Питання: Ассаляму алейкум. Вчитель соціології підняв питання про ідду (строк в 4 місяця і 10 днів, який вичікує жінка після смерті чоловіка).
Він говорить, що мета вичікування ідди полягає у тому, щоб дізнатись про вагітність жінки після смерті її чоловіка . Отож, якщо з медичної точки зору доведено, що вдова не вагітна, їй не треба вичікувати завершення ідди. Чим вірне це ствердження?
Відповідь:
Ва алейкум ассалям ва рахматуллахі ва баракятуху.
1. Доказом вимоги вичекати строк ідди після смерті чоловіка є слова Аллаха:
وَٱلَّذِينَ يُتَوَفَّوۡنَ مِنكُمۡ وَيَذَرُونَ أَزۡوَٰجٗا يَتَرَبَّصۡنَ بِأَنفُسِهِنَّ أَرۡبَعَةَ أَشۡهُرٖ وَعَشۡرٗاۖ فَإِذَا بَلَغۡنَ أَجَلَهُنَّ فَلَا جُنَاحَ عَلَيۡكُمۡ فِيمَا فَعَلۡنَ فِيٓ أَنفُسِهِنَّ بِٱلۡمَعۡرُوفِۗ وَٱللَّهُ بِمَا تَعۡمَلُونَ خَبِيرٞ
«Якщо хто-небудь із вас помре і залишить після себе дружин, то вони повинні вичекати чотири місяця і десять днів. Коли ж вони дочекаються завершення встановленого їм строку, то на вас не буде гріху, якщо вони розпорядяться собою розумним чином. Аллах відає про те, що ви робите» (2:234).
Таким чином, жінка, яка овдовіла, вичікує 4 місяці і 10 днів. Цей аят є загальним (амм) і стосується усіх жінок, як вагітних, так і не вагітних.
2. Є інший аят по цій темі:
وَأُوْلَٰتُ ٱلۡأَحۡمَالِ أَجَلُهُنَّ أَن يَضَعۡنَ حَمۡلَهُنَّۚ
«Для вагітних строк встановлений доти, доки вони не народять» (65:4).
Цей аят конкретизує (тахсіс) зміст вищенаведеного аяту, вказуючи на те, що 4 місяця і 10 днів повинна вичікувати та жінка, яка не вагітна. Що стосується вагітної, то для неї строк встановлений доти, доки вона не народить. Тому, якщо встановлено, що жінка, яка овдовіла, не вагітна, то для неї ідда 4 місяці і 10 днів. Хто стверджує про недоцільність вичікування ідди у тому випадку, коли встановлено, що жінка не вагітна, той суперечить закону Аллаха. Він — або невіглас, яки не знає, як із Ісламу виводяться закони, або світська людина, яка намагається спотворити закони Шаріату.
3. Це роз’яснення ви знайдете у книзі «Ісламська особистість», третій том, де пишеться:
Конкретизація загального (тахсісамм). У Корані зустрічається багато речей, згаданих у загальному значенні, тому Сунна конкретизує їх … Слова Аллаха:
وَٱلَّذِينَ يُتَوَفَّوۡنَ مِنكُمۡ وَيَذَرُونَ أَزۡوَٰجٗا يَتَرَبَّصۡنَ بِأَنفُسِهِنَّ أَرۡبَعَةَ أَشۡهُرٖ وَعَشۡرٗاۖ
«Якщо хто-небудь із вас помре і залишить після себе дружин, то вони повинні вичекати чотири місяця і десять днів» (2:234).
Цей аят стосується ідди тієї, яка овдовіла, і він конкретизується хадісом Субайї аль-Аслямії, яка народила через 25 днів після смерті чоловіка. Посланець Аллаха ﷺ повідомив їй, що вона вільна. Звідси ми розуміємо, що аят конкретизується і стосується невагітних жінок.
4. У тій книзі пишеться:
Також може відбуватись конкретизація (тахсіс) одного аята іншим аятом, оскільки будь-який аят зійшов одкровенням, як його вирази, так і змісти. Отож, один аят може конкретизувати інший . У Корані зустрічається такий вид конкретизації. Аллах говорить:
وَأُوْلَٰتُ ٱلۡأَحۡمَالِ أَجَلُهُنَّ أَن يَضَعۡنَ حَمۡلَهُنَّۚ
«Для вагітних строк встановлений доти, доки вони не народять» (65:4).
Він конкретизує наступний аят:
وَٱلَّذِينَ يُتَوَفَّوۡنَ مِنكُمۡ وَيَذَرُونَ أَزۡوَٰجٗا يَتَرَبَّصۡنَ بِأَنفُسِهِنَّ أَرۡبَعَةَ أَشۡهُرٖ وَعَشۡرٗاۖ
«Якщо хто-небудь із вас помре і залишить після себе дружин, то вони повинні вичекати чотири місяця і десять днів» (2:234).
5. Жінка, як овдовіла, вичікує 4 місяця і 10 днів. Якщо вона вагітна, то її ідда триває до народження дитини. Цієї думки дотримувалась більшість ісламських вчених. Є також більш слабка думка, яка гасить про те, що вона у такому положенні обирає із двох варіантів більш довгий строк — строк до народження дитини або 4 місяця і 10 днів .
Що стосується ствердження цього вчителя, то воно не має ніяких доказів.
