بسم الله الرحمن الرحيم
Вітаємо вас, шановні слухачі, у нашому новому випуску програми «Разом із благородним хадісом», і почнемо її з кращого привітання:
Ас-саляму алейкум ва рахматуллахі ва баракятуху!
Передає Бухарі від Абу Хурайри (р.а.), що Посланець Аллаха ﷺ сказав: «Той, хто має землю, хай обробляє її або надасть (для оброблення) своєму брату, а якщо не побажає цього, то хай зберігає її».
Передав Муслім від Джабіра ібн Абдуллаха (р.а.): «Посланець Аллаха ﷺ заборонив брати за землю плату або пай».
Приводиться у роз’ясненні Імама ан-Нававі з невеликими подробицями: «…вчені розійшлися у питанні обробки землі. Так Тавус і Аль-Хасан Аль-Басрі сказали: оренда землі не дозволена ані при жодних обставинах, не важливо, обробив її за їжу, золото чи срібло, або ж долю врожаю, оскільки в хадісі приводиться абсолютна заборона на оброблювання землі. Імам аш-Шафіі, Абу Ханіфа і багато інших сказали: дозволено здавати землю в оренду за золото, срібло, їжу, одяг та інші речі, і не важливо, чи є плата з роду того, що посіяли на землі, або щось інше. Однак не дозволено здавати її за долю (пай) того, що на ній виростає, як третина врожаю, четвертина чи іншу відому долю майбутнього врожаю (мухабара). Як і не дозволено ставити умовою оброблювання певної ділянки, а Рабіа сказав: дозволено тільки за золото і срібло. Малік сказав: дозволено за золото, срібло та інше, окрім їжі. Сказав Ахмад, Абу Юсуф, Мухаммад ібн Хасан, група вчених-малікітів та інші: дозволено здавати в оренду за золото, срібло і долю врожаю, як третина, четвертина тощо. Так само сказали Ібн Шурейх, Ібн Хузейма і Хаттабі…).
На наш погляд, хазяїну землі цілком не дозволено здавати землю в оренду для оброблювання (посіву), не важливо чи є він власником площі або тільки її користі. Іншими словами, чи є земля ушрій або хараджий, і усе одно, чи є плата за оренду грошима або чимось іншим. Як і цілком не дозволено здавати землю за долю того, що виростає на цій землі з продуктів харчування чи іншого, або того, що виходить із неї, оскільки усе це оренда. А оренда землі для оброблювання цілком не дозволена. Приводиться в «Сахіху» Бухарі, що Посланець Аллаха ﷺ сказав: «Той, хто має землю, хай оброблює її чи надасть (для оброблювання) своєму брату, а якщо не побажає цього, то хай зберігає її». Приводиться в «Сахіху» Мусліма: «Посланець Аллаха ﷺ заборонив брати за землю плату або пай». У збірці хадісів ан-Насаій приводиться: «Посланець Аллаха ﷺ заборонив здавати землю в оренду. Ми спитали його: «О Посланець Аллаха ﷺ, якщо здамо її в оренду в обмін на певну частину зерна?», – він відповів: «Ні». Потім сказали йому: «Ми здавали в оренду в обмін на солому», – він відповів: «Ні». Потім сказали йому: «Ми брали орендну плату тільки за долину малої річки поблизу водойми», – він відповів: «Ні. Засій її або подаруй своєму брату». Передає Бухарі від Нафі, що Абдуллах Ібн Умар розповів від Рафв Ібн Худайж, що «Посланець Аллаха ﷺ заборонив здавати в оренду посівні поля», тоді Ібн Умар пішов до Рафі і я пішов з ним, де той сказав, що: «Посланець Аллаха ﷺ заборонив здавати в оренду посівні поля». Передає Бухарі від Саліма, що Абдуллах Ібн Умар утримався від оренди землі.
Приведені хадіси ясно висловлюють заборону Посланця ﷺ на оренду землі. І ця заборона, хоча і вказує на вимогу залишити виконання вчинку, однак каріна (сенсова чи текстова вказівка на силу вимоги) в даному тексті вказує на рішучу вимогу. Оскільки Посланцю Аллаха ﷺ сказали: «О Посланець Аллаха ﷺ, якщо здамо її в оренду в обмін на певну частину зерна?», – він відповів: «Ні». Потім сказали йому: «Ми здавали в оренду в обмін на солому», – він відповів: «Ні». Потім сказали йому: «Ми брали орендну плату тільки за долину малої річки поблизу водойми», – він відповів: «Ні. Засій її або подаруй своєму брату». Наполегливість у вимозі залишити і є каріною.
Не кажучи вже про те, що підтвердження в арабській розуміється або повторенням мовного звороту або за сенсом. Тут же Посланець Аллаха ﷺ декілька разів повторив заборону, що вказує на її категоричність. Що ж стосується оренди Посланцем ﷺ земель Хайбара за половину врожаю, то це не з тієї сфери, оскільки землі Хайбара були засаджені деревами, це не були порожні землі, доказом чому те, що передав Ібн Ісхак у «Сирі» від Абдулли ібн Абу Бакра: «Посланець Аллаха ﷺ відправив до жителів Хайбара Абдуллу ібн Равваха у якості харіса для оцінки врожаю серед мусульман та іудеїв». Потім його було вбито за Мута (хай змилостивиться над ним Аллах) і його замінив Джаббар вбн Сахр вбн Умеййя вбн Ханса – брат Бану Саляма, тобто він був харісом у них після Ібн Равваха. І харис – це той, хто оцінює врожай на деревах іще до його достигання. Звідси ясно видно, що землі Хайбара – це дерева, а не поля.
Що ж стосується посівів у Хайбарі, то вони значно менше, ніж площа дерев, тому все враховувалося разом. Тому, оренду Хайбара не слід розглядати як оренду землі, навпаки, це договір на зрошення (мусака) садів. Більше того, після заборони Посланцем Аллаха ﷺ сподвижники утрималися від оренди землі, і з них Абдуллах ібн Умар, що вказує на те, що вони зрозуміли з цієї заборони – заборону на оренду землі. Це враховуючи те, що заборона на оренду землі – це заборона на її оброблювання. Однак якщо вона орендується не для оброблювання, то це є дозволеним. Тобто дозволено орендувати землю як місце для відпочинку, парку чи сховища для товарів, чи якоїсь іншої користі, окрім оброблювання. Оскільки заборона Посланцем Аллаха ﷺ оренди землі стосується оренди для оброблювання (посіву), як це очевидно передається у достовірних хадісах. Це і є закони, що стосуються землі і того, що пов’язане з нею, які роз’яснюють той спосіб, яким Законодавець обмежив мусульманина в оброблюванні землі для збільшення свого майна.
Шановні слухачі, до нових зустрічей з черговим хадісом Посланця ﷺ. Хай Аллах береже вас, ва ас-саляму алейкум ва рахматуллахі ва баракятуху!
03 Джумада ас-сані 1435х.
03/04/2014
