Питання:
Ассаляму алейкум ва рахматуллахі ва баракятуху! Наш улюблений та шанований шейху! Хай береже Вас Аллах і надасть Вам свою допомогу!
У книзі «Економічна система» на сторінці 76 говориться: «За дослідження шаріатських законів про приватну власність стає зрозуміло, що способів її придбання є п’ять: робота, успадкування, потреба у певній кількості багатства для збереження життя, виділення громадянам засобів з державного майна, багатство, отримуване індивідуумами безоплатно». Але у нас виникло питання щодо іншого способу, і це – борг. Чи є він причиною і способом придбання капіталу, або він відноситься до розвитку капіталу? Щоб було зрозуміліше, приведу наступний приклад ситуації, яка відбувається між людьми: припустімо, людина не має будь-якого капіталу; вона взяла у борг у іншого 1000 динарів, придбала товар на ринку і продала його, заробивши зверху 500 динарів, і після того як вона повернула борг, їй залишилося 500 динарів прибутку. Те, що відбулося, чи є це причиною і способом придбання власності? Або причиною і способом розвитку і росту грошей?
Хай благословить Вас Аллах і дасть перемогу з Вами. Люблячий Вас, ваш брат Абу аль-Айхам аль-Макдісі.
Відповідь:
Ва алейкум ассалям ва рахматуллахі ва баракятуху.
Гроші, які людина бере у борг, стають її майном одразу після того, як вона взяла їх. Вона може розпоряджатися ними так, як їй завгодно, без будь-яких обмежень. Вона може віддати, подарувати їх, може витратити на себе і свою родину, розпочати бізнес тощо. На усе це жодним чином не впливає те, що вона повинна повернути їх тому, у кого позичила. Це відбувається тому, що борг числиться за людиною, вона не зв’язана з самими грошима, оскільки гроші стають власністю боржника, і на ньому лежить відповідальність за виплату позиченої суми, а не саме тих самих позичених грошей.
Якщо людина взяла гроші у борг у іншої людини, то ці гроші стають її власністю. І якщо вона використовує ці гроші у торгівлі, то вона здійснює вчинок зі сфери діяльності людини, який вона робить з метою збільшення майна. Таким чином, її бізнес буде зі сфери розвитку і збільшення майна, а не зі способів придбання, тому що в основі гроші належать людині, тобто боржнику. Таким чином, гроші, які він заробив від цієї торгівлі, збільшують її основні гроші і не є такими, які відносяться до причин придбання власності. Це ясно показує те, що якщо цей боржник зазнає збитку у своїй торгівлі, то це буде збиток у його грошах, а не у грошах позичальника, оскільки позичальник повинен отримати повністю усі свої гроші назад по спливанню терміну займу, незалежно від того, заробив той, хто брав у борг, або зазнав збитку.
Таким чином, позичання грошей відноситься до причин і способів придбання власності, воно відноситься до розділу «Товари, безоплатно отримувані індивідуумами», а тому узяті гроші в борг позичальником стають його власністю, і він розпоряджається ними відповідно до законів Ісламу. Здається, брат, який поставив питання, думав що через те, що боржник буде виплачувати борг, це суперечить тому, що говориться у п’ятому пункті про способи придбання власності (товари, безоплатно отримувані індивідуумами), але це не так. Безоплатно, тобто без грошей і зусиль, означає те, що дається у подарунок, підношення, благодійність, тобто те, що не потребує грошової винагороди або послуги від того, кому дають. Іншими словами, якщо хтось дав подарунок, то він не може брати від того, кому дав подарунок, матеріальної винагороди або послуги, або якщо пожертвував грошей – не може брати в обмін щось матеріальне або якусь послугу. Так само якщо у вас хтось узяв у борг, то ви не можете брати з боржника фінансову винагороду або послугу. Так само – благодійність і пожертва.
Це сенс поняття «товари, безоплатно отримувані індивідуумами». Таким чином, подарунок стає власністю того, кому його подарували, з причини дозволеного придбання. Так само борг – для того, хто взяв його, він стає власністю за Шаріатом, як і подарунок, благодійність та пожертва. Усе це – власність, придбана дозволеним Шаріатом способом.
Я сподіваюся, що картина зрозуміла, з волі Аллаха.
Ваш брат Ата ібн Халіль Абу ар-Рашта
Серія відповідей шейха вченого Ати ібн Халіля Абу ар-Рашти, аміра Хізб ут-Тахрір, на питання, узяті з його сторінки у «Фейсбук»
11 Рамадану 1436 р.х.
28.06.2015 р.
