Адресований AhmadAlHashlamon
Питання: Мене звати Вісам аль-Хашламун, я є членом Хізб ут-Тахрір. У мене виникла низка питань, і мені хотілось би отримати від Вас відповіді на них.
1. Яким є рішення Ісламу відносно малювання?
2. Яким є рішення Ісламу відносно малювання окремих частин тіла людини?
3. Чи можна застосовувати рішення відносно малювання до висікання?
Нехай винагородить Аллах Вас благом!
Відповідь: Ва алейкум ассалям ва рахматуллахі ва баракятуху!
Ми вже давали вичерпну відповідь відносно малювання, а точніше, зображення. Ймовірно, и не читали ту відповідь, яка зачіпала задані вами питання та інші аналогічні питання, пов’язані з цією ж темою . Ми повторимо вам свою відповідь.
Перш ніж приступити до відповіді на питання відносно зображень, варто відзначити наступні основні моменти:
По-перше, нижченаведені відповіді представляють собою шаріатську постанову відносно зображення , тобто малювання рукою. Саме це значення приводиться у хадісах, а не зображення за допомогою фото - або відеокамери, що, у свою чергу, є дозволеним (мубахом), і дані хадіси про це не говорять.
По-друге, нижченаведені відповіді стосуються зображень, від яких не падає тінь, тобто різноманітних видів малюнків на пласкій поверхні.
По-третє, що стосується зображень,від яких падає тінь, тобто скульптур,про що було згадано у заданому питанні під значенням «висікання», то забороняється виготовляти їх, як про це ми пояснимо наприкінці відповіді.
Відповіді на питання по зображенням, від яких не падає тінь, тобто по різноманітним видам малюнків на пласкій поверхні:
Відносно першого та другого питань:
* Переробка зображень та їх корекція (тобто видалення зморщок, змінення кольору очей, або деяких рис обличчя і т.д.).
* Зображення людей або тварин, у чомусь схожих з реальними.
Ці два питання пов’язані з малюванням живих істот або внесенням рукою коректувань у фотографії живих істот , таких як зморшок та деяких рис обличчя. До даної дії відноситься заборона, яка приводиться у доказах, незалежно від того, чи був цей малюнок виконаний пензликом або комп’ютерною «мишкою». І оскільки в обох випадках малюнок є результатом людських зусиль і він зображає живу істоту, отож, даний малюнок відноситься до числа забороненого малювання на підґрунті хадісу, який приводиться Імамом Бухарі від Ібн Аббаса (р.а.):
مَنْ صَوَّرَ صُورَةً فَإِنَّ اللَّهَ مُعَذِّبُهُ حَتَّى يَنْفُخَ فِيهَا الرُّوحَ وَلَيْسَ بِنَافِخٍ فِيهَا أَبَدًا
«Хто намалює картину, то, воістину, Аллах буде мучити його, доки той не вкладе у неї душу, а він ніколи не зможе зробити цього», —
а також повідомлення від Ібн Умара, що Посланець Аллаха ﷺ сказав:
إِنَّ الَّذِينَ يَصْنَعُونَ هَذِهِ الصُّوَرَ يُعَذَّبُونَ يَوْمَ الْقِيَامَةِ يُقَالُ لَهُمْ أَحْيُوا مَا خَلَقْتُمْ
«Воістину, ті, які створять це зображення, будуть покарані Судного Дня. Їм буде сказано: «Оживіть те, що ви створили».
Відносно третього та четвертого питань:
* Використання готових зображень у печаті.
* Використання зображень або логотипів (емблем) інших художників замість того, щоб малювати їх самому.
