Добування того, що знаходиться у надрах землі

Хадіс
Інструменти
Друкарня
  • Маленький Менше Середній Більше Великий
  • Default Helvetica Segoe Georgia Times

Вітаємо вас, дорогі слухачі, на новій зустрічі з нашою програмою «Разом з благородним хадісом», і почнемо її з найкращого привітання: ассаляму алейкум ва рахматуллахи ва баракятуху!

Приводить ан-Насаі від Амра ібн Шуайба, а він — від свого батька, а він — від свого, що одного разу Посланця Аллаха (с.а.с.) спитали про знахідку. Посланець (с.а.с.) відповів:

مَا كَانَ فِي طَرِيقٍ مَأْتِيٍّ أَوْ فِي قَرْيَةٍ عَامِرَةٍ فَعَرِّفْهَا سَنَةً فَإِنْ جَاءَ صَاحِبُهَا وَإِلَّا فَلَكَ وَمَا لَمْ يَكُنْ فِي طَرِيقٍ مَأْتِيٍّ وَلَا فِي قَرْيَةٍ عَامِرَةٍ فَفِيهِ وَفِي الرِّكَازِ الْخُمْسُ

«Якщо вона була знайдена на прохідній дорозі або у населеному пункті, то сповіщай про неї (знахідку) на протязі року, і якщо не об’явиться хазяїн, то вона твоя. Але якщо вона знайдена не на прохідній дорозі і не у населеному пункті, то виділяється із неї і із ріказу 1⁄5частина».

У книзі «Економічна система» автор вчений Такиюддін Набхані у розділі «Способи набуття багатства у власність» у главі «Добування того, що знаходиться під землею» говориться:

«Одним із видів роботи є добування ріказу із надр землі, які не є громадською необхідністю, тобто те, що не є загальним здобутком усіх мусульман. Той, хто добуває, бере у власність 4⁄5 частини скарбу а, а 1⁄5 віддає у якості. Але якщо річ, яка добувається, є громадською необхідністю, тобто загальним здобутком усіх мусульман, то у такому випадку воно стає громадською власністю. Одним словом, ріказ — це скарб, прихований людиною, або те, що є в обмеженій кількості і не є громадською необхідністю. Усе це є ріказом. Річ, яка з самого початку була громадською необхідністю, є громадською необхідністю, а не ріказом. Якщо з самого початку річ не була громадською необхідністю, як, наприклад, кар’єри по добуванню каміння для будівництва домів і т.д., то воно не є ані ріказом, ані громадською власністю, а може бути приватною власністю. Дозвіл на володіння ріказом у власності і виділення із нього 1⁄5 частини на користь Байт уль-Маль підтверджується хадісом:

مَا كَانَ فِي طَرِيقٍ مَأْتِيٍّ أَوْ فِي قَرْيَةٍ عَامِرَةٍ فَعَرِّفْهَا سَنَةً فَإِنْ جَاءَ صَاحِبُهَا وَإِلَّا فَلَكَ وَمَا لَمْ يَكُنْ فِي طَرِيقٍ مَأْتِيٍّ وَلَا فِي قَرْيَةٍ عَامِرَةٍ فَفِيهِ وَفِي الرِّكَازِ الْخُمْسُ

«Якщо вона була знайдена на прохідній дорозі або у населеному пункті, то сповіщай про неї (знахідку) на протязі року, і якщо  не об’явиться хазяїн, то вона твоя. Але якщо вона знайдена не на прохідній дорозі і не у населеному пункті, то виділяється із неї і із ріказу 1⁄5частина».

До категорії того, що добувається у надрах землі відноситься те, що добувається у повітрі, як, наприклад, отримання із повітря кисню, азоту, а також добування усіх корисних речей, дозволених Шаріатом».

Неможливо описати те, як сьогодні ми потребуємо запровадження Шаріату Всевишнього, який дозволить нам користуватись благами Аллаха у надрах землі. Ми повинні дорожити тим, що дарував нам Аллах із Своїх благ для покращення нашого повсякденного життя і для витрат на Його шляху. Ми не повинні вдовольнятись крихтами зі столів колонізаторів та їх прихвоснів в особі правителів мусульман. Саме вони принесли нам руйнування, голод, зубожіння, саме продажні правителі піднесли у подарунок  Заходу наші землі, нашу честь, і він експлуатує їх; він підкорив нас для добування у благо собі багатств із надр наших земель — того, що є громадським надбанням: нафту, сіль, коштовне каміння і т.д.

Ми закликаємо вас приєднатись до діяльності Хізб ут-Тахрір для реалізації усіх цих положень Шаріату, які радують нас і захоплюють людство.

Дорогі слухачі, до нових зустрічей з черговим хадісом Посланця Аллаха (с.а.с.). нехай Аллах береже вас. Ассаляму алейкум ва рахматуллахі ва баракятуху!


1 Джумада аль-уля 1440 р.х.
07.01.2019 р.