بِسْمِ اللَّهِ الرَّحْمَنِ الرَّحِيمِ
Адресований: Sadig Ali
Питання:
Ассаламу Алейкум ва рахматуллахі ва барякятуху.
До вас звертається сестра по вірі. Звертаюсь до вченого Ісламу Ата ібн Халіл Абу ар-Рашта, аміру Хізб ут-Тахрір, нехай збереже вас Аллах.
Я є чеченкою по національності і вже майже 14 років проживаю зі своєю родиною у Бельгії. Як ви, мабуть, чули, тут проживає досить велика діаспора із Чечні. Справа у тому, що останнім часом серед мусульман активно ведуться суперечки про дозволеність щеплень в Ісламі, мова йде про щеплення від корі, поліомієліту, коклюшу, стовбняка і т.п. Серед чеченських родин, які проживають у Бельгії, встановилась думка, що по Ісламу щеплення робити не можна. Свої погляди вони аргументують можливими ускладненнями від щеплень, що наражати зараженню здорових дітей не дозволяється по нашій релігії. З іншого боку, само лікування не є обов’язковим (фардом), відповідно щеплення, як профілактика захворювань, не може носити обов’язковий характер. Далі вони вважають, що щеплення означає зараження організму, а це іде всупереч нашій релігії і що щеплення виготовляються із тварин, наприклад мавп і т.д.
Питання: яка суть щеплень, який погляд Ісламу на це? В Ісламській державі чи буде мати місце щеплення населення від різноманітних захворювань? Питання має актуальність у зв’язку з тим, що у нашому оточенні велика частина мусульманських дітей не роблять щеплень і їх кількість зростає. Звідси почути ясну та обґрунтовану відповідь Ісламу носить гостру потребу. Від вас ми чекаємо, по можливості, почути детальну та повну відповідь. Нехай Аллах, від нашого імені та імені мусульман, які проживають тут, воздасть вам кращим воздаянням.
Вассаляму алейкум ва рахматуллахі ва барякятуху.
Відповідь:
Ва алейкум ассалям ва рахматуллахі ва барякятуху.
Щеплення – це ліки, а лікування є рекомендованою по Ісламу справою (мандубом), у той же час не є обов’язковим (фардом). Доказом вищесказаному слугує:
1. Передає аль-Бухарі від Абу Хурайри, який сказав, що Пророк Аллаха ﷺ сказав:
مَا أَنْزَلَ اللَّهُ دَاءً إِلَّا أَنْزَلَ لَهُ شِفَاءً
«Аллах не дав такої хвороби, не пославши на неї вилікування».Також передає Муслім від Джабіра ібн Абдуллаха від Посланця Аллаха ﷺ, який сказав:
لِكُلِّ دَاءٍ دَوَاءٌ، فَإِذَا أُصِيبَ دَوَاءُ الدَّاءِ بَرَأَ بِإِذْنِ اللهِ عَزَّ وَجَلَّ
«Для кожної хвороби є свої ліки, і якщо ліки відповідають хворобі, то буде лікування з волі Всевишнього». Передає Ахмад у своєму «Муснаді» від Абдуллаха ібн Масуда:
مَا أَنْزَلَ اللَّهُ دَاءً، إِلَّا قَدْ أَنْزَلَ لَهُ شِفَاءً، عَلِمَهُ مَنْ عَلِمَهُ، وَجَهِلَهُ مَنْ جَهِلَهُ
«Яку б хворобу не ниспослав Аллах, Він також ниспослав для неї лікування. Знає той, хто знає, і не знає той, хто не знає». В усіх цих хадісах міститься вказівка на те, що кожна хвороба має свої ліки і за допомогою яких приходить одужання. Тут закладений спонукаючий фактор шукати та знаходити способи лікування, що веде до одужання з дозволу Аллаха хворого організму. З іншого боку – спонукання залишається спонуканням і не носить обов’язкового характеру, не є ваджибом.
2. Передає Ахмад від Анаса, що Пророк Аллаха ﷺ сказав:
إِنَّ اللَّهَ حَيْثُ خَلَقَ الدَّاءَ، خَلَقَ الدَّوَاءَ، فَتَدَاوَوْا
«Аллах створив хворобу та зцілення від неї, так лікуйтеся ж». Передає Абу Дауд від Усами ібн Шаріка, який розповідав: «Я був біля Пророка, коли до нього прийшли декілька бедуїнів і сказали: «О Посланець Аллаха, чи приймати нам ліки?». Він ﷺ відповів: «Так, о, раби Аллаха, приймайте ліки, тому що Аллах, Всемогутній Він та Великий, не залишив жодної хвороби, не давши їй лікування, окрім однієї». Вони спитали: «І що ж це?». Він сказав: «Це-старість»», або «окрім смерті».
