Своїми досягненнями у минулому в усіх областях життя: в політиці, економіці, військовій справі мусульмани зобов’язані тому, чим оживив нас Творець — Ісламу.
Іслам був донесений до людей за допомогою Корану , Сунни Посланця Аллаха і його сахабами (сподвижниками), які стали джерелом натхнення для наших благородних попередників. Коли Писання Аллаха перестало бути визначальним чинником в житті мусульман, їх розуми зайняли порочні ідеї західного світу, а віддалення від Сунни прирекло на життя, далеке від милосердя. Вороги Аллаха, безбожні колонізатори, які чудово знають, що мусульмани сильні своєю відданістю Аллаху, зробили спотворення і руйнування Ісламу своєю головною метою [1]. На протязі усієї історії нетерплячість до Ісламу штовхала невіруючих вести усіляку можливу боротьбу проти мусульман. У якості прикладу доречно навести слова, промовлені міністром Великобританії кінця XIX сторіччя Гладстоном, який, тримаючи у руці Коран, сказав: «До тих пір, поки ця книга залишається в руках мусульман, ми не зможемо по-справжньому панувати над ними. Що ми повинні зробити? Або усунути Коран, або віддалити мусульман від нього!».
Внаслідок тривалих зусиль невірним вдалось скасувати Халіфат, який був механізмом запровадження Корану в житті. Вороги Аллаха і мусульман не вдовольнились цим, вони продовжили роботу по уведенню мусульман від початкової мети і змісту ниспослання Корану. На жаль, їм вдалось завдати серйозного збитку мусульманам у розумінні цілі і методології Слова Аллаха. В результаті їх зусиль, сьогодні Коран сприймається не як керівництво для життя, яке охоплює усі проблеми, а як книга, яку читачі прикрашають своїми мелодійними голосами. Або ж як божественна книга, яка служить джерелом для тих, хто займається науковими дослідженнями. Таке розуміння Корану дуже далеко віддалило нас від початкової мети його ниспослання. Строки із вірша Мехмета Акіфа Ерсоя, чудово виразять наші почуття щодо цього:
Шукаючи насолоди для очей, інколи ми Книгу відкриваємо.
Інколи, як заклинання на купку землі, поблизу мертвого читаємо.
Але знай — не для того Коран ниспосланий був Творцем,
Щоб на цвинтарі лунати чи бути ворожінь зразком.
Так, наше сприйняття Корану сьогодні в точності таке, як про це пише поет. Проте Всевишній Аллах в багатьох аятах Корану вказав причину ниспослання Керівництва:
إِنَّآ أَنزَلۡنَآ إِلَيۡكَ ٱلۡكِتَٰبَ بِٱلۡحَقِّ لِتَحۡكُمَ بَيۡنَ ٱلنَّاسِ بِمَآ أَرَىٰكَ ٱللَّهُۚ
«Ми ниспослали тобі Писання з істиною, щоб ти розбирав тяжби між людьми так, як тобі показав Аллах» (4:1).
Священний Коран — це інструкція від Творця усього існуючого, в якій вказаний порядок і тільки дотримуючись вказівок цієї Книги, людство може розраховувати на порятунок, в результаті ісламського образу життя, яким задоволений Аллах. В уникнення непорозумінь, ми зазначимо, що, звичайно ж, в читанні аятів Корану є багато блага і велика нагорода, навіть за кожну окрему букву. Проте, неправильно буде обмежуватись тільки читанням Корану або науковими пошуками в ньому . Треба пам’ятати — Коран був ниспосланий для застосування його у житті суспільства. Те, що Ісламська Умма на протязі усієї своєї історії проживала гідне і богоугодне життя, залежало від домінуючого положення Корану. Повторення колишнього і угодного Аллаху життя залежить від того, чи буде застосування вказівок Корану в нашому житті правильним.
