від NaziaRehman
Питання: Ассаляму алейкум, дорогий шейх, нехай Аллах захистить і вшанує Вас Своєю милістю!
Чи не могли б Ви роз’яснити, що означає заборонене накопичення? Адже, живучи у час невизначеності та під капіталістичною системою, з’явилось судження, що необхідно мати накопичення, тому що у випадку непередбачених ситуацій, або підвищення цін, або вимушеного переселення через кризу грошей у достатній кількості може не виявитись. Також у деяких місцевостях прийнято відкладати засоби на весілля дітей. Плюс іще є неясність: чи дозволено нам мати накопичення для майбутнього, або ж ми повинні робити так, щоб накопичення були в обороті? Тому, враховуючи сьогоднішню реальність і Ваше розуміння даного терміну, не могли б Ви внести ясність у це питання?
Відповідь:
Ва алейкум ассалям ва рахматуллахі ва баракятуху.
Для початку приведу уривки із книги «Економічна система», розділ «Заборона накопичення золота і срібла», де говориться і роз’яснюється про заборону накопичувати багатства:
«… Ці великі багатства дозволяють своїм володарям мати можливості збереження і сприяють набуттю великого прибутку. Таким чином, багатство продовжує знаходитись там, де мається велике багатство, оскільки багатство привносить багатство, навіть якщо труд грає яку-небудь роль у набутті багатства і наданні можливостей для використання багатства. Це не становить собою ніякої небезпеки для економіки, навпаки, збільшує економічний достаток суспільства, як і збільшує багатство індивідуума. Проте небезпека виходить від накопичення грошей у деяких індивідуумів із числа володарів великих багатств. Накопичення грошей зменшує рівень прибутку, поширює безробіття і ввергає людей у положення бідності. Тому необхідно вилікування проблеми накопичення грошей. Гроші є засобом взаємообміну між товарами, або між товаром та трудом, або між трудом і трудом. Цим самим вони виступають мірою для цього взаємообміну, і у випадку утримання їх від ринку і потрапляння у руки людей зникає цей взаємообмін і відбувається застій в економіці. Тому в залежності від кількості наявності цього засобу у руках людей іде прогрес трудової діяльності у суспільстві …
Але варто знати, що шкода виникає внаслідок накопичення грошей, а не від грошового заощадження. Заощадження не зупиняє трудову діяльність, як це обстоїть з накопиченням грошей. Різниця між ними полягає у тому, що представляє собою накопичення грошей без усілякої необхідності, що означає утримання грошей від ринку, а заощадження — це зберігання грошей для якої-небудь необхідності, як, наприклад, збирання грошей для будівництва дому, або одруження, або купівлі підприємства і и т.д. Такий вид збирання грошей не впливає на ринок і на трудову діяльність, оскільки це не є утриманням майна від ринку, а навпаки, це збирання його для подальшого витрачання. Це зберігаєме майно увійде у кругообіг, коли виставиться на витрачання. Тому небезпека виходить від накопичення грошей, тобто із збирання грошей без усілякої необхідності збереження, а не від збереження.
Іслам дозволив зберігання золота і срібла, оскільки це збирання грошей для якої-небудь необхідності. Він дозволив рабам, які уклали угоду «Аль-Мукатаба» (угода з рабом про звільнення його за певний викуп), заробляти і збирати гроші, щоб виплатити встановлену хазяїном суму для викупу. Він дозволив чоловіку збирати гроші, щоб набрати вимагаємий жінкою махр, щоб одружитись на ній. Він дозволив збирання грошей для здійснення хаджу. Іслам не встановив на усі ці зібрані гроші із золота і срібла нічого, окрім закяту, якщо їх кількість досягла нісабу, і поки не спливає встановлений Шаріатом рік.
Коли був ниспосланий аят, забороняючий накопичення золота і срібла, вони (тобто золото і срібло) служили засобом взаємообміну та мірилом зусилля у роботі і користі у майні, однаково, чи були вони чеканними, як дирхами та динари, або нечеканними, як злитки. Тому заборона скерована на золото і срібло через їх специфіку як засобу взаємообміну.
Іслам заборонив накопичення золота і срібла однозначним аятом Корану. Всевишній Аллах говорить:
وَٱلَّذِينَ يَكۡنِزُونَ ٱلذَّهَبَ وَٱلۡفِضَّةَ وَلَا يُنفِقُونَهَا فِي سَبِيلِ ٱللَّهِ فَبَشِّرۡهُم بِعَذَابٍ أَلِيمٖ
«Хто накопичує золото і срібло, і не витрачає на шляху Аллаха, увещевай їх тяжким покаранням» (9:34).
Загроза тяжким покаранням тим, хто накопичує золото і срібло, є явним доказом того, що Законодавець категорично вимагає утримання від накопичення. Тому накопичення золота і срібла є забороненим» (кінець цитати).
Приведене мною необхідно розуміти, тому що на цьому буде будуватися моя відповідь.