У даному випадку мова йде про копіювання зображень з інших джерел. До даної ситуації застосовується постанова Шаріату відносно придбання зображень, що виражено трьома положеннями:
а) Якщо зображення були скопійовані для того, щоб вставити їх у місця поклоніння, як на килимках для намазу, шторах у мечеті, інформаційній дошці при мечеті і тому подібне, то це є недозволеним, тобто забороненим згідно наступним доказам:
— Від Ібн Аббаса повідомляється, що Посланець Аллаха ﷺ відмовився входити у Каабу, доки не будуть стерті зображення всередині неї . Відмова Посланця Аллаха ﷺ від входження у Каабу, доки не будуть стерті зображення, є передумовою (каріною), що вказує на категоричну заборону на розташування зображень у місцях поклоніння . Даний хадіс слугує доказом заборони розташування зображень у мечетях:
Вивів Імам Ахмад від Ібн Аббаса наступне :
أَنَّ النَّبِيَّ صلى الله عليه وسلم لَمَّا رَأَى الصُّوَرَ فِي الْبَيْتِ يَعْنِي الْكَعْبَةَ لَمْ يَدْخُلْ وَأَمَرَ بِهَا فَمُحِيَتْ
«Коли Пророк ﷺ побачив зображення у Каабі,то не зайшов всередину і наказав стерти їх, і усе було стерто».
б) Якщо мова йде про копіювання зображень з інших джерел з метою розташування їх в інших місцях, а не у місцях поклоніння, то докази, які приводяться у джерелах ісламського законодавства , пояснюють дозвіл цього у наступному порядку:
— Макрух. Якщо зображення копіюється для того, щоб його використовувати та розташовувати не у місцях поклоніння, а на видимих людям об’єктах з метою звернення уваги, вшанування або прославляння, як на шторах вдома, вказівних табличках просвітницьких закладах, на верхньому одязі, на стінгазетах у загальноосвітніх закладах, у бібліотеках та об’явах, які не мають відношення до поклоніння, або прикріпити всередині залу або на одязі для покращення зовнішнього виду і так далі, — усе це є небажаним, тобто макрухом.
— Мубах. Якщо зображення копіюється для того, щоб розташовувати та використовувати його не у місцях поклоніння і не з метою звернення уваги, вшанування та прославляння, а для звичайного застосування, як, наприклад, малюнок на підстилці для ніг, на матраці для сну, на подушках для сидіння, або просто малюнок на тротуарі, по якому ходять люди, і тому подібне, — усе це є дозволеним, тобто мубахом. Доказом тому слугує наступне:
— Імам Муслім приводить у своїй збірці хадісів від Абу Тальхи, що він чув, як Посланець Аллаха ﷺ говорив:
إِنَّ الْمَلَائِكَةَ لَا تَدْخُلُ بَيْتًا فِيهِ كَلْبٌ صُورَةٌ
«Воістину, янголи не входять у дома, в яких мешкає собака та є зображення».
В іншій версії даного хадісу , переданого по іншому ланцюжку, Посланець Аллаха ﷺ говорить:
إِلَّا رَقْمًا فِي ثَوْبٍ
«за винятком зображення на одязі».
Хадіс вказує на те, що нанесене на поверхню одягу зображення є винятком. Із цього хадісу розуміється , що янголи входять у дім, де є одяг із зображеннями. Це означає, що допускається зображення на поверхні одягу або тканини, оскільки янголи входять у дім, де є такі зображення. Проте існують інші хадіси, які пояснюють вид даного дозволу:
— Вивів Бухарі, що Аіша, донька Абу Бакра, розповіла:
دَخَلَ عَلَيَّ النَّبِيُّ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ وَفِي الْبَيْتِ قِرَامٌ فِيهِ صُوَرٌ فَتَلَوَّنَ وَجْهُهُ ثُمَّ تَنَاوَلَ السِّتْرَ فَهَتَكَهُ
«Одного разу до мене прийшов Посланець Аллаха ﷺ, а у мене вдома було покривало з зображеннями. Побачивши його, Посланець Аллаха ﷺ змінився в обличчі, потім схопив це покривало та порвав його».
В оригінальному тексті хадісу слово «покривало» позначається арабським словом «قِرَامٌ», що означає «щільний вид тканини, який був вивішений у дверному отворі кімнати». Факт того, що Посланець Аллаха ﷺ змінився в обличчі та зірвав це покривало,розцінюється як вимога залишити це та не робити подібного , а саме — вішати у дверному отворі покривало з зображеннями. Якщо це об’єднати з вищенаведеною допустимістю входження янголів у дім, де є зображення, нанесені на поверхню одягу, то стає зрозуміло, що вимога залишити не є категоричною, тобто мова йде про небажану дію (макрух). І оскільки зображення було на покривалі, вивішеному у дверному отворі, а це — місце уваги, отож, розташування у місцях уваги розцінюється небажаною дією (макрух).