Коран у якості системи для життя
Священний Коран — це Мова Аллаха, в ньому є рішення проблем,пов’язаних з життям людини і постанови, які забезпечують щастя в цьому світі і в світі Вічному. Всевишній Аллах створив людину і визначив хукми (закони) і принципи, які відповідають природі створеної Ним людини і вдовольняють її серце. Аллах зробив Коран і його постулати приписом до порятунку Своїх рабів, при цьому він ув’язав приналежність рабів до числу богобоязливих з їх діями згідно з вказівками Корану. Тому мусульманин, який піклується про те, щоб набути довольства Аллаха, зможе реалізувати це тільки за допомогою хукмів , які визначив для нас Господь. Не буде щирим бажання досягти довольства Аллаха, не реалізуючи в житті вказівок Корану, які Аллах ниспослав у якості зцілення і милості.
Немає сумнівів в тому, що закони Творця, вказані в Його книзі, становлять собою єдину систему життя для усіх часів і місцевостей . Коран універсальний не тільки в своїх принципах, як стверджують деякі модерністи (які виступають за герменевтичне (інтерпретаційне) тлумачення), але й в практиці. Коранічні хукми є єдиною силою , яка вирішує проблеми людини згідно з її природою. Ствердження про те, що принципи Корану універсальні, але його застосування не універсально, зовсім не є невинним. Колоніальні невірні та їх місцеві маріонетки хочуть, щоб мусульмани сприймали Коран тільки як священну книгу, а не як систему для життя. Створюючи таке сприйняття Корану в суспільстві, вони прагнуть сформувати світське розуміння релігії. Як вже було зазначено вище, положення Корану універсальні як у відношенні наказів і заборон, так і в запровадженні їх на практиці. Але, на жаль, гарячкові зусилля колонізаторів та їх місцевих маріонеток зуміли викликати в Ісламській Уммі сумніви в тому, чи є Коран і Шаріат системою життя, які підходить для сьогоднішнього дня. І в результаті ми маємо книгу, яка володіє святістю, але не має ніякого обґрунтування в житті.
Важливо підкреслити, що Коран — це не тільки священна книга, в якій говориться лише про ритуали чи блага Раю і муках Пекла, як це зображується сьогодні. Це не тільки божественна книга, в якій наведені аяти, які згадують сцени Судного дня і притчі пророків. Навпаки, Коран — це зведення законів для життєдіяльності людей. Це величезна несправедливість і гріх — ставитись до Корану як до священної книги, в якій розповідаються тільки історії про пророків і в яку включені лише певні ритуали поклоніння. Всевишній Аллах заявляє, що він проголосив усе в Корані і нічого не залишає без уваги:
وَنَزَّلۡنَا عَلَيۡكَ ٱلۡكِتَٰبَ تِبۡيَٰنٗا لِّكُلِّ شَيۡءٖ
«Ми ниспослали тобі Писання для роз’яснення усілякої речі» (16:89).
Ми хотіли б забезпечити краще розуміння даної теми, навівши декілька прикладів із аятів, які ясно показують, що Коран — це система життя з хукмами і приписами в області соціального, економічного і кримінального права.
В Корані є положення відносно законів поклоніння. Всевишній Аллах говорить:
وَأَقِيمُواْ ٱلصَّلَوٰةَ وَءَاتُواْ ٱلزَّكَوٰةَۚ
«Робіть намаз і виплачуйте закят» (2:110).
Існують положення відносно економічного життя:
وَأَحَلَّ ٱللَّهُ ٱلۡبَيۡعَ وَحَرَّمَ ٱلرِّبَوٰاْۚ
«Але Аллах дозволив торгівлю і заборонив лихварство» (2:275).
Є положення, які стосуються соціального життя:
وَعَاشِرُوهُنَّ بِٱلۡمَعۡرُوفِۚ
«Живіть з ними (зі своїми дружинами) гідно» (4:19).
Є положення про кримінальне право:
وَٱلسَّارِقُ وَٱلسَّارِقَةُ فَٱقۡطَعُوٓاْ أَيۡدِيَهُمَا
«Крадію і крадійці відсікайте руки» (5:38).
Ці та подібні до них аяти показують, що Коран — це система життя з приписами, які регулюють усі аспекти життя.
Коран — це книга, яка має властивість принижувати, а також підносити суспільства
Беззаперечним фактом є те, що після скасування Халіфату, що був політичним механізмом, який забезпечував дотримання Корану, і після злочинних маніпуляцій, проводимих проти сприйняття Корану мусульманами, ми живемо в атмосфері , далекої від довольства Аллаха.
