Турбота про справи релігії: акида, обряди поклоніння

Хадіс
Інструменти
Друкарня
  • Маленький Менше Середній Більше Великий
  • Default Helvetica Segoe Georgia Times

Акида:

Одного разу до Посланця Аллаха (с.а.с.) прибула делегація із племені Сакіф «і стала упрошувати його (с.а.с.) не руйнувати їх ідола аль-Лат на протязі трьох років.

Посланець (с.а.с.) відмовив їм у цьому. Вони почали зменшувати строк рік за роком, але він (с.а.с.) відмовлявся прийняти їх прохання. Потім вони попросили залишити ідола на строк в один місяць після дня їх приїзду, але він (с.а.с.) відмовив їм і в цьому. <…>Посланець Аллаха (с.а.с.) послав Абу Суфьяна ібн Харба і аль-Мугіру ібн Шуабу, і вони зруйнували істукана (аль-Лат)».1 Звідси ми розуміємо, що немає місця люб’язностям, чемності, догідливості, коли необхідно розділити між істиною і брехнею. Навпаки, необхідно з гордістю показати принципи нашої акиди:

قُلْ يَا أَيُّهَا الْكَافِرُونَ ١ لَا أَعْبُدُ مَا تَعْبُدُونَ ٢ لَكُمْ دِينُكُمْ وَلِيَ دِينِ

«Скажи: «О, невіруючі! Я не поклоняюсь тому, чому поклоняєтесь ви. <…> У вас є ваша релігія, а у мене — моя!»» (109:1,2,6).

Намаз:

В одному із своїх хадісів Посланець Аллаха (с.а.с.) відносно тих, хто не присутній на п’ятничному намазі, сказав наступне:

لقَدْ هَمَمْتُ أَنْ آمُرَ رَجُلًا يُصَلِّي بالنَّاسِ ثُمَّ أُحَرِّقَ علَى رِجَالٍ يَتَخَلَّفُونَ عَنِ الجُمُعَةِ بُيُوتَهُمْ

«Іноді мені хочеться призначити кого-небудь бути імамом для намазу, а потом спалити дома тих чоловіків, які не прийшли на п’ятничний намаз!».2 П’ятничний намаз є ваджибом, який предписав Всевишній Своїм рабам. Тому до однієї із функцій правителя мусульман відноситься побудова мечетей, призначення імамів, вчителів, надання допомоги людям у підкоренні Аллаху і покарання тих, хто ослухується.

Пост:

«Передається від Ібн Умара (р.а.):

أَنَّ رَسُولَ اللَّهِ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ ذَكَرَ رَمَضَانَ فَضَرَبَ بِيَدَيْهِ فَقَالَ الشَّهْرُ هَكَذَا وَهَكَذَا وَهَكَذَا ثُمَّ عَقَدَ إِبْهَامَهُ فِي الثَّالِثَةِ فَصُومُوا لِرُؤْيَتِهِ وَأَفْطِرُوا لِرُؤْيَتِهِ فَإِنْ أُغْمِيَ عَلَيْكُمْ فَاقْدِرُوا لَهُ ثَلَاثِينَ

«Одного разу Посланець Аллаха (с.а.с.), згадуючи Рамадан, зробив жест рукою, при цьому сказавши: «Місяць же [може бути] таким, таким і таким», — і на третій раз він (с.а.с.) не розігнув великий палець. Далі він продовжив: «Так постіться же,як побачите новий Місяць, і розговляйтесь, як побачте новий Місяць. А якщо буде хмарно, то відрахуйте тридцять днів».3 Цими словами Посланець Аллаха (с.а.с.) велить усім мусульманам світу одночасно почати поститись, коли з’являється новий Місяць, і одночасно розговлятись, коли з’являється новий Місяць.

В нашій релігії астрономічні розрахунки не беруться до уваги, як не беруться до уваги штучні кордони, встановлені колонізатором на наших землях після руйнування Ісламської Держави. Посланець Аллаха (с.а.с.) переривав свій пост на підґрунті заяви іншого мусульманина, що він бачив молодий Місяць. Наводить Ахмад в «Муснаді» від Абу Умайри ібн Анаса, що його дядько (р.а.) із числа сподвижників розповідав:

غُمَّ عَلَيْنَا هِلَالُ شَوَّالٍ فَأَصْبَحْنَا صِيَامًا فَجَاءَ رَكْبٌ مِنْ آخِرِ النَّهَارِ فَشَهِدُوا عِنْدُ رَسُولِ اللَّهِ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ أَنَّهُمْ رَأَوْا الْهِلَالَ بِالْأَمْسِ فَأَمَرَ رَسُولُ اللَّهِ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ أَنْ يُفْطِرُوا مِنْ يَوْمِهِمْ وَأَنْ يَخْرُجُوا لِعِيدِهِمْ مِنَ الْغَدِ

