«Глобальні ринки нафти»

Відповіді Аміра
Друкарня

від Абд аль-Азіза аль-Маніса

Питання: Мир Вам, милість Аллаха і Його благословення, наш дорогий амір!

Нехай Аллах допоможе Вам, зміцнить Вас і встановить Праведний Халіфат Вашими руками.

Моє питання пов’язане з першою причиною, озвученої у відповіді — «глобальні ринки нафти», — що відноситься до росту напруженості між Америкою та Іраном, про яку Ви згадали у відповіді на питання «Реальність напружених відносин між Америкою та Іраном у регіоні».

Який є зв’язок між ростом цін на нафту і збільшенням добування сланцевої нафти?

Хіба збільшення добування нафти не шкодить Америці, тим більше, що ми бачили, як Трамп неодноразово вказував своїм агентам скорити добування?

Відповідь:

І Вам мир, милість Аллаха і Його благословення!

Відповідаючи на Ваше питання: «Хіба збільшення добування нафти не шкодить Америці, тим більше, що ми бачили, як Трамп неодноразово вказував своїм агентам скоротити добування?», — хочу сказати, що ми надали тому ясну відповідь у нашому виданні по цій темі 12.07.2019. Можливо, зараз цю відповідь Ви і тримаєте у руках. У ній є ясність, особливо у наступних пунктах:

«2) З метою досягнення координації між двома країнами після 2014 р. саудівсько-російські відносини значно покращились. Далі 04.10.2017 король Сальман ібн Абдуль-Азіз Аль Сауд здійснив візит у в Москву. Це стало першим в історії візитом саудівського короля у Росію. Більше того, між президентом Росії і кронпринцом КСА сталась низка зустрічей. Більш ласим шматком для Росії послужила можливість укласти угоду про поставку зброї у КСА. Таким чином, КСА і Росія відкрили нову сторінку нафтових відносин між двома країнами. Новий оберт відносин прийшовся на часи правління американського агента короля Сальмана та його сина Мухаммеда. Таким чином, 30.11.2016 саудівсько-російські зусилля увінчались підписанням першої угоди про скорочення добування нафти між країнами ОПЕК та 11 іншими країнами, на чолі яких знаходиться Росія.

У межах даної угоди ОПЕК скоротив добування на 1,2 млн. барелів на день, у той час як інші 11 країн скоротили добування на 650 тисяч барелів на день. Частка Росії склала 300 тисяч барелів. До підписання даної угоди 04.11.2016 КСА погрожувало утопити ринок у нафті. Це спонукало Росію почати координувати свої дії з нею, побоюючись надлишку нафти на ринку і падіння цін. Так Росія могла б запобігти своїй фінансовій кризі, адже її бюджет на 50% залежить від експорту нафти і газу.

3) Таким чином, дана угода спричинила позитивний вплив на вартість нафти. Ціна зросла одразу після її підписання, проте розрахунок здійснювався на 6 місяців. Далі були довгі дебати навколо продовження даної угоди. У цілому, особливо з урахуванням хороших цін, Росія бажає збільшити добування нафти, щоб підтримати свій бюджет. У той же час КСА, згідно зі своєю утвердженою політикою, бажає продовжити скорочувати добування нафти. Хоча КСА час від часу погрожує пустити нафтовий ринок у вільне плавання, тобто почати збільшувати добування нафти, усе ж таки ці погрози завжди лунали перед спробами Росії збільшити своє добування. Так, президент США відкрито попросив КСА збільшити добування нафти через високі ціни.

Дане повідомлення у «Твіттері» було опубліковано з метою спонукати Росію повернутись до діалогу з КСА у питанні скорочення добування нафти. Здається, що Росія чинить опір політиці Трампа і побоюється реакції КСА на це, тому Росія вимушена координувати свої дії по скороченню добування нафти з КСА. Прикладом цьому служить опублікована 01.07.2019 стаття в Інтернет - виданні «Al-ArabyAl-Jadeed», яка гласить наступне: «Президент США Дональд Трамп у суботу у своєму «Твіттері» заявив, що поговорив з королем Саудівської Аравії Сальманом про збільшення добування нафти приблизно на два мільйони барелів на добу, щоб зупинити ціни. І той погодився».

При бажанні, для більшої користі є можливість вивчити дану відповідь повністю. Її змісту буде досить... Аллах більш Знаючий і Мудрий.

 

Ваш брат Ата ібн Халіль Абу ар-Рашта
3 Зуль-хіджа 1440 р.х.
04.08.2019 р.

Низка відповідей вченого Ати ібн Халіля Абу ар-Рашти, аміра Хізб ут-Тахрір, на питання, приведені на його сторінці у «Фейсбуку» «Політика»

Головне меню