Ас-салям алейкум ва рахматуллахі ва баракатуху, шановний вчений Ата Ібн Халіль, хай береже вас Аллах!
Питання:
1 – Які фактори впливають на вартість золота?
2 – Чому впала ціна золота з кінця минулого року?
3 – До чого можна віднести неочікуване падіння її близько місяцю назад?
4 – Чи дозволяється по шаріату зберігати золото замість паперових грошових одиниць, сплачуючи з нього закят, а саме, чи є це бездіяльним збереженням? Якщо це є дозволеним, чи рекомендується це з економічної точки зору?
Нехай благословить вас Аллах!
Від Y.S.
Відповідь:
Ва алейкум ас-салам ва рахматуллахі ва баракатух!
1 – Як ви знаєте, гроші раніше були золотом і сріблом й навіть, коли деякі держави випустили у кінці дев'ятнадцятого століття і початку двадцятого грошові банкноти, вони були замінником золота і срібла, які можна було у будь-який час обміняти на них. Власник цих грошових банкнот міг піти у Державний банк, що випустив їх і обміняти їх на золото пропорційно цінності цих банкнот.
2 – Це положення зазнало розладу на протязі двох Світових війн, Перша у 1914 році, Друга у 1939 році. Особливо з виникненням Великої депресії в Америці у 1929 році, яка торкнулася й інших країн. Після цього обмін грошових банкнотів на золото було обмежено...
3 – По завершенню Другої світової війни у 1945 році, коли Америка вийшла з мінімальними втратами, у той час як Європа, Німеччина і Японія понесли колосальні втрати, зруйнування заводів і будівель. Після війни більшість золота опинилася у Америки. У силу своєї економічної і військової потужності їй вдалося на Бреттон-Вудській конференції у 1944 році зробити свою валюту, тобто паперовий долар, покриттям для грошових одиниць країн світу нарівні із золотим покриттям. Іншими словами, держави не можуть друкувати паперові гроші окрім як лише пропорційно наявності у них золотого або доларового покриття. Для золота Америка встановила ціну: 35 долл. за 1 трійську унцію. Вона пообіцяла країнам світу, які мали у своєму оберті паперові долари, що у випадку необхідності обміняє їх цінність у золоті згідно з вищезгаданою ціною.
4 – У цьому Америці допомогло те, що її золотий запас був достатнім і навіть перевалював над сумою паперових доларів, виданих як всередині,так і за кордоном. Важливо було тоді, щоб її золотий запас міг покривати зовнішні долари, які знаходяться у розпорядженні держав і окремих індивідуумів. Що стосується паперових доларів всередині Америки, то взаємодія з ними легше, ніж з тими, що за кордоном.
Для повної ясності приведемо порівняння. Золотий запас Америки у 1946 році після Бреттон-Вудської конференції складав по ціні, яка була визначена в конвенції, - $20,6 млрд. доларів. У той час як паперові долари, що знаходяться за кордоном, як у держав, так і у окремих індивідуумів, складали $6,1 млрд. Ситуація залишалася такою, тобто Америка могла гарантувати вищезгадану ціну долару до 1960 року, коли золоті запаси в Америці складали $18,8 млрд., а сума паперового долару за кордоном $18,7 млрд., тобто вона ледь могла гарантувати ціну долару. Після цього, сальдо (розміри) долару за кордоном почало усе більше і більше перевищувати золоті запаси в Америці.
5 – У результаті погіршення золотого покриття долару Америка попрохала допомогу у провідних держав, щоб покращити її положення. Тоді було вирішено створили “золотий пул ”, задача якого полягала в тому, що коли зростала ціна золота на ринку по тим або іншим причинам, банки негайно втручалися шляхом вливання додаткової кількості золота на продаж, щоб повернути ціну на збалансований рівень. Також коли ціна падала, вони негайно скупали надлишкову кількість золота і повертали ціну на її початковий рівень.
“Золотий пул ” проіснував декілька років, потім поступово почав втручатися у ринок з пропозиціями. Особливо з 1965 року до його повного усунення 17 березня 1968 року. Це поставило золоті запаси країн-членів під загрозу ліквідації. У червні 1967 року Франція вийшла із “золотого пула ”. Потім почали виникати одна за одною кризи (девальвація фунту стерлінгів восени 1967 року, потім криза золота у 1968 році). За шість місяців ці дві кризи завдали країнам-членам “золотого пулу ” збитки в сумі 2.5 млрд. золотих доларів. 17 березня у 1968 році у Вашингтоні було проведено зустріч, на якій було прийнято рішення усунути “золотий пул ” і дозволити ціні золота вільно визначатися у залежності від попиту і пропозиції.
6 – Вищезгадана криза золота викликала зменшення золотих запасів Америки від $14 млрд. у 1965 році до $10.48 млрд. у березні 1968 року, коли було усунено “золотий пул ”. Цей золотий запас свого часу був мінімальним паритетом, що вимагається по закону для внутрішнього золотого покриття долару (25%). Потім Америка зупинила конвертованість долару у золото для приватного сектору за кордоном, погодившись конвертувати лиш офіційні (державні) закордонні резерви. Кількість золота, що залишилася в Америці, була мінімальним паритетом лише для закордонних офіційних (державних) запасів. Тобто золоте покриття долару всередині (25%) було усунуте. Однак Америка не змогла стримати свої обіцянки конвертувати закордонні офіційні (державні) резерви з причини імпорту і експорту з приватного сектору, а також операцій державного сектору у своїх міжнародних відносинах з іншими.
