Питання: Ассаляму алейкум ва рахматуллахі ва баракятуху, наш дорогий амір!
Кожен мусульманин прагне бути щирим перед Всевишнім Аллахом рабом, покірним Йому у надії на набуття Його вдоволення. Проте чи вимагає підкорення Аллаху і Його Посланцю ﷺ підкорятись Хізбу в усіх наказах і правових висновках — іджтіхадах, які Ви вважаєте найбільш правильними, незважаючи на те, що вони відрізняються від того, чому я слідував раніше?Наприклад, питання відвертих місць жінки — «аврат» перед близькими їй людьми — «махрам» та іншими мусульманками.
Відомо, що вчені одностайні у тому, що відвертими місцями її у даному випадку є зона від пупка до колін. Аналогічним є питання читання Корану жінкою у дні менструального циклу, який іноді затягується від звичного строку. Хотілось би ясності, адже недостатнє розуміння провокує плутанину і багато порожніх розмов серед нас, не говорячи вже про втрату часу. Приношу свої вибачення за настирливість. Прошу Аллаха дати розуміння і чистоту серця!
З повагою, SondesRagam.
Відповідь:
1— Питання відносно прийняття певної думки — «табанні» — у Хізбі є вкрай ясним з перших днів утворення Хізба. У цьому питанні не може бути туманності або неясності. Чоловік, який наважується взяти участь у діяльності Хізба, приносить клятву на дотримання, у словах і вчинках, тих думок та ідей, які Хізб прийняв для себе, після того, як стає членом Хізба. Згідно цій клятві він зобов’язується дотримуватись тих певних думок, які прийняв для себе Хізб, тобто утримуватись від будь-якої іншої думки, яка суперечить тому, що прийняв Хізб, і дотримуватись у своїх словах і вчинках тієї певної думки, яку Хізб прийняв для себе, незалежно від того, чи пов’язані ці думки з ідейними, політичними, правовими (фікхій) чи адміністративними питаннями.
2 — Отож, член Хізба не повинен дотримуватись тієї думки, яку видав Хізб у кожному питанні. Навпаки, йому треба розрізняти між тим, що він повинен дотримуватись згідно Шаріату та адміністративному закону, і тим, що він не повинен дотримуватись згідно Шаріату та адміністративному закону. Іншими словами, він повинен питати про те, чи є певна думка прийнятою у Хізбі чи ні. Якщо певна думка є прийнятою, то член Хізба повинен прийняти цю думку і дотримуватись її, оскільки дана думка стала і його думкою на тому підґрунті, що він є складовою частиною Хізба. Він повинен дотримуватись цієї думки згідно Шаріату та адміністративному закону. Проте якщо певна думка не є прийнятою, то член Хізба не повинен дотримуватись цієї думки і вчиняти згідно з нею.
3 — Наведу декілька прикладів, приведених у наших попередніх відповідях:
а) Відверті місця жінки «аврат» перед її рідними та іншими мусульманками
У книзі «Соціальна система в Ісламі» приводиться:
«Чоловіку дозволено бачити у жінок, як мусульманок, так і немусульманок, для яких він є махрамом, більше, аніж обличчя та кісті рук. Він може бачити у них ті частини тіла, які є місцями прикрашання, без обмеження певних із них, бо відносно цього є шаріатський текст в узагальненій формі. Аллах Всевишній сказав:
