Про шаріатський одяг жінки

Моє питання про хіджаб: чи є це фардом з доказами або традиція, яка стала фардом, щоб відрізнити вільну жінку від рабині (хіджаб в основі — законодавство, що несе значення класовості і його метою є відмінність вільної жінки від рабині). І це розуміння сподвижників, оскільки Умар ібн аль-Хаттаб “обходячи Медину, побачив рабиню в хіджабі, яку він вдарив своїм батогом і коли з її голови злетів хіджаб, він сказав їй: Навіщо рабині уподібнюються вільним жінкам?”. У кінці хочу сказати, що час, коли немає рабинь, хвала Аллаху, покривання хіджабом скасовується, і в Корані та Сунні немає текстів, які кажуть, що хіджаб є фардом, тому що він запобігає фітні або надає цнотливість.

Хто говорить так, той грішник і вигадує на Аллаха брехню. Жінка, яка покривається хіджабом у якості традиції свого народу або суспільства, не чинить ніякого гріха, доки усвідомлює, що хіджаб не є фардом від Аллаха... Але жінка, яка покривається хіджабом і закликає до нього, стверджуючи, що Аллах наказав це, вона чинить великий гріх, тому що вона зробила співучасником Аллаху у Його законах інших людей, які встановили закони, що не виходять від Аллаха і Його Пророка. І вона збилася з правильного шляху. Хіджаб не є ісламським фардом, навпаки, це соціальна традиція, що мала місце до Ісламу і не має жодного відношення до релігії. Найнебезпечніше, що може бути — це плутання традицій з тим, що наказує нам Аллах в Корані, тому що твердження про те, що деяка традиція виходить від Аллаха — це хибне твердження, подібне до додання співтоваришів Аллаху і брехня у відношенні Нього. Прошу прокоментувати ці слова і нехай Аллах віддасть вам та веде нас і вас прямим шляхом.

Відповідь:

Ва алейкум ассалям ва рахматуллахі ва баракятуху.

Шаріатський одяг жінки має ясні шаріатські докази, і цей одяг не відноситься до традиції, так що якщо люди звикли до нього, то можуть носити, а якщо ні, то — ні. Навпаки, це фард, даний в обов'язок жінкам Всевишнім Аллахом:

Шаріат зобов'язав жінку при виході з дому в громадське життя, одягати певний шаріатський одяг. Він зобов'язав її одягати одяг поверх свого одягу, коли виходить на ринок або йде про громадській дорозі. Він зобов'язав одягати покривало (джильбаб) у шаріатському значенні поверх свого одягу, опускаючи вниз так, щоб покривалися її стопи. Якщо у неї немає джильбабу, то позичає у своєї сусідки, подруги чи родички. Якщо вона не може позичити або ніхто не дає їй, то вона не може виходити без джильбабу. І якщо вона вийшла без джильбабу, який вона одягає поверх одягу, то скоїла гріх, тому що вона залишила фард, даний їй в обов'язок Всевишнім Аллахом. Це що стосується нижнього одягу жінок.

Що стосується верхнього одягу, то повинен бути хімар (хустка) або щось подібне, що закриває усю голову, шию і виріз одягу на грудях, і щоб воно призначалося для виходу на ринок або в громадське місце. Тобто верхній одяг для громадського життя. Якщо у неї є ці дві одежі, то вона може виходити з дому на ринок або йти по громадській дорозі, тобто в громадське життя. Якщо в неї немає цих двох одеж, то в жодному разі вона не може виходити з дому. Що стосується доказів обов'язковості цих одеж для громадського життя, то слова Аллаха про верхній одяг:

وَلا يُبْدِينَ زِينَتَهُنَّ إِلا مَا ظَهَرَ مِنْهَا وَلْيَضْرِبْنَ بِخُمُرِهِنَّ عَلَى جُيُوبِهِنَّ

«Нехай вони не виставляють напоказ своїх прикрас, за виключенням тих, які видні, і нехай прикривають своїми покривалами виріз на грудях» (24:55).

І слова Аллаха про нижній одяг:

يَا أَيُّهَا النَّبِيُّ قُلْ لأزْوَاجِكَ وَبَنَاتِكَ وَنِسَاءِ الْمُؤْمِنِينَ يُدْنِينَ عَلَيْهِنَّ مِنْ جَلابِيبِهِنَّ

«О Пророк! Скажи твоїм жінкам, твоїм дочкам і жінкам віруючих чоловіків, щоб вони опускали на себе (чи зближали на собі) свої покривала» (33:59).