— Вивів Ахмад від Абу Хурайри, що Джібріль, мир йому, сказав Посланцю Аллаха ﷺ:
وَمُرْ بِالسِّتْرِ يُقْطَعْ فَيُجْعَلَ مِنْهُ وِسَادَتَانِ تُوطَآَنِ
«Нехай із занавіски зроблять дві подушки, на яких ви зможете опиратись , коли стоїте».
В хадісі видно, як Джібріль , мир йому, велів Посланцю Аллаха ﷺ зняти покривало з місця уваги та зробити з нього дві подушки, які будуть використовуватись у побуті . Це означає, що використання зображень , намальованих іншими людьми, не у місцях уваги є дозволеним, тобто мубахом.
Відносно п’ятого та шостого питань:
* Малювати знаки, символи з зображенням людей або тварин (наприклад, дорожні знаки «пішохід при пожежі» або прогулянка з собаками заборонена»).
* Малювати частини тіла людини , або тварин (наприклад, малюнок з рукостисканням, або зображення вказівного пальцю , або голова коня у виді символіки).
Відповіддю на ці питання буде наступне пояснення:
— Якщо знаки зображують живу істоту, то забороняється їх малювати. Оскільки хадіси, які забороняють малювання, говорять саме про зображення живих істот. І це відноситься до картин, які повністю або частково зображають живу істоту, як, наприклад, голову, приєднану до інших явно зображеним частинам тіла, таким як руки, ноги і т.д.
— Якщо ж знаки не вказують на зображення живих істот, наприклад, малюнок лише однієї кісті, або вказівного пальця, який показує напрямок, або двох рук, які стискають одна одну, і тому подібне, то на усе це не поширюється заборона .
— Що стосується зображення лише голови окремо від зображень решти частин тіла, то вчені ісламського права, тобто факірі , розходяться у думках по цьому питанню. Після глибокого розгляду я дійшов висновку, що найбільш вірною думкою є дозвіл зображення лише голови окремо від зображень решти частин тіла . Підґрунтям цьому слугують хадіси, які дозволяють відривати голови скульптурам, щоб вони були схожі, наприклад, з деревом, як про це приводиться у хадісі від Абу Хурайри, де Джібріль, мир йому, говорить Посланцю Аллаха ﷺ, що скульптури перестають бути забороненими, якщо скульптурі відокремити голову.
فَمُرْ بِرَأْسِ التِّمْثَالِ الَّذِي فِي الْبَيْتِ يُقْطَعُ، فَيَصِيرُ كَهَيْئَةِ الشَّجَرَةِ،
«Так вели ж відділити голову скульптурі, яка у дверей, щоб вона (скульптура) стала схожа на дерево»,
فَمُرْ بِرَأْسِ التِّمْثَالِ يُقْطَعْ فَيُصَيَّرَ كَهَيْئَةِ الشَّجَرَةِ
«Так вели ж відділити голову скульптурі, яка у дверей, щоб вона (скульптура) стала схожа на дерево» (вивів Ахмад).
Цей хадіс означає, що сама по собі голова окремо, як і решта елементів тіла статуї самі по собі — кожний із них окремо не є забороненим. Неможливо сказати, що заборона не поширюється лише на тіло статуї, з відірваною головою, а що стосується відірваної голови, то вона заборонена,тому що Джібріль наказав Посланцю Аллаха ﷺ відокремити голову скульптурі, що означає, що подібне відокремлення дозволяється, отож, усе, що із цього витікає, також вважається дозволеним.
До відома, вчені ханбалітської та малікітської правових шкіл дозволяють малювати лише голову окремо від решти частин тіла . Що стосується вчених шафіїтської правової школи, то вони розійшлись між собою у думках — більшість із них винесло рішення про заборону малювання лише голови, а решта дозволили це.