Чому Ісламська Умма хвора, хоча Коран обіцяє зцілення? Чому ми, мусульмани, приречені на слабкість і приниження, у той час як Коран обіцяє мусульманам велич і честь? Чому нас знищують з кожним днем усе більше і більше, у той час як Коран обіцяє відродження? Чому ми продовжуємо дрейфувати і проживати у пітьмі Заходу, у той час як Коран обіцяє нам світло? Чому так відбувається?
Це відбувається тому, що ми живемо в атмосфері, коли аяти Корану промовляються і навіть читаються за допомогою красивого кираату, але промовлені аяти не залишають сліду в нашому житті. Ми знаходимось в реальності, де проявляється повага до мусхафу (книжному варіанту Корану), але не до Його змісту . Ми живемо , навіть не підозрюючи про аяти, які здатні воскресити нас. Ми не дозволяємо Корану стати вирішальним чинником в нашому житті. Навпаки, ми віддаємо повноваження по управлінню нашим життям вигаданим людьми, порочним в своїй основі і в усіх проявах політичним системам. Ми не міркуємо (тафаккур) і не обмірковуємо (тадаббур) аяти Корану. Ми заучуємо аяти напам’ять, але не діємо згідно з ними. Ми живемо, нехтуючи аятами, які обіцяють вивести нас із пітьми до світла.
Якщо Коран не домінує в нашому житті, це означає, що наші відносини з Книгою Аллаха не відповідають божественній волі і несумісні з критеріями довольства Аллаха. Якщо мова Аллаха не є джерелом рішення для наших життєвих проблем, це означає, що між нами і Кораном величезне провалля. Якщо Коран не вирішує суперечки і розбіжності між нами, це означає, що наші відносини з Кораном погані. Навіть якщо ми читаємо мову Аллаха щоденно, але це не впливає на наше життя, якщо Коран не змінює нас, якщо аяти Аллаха не примушують нас прийняти особливості ісламської особистості, це означає, що ми по одну сторону, а Коран — по другу. Перш за усе, це означає, що Аллах незадоволений нами. Коли мова заходить про якість наших відносин з Кораном, треба пам’ятати про наступний аят, в якому Всевишній Аллах говорить:
وَقَالَ ٱلرَّسُولُ يَٰرَبِّ إِنَّ قَوۡمِي ٱتَّخَذُواْ هَٰذَا ٱلۡقُرۡءَانَ مَهۡجُورٗا
«Посланець сказав: «Господи! Мій народ закинув цей Коран»» (25:30).
Наступні слова Посланця Аллаха ﷺ про те, що неможна відступати від Корану, також мають більшу значущість:
أَلا إِنَّ الْكِتَابَ وَالسُّلْطَانَ سَيَفْتَرِقَانِ، فَلا تُفَارِقُوا الْكِتَابَ
«Будьте пильні! В майбутньому книга Аллаха (Коран) і влада (держава) будуть відокремлені (одна від одної). В такому положенні не відокремлюйтесь від книги Аллаха» (Ат-Табарані).
Слова Абдуллаха ібн Масуда дуже доречні в плані відображення нашого розуміння Корану: «Нам було важко запам’ятовувати (заучувати) слова Корану і легко діяти згідно з ними. Тим, хто прийшов після нас, стало легко заучувати Коран і важко діяти згідно з ним. Хоча Коран був ниспосланий, щоб вчинки здійснювались згідно з його хукмами, люди почали вдовольнятись лише його читанням (тілява)».
Повернути дні честі, світового лідерства і, перш за усе , життя, яким задоволений Аллах, мусульмани зможуть тільки під керівництвом Божественного Одкровення і прихильності Корану. Ми піднімаємось і опускаємось настільки, наскільки велика наша прихильність Корану. Згідно хадісу, переданому від Умара ібн Аль-Хаттаба (р.а.), Посланець Аллаха ﷺ сказав:
إِنَّ اللَّهَ يَرْفَعُ بِهَذَا الْكِتَابِ أَقْوَامًا وَيَضَعُ بِهِ آخَرِينَ
«Одних людей Аллах піднесе за допомогою цієї Книги, а інших принизить» (Муслім).