6. Про це також говориться у відомих тафсірах. Приведемо тафсір Ібн Касіра до наступного аяту:
وَٱلَّٰٓـِٔي لَمۡ يَحِضۡنَۚ وَأُوْلَٰتُ ٱلۡأَحۡمَالِ أَجَلُهُنَّ أَن يَضَعۡنَ حَمۡلَهُنَّۚ
«Як і для тих, у кого не було менструацій. Для вагітних строк встановлений доти, доки вони не народять» (65:4).
Слова Аллаха «для вагітних строк встановлений доти, доки вони не народять» означають «ідда вагітної триває до народження дитини, навіть якщо після розлучення або смерті чоловіка минуло дуже мало часу». Такої думки дотримувалась більшість вчених, оскільки це підтверджується Кораном і Сунною.
Повідомляється, що Алі та Ібн Аббас (нехай буде задоволений ними Аллах) вважали, що жінка, яка овдовіла, повинна обрати найдовший строк із двох — строк до народження дитини або 4 місяця і 10 днів. Вони підтверджували свою думку 234 аятом із 2 сури («Бакара»). Приводиться у Бухарі: передав Саад ібн Хафс від Шайбана, а той — від Яхьї, який сказав, що Абу Саляма розповів йому, як якийсь чоловік прийшов до Ібн Аббаса, коли у нього сидів Абу Хурайра, і сказав: «Що скажете відносно жінки, яка народила через 40 днів після смерті чоловіка?». Ібн Аббас сказав: «Нехай обере найдовший строк із двох». Тоді Абу Саляма привів аят: «Для вагітних строк встановлений доти, доки вони не народять». Абу Хурайра сказав: «Я теж так вважаю (тобто як Абу Саляма)». Потім Ібн Аббас відправив свого підопічного на ім’я Курайба до Умм Салями, щоб спитати її про це. Вона відповіла: «Чоловік Субайї аль-Аслямії загинув, коли вона була вагітна. Вона народила дитину через 40 днів після смерті свого чоловіка. До неї почали приходити чоловіки, пропонуючи одруження, і Посланець Аллаха ﷺ дозволи їй вийти заміж. Серед тих, хто сватався до неї, був Абу Санабіль». Бухарі передав скорочену версію хадісу.
Муслім передав повну версію хадісу: Абу Тахір повідомив мені від ібн Вахба, а той — від Юнуса ібн Язіда, далі від Ібн Шіхаба, від Убайдуллаха ібн Абдуллаха ібн Утби, який сказав, що його батько написав Умару ібн Абдуллаху ібн Аркаму аз-Зухрію листа, у якому велів тому зайти до жінки на ім’я Субайа бінт аль-Харіс аль-Аслямійя і попросити її, щоб вона переказала йому свій хадіс і розповіла, що сказав їй Посланець Аллаха ﷺ коли вона звернулась до нього зі своєю проблемою. У листі-відповіді Умар ібн Абдуллах повідомив, що, як розповіла йому Субайа, її чоловіком був один із учасників битви при Бадрі Саад ібн Хауля, який помер під час прощального паломництва, коли вона була вагітною. Незабаром після його смерті Субайа народила, коли ж післяпологова кровотеча у неї припинилась, вона почала прикрашатись для сватів . Через деякий час до неї зайшов Абу Санабіль ібн Бакак і сказав їй: «Чому ти прикрашаєшся? Мабуть, ти хочеш вийти заміж? Проте, клянусь Аллахом, ти не можеш знов укласти шлюб, доки не пройдуть чотири місяця і десять днів». Субайа сказала: «І після того, як він сказав мені це, я дочекалась вечора, надягла свій одяг, прийшла до Посланця Аллаха ﷺ і спитала його про це. Він сказав мені, що, народивши, я отримала право знов вступити у шлюб, і дозволив мені вийти заміж, якщо я захочу цього».
Висновок:
Ідда жінки, яка овдовіла, описана у Корані і Сунні:
1 — Якщо вона не вагітна, то її ідда — 4 місяця і 10 днів, як повідомляється в аяті:
وَٱلَّذِينَ يُتَوَفَّوۡنَ مِنكُمۡ وَيَذَرُونَ أَزۡوَٰجٗا يَتَرَبَّصۡنَ بِأَنفُسِهِنَّ أَرۡبَعَةَ أَشۡهُرٖ وَعَشۡرٗاۖ
«Якщо хто-небудь із вас помре і залишить після себе дружин, то вони повинні вичекати чотири місяця і десять днів» (2:234).
Якщо ж вона вагітна, то її ідда — до народження дитини, як повідомляється в аяті:
وَأُوْلَٰتُ ٱلۡأَحۡمَالِ أَجَلُهُنَّ أَن يَضَعۡنَ حَمۡلَهُنَّۚ
«Для вагітних строк встановлений доти, доки вони не народять» (65:4).
2 — Що стосується того, хто стверджує про недоцільність вичікування ідди у тому випадку, коли встановлено, що жінка не вагітна, той суперечить закону Аллаха. Він — або невіглас, яки не знає, як із Ісламу виводяться закони, або світська людина, яка намагається спотворити закони Шаріату.
Ата ібн Халіль Абу ар-Рашта
7 Шабана 1440 р.х.
13.04.2019 р.