Відносно сьомого та восьмого питань:
* Зображення людей або тварин, несхожих з реальними (карикатури).
* Зображення фантастичних істот, яких взагалі не існує у реальності.
Відповіддю на ці питання слугує наступне: доки ці зображення будуть представляти собою живих істот, навіть якщо вони вигадані (тобто їх нема у реальності), на них буде поширюватись положення заборони, оскільки тексти зачіпають цю реальність. У хадісі, приведеному у збірці Імама Мусліма, Посланець Аллаха ﷺ наказав Аіші (р.а.) зняти занавіску, що висіла у дверному отворі, бо на ній були зображені крилаті коні. Природно, у природі не існує коней з крилами. У своїй збірці Імам Муслім передає наступну розповідь Аіши (р.а.):
قَدِمَ رَسُولُ اللَّهِ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ مِنْ سَفَرٍ وَقَدْ سَتَّرْتُ عَلَى بَابِي دُرْنُوكًا فِيهِ الْخَيْلُ ذَوَاتُ الْأَجْنِحَةِ فَأَمَرَنِي فَنَزَعْتُه
«Посланець Аллаха ﷺ повернувся з дороги, я ж повісила на свої двері занавіску (із тканини), на якій були зображені крилаті коні. (Побачивши це) Посланець Аллаха ﷺ наказав мені зняти (цю занавіску)».
Відповідь на питання по зображенню , від якого падає тінь, тобто скульптури, про які йшла мова у заданому питання під значенням «висікання»:
Забороняється виготовляти живі скульптури, за винятком іграшок для дітей . Доказом тому слугує:
— У своїй збірці хадісів Імам Ахмад повідомляє від Абу Хурайри (р.а.), що Посланець Аллаха ﷺ сказа:
أَتَانِي جِبْرِيلُ عَلَيْهِ السَّلَام، فَقَالَ: إِنِّي كُنْتُ أَتَيْتُكَ اللَّيْلَةَ، فَلَمْ يَمْنَعْنِي أَنْ أَدْخُلَ عَلَيْكَ الْبَيْتَ الَّذِي أَنْتَ فِيهِ إِلَّا أَنَّهُ كَانَ فِي الْبَيْتِ تِمْثَالُ رَجُلٍ، وَكَانَ فِي الْبَيْتِ قِرَامُ سِتْرٍ فِيهِ تَمَاثِيلُ، فَمُرْ بِرَأْسِ التِّمْثَالِ يُقْطَعْ، فَيُصَيَّرَ كَهَيْئَةِ الشَّجَرَةِ، وَمُرْ بِالسِّتْرِ يُقْطَعْ، فَيُجْعَلَ مِنْهُ وِسَادَتَانِ مُنْتَبَذَتَان تُوطَآَنِ، وَمُرْ بِالْكَلْبِ يُخْرَجَ. فَفَعَلَ رَسُولُ اللَّهِ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ ، وَإِذَا الْكَلْبُ جَرْوٌ كَانَ لِلْحَسَنِ وَالْحُسَيْنِ عَلَيْهِمَا السَّلَام تَحْتَ نَضَدٍ لَهُمَا
«Явився до мне янгол Джібріль, мир йому, і сказав: «Я приходив до тебе учора і не зайшов лише тому, що у дверей твоїх були скульптури, і у домі була червона занавіска з зображеннями та собака. Так вели ж відділити голову скульптурі, щоб вона стала подібна до дерева, і вели розрізати завісу та зробити з неї два килимки (підстилки) для ніг, а також вели вигнати собаку».
— Від Ібн Аббаса передається, що до нього прийшла людина і сказала: «Я — художник, і малюючи картини, я заробляю собі на життя. Що ти мені порадиш?». Ібн Аббас сказав йому: «Підійди поближче до мене». Коли питаючий підійшов до нього впритул, Ібн Аббас обійняв його за голову і сказав: «Я скажу тобі лише те, що чув від Посланця Аллаха ﷺ. Я чув, як він говорив:
كُلُّ مُصَوِّرٍ فِي النَّارِ، يُجْعَلُ لَهُ بِكُلِّ صُورَةٍ صَوَّرَهَا نَفْسٌ فَيُعَذِّبُهُ فِي جَهَنَّمَ، فَإِنْ كُنْتَ لَا بُدَّ فَاعِلاً، فَاجْعَلْ الشَّجَرَ وَمَا لَا نَفْسَ لَهُ
«Хто намалює картину (з зображенням живої істоти), той буде у огні. І кожне зроблене ним зображення стане живим і буде піддавати мукам свого автора. Якщо ж тобі необхідно займатися цим, то зображай дерева і усе те, у чому нема душі».