«Молодий Місяць місяця Шавваль став прихованим для нас,і ми продовжили тримати пост. У кінці дня прибули вершники, які засвідчили перед Посланцем Аллаха (с.а.с.)про те, що учора бачили молодий Місяць. Після чого Посланець Аллаха (с.а.с.) велів мусульманам розговлятись і вийти наступного дня на святкову молитву» 4.5

Закят:

Правитель призначає того, хто буде збирати закят і розподіляти його серед тих, хто має на нього право. А тих, хто відмовиться від виплати закяту, правитель буде карати покаранням категорії таазір (вид покарання, яке визначає халіф чи суддя). Наводить Абу Дауд від Бахзі ібн Хакіма, а він — від свого батька, а він — від свого батька (р.а.), що Посланець Аллаха (с.а.с.) сказав:

فِي كُلِّ سَائِمَةِ إِبِلٍ فِي أَرْبَعِينَ بِنْتُ لَبُونٍ وَلَا يُفَرَّقُ إِبِلٌ عَنْ حِسَابِهَا مَنْ أَعْطَاهَا مُؤْتَجِرًا — قَالَ ابْنُ الْعَلَاءِ مُؤْتَجِرًا بِهَا — فَلَهُ أَجْرُهَا وَمَنْ مَنَعَهَا فَإِنَّا آخِذُوهَا وَشَطْرَ مَالِهِ عَزْمَةً مِنْ عَزَمَاتِ رَبِّنَا عَزَّ وَجَلَّ لَيْسَ لِآلِ مُحَمَّدٍ مِنْهَا شَيْءٌ

«З сорока пасовищних6 верблюдів стягується одна бінту лябун7, при підрахунку верблюдів не варто розділяти. Хто виплатить верблюдів у надії на винагороду [Аллаха] (Ібн аль-Аля сказав: «в надії на нагороду за виплату закяту з верблюдів»), той отримає за це винагороду. А хто буде утримувати виплату верблюдів, у того ми візьмемо їх і іще половину майна. Такою є воля нашого Всемогутнього, Великого Господа. Що стосується родини Мухаммада, то у неї немає частки в закяті».8

Хадж:

Абу Хурайра (р.а.) відносно слів Всевишнього:

بَرَاءَةٌ مِنَ اللَّهِ وَرَسُولِهِ

«Аллах і Його посланець звільнені від договорів …» (9:1),

— сказав наступне:

لَمَّا قَفَلَ رَسُولُ اللَّهِ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ مِنْ حُنَيْنٍ اعْتَمَرَ مِنَ الْجِعْرَانَةِ ثُمَّ أَمَّرَ أَبَا بَكْرٍ عَلَى تِلْكَ الْحِجَّةِ

«Після того, як Посланець Аллаха (с.а.с.) повернувся з битви при Хунайні,він (с.а.с.) вирушив здійснювати умру із місцевості аль-Джіарана9. Потім10 він (с.а.с.) призначив Абу Бакра керівником хаджу».11

Усе наведене вище підтверджує, що про обряди поклоніння турбота лягає на правителя, обраного мусульманами. Він відповідальний за надання людям можливості здійснювати обряди поклоніння належним чином. Виконання обрядів поклоніння не залишається на розсуд людей, як це відбувається сьогодні. Сьогодні кожен здійснює обряди поклоніння, коли і як побажає, оскільки немає того, хто б контролював би цю частину релігії, хто б повів нас до Райських садів через примушення здійснювати обряди поклоніння у випадку, коли ми програємо битву шайтану і своїм пристрастям.

 

Із книги «П’ятдесят хадісів про політику Шаріату», автор Ісмат Авні Салім аль-Хаммурі.

1. «Тахзібу сіраті ібн хішам» Абдус-Саляма Харуна.

2. «Сахіх» Бухарі.

3. «Сахіх» Мусліма.

4. Посланець Аллаха (с.а.с.) наказав прийти іншого дня для восповнення святкового намазу, оскільки у цей день сонце вже високо і час святкового намазу вийшов.

5. «Муснад» Ахмада. Ан-Нававі підтвердив достовірність цього хадісу.

6. Пасовищною називають ту худобу, яка пасеться на пасовищах більшу частину року.

7. Верблюдиця, який виповнилось два роки і пішов третій рік. В арабській мові «бінту лябун» — це самиця, мати якої починає давати молоко після вижеребки, тобто стає лябун (молочною).

8. «Сунан» Абу Дауда. Аль-Альбані порахував даний хадіс хорошим.

9. Місцевість між містами Мекка і ат-Таіф, ближче усього вона знаходиться до Мекки, приблизно в 33 км від неї.

10. На наступний рік — прим. пер.

11. «Сахіх» Ібн Хузайми. Аль-Аазамі сказав: «Існад цього хадісу — достовірний».