жінки на Заході, які викривають капіталістичну ідеологію руками самих же синів «демократії» і «свобод». Статистика, яку наводять західні жіночі центри, що спеціалізуються на підрахунку жахаючих цифр, поширюють їх в надії на те, що знайдуться рішення у феміністських рухів, які фінансуються західними урядами (одним словом, комедія «І захисник, і крадій»). Ми наведемо лише малу частину цих злочинів: розпад інституту родини, розлучення, позашлюбна вагітність, аборти, суїцид, збочення, венеричні захворювання, різноманітні форми насильства, побиття, алко- і наркозалежність, тероризм, расизм, зґвалтування внаслідок активної пропаганди розпусти і оголення у ЗМІ,зіна (у тому числі за участю махрамів), приниження, домагання на роботі в умовах змішування з чоловіками без усіляких правил і обмежень, робота у сфері інтим-послуг і проституції, одиночне материнство без утримання і аліментів, без турботи з боку попечителя, махрама чи держави, психічні розлади, безпритульність, відмова від дітей, бідність, втрата родинних уз і їх змішування — усе це краплі у морі лих, що зростають у геометричній прогресії, враховуючи, що деяким підрахункам вже декілька років і цифри пішли далеко уперед.
Нехай вихваляються, як хочуть, але факти і статистика самі говорять за положення західної жінки, а жахливі цифри — за її життя… Чи нам це не знати?!
Адже сьогодні західні жителі — секуляристи. Вони відокремлюють релігію від життя і політики, примусово за допомогою правлячої капіталістичної світської системи відводять від свого життя Аллаха Тааля, вишикують представників різноманітних світоглядів в один ряд, і усі люди у них однаково живуть на основі невір’я (нового світового порядку). Це пов’язано з тим, що дана ідеологія опирається на свій погляд на життя на основі невизнання істинності існування Творця людини, життя і Всесвіту, а також усіх істот. Західна ідеологія ігнорує цю істину, вона не згодна з тим, що Аллах Тааля відправив посланців і пророків, мир їм, і, отож, не визнає, що наш Господин Мухаммад ﷺ — Печать усіх пророків. Дана ідеологія навідріз заперечує головну причину створення людини — поклоніння Аллаху, і що Він, Субханаху — єдиний, хто володіє абсолютним правом давати божественний закон для регулювання життя людини і вирішення її проблем. Таким чином, вона заперечує Коран і Сунну у якості джерел даного законодавства. Це означає, що релігія відокремлена від життя; що божественний закон відокремлений від турботи над людьми і його зайняли думки і пристрасті людей. Це — вершина омани і обману, і вона видається за свободу, сучасність, прогрес, глобалізацію і світовий порядок, які силою насаджують над людством з причини слабкості мусульман, які втратили свою державність і тим самим відкривших дорогу капіталістичній ідеології для того, щоб панувати над світом. Але так не буде тривати вічно, адже в Ісламі закладена могутня держава — Праведний Халіфат за методом пророцтва, який знов незабаром повернеться, з дозволу Аллаха.
