Що примусило Америку виступити проти Мурсі?

Прес-секретар держдепартаменту США Джен Псакі сказала  12/07/2013, що «правління відстороненого президента Мурсі не було демократичним» (згідно до повідомлення у газеті «Сьомий День»). Учора  11/07/2013 у заяві для журналістів прес-секретар Білого Дому Джей Карні (як передала «аль-Джазіра нет») сказав: «Ми будемо оцінювати поведінку влади та її дії при нині існуючих обставинах», зазначаючи щодо заяви міністра оборони та командуючого армією Єгипту Абдуль Фаттах ас-Сісі 07/03/2013 про усунення Мухаммада Мурсі та призначення голови конституційного суду Адлі Мансура тимчасовим керівником держави.

Що примусило Америку виступити проти Мурсі,адже вона підтримувала його з самого початку його правління? Чому Америка не назвала переворотом те, що відбулося в Єгипті, і до сьогодні продовжує «оцінювати»! Що може статися внаслідок цього?

Відповідь:

Відповідь стає ясною за допомогою розглядання наступних моментів:

1.  У минулому році у першому турне президентських виборів з 23 по 24 травня 2012 року  Мурсі не зміг отримати перемогу і голоси розподілились між декількома кандидатами. Після другого туру виборів з 16 по 17 червня 2012 року було проголошено про перемогу Мурсі у 51,73% (приблизно 13 млн. голосів) проти 48,27%  (біля 12 млн. голосів) у Ахмад Шафіка.  Це означає, що приблизно половина людей, які вз’яли участь у голосуванні,не хотіли бачити Мурсі своїм президентом та віддали перевагу одному із представників колишнього режиму, проти якого вони піднялись на революцію.

Варто зазначити, що проголошення результатів президентських виборів було відкладено, і це вказує на існування чогось залаштункового. Пізніше об’явили про перемогу Мурсі над Ахмад Шафіком після того, як Мурсі запевнив американців у тому, що він буде дотримуватись домовленостей та угод, які були укладені колишнім режимом, і у першу чергу, Кемп-девідські угоди. Це для Америки є важливою справою, про яку свідчать минулі та наступні американські  заяви. Наприклад, в оприлюдненій  30/11/2012 заяві американського посла для кувейтської газети «Ар-Раъй» говориться: «Сполучені Штати схиляються до мирної угоди між Єгиптом та Ізраїлем та вважають, що вона має вирішальне значення для миру та стабільності у регіоні та процвітання, у першу чергу, для народу Єгипту та Ізраїлю. Ми також вважаємо, що ця угода є основою для миротворчих зусиль та стабільності у регіоні у цілому, і, зрозуміло, ми раді, що уряд Єгипту неодноразово виразив про те, що буде дотримуватися усіх міжнародних зобов’язань Єгипту».

Посол також сказала: «Ми закликаємо Єгипет та Ізраїль продовжувати свої прямі обговорення ситуації у сфері безпеки на Синайському півострові та інших питань, які становлять взаємний інтерес. Ми підтверджуємо, що безпека на Синайському півострові є найважливішою та першочерговою справою». Це свідчить про те, що за розпочатою декілька місяців назад кампанією єгипетського режиму проти озброєних груп, які заявляють про джихад з ворогом, стоять Америка та Ізраїль.

2.  Америка підтримала Мурсі та діяла для його збереження у кріслі голови держави.  Першим у плані реалізації американських інтересів та безпеки євреїв стали його дії заради припинення вогню між єврейською країною та урядом Хамасу у секторі Газа.   Було фактичне припинення вогню, і, навіть, Хамас у той час розташував на роздільній лінії своїх людей, щоб стати на заваді будь-якому порушенню зобов’язання  або не допустити вистріли у бік єврейської країни!