На подібне питання ми вже відповідали у відповідях на питання за 13.01.2014:
1) Накопичення майна — це його накопичення без усілякої необхідності. Проте, якщо є законна необхідність, як, наприклад, для будівлі дому, купівлі землі, побудови якого-небудь виробничого підприємства, для одруження, для навчання дітей в учбових закладах, для покупки автомобіля і т.п. речей, то подібне накопичення буде заради необхідності, і воно не буде вважатись забороненим накопиченням. Навпаки, це дозволене відкладання, і якщо майно досягає нісабу, то по спливанню місячного року з нього сплачується закят.
А якщо відкладання відбувається заради уявних причин, то це буде вже забороненим накопиченням. Наприклад, людина копить через ймовірність, що у майбутньому землетрус може зруйнувати її дім, і тому вона копить майно для такого випадку, або копить майно, говорячи, що ці трати на майбутні 20 років.
2) Накопичувати засоби для забезпечення самого себе і для тих, кого він повинен забезпечувати, у тій кількості, якої вистачить на цілий рік, є дозволеною справою, і це не буде вважатись забороненим накопиченням. Причина цього полягає у тому, що Посланець ﷺ виділяв своїм дружинам забезпечення на цілий рік. Приводиться від Умара ібн аль-Хаттаба:
كَانَتْ أَمْوَالُ بَنِي النَّضِيرِ مِمَّا أَفَاءَ اللهُ عَلَى رَسُولِهِ مِمَّا لَمْ يُوجِفْ عَلَيْهِ الْمُسْلِمُونَ بِخَيْلٍ وَلَا رِكَابٍ فَكَانَتْ لِلنَّبِيِّ خَاصَّةً فَكَانَ ييُنْفِقُ عَلَى أَهْلِهِ نَفَقَةَ سَنَةٍ وَمَا بَقِيَ يَجْعَلُهُ فِي الْكُرَاعِ وَالسِّلَاحِ عُدَّةً فِي سَبِيلِ اللهِ
«Майно бану Надір Аллах дарував Своєму Посланцю ﷺ без бою. Мусульмани не виснажували заради його набуття [бойових] коней та верблюдів. Воно цілком перейшло до Пророка ﷺ, і із нього він витрачав на свою родину, виділяючи своїм домочадцям річне забезпечення, а решту пускав на придбання коней та зброї, готуючись до битв на шляху Аллаха» (Муслім).
Коментуючи цей хадіс, імам Нававі сказав наступне: «Виділяючи своїм домочадцям річне забезпечення», — тобто виділяв їм річне забезпечення. проте він витрачав це іще до кінця року на благі справи, таким чином, рік навіть не встигав минути …».
Тому копити майно строком на один рік не є забороненим накопиченням, і якщо воно досягло нісабу, то через місячний рік з цього нісабу сплачується закят.
3) Якщо жінка працює і копить майно для того, щоб використати після заміжжя, то це не буде вважатись забороненим накопиченням. Так само, якщо у неї з’являться діти і вона почне копити майно для їх подальшої освіти, або для необхідних речей, то усе це не буде вважатись забороненим накопиченням. І з цього майна треба сплачувати закят, якщо воно досягло нісабу і минув місячний рік.
4) У чоловіка таке ж положення: йому дозволено копити майно, щоб у подальшому одружитись. Так само ж, якщо у нього будуть діти ь і він почне копити для подальшої їх освіти, або для необхідних речей, то усе це не буде вважатись забороненим накопиченням. Із цього майна треба сплачувати закят, якщо воно досягло нісабу і минув місячний рік.
5) Що стосується накопичень про всяк випадок, наприклад, для майбутніх руйнівних катаклізмів, які далекі від того, щоб трапитись, але при цьому аргументується,що вони можуть зруйнувати дома і позбавити усього майна, то подібне заборонено. Говорячи по-іншому, якщо людина хоче збирати майно з причини запобіжних заходів для нетипових ситуацій, то це неприпустимо.
6) Рішення, яке я бачу тим, кому Аллах відкрив двері до достатку для них і для їх підопічних у кількості, якої вистачить більше аніж на один рік, і немає тієї нужди, на яку необхідно витратитись, — таким людям необхідно вкласти засоби у проекти «Halal». Наприклад, у сфері виробництва, торгівлі, сільського господарства, або розподіляти у якості садаки (милостині), попіклуватись про сиріт … Іншими словами, пустити на благі справи. Не повинно одне майно залишатись поверх другого, тобто не витрачатись із нього. Інакше у такому випадку буде застосовуватись закон про заборонене накопичення: «Зберігати без необхідності витрачати». А подібна дія є харамом.
Сподіваюсь, моя відповідь виявиться достатньою.
14 Джумада аль-уля 1440 р.х.
20.01.2019 р.
Низка відповідей вченого Ати ібн Халіля Абу ар-Рашти, аміра Хізб ут-Тахрір, на питання, задані на його сторінці у «Фейсбуку» «Фікх»