وَقُل لِّلۡمُؤۡمِنَٰتِ يَغۡضُضۡنَ مِنۡ أَبۡصَٰرِهِنَّ وَيَحۡفَظۡنَ فُرُوجَهُنَّ وَلَا يُبۡدِينَ زِينَتَهُنَّ إِلَّا مَا ظَهَرَ مِنۡهَاۖ وَلۡيَضۡرِبۡنَ بِخُمُرِهِنَّ عَلَىٰ جُيُوبِهِنَّۖ وَلَا يُبۡدِينَ زِينَتَهُنَّ إِلَّا لِبُعُولَتِهِنَّ أَوۡ ءَابَآئِهِ نَّ أَوۡ ءَابَآءِ بُعُولَتِهِنَّ أَوۡ أَبۡنَآئِهِنَّ أَوۡ أَبۡنَآءِ بُعُولَتِهِنَّ أَوۡ إِخۡوَٰنِهِنَّ أَوۡ بَنِيٓ إِخۡوَٰنِهِنَّ أَوۡ بَنِيٓ أَخَوَٰتِهِنَّ أَوۡ نِسَآئِهِنَّ أَوۡ مَا مَلَكَتۡ أَيۡمَٰنُهُنَّ أَوِ ٱ لتَّٰبِعِينَ غَيۡرِ أُوْلِي ٱ لۡإِرۡبَةِ مِنَ ٱ لرِّجَالِ أَوِ ٱ لطِّفۡلِ ٱ لَّذِينَ لَمۡ يَظۡهَرُواْ عَلَىٰ عَوۡرَٰتِ ٱ لنِّسَآءِۖ
«Нехай вони не виставляють напоказ своїх прикрас, за винятком тих, які видні, і нехай прикривають своїми покривалами виріз на грудях і не показують своєї краси нікому, окрім своїх чоловіків, або свого батька, або своїх свекрів,, або своїх синів, або синів своїх чоловіків, або своїх братів, або синів своїх братів, або синів своїх сестер, або своїх жінок, чи невільників, якими оволоділи їх десниці, або слуг із числа чоловіків, позбавлених жадання, або дітей, які не постигли наготи жінок;» (24:31).
Усе перераховані в аяті люди можуть бачити у жінки її волосся, шию, місце браслету, який носиться вище ліктя, місця прикрашання у формі кільця, яке носиться на нозі, місце намиста та інші частини її тіла, які вважаються місцями прикрашання, тому що Аллах сказав:
وَلَا يُبۡدِينَ زِينَتَهُنَّ
«Нехай вони не виставляють напоказ своїх прикрас» (24:31), —
Тобто місць прикрашання лише перед теми, хто згаданий у Корані, бо вони можуть бачити ті частини тіла, які видні у неї у звичайному одязі, що носиться вдома. Шафії передав у своєму «Муснаді» (назва його книги) від Зайнаб, доньки Абу Салами:
أَنَّهَا اِرْتَضَعَتْ مِنْ أَسْمَاء امْرَأَة الزُّبَيْر، قَالَتْ فَكُنْتُ أَرَاهُ أَبًا، وَكَانَ يَدْخُلُ عَلَيَّ وَأَنَا أَمْشِطُ رَأْسِي، فَيَأْخُذُ بَعْض قرون رَأْسِي وَيَقُولُ: أَقْبِلِي عَلَيَّ
«що Асма, дружина Зубайра, годувала її грудьми, і Зайнаб сказала: «Я вважала Зубайра батьком. Інколи він заходив до мене, коли я розчісувала своє волосся, і, беручи мене за голову,він говорив: «Підійди до мене ближче».
Передається, що Абу Суфьян, прийшовши у Медину для оновлення Худайбійської угоди, зайшов до своєї доньки Умму Хабіби, яка була дружиною Посланця Аллаха ﷺ. Коли він увійшов у дім, донька убрала постіль Посланця ﷺ, щоб Абу Суфьян не сів на неї, але сама вона не закривалась від нього. Вона повідомила про те, що трапилось, Посланцю ﷺ, і він утвердив правильність її вчинку і не велів їй закриватись при Абу Суфьяні, бо він був для неї махрамом, хоча у той час він продовжував залишатись язичником».
У відповіді на питання «Відверті місця жінки перед іншою жінкою» від 13 Раджаба 1434р.х. (23.05.2013 р.):
Відносно аврату жінки перед жінкою існують дві думки:
Перша думка, що аврат жінки перед жінкою — такий же, як і аврат чоловіка перед чоловіком, тобто те, що між пупком і колінами, і деякі вчені говорять саме так.
Друга думка, що аврат жінки перед жінкою — це усе її тіло за винятком тих місць, які жінка зазвичай прикрашає, а це:
голова, яка прикрашається короною (діадемою);
обличчя, яка прикрашається сурмою;
шия і груди як місце для кольє (намиста, ланцюжок);
вуха для сережок;
руки для браслетів;
кісті для кілець;
голінь для браслета для ніг;
стопа для краски.