У першому хадісі міститься повеління про лікування, а нижче у хадісі – позитивна відповідь бедуїнам про необхідність лікування, тобто звернення до людей з вимогою лікуватись. Воістину, Аллах не дав такої хвороби, не давши на неї вилікування. Звернення в обох хадісах приводиться у формі повеління. Повеління ж говорить про вимогу. У свою чергу вимога буде носити характер обов’язковості тільки у тому випадку, коли у ній буде міститись рішучість. Рішучість потребує наявності відповідної каріни (вказівки). У вищезгаданих двох хадісах відсутня яка-небудь каріна, яка вказує на характер обов’язковості вимоги. До того ж існують хадіси, які вказують на дозволеність залишення лікування, що виключає із вищезгаданих двох хадісів зміст обов’язковості виконання. Передає Муслім від Імрану ібн хасіна, що Пророк ﷺ сказав:
يَدْخُلُ الْجَنَّةَ مِنْ أُمَّتِي سَبْعُونَ أَلْفًا بِغَيْرِ حِسَابٍ، قَالُوا: وَمَنْ هُمْ يَا رَسُولَ اللهِ؟ قَالَ: هُمُ الَّذِينَ لَا يَكْتَوُونَ وَلَا يَسْتَرْقُونَ، وَعَلَى رَبِّهِمْ يَتَوَكَّلُونَ
«Увійдуть до Раю без розрахунку із моєї Умми сімдесят тисяч людей», Спитали: «Хто вони, о, Посланець Аллаха?», він відповів:»Вони ті, хто не просять, щоб їм читали рукия (заклинання), не роблять прижигання і на свого Господа тільки покладаються!». Рукия та прижигання відносяться до способів лікування. Передає аль-Бухарі від Ібн Аббаса: «…Він сказав: «Ось ця темношкіра жінка прийшла до Пророка ﷺ і сказала: «Я страждаю епілепсією, і обнажаюсь (під час приступу), помолись же Аллаху за мене». Він відповів: «Якщо ти побажаєш, то терпи, і тобі буде (у винагороду) Рай. Якщо хочеш, я зроблю Аллаху мольбу за тебе, щоб Він зцілив тебе». Вона тоді відповіла: «Я буду терпіти». Вона потім сказала: «Я розкриваюсь (під час приступу), так помолись же Аллаху, щоб я не обнажалась», і він помолився за неї …». Приведені вище два хадіси вказують на дозволеність залишення лікування.
Усе це вказує на те, що згадане у текстах повеління «так лікуйтесь же» не носить обов’язкового характеру, не є ваджибом. Таким чином, у даному випадку повеління може вказувати або на мубах (дозволеність) або на рекомендацію (мандуб). У зв’язку з тим, що Пророк ﷺ спонукав лікуватись, виходить, що згадана вимога про лікування, яка повідомляється у хадісах носить рекомендований характер (мандуб).
Отож, погляд Ісламу на вакцинацію – мандуб, сунна. Тому що щеплення відноситься до способів лікування, а лікування, як ми вже сказали, є рекомендованою дією. Усе ж є якщо підтверджується, що певний вид щеплень наносить шкоду, як наприклад, вийшов строк придатності вакцини або по якій-небудь іншій причині вакцина має побічні ефекти, у такому випадку робити щеплення, користуючись такими препаратами – харам. Згідно правилу про шкоду, виведеному із хадіса Пророка ﷺ, який повідомив Ахмад від Ібн Аббаса: Пророк Аллаха ﷺ сказав:
لَا ضَرَرَ وَلَا ضِرَارَ
«Неможна завдавати шкоди ані собі, ані іншим!», проте подібного роду випадки вкрай рідкі…
Кажучи про Халіфат, безперечно, буде практикуватись вакцинація населення, переважно від заразних хвороб, шлункових інфекцій та приділятися увага якості самої вакцини. Усе ж Всевишній Аллах дарує зцілення:
وَإِذَا مَرِضْتُ فَهُوَ يَشْفِينِ
«Який зцілює мене, коли я хворію» (26:80).
Відомо у Шаріаті, що Халіф повинен приділяти особливу увагу охороні здоров’я, у межах турботи про населення, що є для нього ваджибом, згідно словам Посланця Аллаха ﷺ:
الإِمَامُ رَاعٍ وَهُوَ وَمَسْؤُولٌ عَنْ رَعِيَّتِهِ
«Імам – це пастух і він відповідальний за свою паству», вивів аль-Бухарі від Адуллаха ібн Умара. Даний текст є загальним та включає в себе усі питання, які стосуються відповідальності держави на турботу над населенням, до чого ж відноситься охорона здоров’я та вакцинація.
Також зустрічаються приватні докази, які стосуються безпосередньо медицини. Вивів Муслім від Джабіра, який повідомив: «Посланець Аллаха відправив до Убай ібн Кааба лікаря, той надрізав віну, а потім прижег її». Вивів Хакім в «аль-Мустадраку» від Зейда ібн Аслама, від його батька, який повідомив: «Одного разу я сильно захворів і це було у часи Умара ібн аль-Хаттаба. Умар запросив для мене лікаря, і він прописав мені таку дієту, що я смоктав кісточку від сильної лихоманки».
Пророк Аллаха ﷺ, будучи правителем, відправив лікаря до Убайя, другий праведний Халіф Умар (р.а.) запросив лікаря до Аслама, щоб той вилікував його. Ці два докази вказують на те, що охорона здоров’я відноситься до основних потреб населення і повинна безкоштовно здійснюватись з боку держави для усіх громадян, хто цього потребує.
Ваш брат Ата ібн Халіль Абу ар-Рашта
15 Мухаррам 1435р.х.
18.11.2013
Низка відповідей аміра Хізб ут-Тахрір, шейха Ата ібн Халіль Абу ар-Рашта, на питання відвідувачів його сторінки на Фейсбуку
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=232987646869320
