«Мені розповів Зухайр ібн Харб: «Нам розповів Шабаба: «Мені розповів Варка від Абу аз-Зінада, а він — від аль-Араджа, а він — від Абу Хурайри, що Пророк ﷺ сказав:
إِنَّمَا الْإِمَامُ جُنَّةٌ يُقَاتَلُ مِنْ وَرَائِهِ وَيُتَّقَى بِهِ فَإِنْ أَمَرَ بِتَقْوَى اللَّهِ عَزَّ وَجَلَّ وَعَدَلَ كَانَ لَهُ بِذَلِكَ أَجْرٌ وَإِنْ يَأْمُرْ بِغَيْرِهِ كَانَ عَلَيْهِ مِنْهُ
«Імам — це щит, за яким б’ються і яким захищаються. Якщо він велить боятись Всемогутнього, Великого Аллаха і дотримується справедливості, за це йому буде нагорода, якщо ж він велить дещо інше, то за це він понесе тягар гріху».1
Слово «جُنَّةٌ» («щит») має на увазі під собою захист від усього, що несе шкоду і завдає страждання громадянам; знаходячись за ним, ведеться битва з ворогом, захищаються території, майно, честь, багатства Умми. Сьогодні немає халіфа, тому не думаю, що у черговий раз треба нагадувати, у якому положенні знаходяться мусульмани Палестини, Сирії, Іраку, Афганістану, Бірми, Східного Туркестану, Кашміру, Чечні та інших мусульманських територій. Немає сили і міці ні у кого, окрім як у Аллаха — Піднесеного, Великого.
Алі (р.а.) говорив:
فَإِنَّهُ لَابُدَّ لِلنَّاسِ مِنْ أَمِيرٍ بَرٌّ أَوْ فَاجِرٌ، يَعْمَلُ فِي إِمْرَتِهِ الْمُؤْمِنُ وَيَسْتَمْتِعُ فِيهَا الْكَافِرُ وَيُبَلِّغُ اللَّهُ فِيهَا الْأَجَلَ وَيُجْمَعُ بِهِ الْفَيءُ وَيُقَاتَلُ بِهِ الْعَدُوُّ وَتَأْمَنُ بِهِ السُّبُلُ وَيُؤْخَذُ بِهِ لِلضَّعِيفِ مِنَ الْقَوِيِّ حَتَّى يَسْتَرِيحَ بَرٌّ وَيُسْتَرَاحَ مِنْ فَاجِرٍ
«У людей повинен бути Амір, будь він праведним або грішником! Адже під час його правління віруючий може робити [праведні] справи, а невіруючий [насолоджуватись] мирськими благами. Під час його правління Аллах виконує Свою волю, збираються трофеї, ведеться битва з ворогом, а на дорогах панує безпека. Під час його правління з сильного стягується на користь слабкого. Внаслідок [усього цього] праведні зможуть відпочити і буде можливість відпочити від [діянь й] грішників».2
Із книги «П’ятдесят хадісів про політику Шаріату», автор Ісмат Авні Салім аль-Хаммурі.
1. «Сахіх» Мусліма.
2. «Нахджу аль-баляга», 1 том.