Усе, що окрім цього, тобто звичайних місць прикрашання для жінок, вважається авратом для жінок, тобто не лише між пупком і коліном…
Доказом цієї думки є слова Всевишнього:
وَلا يُبْدِينَ زِينَتَهُنَّ إِلا لِبُعُولَتِهِنَّ أَوْ آبَائِهِنَّ أَوْ آبَاءِ بُعُولَتِهِنَّ أَوْ أَبْنَائِهِنَّ أَوْ أَبْنَاءِ بُعُولَتِهِنَّ أَوْ إِخْوَانِهِنَّ أَوْ بَنِي إِخْوَانِهِنَّ أَوْ بَنِي أَخَوَاتِهِنَّ أَوْ نِسَائِهِنَّ أَوْ مَا مَلَكَتْ أَيْمَانُهُنَّ أَوِ التَّابِعِينَ غَيْرِ أُولِي الإرْبَةِ مِنَ الرِّجَالِ أَوِ الطِّفْلِ الَّذِينَ لَمْ يَظْهَرُوا عَلَى عَوْرَاتِ النِّسَاءِ وَلا يَضْرِبْنَ بِأَرْجُلِهِنَّ لِيُعْلَمَ مَا يُخْفِينَ مِنْ زِينَتِهِنَّ
«Нехай вони не виставляють напоказ своїх прикрас, за винятком тих, які видні, і нехай прикривають своїми покривалами виріз на грудях і не показують своєї краси нікому, окрім своїх чоловіків, або свого батька, або своїх свекрів,, або своїх синів, або синів своїх чоловіків, або своїх братів, або синів своїх братів, або синів своїх сестер, або своїх жінок, чи невільників, якими оволоділи їх десниці, або слуг із числа чоловіків, позбавлених жадання, або дітей, які не постигли наготи жінок; і нехай вони не стукають своїми ногами, даючи знати про прикраси, які вони приховують» (24:31).
Усім цим людям дозволено дивитись на волосся жінки та її шию, місця для браслетів, і голені, верхню частину грудей (місце прикрашання для кольє) та інші, які вважаються місцями прикрашання жінок, бо Аллах говорить:
وَلا يُبْدِينَ زِينَتَهُنَّ
«Нехай вони не виставляють своїх прикрас», —
тобто місць, на які надягають прикраси.
В аяті згадані родичі (махарім) і згадані жінки, а тому жінкам дозволено дивитись одна на одну, а саме — на місця прикрас. Проте решта, окрім місць прикрас, залишається авратом перед іншими жінками.
Це більш сильна (переважаюча у правильності) для нас думка, опираючись на даний доказ. Ми говоримо «сильна», бо існують вчені, які говорять про те, що авратом жінки перед іншою жінкою є те, що від пупка і до колін.
Те, що приводиться у книзі «Соціальна система Ісламу» є прийнятим «мутабанна», як це відомо для кожного члена Хізба. Також те, що приводиться у відповіді на питання є прийнятим «мутабанна», адже воно служить поясненням прийнятого. Тому кожен член Хізба повинен прийняти цю прийняту нами думку і залишити свою думку, яку раніше він стверджував чи якої дотримувався.
б) Питання читання Корану жінкою у дні менструального циклу
У своїй відповіді на питання за 1 Рабі ус-Сані 1436р.х./21.01.2015 р. ми писали: «У питанні читання жінкою Корану у дні менструального циклу існують різноманітні думки і подробиці серед вчених. Багато вчених говорять про заборону, інші ж дозволяють це при наявності умов та деяких подробиць.
Я більше схиляюсь до того, що жінка у дні менструального циклу не може читати Коран згідно слів Посланця Аллаха ﷺ:
لاَ تَقْرَأُ الْحَائِضُ وَلاَ الْجُنُبُ شَيْئًا مِنَ الْقُرْآنِ
«Нехай не читають жінки у дні менструального циклу та у стані великого осквернення (джунуб) що-небудь із Корану» (ат-Тірмізі).