Америка похвалила Мурсі за його дії та реалізацію її політики стосовно Гази. Також Америка підтримала його при інциденті з конституційним рішенням про надання йому судового імунітету. Тоді офіційний представник Держдепартаменту США Вікторія Нуланд сказала на його захист: «Президент вступив у дебати з судовою владою та іншими зацікавленими сторонами, і я думаю, що ми іще не знаємо, яким буде результат цього, але ситуація тут доволі далека від образу впертого та самовпевненого чоловіка, який каже: або мій шлях або нічого» (інформаційне агентство «Близький Схід» 11/27/2012). Тобто Нуланд захистила прийняті президентом Мурсі рішення та відкинула слова його супротивників, які назвали його диктатором або новим єгипетським фараоном. Також Америка підтримала його в рішенні керівництва країни та зняла деяких керівників армії на чолі з міністром оборони та головнокомандуючим Хусейн Тантауі та начальником штабу Самі Аннана, де у зв’язку з цим Мурсі видав відповідний конституційний указ, не зустрівши великого опору. Потім вона підтримала його у питанні з конституцією.

Офіційний представник Держдепартаменту США Вікторія Нуланд сказала: «Пані Клінтон під час свого візиту до Каїру та зустрічі з президентом Мурсі говорила про важливість видання конституції, яка буде захищати усі права усіх єгиптян» («Близький Схід»  27/11/2012).  Вплив американської політики на правління Мурсі та його противників був очевидним. Зі схваленням Америки була затверджена конституція, яка представляє собою «переглянуту версію» конституції 1971 року після референдуму з участю 32,9%, , тобто третина людей, які мають право голосу, а дві третини бойкотували його. У результаті її схвалили 63,8% із взявшої у референдумі участь однієї третини людей! Більшість же людей не були згодні з конституцією, не були згодні з президентом та його рішеннями.  
                      
3. Америка намагалась заспокоїти обстановку та впевнити людей погодитися з президентом, його рішеннями та з конституцією, щоб утворити стабільність у системі правління, яку Америка змогла зберегти за собою після революції. Тим не менш, не було стабільності, яку Америка шукала від Мурсі та «Братів-мусульман» як найбільшої організованої партії після «Національної партії». Вона очікувала, що вони будуть тримати стабілізовану обстановку, як це робила «Національна партія» разом зі скинутим президентом Мубараком протягом 30-ти років. Америка заклопотана тим, щоб Єгипет був стабільним центром американського впливу, щоб вона могла покладатися на нього як на безпечну платформу для свого впливу та своїх проектів. Тим не менш, усі відбулося на противагу стабільності. Погіршенню ситуації сприяла і нерішучість, яка йшла від президентського правління у  плані прийняття рішень. Після чого під вагою тиску відбувалась відмова від них.   Також погіршенню ситуації сприяло одноосібне прийняття президентом Мурсі рішень без наради з тим, хто утворив з ним коаліцію та без спроб впевнити їх.  Також була відсутня інформованість про стан людей у країні та підготовка громадської думки перед прийняттям якого-небудь рішення. Хаос та спроби здійснити революцію проти президента збереглись протягом усього року перебування його при владі.
 
Потім відбувся безлад після його тривалої промови  26/06/2013, де доктор Мурсі представ нібито у критичній ситуації  та признався, що припустився помилок. При цьому він не називав їх, але мав на увазі конституційну декларацію 22/11/2012, проти якої  у свій час повстали люди, а він надихав їх закликом до її скасування. У своїй останній промові  02/07/2013 Мурси повторився, що припускався помилок та деякі упущення, і що він готовий виправити усе це. Це дозволяє припустити, що він був згодний на будь-який компроміс, і це відбулося одразу ж після загроз з боку армії, давши йому 48-годинний термін. Суть цього у тому, що усунення Мурсі було вирішено з боку армії і того, хто стоїть на нею, тобто з боку Америки, знаючи при цьому, що Мурсі скористався підтримкою Сполучених Штатів у прийнятті вищезгаданих рішень. Проте коли виявились протилежні результати цих рішень, Америка відмовилась від нього та залишила його падати. Більше того, вона скоїла проти нього змову, як робить це з усіма своїми агентами, які є клієнтами, що не вилучають уроків із минулого та теперішнього!  
 