Ми можемо бути на правильному шляху в тій же мірі, в якій мірі наша прихильність і відданість Корану.
إِنَّ هَٰذَا ٱلۡقُرۡءَانَ يَهۡدِي لِلَّتِي هِيَ أَقۡوَمُ
«Воістину, цей Коран вказує на найправильніший шлях» (17:9).
Мм можемо очистити наші серця в тій же мірі, в якій наша прихильність Корану.
ٱلَّذِينَ ءَامَنُواْ وَتَطۡمَئِنُّ قُلُوبُهُم بِذِكۡرِ ٱللَّهِۗ أَلَا بِذِكۡرِ ٱللَّهِ تَطۡمَئِنُّ ٱلۡقُلُوبُ
«Вони увірували. І їх серця втішаються поминанням Аллаха. Хіба не поминанням Аллаха втішаються серця?» (13:28).
Ми можемо вийти із пітьми до світла в залежності від того, наскільки ми прихильні Корану.
الٓرۚ كِتَٰبٌ أَنزَلۡنَٰهُ إِلَيۡكَ لِتُخۡرِجَ ٱلنَّاسَ مِنَ ٱلظُّلُمَٰتِ إِلَى ٱلنُّورِ بِإِذۡنِ رَبِّهِمۡ إِلَىٰ صِرَٰطِ ٱلۡعَزِيزِ ٱلۡحَمِيدِ
«Аліф. Лам. Ра. Ми ниспослали тобі Писання, щоб ти вивів людей з дозволу їх Господа із мороків до світлу — на шлях Могутнього, Достохвального» (14:1).
Коран — це система для життя, яка виводить людей із рабства людям і приводить до служінню Всемогутньому Аллаху. Виводить із пригноблення людей до справедливим хукмам Аллаха.
Шаріатською формою запровадження Корану в житті є Праведний Халіфат
Той факт, що мусульмани сьогодні ведуть життя , далеке від довольства Аллаха, пояснюється тим, що Коран не домінує в нашому житті. На протязі усієї історії мусульмани просвітлені світлом Ісламу . Коран залишався джерелом мудрості і ідей, звідки мусульмани черпали сили і за допомогою якого вони оживали.
Ми, як Ісламська Умма:
— щоб знов мати можливість розвиватись здоровим чином;
— щоб знов мати можливість жити у світі, де панують і вершаться хукми Аллаха;
— щоб бути спільнотою, яка заповідає добро і забороняє зло;
— щоб бути кращою Уммою (общиною), виведеною для людства;
— щоб бути Уммою, яка свідчить, і відповідати вимогам цієї ролі;
— щоб бути сильною і провідною державою, що домінує в світовій політиці;
— щоб бути об’єднаними, ніби ми частини одного організму;
— щоб наші серця бились в унісон в протистоянні безбожним ворогам;
— щоб мати можливість підняти стяги Таухіду на стінах і палацах безбожного Риму, як це одного разу трапилось в Константинополі;
— щоб стати Уммою, яка приносить надію пригнобленим і вселяє страх в серця невірних колоніалістів за тисячі кілометрів — повинні знов визнати Коран лідером, який визначає наше життя, джерелом , яке вирішує наші проблеми, і єдиною системою для життя, яка застосовується над нами. Як це зробили благородні сахаби і усі мусульмани, які послідували по їх стопам. Поки Коран запроваджувався в житті, мусульмани були вшановані честі за допомогою нього. У найближчому майбутньому, з дозволу Аллаха, буде відновлений Правовірний Халіфат, який поверне ісламський образ життя під керівництвом Корану.
Абдуллах Імамоглу
إِنَّ ٱلَّذِينَ كَفَرُواْ يُنفِقُونَ أَمۡوَٰلَهُمۡ لِيَصُدُّواْ عَن سَبِيلِ ٱللَّهِۚ فَسَيُنفِقُونَهَا
«Воістину, невіруючі витрачають своє майно для того, щоб збити інших зі шляху Аллаха. Вони будуть витрачати його» (8:36).