Якщо навіть відносно цього хадісу і приводиться низка зауважень, усе ж таки багато мусульманських вчених ісламського права приймають його. Разом з тим, приводиться достовірний хадіс про заборону читання Корану у стані великого осквернення (джунуб). Говорячи ж про жінку, у якої почався менструальний цикл, то вона подібна тому, хто знаходиться у стані великого осквернення (джунуб). Вивели Абу Дауд та ан-Насаі (а також є схожі передача від Ібн Маджі) від Алі (р.а.), який сказав:
كَانَ النَّبِيُّ، صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ، يَخْرُجُ مِنْ الْخَلَاءِ فَيُقْرِئُنَا الْقُرْآنَ، وَيَأْكُلُ مَعَنَا اللَّحْمَ، وَلَمْ يَحْجُبْهُ - أَوْ يَحْجُزْهُ - عَنِ الْقُرْآنِ شَيْءٌ لَيْسَ الْجَنَابَةَ
«Воістину, Посланець Аллаха ﷺ міг, повернувшись з відхожого місця, читати нам Коран, їсти з нами м’ясо, і ніщо не зважало йому і не утримувало його від (читання), окрім великого осквернення (джунуб)».
Із хадісу зрозуміло, що велике осквернення (джунуб) є перешкодою (мані) для читання Корану, тобто забороняється читати Коран у стані великого осквернення (джунуб). Жінка у дні свого менструального циклу аналогічна чоловіку, який перебуває у стані великого осквернення (джунуб), і їй не дозволяється читати Коран подібно тому, як їй забороняється читати Коран у стані великого осквернення (джунуб)».
Відповіді на питання, видані Хізбом, не є прийнятими (мутабанна), за винятком трьох положень:
якщо вони підписані Хізбом,
якщо вони пов’язані з прийнятим (мутабанна), тобто є поясненням чи коментарем до прийнятому і т.п.,
якщо вони були направлені Хізбом у певні регіони для поширення серед членів Хізба.
Про це детально викладено в «Аль-Маляфаль-Ідарій» (адміністративних правилах Хізба) у розділі «Аль-Мутабанна» (прийняті публікації)».
Отож, видана Хізбом відповідь на питання відносно читання Корану жінкою у дні менструального циклу не входить у жодне із вищезгаданих трьох положень. Це означає, що дана відповідь не є прийнятою Хізбом, і члени Хізба не повинні дотримуватись її у своєму житті, ані по Шаріату, ані по адміністративним правилам. У цьому питанні член Хізба може залишитись при своїй думці, яку він прийняв для себе раніше і якої він дотримувався до того.
3 — Таким чином, питання обстоїть набагато простіше, аніж здається. Від члена Хізба вимагається упевнитись у тому, чи є думка, видана Хізбом, прийнятим (мутабанна), чи ні. Якщо вона є прийнятою, то він повинен дотримуватись її і залишити будь-яку думку, яку суперечить прийнятій думці. Якщо вона не є прийнятою, то він не повинен дотримуватись її і вчиняти згідно з нею. Прийняті питання є відомими і ясними для кожного члена Хізба. Що стосується відповідей на питання, то, як було згадано вище, вони не є прийнятими (мутабанна), за винятком трьох оговорених положень.
4 — Тим не менш, незважаючи на те, що видане Хізбом не є прийнятим і не зобов’язує членів Хізба слідувати цьому виданню, усе ж таки Хізб рекомендує своїм прибічникам дотримуватись усього того, що видається Хізбом. Оскільки усі видання Хізба виходять на світ після ретельних і досконалих досліджень, вивчень, дізнань і докладання максимуму зусиль.
Сподіваюсь, тепер прояснилось питання і поставлена крапка у плутанині, порожніх розмовах і втраті часу, про які Ви згадували у питанні.
Ваш брат Ата ібн Халіль Абу ар-Рашта
18 Зуль-Када 1440р.х.
21.07.2019 р.
Низка відповідей шейха, вченого Ати ібн Халіля Абу ар-Рашти, аміра Хізб ут-Тахрір, на питання, приведені на його сторінці у Фейсбуку «Фікх»