Читач може задатись питанням: якщо положення невірного колоніального Заходу таке, що навряд чи хтось зможе заперечувати, то чому мусульманські країни слідують по тому ж страшному шляху під приводом західного «технологічного розвитку» і «цивілізованості», хоча це далеко не так? Якщо положення європейської жінки так плачевно, то чому уряди, громадянські і правозахисні організації спричиняють тиск на мусульманські народи з тим, щоб видавались світські закони, що відкривають шлях до розбещення мусульманки, до розкладання родини і розриву відносин між чоловіком і жінкою? Це при тому, що відносини між чоловіком і жінкою в мусульманських країнах чітко визначені Шаріатом, вони здорові і стабільні; з миті появи Ісламу, запровадження усього Шаріату в Ісламській державі Халіфат, правлячого божественними ісламськими політичними, економічними, суспільно-соціальними законами на протязі більше аніж семи сторіч історія не зафіксувала жоден випадок страшної статистики жахаючих злочинів проти жінки, як ми це спостерігаємо сьогодні в епоху влади західного рукотворного капіталізму! Навпаки, завдяки Ісламу відбулось пробудження людства, процвітання ісламських і неісламських народів у різних частинах Халіфату і за його межами. Коли Іслам правив світом за допомогою держави мусульман, яка об’єднувала їх і сфокусувала систему правління над прапором Ісламу, командуванням єдиного халіфа мусульман та їх величезної непереможної армії, яка кидалась на захист мусульманки, де б вона не знаходилась, тоді народи досягали прогресу і процвітання, і історія — тому свідок, як жінка брала участь в усіх сферах життя: в економіці, політиці, освіті, громадському укладі, в медицині і бізнесі. Усе це завдяки тому, що чоловіки і жінки, при тому, що вони сповідують різну акиду, щасливо вели ісламський образ життя — в основі якої лежить правління тим, що ниспослав Аллах — згідно законам Ісламу у державі, яка піклується про життєві справи людей безпрецедентним чином! Навіть немусульманки на Заході жадали набути життя вшанованої мусульманської жінки і носили одяг, що підкреслював цноту і скромність. Людська історія рясніє іменами мусульманських жінок, які змінили хід людської історії, виховуючи легендарних лідерів, правителів і халіфів, починаючи з матерів віруючих і закінчуючи дружинами правителів, у тому числі — іменами видатних діячів фікху, медицини, освіти. Вони засновували університети, вакуфи і лікарні, у минулому і теперішньому активно сприяли відродженню миру, і не треба було для цього себе продавати! Люди тоді не страждали, і світ не був покритий тиранами, злочинцями, невірними та їх прихвоснями, а також тими, кому до душі поширення аморальності і збочень! Після падіння Халіфату у 1924 році західний колоніалізм приніс з собою хаос і розруху в мусульманський світ.
Повернемось до відповіді на питання вище: нинішні правлячі режими в мусульманських країнах — це усього лише стражі невірного західного колонізатора і частина запеклої війни, розв’язаної цими злочинцями проти Ісламу і мусульман. Їх не турбує мусульманин, вони націлені на мусульманку і бажають за допомогою неї нанести удар по Ісламу, підірвати ісламські закони і запровадити замість них свої закони, просвіту і культуру, а також за допомогою військової сили водрузити на мусульман убогий образ західного життя під приводами «свобод», «війни проти тероризму та екстремізму», «захисту прав жінок», адже Іслам по-їхньому — «відсталий», як і «відстала» та, що не встигає за зміненнями часу. Як наслідок, вона оголяється, уподібнюється чоловікам, кидає родину, відмовляється від заміжжя і материнства і виступає проти ісламських законів через те, що вони «пригноблюють жінку» і що ісламське суспільство — «чоловіче». Суть того, що відбувається, полягає у тому, що політика Заходу у відношенні мусульман полягає у розграбуванні їх багатств, збіднінні, у наповненні стражданнями їх життя через віддалення від нього їх релігії. Невірні ретельно працюють над тим, щоб розірвати зв’язок мусульман з Аллахом Тааля, Творцем людини, життя і Всесвіту, віддалити шаріатські закони, Коран і Сунну Посланця Аллаха ﷺ. Тим самим мусульмани будуть не в змозі запроваджувати свою релігію згідно законам Шаріату і в умовах гармонії між акидою і життям, щоб вона була ісламською, щоб заслужити вдоволення Господа і перебування у Раю разом з Посланцем Аллаха ﷺ в Ахіраті. З цією метою вороги прагнуть поширити серед синів і доньок мусульман невір’я, щоб ті коїли ширк, були атеїстами, клали на себе руки, суспільство мусульман та їх родини розпадались, а майбутні покоління зменшувались, зруйнувавши основу найбільш недоторканого із усіх сокровенних у людському суспільстві — жінку! Аллах Тааля сказав:
وَدُّوا لَوْ تَكْفُرُونَ كَمَا كَفَرُوا فَتَكُونُونَ سَوَاءً ۖ فَلَا تَتَّخِذُوا مِنْهُمْ أَوْلِيَاءَ حَتَّىٰ يُهَاجِرُوا فِي سَبِيلِ اللَّهِ ۚ فَإِنْ تَوَلَّوْا فَخُذُوهُمْ وَاقْتُلُوهُمْ حَيْثُ وَجَدْتُمُوهُمْ ۖ وَلَا تَتَّخِذُوا مِنْهُمْ وَلِيًّا وَلَا نَصِيرًا
«Вони хочуть, щоб ви стали невіруючими, подібно їм, і щоб ви виявились рівні. Тому не беріть їх собі в помічники і друзі, поки вони не переселяться на шляху Аллаха. Якщо ж вони відвернуться, то хапайте їх і вбивайте, де б ви їх не знайшли. Не беріть собі із них ані покровителів, ані помічників» (4:89).