4.  Таким чином, ми побачили, що Америка відмовилась від Мурсі та його рішень. Американський канал «Сі-Ен-Ен» передав 07/02/2013 від високопосадових чиновників в адміністрації США їх слова, що «посол США в Єгипті Енн Паттерсон та інші офіційні особи у Білому домі сказали, що вимоги, які висувають єгиптяни у їх протестах, співпадають у значному ступені з реформами, які Вашингтон та його союзники вимагає вже протягом декількох тижнів». Це підтверджується також переданою від «Рейтер» заявою Білого дому 02/07/2013, де говориться: «Президент Обама закликав президента Мурсі вжити кроків для пояснення того, що він задовольняє вимоги демонстрантів».   Обама зазначив, що «нинішня криза може бути вирішена тільки політичним процесом».  Це означає відмову Америки від Мурсі та пошук нового політичного процесу. У заяві не говориться, що він підтримує обраного єгипетського президента. У ній навпаки вимагається від Мурсі задовольнити вимоги демонстрантів, які вимагали скинення президента. Коли стався переворот, було об’явлено про зустріч американського президента з головними його радниками у Білому домі з приводу події, що сталася Єгипті. Після цього Обама сказав: «Армія Єгипту повинна діяти швидко та відповідально, щоб якомога швидше повернути усю владу громадянському уряду» (Рейтер 03/07/2013).

Таким чином, Обама не засудив факт перевороту, і, навіть, не назвав його військовим переворотом. Він не почав вимагати повернення Мурсі після його усунення, як і не почав вимагати скасування рішення, яке проголошує про ув’язнення Мурсі строком на один рік та його зняття з обіймаємої посади. Обама висунув вимогу лише повернути владу громадянському уряду, тобто іншому, а не нині існуючому уряду.  Це свідчить про те, що Америка згодна з державним переворотом, зі скиненням Мурсі та його уряду. У дійсності адміністрація США зробила заяву, сказавши: «Президент Мурсі не дослухався до голосу народу та не відповів на їх вимоги» ( те ж джерело), так само як сказало командування єгипетської армії, що «Президент Мухаммад Мурсі не відреагував на вимоги народу». Відомо, що командування єгипетської армії знаходиться під контролем Америки та більша частина американської допомоги у розмірі біля півтора млрд. доларів щорічно уходить в армію.    

5. Мурсі та «Брати» не зрозуміли цих речей. Більше того, здається, що доктор Мурсі обдурився американською підтримкою після того, як дав згоду Америці слідувати її політиці та зберігати її інтереси, а також дотримуватись угод, які уклав колишній єгипетський режим, і, особливо, Кемп-девідські угоди.  Зі свого боку, Америка усунула попереднє командування армії та привела в армійське командування інших людей, яких привела до взаємної згоди з Мурсі.  У результаті цих дій Мурсі швидше за усе подумав, що Америка не відмовиться від нього, і був впевнений, що Америка бажає привести до влади так званих поміркованих або центристських ісламістів та підтримувати їх, як це відбувається у Туреччині.  При цьому він не розуміє, що Америка може відмовитись та залишити будь-якого агента, який вже не у змозі здійснювати те, що їх треба. Якщо він не зможе добитися стабільності у системі правління країни, Америка для збереження свого впливу приведе іншого чоловіка, як це трапилось з його попередником Хосні Мубараком, який був найбільш правдивим для Америки, і вона готувала його сина Гамаля послідовником після батька.

При раптово утворених народних рухах Америка виявила, що він дуже слабкий, щоб приборкати ці рухи та відновити стабільність, щоб Єгипет залишався сприятливим середовищем для подальшої реалізації інтересів Америки. Знайшовши його у такому стані, вона відкинула його у бік, і на хвилі народного руху привела Мурсі.  Зараз справа повторилась вже з Мурсі. Америка, побачивши, що він нездатний забезпечити стабільність у країні для безпеки та спокою її інтересів та впливу, вона просто відкинула його у бік.  Світський сайт «Громадянський рух Єгипту» розташував більше двох місяців тому назад, а саме 22/04/2013, статтю під назвою «Умови Америки для згоди з військовим втручанням у такій формі, щоб це не представлялось як військовий переворот». У статті говориться, що «чоловік, ім’я якого ми досі не можемо розголошувати, відвідав Сполучені Штати протягом останніх днів та повернувся після того, як провів низку інтенсивних зустрічей та переговорів з впливовими особами в американській адміністрації, Пентагоні та Національній безпеці, де була обговорена позиція США стосовно правління «Братів-мусульман».  

