від ইবনুল আযরাক
Питання: Ассаляму алейкум, дорогий брат. У мене до Вас важливе питання.
В 60-ому аяті сури «Ан-Ніса» Аллах забороняє нам звертатись на суд до тагуту.
Проте усіма землями мусульман при відсутності Халіфату управляють лідери тагуту.
У такому випадку, чи можемо ми сьогодні і звертатись до суду тагуту, коли виникає необхідність вирішити яку-небудь суперечку?
Припустимо, хтось із членів моє родини наразився на насильство. Так чи припустимо звертатись у суд для винесення рішення у межах демократичного тагуту?
Вони не судять по Шаріату, а Аллах забороняє звертатись до тагуту, який керується виключно своїми законами у вирішенні суперечки.
Джазакаллахухайр, брат.
Відповідь:
Ва алейкум ассалям ва рахматуллахі ва баракятуху.
Раніше ми давали відповідь (18.02.2009), у якій говорилось:
«Для тих, хто проживає у Дар уль-куфрі, де немає шаріатських судів, дозволяється вдаватись до судів куфра, щоб зупинити несправедливість чи попрання прав, але тільки при умові, що це право закріплено за ними Шаріатом, а не у силу закону, який суперечить Шаріату.
Наприклад, хтось наразився на крадіжку майна. Іслам стоїть на боці такої людини і виступає за повернення вкраденого майна. Той, хто наразився на це, може звернутись у суд Дар уль-куфра, щоб повернути своє майно.
Або ж хтось продав свій дім за суму, частина якої виплачується авансом, а решта —у розстрочку, але потім стикається з тим, що покупець відмовляється виплачувати решту частини або заперечує угоду. У такому випадку Іслам встає на бік продавця і визнає його право на решту суми. У такому випадку продавцю дозволено звертатись у суд тагуту, щоб повернути суму за дім.
Таким чином, дозволяється вдаватись до судів Дар уль-куфра, щоб зупинити зульм і відновити свої права при умові, що ці права закріплені Шаріатом.
Проте якщо право закріплюється згідно з встановленими людиною законами, які суперечать Шаріату, то у такому випадку звернення у суд для забезпечення подібного права заборонено:
Наприклад, якщо акціонер деякої акціонерної кампанії помічає, що його прибуток по акціям менше того, що йому належить, то він не вправі вдаватись до Дар уль-куфра, щоб отримати решту суми, оскільки це право закріплено вставленими людиною законами, які ідуть врозріз з Шаріатом. Як гласить шаріат, акціонерна компанія — батиль, а отриманий внаслідок діяльності даної кампанії прибуток не схвалений Шаріатом, і мусульманин повинен покинути дану компанію.
Іще один приклад: хтось вклав свої засоби у ріст (ріба) у банк по певній відсотковій ставці. Проте, коли банк видав гроші, то порахував йому прибуток по більш низькій відсотковій ставці, яка нижче тієї, що він узгоджував з банком. У такому випадку йому не дозволяється звертатись у суди Дар уль-куфра, вимагаючи повного обсягу суми, тому що це право також закріплено за ним встановленим людиною законом, який схвалює лихварські банки, але суперечить Шаріату. Мусульманин повинен скасувати дану лихварську угоду з банком.
Таким чином, пригноблений чи той, чиї права були попрані, а також якщо ці права закріплені згідно з нормами Шаріату, можуть звернутись у суд Дар уль-куфра, у якому вони проживають, щоб усунути несправедливість по відношенню до себе і відновити своє право. Проте, якщо право закріплено встановленим людиною законом, а не нормами Шаріату, то забороняється звернення у суд Дар уль-куфра. Разом з тим, перш ніж звертатись у подібні суди, краще спробувати повернути своє по праву за допомогою посередництва ахлюль-хайр (добрих людей)».
Я сподіваюсь, що цієї відповіді буде досить.
Ваш братАта ібн Халиль Абу ар-Рашта
14 Рабі ус-сані 1441 р.х.
12.12.2019 р.
Низка відповідей вченого Ати ібн Халіля Абу ар-Рашти, аміра Хізб ут-Тахрір, на питання, задані на його сторінці у «Фейсбуку» «Фікх»