Злочини, побиття, ображання, маргіналізація і загибель — неминучий підсумок життя на основі безбожної ілюзії, яка продає ілюзії та експлуатує людей в матеріальних інтересах, що дістаються правлячій хунті і збориську бізнесменів. Західні капіталісти демонстративно допомагають захисникам свобод і порочності західних жінок і працюють над тим, щоб мусульманська жінка скинула з себе вбрання Ісламу і одяглась в «одіяння» рабині перед заздрісним злобним капіталізмом. Аллах сказав:
وَدَّ كَثِيرٌ مِنْ أَهْلِ الْكِتَابِ لَوْ يَرُدُّونَكُمْ مِنْ بَعْدِ إِيمَانِكُمْ كُفَّارًا حَسَدًا مِنْ عِنْدِ أَنْفُسِهِمْ مِنْ بَعْدِ مَا تَبَيَّنَ لَهُمُ الْحَقُّ ۖ فَاعْفُوا وَاصْفَحُوا حَتَّىٰ يَأْتِيَ اللَّهُ بِأَمْرِهِ ۗ إِنَّ اللَّهَ عَلَىٰ كُلِّ شَيْءٍ قَدِرٌ
«Після того, як прояснилась їм істина, багато із людей Писання із заздрощів своїх хотіли б відвернути вас від віри, коли ви вже прийняли її. Пробачте їх і будьте великодушні, поки Аллах не з’явиться зі Своїм повелінням. Воістину, Аллах здатен на усіляку річ» (2:109).
Так, низка мусульманок може змінити свої ідеї і погляди згідно з західним диявольським підходом, але незабаром вони повернуться під вимоги Ісламу. Досить почитати визнання жінок, які розкаялись у своїй участі у сумнівних жіночих асоціаціях, що наплодили тиранічні режими заради збереження своїх крісел і служіння своїм господам, які застосовують над мусульманами західні конституції, «міжнародні» закони, договори і «мирні » хартії, такі як угода «CEDAW» (Конвенція про ліквідацію усіх форм дискримінації у відношенні жінок). В ній, як і в решті документів, ані слова про конкретне вирішення реальних життєвих проблем жінок, таке як повна відмова від капіталістичної політики, що призводить до штучного голоду і війн в мусульманських країнах для того, щоб Захід монополізував нафтові багатства, корисні копалини і землі на користь колонізаторів, їх агентів і капіталовкладення. За допомогою міжнародних сил вони ведуть гонки озброєнь, торгівлю жінками і дітьми, несуть за собою зґвалтування, проституцію, безпритульність, розлучення, примушують мігрувати, примушують жінок виконувати чоловічий обов’язок, шукати засоби до існування, виховувати в одиночку осиротілих дітей, жебракувати, а також вони розв’язали війни за воду, залишивши без неї населення, і ввели запаморочливі ціни на товар першої необхідності! У своїх документах вони не обговорюють ці лиха, викликані застосуванням капіталістичної ідеології, вигаданої найгіршим покидьком людства — безбожним колоніальним Заходом. Навпаки, вони звели усі свої злочини проти жінки в одну проблему — «рівноправність жінок і чоловіків», і перетворили її у гасло війни проти мусульманки і Ісламу!
Ось як невірні та їх прислужники маніпулюють свідомістю мусульман і мусульманок за допомогою ЗМІ, насадження культури і законів, поширюють розпусту і невір’я через навчальні програми і до найдрібніших деталей контролюють особисте життя людей і суспільства для того, щоб вороги Ісламу, які є сьогодні хазяями світу, могли і далі його руйнувати, довести людство до дна і низвергнути його у найнижче із низьких місць!Усе це повинно порушити Іслам, підірвати застосування Шаріату Аллаха і стерти божественний метод турботи над людьми. Тим самим, вони націлені зруйнувати високе, розкішне, умиротворене, безпечне і щасливе життя людини під правлінням Шаріату і не допустити, щоб благо від Господа запанувало на усій Землі як у минулому.