Сайт повідомив, що «Джон Керрі, який був присутній на зустрічі, казав про важливу роль єгипетської армії у контролі над подіями у момент виходу народу на площу і у запобіганні спалахування громадянської війни між різними течіями. Далі Керрі сказав,  що був приголомшений слабкістю сил Братів та плутаниною їх промови, яка ні до чого не приводить. Він також сказав про свою впевненість у тому, що у необхідний час армія виконає свою роль. Той чоловік, ім’я якого залишається невідомим, сказав: «Мова йшла про альтернативу правлінню «Братів» та позицію армії стосовно управління майбутнім перехідним процесом».  Сайт цитує одного із впливових людей у Пентагоні, члена Брукінгського інституту в Америці, який був присутнім на зустрічі , і казав, що «вони дійшли висновку  про те, що навіть, якщо Мурсі буде впевнений  у необхідності покинути країну або незабаром покине її, бажає він цього або ні, його прибічники не будуть згодні. І тут знов наступає роль єгиптян, які повинні великими масами виступити для підтримки військових та вийти на демонстрації з вимогою відбуття Мурсі». Ця промова була опублікована 22/04/2013, , тобто більше  ніж за два місяці до перевороту. Як із цього видно, Америка влаштувала переворот з того часу і хотіла вирішити усе у цій формі. Це рішення фактично відбулося 03/07/2013 і Америка утрималась називати його переворотом. Вона стала робити туманні заяви. Потім поступово вона стала говорити, що «оцінює» ситуацію; продовжує «оцінювати»; що Мурсі є «недемократичним»; і що складання тимчасовою владою «дорожньої карти» політичних змін майбутнього «заслуховує схвалення», як про це говориться у питанні.
 
6. Прибічники  усуненого президента вийшли на протести, і якщо вони будуть продовжувати свої протести, збільшать їх силу та масштабність, та притягнуть на свій бік широку громадськість, то цього буде досить, щоб поставити у тупиковий стан військове управління та Америку, яка буде вимушена вдатися до згоди та взаєморозумінню з рухом «Брати-мусульмани». І тим більше, у них козирі  у тому, що президент був обраний народом, був визнаний Конституційним судом, військовими, міжнародними організаціями, Сполученими Штатами та рештою інших країн, і не скоїв нічого такого, за що заслуговував би усунення від обіймаємої посади згідно до їх критеріїв.   Він прийшов до влади у результаті визнаними законними виборів та був усунений від влади силою військових. Це дає їм сили та легітимності у їх діях та притягує до них інших. Ті, хто підтримали переворот та усунули президента, перебувають з цієї точки зору у критичній ситуації, оскільки вони з одного боку не приймають правління військових та їх втручання, і наполягають на виборчому процесі, і у той же час підтримують змінення за допомогою військових! Тому «Брати-мусульмани» здатні провалити переворот та повернутися до влади, або, принаймні, мати значний вплив у новій ситуації, особливо, якщо загострять почуття людей. Але якщо вони прибічники усунутого президента погодяться з переговорами та поступками, то понесуть серйозну втрату, про яку будуть жалкувати, але вже буде пізно. Їх зусилля виявляться марно втраченими у коридорах політики та необізнаності про хід цієї політики.
    