Зображення — це малювання та висікання когось або чогось. Як малюнок, так і скульптура є зображенням.
— У своїй збірці хадісів Імам Муслім передає від Алі (р.а.), що Посланець Аллаха ﷺ, відправляючи його у військовий похід, говорив: «Побачивши будь-яку скульптуру, зруйнуй її». Отож, створення зображень живих істот, незалежно від того, чи падає від цих зображень тінь або ні, тобто чи є вони (зображення) скульптурами або картиною на рівній поверхні, є забороненим, тобто харамом.
Винятком у створенні заборонених зображень виступає той випадок, якщо зображення призначені для дітей, як, наприклад,дитячі комікси та вигадані персонажі мультфільмів для розважальних або повчальних цілей . Усе це дозволяється згідно шаріатським текстам по цьому питанню . Приведемо деякі із них:
— У своїй збірці хадісів Імам Абу Дауд повідомляє наступну розповідь Аіши, доньки Абу Бакра:
قَدِمَ رَسُولُ اللَّهِ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ مِنْ غَزْوَةِ تَبُوكَ أَوْ خَيْبَرَ وَفِي سَهْوَتِهَا سِتْرٌ فَهَبَّتْ رِيحٌ فَكَشَفَتْ نَاحِيَةَ السِّتْرِ عَنْ بَنَاتٍ لِعَائِشَةَ لُعَبٍ فَقَالَ مَا هَذَا يَا عَائِشَةُ قَالَتْ بَنَاتِي...
«Посланець Аллаха ﷺ повернувся із походу на Табук або Хайбар, і у неї (Аіши) у наметі була завіса. Вітер,що подув, відсмикнув верх цієї завіси та показав «доньок» Аіши, тобто її ляльок. Він ﷺ спитав: «Що це, о Аіша?». Вона відповіла: «Мої доньки».
— У збірках достовірних хадісів Імама Бухарі приводиться від Аіши (р.а.), де вона говорить:
كُنْتُ أَلْعَبُ بِالْبَنَاتِ عِنْدَ النَّبِيِّ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ...
«Я грала с доньками (ляльками) біля Пророка ﷺ…».
— У збірках достовірних хадісів Імама Бухарі приводиться наступний хадіс ар-Рабій бінт Муаввіз аль-Ансарій (р.а.):
وَنَجْعَلُ - وفي رواية مسلم ونصنع - لَهُمْ اللُّعْبَةَ مِنْ الْعِهْنِ فَإِذَا بَكَى أَحَدُهُمْ عَلَى الطَّعَامِ أَعْطَيْنَاهُ ذَاكَ حَتَّى يَكُونَ عِنْدَ الْإِفْطَارِ
«Ми робили (у версії від Імама Мусліма говориться: «виготовляли») для них іграшки із шерсті, коли ж хто-небудь із них плакав з приводу їжі, ми йому давали ці іграшки доти, доки не наступав час для разговіння (іфтару)», —
тобто забавляли, відволікали дітей іграшками до наступу часу разговіння (іфтару).
Усі ці хадіси вказують на дозвіл виготовлення іграшок для дітей, навіть якщо вони будуть у формі живих істот. Отож, малюнки на рівній поверхні з тією ж метою тим більше вважаються дозволеними, якими б вони не були.
Сподіваюсь, що дана відповідь з роз’ясненням деяких нових подробиць ,що мають відношення до заданому питанню, стала вичерпною.
Ваш брат Ата ібн Халіль Абу ар-Рашта
20 Джумадаас-сані 1438р.х.
19.03.2017р.