Люди в усьому світі — мусульмани і немусульмани — знають, що Іслам вшанував жінку шаріатським покровом. Він доручив турботу над нею чоловіку — батьку, чоловіку, брату і близьким родичам; зобов’язав халіфа, правителя мусульман і голову держави, піклуватись про її справи, берегти її і висувати усю армію на її захист. Жінка в Ісламі — честь, яку потрібно берегти. Таке розуміння — це концепція поваги, вдячності і пошани жінок і полегшення їх життя для того, щоб вони могли виконати свою основну роль у вихованні поколінь згідно з Шаріатом, і для того, щоб забезпечити безперервну турботу над нею з боку чоловіків у суспільстві і державі, як це вимагає Всевишній Аллах і наставляє про це Його Посланець ﷺ. Іслам зміцнює зв’язок жінки зі своїм Творцем, АззаваДжаль, і має на увазі під нею цноту, пошану, турботу, повагу, любов і кров — поняття, які відсутні в законах невірних від слова «зовсім»!
Тому конвенція куфру «CEDAW» гласить про наступне:
у статті 1 — про повну «рівноправність чоловіків і жінок», і не визнає «будь-яку відмінність, виключення чи обмеження по ознаці статі»;
у статті 5 — вимагає вжити заходи для того, щоб «змінити соціальні і культурні моделі поведінки чоловіків і жінок з метою досягнення викорінення забобонів і скасування звичаїв та усієї іншої практики,які засновані на ідеї неповноцінності чи переваги однієї із статей чи стереотипності ролі чоловіків і жінок»;
у статі 16 — вимагає від держав вживати усіх відповідних заходів, які ліквідують «дискримінацію у відношенні жінок в усіх питаннях, які стосуються шлюбу і родинних відносин, і, зокрема, забезпечують на основі рівності чоловіків і жінок: однакові права на вступ у шлюб; однакові права і обов’язки у період шлюбу і при його розірванні ; однакові права і обов’язки бути опікунами, попечителями, довірителями і усиновителями дітей».
Це є явним порушенням положень Шаріату, є мета «звільнити» мусульманських жінок від «ланцюгів» Ісламу, сексуально та економічно експлуатувати їх так само, як і західних жінок, а також сприяти розпаду мусульманських родин і суспільств. Вищенаведені вимоги означають:
а) скасування заборони мусульманці виходити заміж за немусульманина;
б) скасування багатоженства як питання рівноправності чоловіків і жінок;
в) скасування шаріатського періоду очікування (ідди) для жінок у випадку розлучення і смерті чоловіка, що не враховується у чоловіка після розлучення чи смерті його дружини;
г) скасування принципу опіки над жінкою, щб вона була рівною з чоловіком. Це суперечить Сунні Пророка ﷺ, що встановила зобов’язання опіки над жінкою, яка ніколи не була заміжньою.
д) скасування принципу головування чоловіків над жінками.
Це означає, що мусульманка повинна покинути свій дім, працювати, нести тягар родини і змагатись у суспільстві з чоловіками, втомлюватись, важко працюючи, як чоловік, який, у свою чергу, не повинен піклуватись про неї, а вона не повинна підкорятись йому — адже він усього лише «ганчірка для підлоги» у домі! Чоловік день за днем відмовиться від своїх законних обов’язків як голови родини, а вона залишить виховання своїх дітей і материнство, стане бунтаркою, буде уходити, коли захоче і жити з тим, з ким побажає. А деякі із них взагалі вирішують провести життя поза шлюбом, тому що не хочуть вбути веденою чоловіком... Усе це робиться заради її незалежності від чоловіка, рівноправ’я з ним і нібито реалізації її свободи і прав! Це зробило життя жінки та її родини нестерпним. Зросла кількість розлучень і незаміжніх жінок, а також випадки насильства у відношенні жінок, адже на неї поклали те, що їй не під силу, і у неї відібрали те, що вона в основі повинна робити.