7 – Врешті решт Америка у часи правління президента Ніксона у 1971 році вирішила повністю усунути систему золотого стандарту, тобто конвертованість долару у золото. Після цього грошова валюта перестала мати будь-яке покриття (еквівалент), у яке можна було б конвертувати її. Навпаки, ціна паперової валюти почала визначатися економічним станом держав, тобто платіжним балансом і станом безпеки цих країн, а також непередбачуваними кризами. До цього додалися біржові спекуляції, а також актуальний на сьогоднішній день енергоресурс-нафта і її ціна зі станом безпеки і розладів на нафтовидобувних джерелах.
8 – Для повної ясності зазначимо:
а)– Золото, як і будь-який товар, після цієї дати залежить від попиту і пропозиції. Якщо пропозиція збільшується, як якщо деякі країни продадуть частину свого золотого запасу для зміцнення своєї економіки, тобто якщо поступить золото на ринки, то його ціна буде падати. Якщо збільшиться попит, як якщо деякі держави або окремі особи почнуть купувати золото для певних спільних комерційних справ, то ціна золота стане зростати.
б) – Іншими факторами, що впливають на ціну золота, є збільшення або зменшення обмежень на імпорт золота. Імпорт і експорт активізують і збільшують динаміку пропозиції золота на ринках, що веде до пониження ціни золота. Як це мало місце у країнах Перської затоки у початку 2011 року після визволення золота від митних податків, якими обкладалися товари і продукції, зроблені із золота і встановлення єдиної стандартної проби між собою, що привело до падіння ціни золота з урахуванням росту динаміки імпорту і експорту золота між ними.
в) – Іще одним фактором слугує курс долару. При падінні долара по економічним, військовим або іншим причинам, люди прагнуть запастися золотом замість доларів. Також і держави намагаються зберігати золото своїх резервах замість доларів. У подібній ситуації збільшується попит на золото і зростає ціна на нього. Якщо долар збільшується в силу покращення американської економіки і так далі, то у людей повертається довір'я до долара. Вони заходяться продавати частину своїх золотих запасів, що збільшує пропозицію. Люди починають віддавати перевагу тримати долари замість нього, що приводить до падіння ціни золота.
г) – Також актуальною виступає тема нафти, тобто ріст або пониження цін на золото сьогодні прямо пропорційно росту і зниженню цін на нафту. З кожним ростом ціни бареля нафти зростають і ціни на золото. І усілякий раз, коли знижується ціна американського долару, зростають ціни на золото.
9 – Виходячи з цього, можна зрозуміти відповідь на поставлені тобою питання:
а) – Зниження цін на золото у 2012 році:
Відбулися на протязі року дві примітних події:
Перша: відносне покращення стану цін на долар після сильного потрясіння, якому він наражався на протязі минулих років у результаті економічної кризи, що виникла на іпотечному ринку США. Дане покращення стану цін на долар привело до пониження ціни на золото згідно з вищенаведеним поясненням, де ціна на золото обернено пропорційна ціні на долар.
Друга: Росія продала близько чотирьох тонн свого золотого запасу вперше за останні п'ять років. Це продаж, а саме ріст пропозиції, посприяв зниженню ціни на золото.
Існують і інші другорядні причини, але згадане нами справило найбільший вплив.
б) Що стосується неочікуваного пониження ціни на золото на протязі липня 2013 року, то це сталося після того, як 19.06.2013 голова Федерального фонду резервної системи США, тобто “Центрального банку Америки ” проголосив про можливий порядок денний поступового згортання програми кількісного пом'якшення. Це привело до зміцнення долара, відповідно і до зниження цін на золото до неочікуваної позначки, де ціна унції дійшла майже до 1180 доларів! Це небагато вище, ніж витрати на видобування золота з шахти, де приходиться між 1135 і 1150 доларів за унцію. Це змусило Раджата Гупту голову компанії SEC Comics сказати: «Я гадаю, що ціни не знижуються нижче цієї позначки по одній головній причині, що собівартість добутку золота складає у межах 1135 (тисяча сто тридцять п'ять) доларів за унцію і 1150 (тисяча сто п'ятдесят) доларів. Це значить, що якщо ціна впаде нижче цієї позначки, то шахти будуть вимушені призупинити добування і припинити виставляти його на продаж, що знов приведе до росту цін на золото»…
Це твердження вірне частково, оскільки ціни в серпні 2013 року знов почали зростати потроху, досягнувши відмітки 1310 доларів за унцію, не дивлячись на те, що Федеральний резервний фонд Америки почав скорочувати програми купівлі векселів, вартість яких досягає 85 млрд. доларів за місяць. Це означає зменшення пропозиції долару на ринку, відповідно і ріст ціни на нього, що приведе до пониження ціни на золото. Однак, не дивлячись на це, ціна не понизилася на липень 2013 року, навіть якщо ціна золота як і раніше низька і рівноцінна сумі витрат. Однак, як сказав Гупту, усілякий раз, як ціна золота буде наближатися до суми витрат, то деякі шахти зменшать добування його, відповідно зменшиться пропозиція золота, що приведе до росту його ціни, навіть якщо на небагато.
в) Що стосується твого питання відносно бездіяльного збереження золота або срібла замість паперових валют, то шаріатські закони відносно золота не відрізняються від того, є воно карбованою грошовою одиницею або іншою формою, як наприклад злиток, і так далі. Бездіяльне збереження його без усілякої потреби є забороненим, навіть якщо сплачується з нього закят. Це є найбільш вірною точкою зору у цьому питанні згідно з шаріатськими текстами з даної тематики. Однак, якщо бездіяльне збереження обумовлене певною потребою, як наприклад ти хочеш придбати будинок або одружити сина, то це дозволяється разом з виплатою закяту з нього.
Ваш брат Ата Ібн Халіль Абу ар-Рашта
17 Шавваль 1434р.х.
24.08.2013р.
Посилання: https://www.facebook.com/photo.php?fbid=204100893091329
