Посланець Аллаха ﷺ сказав:
لَا يَحِلُّ لِامْرَأَةٍ تُؤْمِنُ بِاللهِ وَالْيَوْمِ الْآخِرِ تُسَافِرُ مَسِيرَةَ يَوْمٍ وَلَيْلَةٍ إِلَّا مَعَ ذِي مَحْرَمٍ عَلَيْهَا
«Не дозволено жінці, яка вірить в Аллаха і Судний день, вирушати у подорож (яка займе) день і ніч, без супроводу махрама» (Муслім).
1) Таким чином, жінці заборонено (харам) самостійно вирушати у подорож, яка займе цілу добу (24 години).
2) Тексти вказують на час — «день і ніч», — а не на відстань. Тому, якщо жінка самостійно вирушить у подорож на літаку, навіть за сотні кілометрів, але вона встигне повернутись до спливання повної доби, то це дозволено. Проте, якщо вона вирушить пішки, і навіть якщо відстань буде усього лише 20 км, але це займе у неї час більше доби, то у такому випадку їй виходити у дорогу без махрама не дозволено.
3) Є тексти відносно скорочення намазу і дозволеності не тримати пост під час Рамадану. В них згадується про відстань у 4 баріда, що відповідає приблизно 89 км. Відстань для скорочення намазу утверджена текстами, тому той, хто вирішить здолати цю відстань на літаку, кораблі або пішки, — йому дозволяється скорочувати намаз, незалежно від того, скільки часу він буде знаходитись у дорозі.
4) Подорож жінки (з махрамом чи без) пов’язана лише питанням часу (день і ніч), і відстань не береться до уваги. Якщо жінка вирушить у подорож і повернеться назад до спливання доби, їй дозволено зробити це самостійно. Що стосується скорочення намазу і дозволеності не тримати пост під час Рамадану, то це пов’язано з відстанню (кілометри) незалежно від того, скільки часу вона буде знаходитись у дорозі.
5) Що стосується питання безпеки, то це окрема тема. Жінці не дозволяється (харам) вирушати у подорож без махрама, якщо вона не відчуває безпеки, навіть,якщо сама подорож займе усього півдня. І треба пам’ятати, що питання безпеки — це окрема умова.
6) Махрам — це чоловік із числа близьких родичів жінки. Що стосується викликаючи довіру жінок то, говорячи про спільну з ними подорож замість махрама — деякі факіхи дозволили подібне, проте ми вважаємо більш правильною думку про обов’язковість махрама там, де він необхідний.
7) Подорожуючий, який вирішив пробути короткий проміжок часу (3 місяця) у якому-небудь місці, буде вважатись подорожуючим, якщо тільки місце, де він знаходиться, не буде ним визначено для себе постійним місцем проживання. Іншими словами, якщо у цьому населеному пункті він буде знаходитись до виконання своїх справ з наміром повернутись у місце свого основного проживання, то він буде вважатись подорожуючим. Проте якщо населений пункт, де він знаходиться тимчасово, визначається ним як постійне місце проживання, то його положення подорожуючого припиняється, і він стає місцевим жителем, на якого поширюється відповідний закон.
4 Рабі уль-авваль 1424 р.х.
31.05.2003 р.