Аллах створив подружжя — чоловіка і дружину. Аллах Тааля сказав:
وَأَنَّهُ خَلَقَ الزَّوْجَيْنِ الذَّكَرَ وَالْأُنْثَىٰ
«Він створив подружжя — чоловіка і дружину» (53:45),
إِذْ قَالَتِ امْرَأَتُ عِمْرَانَ رَبِّ إِنِّي نَذَرْتُ لَكَ مَا فِي بَطْنِي مُحَرَّرًا فَتَقَبَّلْ مِنِّي ۖ إِنَّكَ أَنْتَ السَّمِيعُ الْعَلِيمُ﴿٣٥﴾فَلَمَّا وَضَعَتْهَا قَالَتْ رَبِّ إِنِّي وَضَعْتُهَا أُنْثَىٰ وَاللَّهُ أَعْلَمُ بِمَا وَضَعَتْ وَلَيْسَ الذَّكَرُ كَالْأُنْثَىٰ ۖ وَإِنِّي سَمَّيْتُهَا مَرْيَمَ وَإِنِّي أُعِيذُهَا بِكَ وَذُرِّيَّتَهَا مِنَ الشَّيْطَانِ الرَّجِيمِ
«Ось сказала дружина Імрана: «Господи! Я дала обітницю присвятити Тобі одному, хто знаходиться у моїй утробі. Прийми ж від мене, адже Ти — Чуючий, Знаючий». Коли вона народила її, то сказала: «Господи! Я народила дівчинку, — але Аллаху було краще знати, кого вона народила. — Але ж хлопчик не подібний дівчинці» (3:35,36),
وَلَا تَتَمَنَّوْا مَا فَضَّلَ اللَّهُ بِهِ بَعْضَكُمْ عَلَىٰ بَعْضٍ ۚ لِلرِّجَالِ نَصِيبٌ مِمَّا اكْتَسَبُوا ۖ وَلِلنِّسَاءِ نَصِيبٌ مِمَّا اكْتَسَبْنَ ۚ
«Не бажайте того, за допомогою чого Аллах дав одним із вас перевагу перед іншими. Чоловікам належить частка із того, що вони набули, і жінкам належить частка із того, що вони набули» (4:32).
У жінок є своя роль, а у чоловіків — своя, їх визначив Всемогутній Аллах — Творець жінки і Творець чоловіка. Ісламська система гарантує жінкам можливість у повній мірі виконувати свою роль у відповідному оточенні, в якій їх ніхто не турбує. Шаріат дозволяє жінкам виходити на роботу згідно з його нормами і надає їй умови для роботи серед жінок у віддаленні від чоловіків; представники обох статей можуть зустрічатись тільки згідно з шаріатськими правилами. Іслам забезпечує жінкам безпеку і запобігає злу у відношенні них. Адже зупинити злочинність у відношенні жінок — дуже важка задача, і особливо вона критична зараз. Поруч з цим, Іслам заборонив безконтрольне перебування і усамітнення статей в одному місці, зобов’язав чоловікам і жінкам прикривати певні частини тіла одягом замість того, щоб знімати її перед усіма, як це прийнято на Заході! Так само жінки мають законне право не виходити на роботу, і чоловік повинен повністю її утримувати, а держава повинна забезпечувати усі основні потреби чоловіків і жінок.
Як підсумок, згідно велінню Господа світів, Ісламська держава виводить закони згідно з наступними положеннями Шаріату:
Стаття 1: ісламська доктрина (акида) є основою держави. Ніщо не може існувати у державній структурі, формі правління, підзвітному органі чи у будь-якій іншій сфері державної діяльності, що не ґрунтується на ісламській акиді у якості свого джерела. Ісламська акида є основою конституції і законів Шаріату, так що неприпустимо наявність чого-небудь, що має відношення до них без того, щоб це не виходило із ісламської акиди.
Стаття 112: основним положенням жінки є бути матір’ю і дружиною. Її честь і гідність повинні бути захищені.
Стаття 113: чоловіки и жінки в основному повинні знаходитись окремо один від одного. Вони не повинні знаходитись разом, за винятком обставин, дозволених Шаріатом і заради яких в Шаріаті дозволено їх зібрання разом (наприклад, при здійсненні купівлі-продажу, а також під час паломництва).
Стаття 119: чоловікам і жінкам забороняється по Шаріату здійснення яких-небудь справ, в яких є загроза моральності чи загроза поширення у суспільстві зла і порочності.