І передається від Умму Атийя, що вона сказала: «Посланець Аллаха ﷺ велів нам на два свята (розговіння і жертвоприношення) виводити молодих дівчат, яких приховують від сторонніх очей, а також тих жінок, які у цей час мають хайд (місячні). Ці жінки, що мають місячні, не роблять намаз, присутні на святі і слухають заклик мусульман. Я сказала Пророку ﷺ, що в одної з нас немає покривала, і він відповів: «Нехай її сестра дасть їй зі своїх покривал».

Приводить Муслім. Ці докази очевидні у вказанні на одяг жінки в громадському житті. Всевишній Аллах описав у тих двох аятах цей одяг, який Аллах зобов'язав одягати жінці в громадському житті і даний опис є точним, повним і всеосяжним. Він сказав про верхній одяг жінок: «Нехай прикривають своїми покривалами виріз (одягу) на грудях», тобто нехай головний убір охоплює шию і груди, щоб він міг приховати той одяг, який видніється на шиї і грудях. Відносно нижньої частини одягу Він сказав: «Опускали на себе (чи зближали на собі) свої покривала». Тобто нехай опускають на себе покривала, які вони одягають поверх одягу перед виходом з дому. Нехай опускають вниз. І сказав про загальний метод, згідно з яким на ній буває одяг: «Нехай вони не виставляють напоказ своїх прикрас». Тобто нехай не показують місця прикрас як вуха, руки, голінь тощо, окрім тих, які видні у громадському житті під час ниспослання аяту, тобто в епоху Пророка ﷺ і це обличчя і кисті рук.

Таким детальним описом стає цілком зрозуміло, який одяг жінки в громадському житті і яким він повинен бути. І хадіс Умму Атийя ясно роз'яснив обов'язковість джильбабу (покривала), який вона повинна одягати поверх свого одягу при виході з дому. Оскільки вона сказала Пророку ﷺ: “В однієї з нас немає покривала ”. Пророк ﷺ сказав їй: «Нехай її сестра дасть їй із своїх покривал». Тобто коли вона запитала у Пророка ﷺ: “Якщо у неї немає покривала щоб одягти поверх свого одягу, щоб вийти в ньому?” Тоді Пророк ﷺ наказав їй взяти покривало у її  сестри. А це значить: якщо вона не дасть, то вона не може виходити з дому.  І це каріна (довід), яка вказує на те, що наказ у цьому хадісі вказує на обов'язковість. Тобто жінка зобов'язана одягати покривало поверх свого одягу, якщо захоче вийти з дому. Якщо не одягне, то не може вийти з дому.

Обумовлюється, щоб покривало опускалось вниз, щоб покрило стопи, тому що Всевишній Аллах сказав у аяті: «Щоб вони опускали на себе (чи зближали на собі) свої покривала». Тобто опускали покривало тому що (مِنْ) тут не для виділення частини, а для роз'яснення. Тобто нехай опускають покривало вниз. І тому що передається від сина Умара, що він сказав: «Пророк ﷺ сказав: « На людину, що волочить свій одяг із пихатості, не погляне Аллах у день Суду. Умму Сальма спитала: Як бути жінкам? Він сказав: «Нехай опустять їх на п'ядь». Вона спитала: “А якщо їх ноги видно?” Він сказав: «Нехай подовжать їх на лікоть, але не більше». Приводить ат-Тірмізій і сказав “цей хадіс хороший і достовірний ”. Це ясно показує, що покривало, яке вона накидає поверх свого одягу, повинно опускатися вниз доки не дійде до ступнів. Якщо ступні покриті шкарпетками чи взуттям, то не зараховується, що вона опустила покривало вниз, до ступнів, доки не буде цього покриття. Немає необхідності в тому, щоб ступні закривалися покривалом, якщо вони вже покриті. Але покривало повинно опускатися вниз до ступнів відкрито і щоб можна було зрозуміти, що це одяг для громадського життя, який повинна одягати жінка в громадському житті. І вона повинна опускатися згідно зі словами Аллаха: «Щоб вони опускали».

 Як ти бачиш, це певний одяг у ясній формі і ясними текстами, у яких немає неясності у вказанні, і навіть коли Пророка ﷺ запитала Умму Атийя про вихід з дому, якщо у неї нема покривала (джильбабу), то Пророк ﷺ сказав їй, щоб вона позичили у сусідки, або ж не виходила. Це сильні докази, що вказують на обов'язковість цього одягу.

Ваш брат Ата ібн Халіл Абу ар-Рашта.
01 Мухаррам 1435р.х.
04/11/2013

Серія відповідей аміра Хізб ут-Тахрір, шейха Ата ібн Халіль Абу ар-Рашта, на питання відвідувачів його сторінки у Facebook
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=228418450659573