7. Завершимо відповідь однією незаперечною істиною, яка полягає у наступному: той, хто добивається вдоволення людей через гнів Аллаха, того Аллах залишає людям, він опиняється у безладі та занепокоєнні, і погіршуються його стосунки з людьми. Сам це і спостерігається. Мурсі та «Брати мусульмани» намагались вдовольнити Америку. Вони погодились з її проектами, з Кемп-девідською угодою, згідно до якої втрачається Палестина, послаблюється положення на Синаї, визнається єврейська країна, яка узурпувала Палестину. Мурсі відмовився від багатьох своїх закликів, об’явив про затвердження республіканського устрою та громадянського демократичного світського уряду. Він поклявся у цьому, коли був призначений президентом, і залишивши осторонь Іслам та ісламське правління. Врешті решт він втратив це життя та життя Вічне, тільки якщо не покається і не виправиться. Істину сказав Посланець Аллаха (мир йому та благословення): «Хто шукає вдоволення людей тим, що викликає гнів Аллаха,того Аллах ввіряє людям. А хто шукає вдоволення Аллаха тим, що викликає гнів людей, того Аллах позбавляє від труднощів з людьми» (Термізі).
 
8. Нарешті, на завершення нагадаємо, що ми вже двічі давали добру пораду доктору Мурсі у двох наших прокламаціях: перша була 25/06/2012  та друга 13/08/2012.  У першій із них ми казали наступне:

«… потім з щирою заради Всевишнього Аллаха порадою ми звертаємось до нового президента Єгипту: бійтеся Аллаха та припиніть заклик до світської громадянської демократичній державі, до її ідеї, програмі та  прагненням. Чеснота та гідність у  тому, щоб повернутися до істини, щоб не втратити усе це життя після того, як ви втратили більшу його частину, коли ви були позбавлені влади у Військовій раді та були скорочені ваші повноваження. Також і для того, щоб ви не втратили життя вічне, вдовольняючи Америку та Захід, заявляючи про громадянську демократичну державу, і викликаючи гнів Господа Америки та Заходу, залишаючи діяльність для встановлення Халіфату та виконання шаріату Аллаха. Поза сумнівів, ви знайомі з хадісом Посланця Аллаха (мир йому та благословення):   «Хто шукає вдоволення людей тим, що викликає гнів Аллаха,того Аллах ввіряє людям. А хто шукає вдоволення Аллаха тим, що викликає гнів людей, того Аллах позбавляє від труднощів з людьми», передали Термізі та Абу Наім в «аль-Хілья» від ріши (нехай буде задоволений нею Аллах).   

Цю пораду ми адресуємо вам щиро заради Аллаха, і не бажаємо за неї від вас нагороди або вдячності, окрім як того, щоб ви стереглися злорадства невірних , їх агентів та усіх ворогів Ісламу, коли вони вовсю глузують,чуючи, що до їх проекту демократичної держави стали закликати мусульмани – «Брати мусульмани». Воістину, ми належимо Аллаху і до Нього  наше повернення».  

У другій прокламації ми говорили: «Завершуємо свою заяву повторними порадами для президента Єгипту Мухаммада Мурсі, навіть якщо він не прийняв нашу першу пораду. Ми не впадаємо у відчай, даючи поради кожному мусульманину, особливо, якщо він перебуває при владі. Додаючи до першої поради другу, говоримо:  хоча американський вплив поширений у нових та старих політичних колах, тим не менш, усунення цього впливу цілком можливе. Виправити помилку один раз краще аніж продовжувати багаторазово коїти помилки. Для того, щоб позбутися від впливу Америки не зможуть допомогти спроби товариськості та зближення з нею. Треба остаточно викоренити його, а інакше буде безкорисне жалкування. Єгипет має силу та потужність і в його історії маються відомі тому видані приклади. Хто правдиво знаходиться з Аллахом, той отримує перемогу і про це проголошують аяти мудрого Корану. І єгипетський президент сам говорив про це у своєму останньому виступі.  

وَاللَّهُ غَالِبٌ عَلَى أَمْرِهِ وَلَكِنَّ أَكْثَرَ النَّاسِ لا يَعْلَمُونَ

«Аллах владний вершити свої справи, але більшість людей не знає про це» (12:21).

Так, істину сказав Всевишній Аллах:

وَمَنْ أَصْدَقُ مِنَ اللَّهِ حَدِيثًا

«Чия мова правдивіше мови Аллаха?!» (4:87)

Хіба ми не донесли?! О, Аллах, будь свідком!

03 Рамадан – 12/07/2013