Стаття 114: жінки володіють тими же правами і обов’язками, що й чоловіки, за винятком тих сфер, які згідно з шаріатськими доказами є виключно чоловічими чи жіночими правами і обов’язками. Так жінка має право займатись сільським господарством, торгівлею, виробництвом, здійснювати різного роду угоди і договори, мати різноманітні види власності, примножувати свої засоби сама або через своїх посередників і самостійно вести усі свої життєві справи.
Стаття 117: життя жінки розділяється на громадське і приватне. У першому випадку жінці дозволяється знаходитись з іншими жінками і чоловіками махарім, за яких вона, згідно з Шаріатом, не може вийти заміж, а також з чужими чоловіками, за яких вона потенційно може вийти заміж, при умові, що усі частини її тіла (за винятком обличчя і кистей рук) будуть закриті і вона не буде показувати свою красу, як і не буде знаходитись у нескромному виді. У другому випадку вона може знаходитись лише з жінками і чоловіками махарім і не може жити з іншими чоловіками. В обох випадках вона дотримується усіх законів Шаріату.
Стаття 120: подружнє життя є заспокоєнням і спілкування подружжя — дружнє спілкування. Чоловік є головою, що проявляється у відповідальності і турботі чоловіка про дружину, а не в прояві влади над нею. Дружина повинна підкорятись своєму чоловіку. Чоловік же повинен забезпечити її у житті усім, що відповідає прийнятому рівню.
Стаття 121: подружня пара повинна повністю допомагати один одному у веденні домашніх справ. При цьому чоловік виконує усю частину тих справ, які треба виконувати поза домом. Жінка ж виконує усю домашню роботу в силу своїх можливостей. Чоловіку, якщо він сам не може допомогти дружині, треба надати їй необхідну кількість слуг для виконання тієї частини роботи по дому, які дружина самостійно не може виконати.
Стаття 122: турбота про дітей є правом і обов’язком жінки — мусульманки чи немусульманки — до тих пір, поки дитина потребує цієї турботи. Коли діти — хлопчики чи дівчатка — перестають потребувати материнської турботи, то їм надається право вибирати, з ким вони будуть жити. Це право поширюється на випадки, коли жінка, яка піклується про дитину, і чоловік, який відповідальний за дитину, є мусульманами. Якщо один із них є немусульманином, то у даному випадку питання вирішується однозначно: дитина залишається з тим, хто є із них мусульманином.
Стаття 125: усі основні потреби кожної людини повинні бути повністю забезпечені. Держава повинна забезпечувати надання можливості прагненню своїх громадян до вдоволення своїх понад основних потреб на найбільш максимально можливо високому рівні.
(Це деякі статті конституції, підготовленої «Хізб ут-Тахрір», що складається із 191 статті, з їх коментарями і детальними доказами. Усі вони виходять із ісламської акиди, в них немає нічого неісламського і вони готові до негайного застосування).
Таким чином, заклики до емансипації жінок — це ніщо інше, як запекла війна проти Ісламу і мусульман у цілому, і особливо — проти мусульманської родини. Мета її полягає у тому, щоб підірвати просунення Ісламської Умми, яка нащупує свій шлях до відновлення ісламського життя шляхом встановлення Другого Праведного Халіфату за методом пророцтва. Він зруйнує огидні плоди капіталізму, знов втілить у життя Іслам цілком і на ділі захистить права жінок і чоловіків за допомогою законів і покарань Шаріату, в яких міститься збереження людства у мирі і благополуччі і забезпечення порядку і справедливості на усьому білому світі. Той, хто цікавиться світовою історією, знає, що люди жили у благоденстві, людяності і справедливості при ісламському правлінні, і відношення між чоловіками і жінками при ньому несли лише благо і процвітання.
وَمِنْ آيَاتِهِ أَنْ خَلَقَ لَكُمْ مِنْ أَنْفُسِكُمْ أَزْوَاجًا لِتَسْكُنُوا إِلَيْهَا وَجَعَلَ بَيْنَكُمْ مَوَدَّةً وَرَحْمَةً ۚ إِنَّ فِي ذَٰلِكَ لَآيَاتٍ لِقَوْمٍ يَتَفَكَّرُونَ
«Серед Його знамень — те, що Він створив із вас самих дружин для вас, щоб ви знаходили в них заспокоєння, встановив між вами любов і милосердя. Воістину, у цьому — знамення для людей міркуючих» (30:21).
Спеціально для Центрального інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір
Гадат Мухаммад Хамді — Судан
