від Раіда аль-Харша Абу Муаза
Питання: Чи дійсно, що Посланець Аллаха ﷺ не звертався з таляб ун-нусра до курайшитів через їх нездатність надати допомогу, або ж це відбулось тому, що вони відкинули Іслам? Якщо це так, але ж Посланець ﷺ звернувся з таляб ун-нусра до людей Ясрібу, незважаючи на те, що лідери і ватажки Ясріба не прийняли Іслам і не надали допомогу. Прошу Вас роз’яснити цей аспект. Нехай благословить Вас Аллах і воздасть усім найкращим!
Відповідь:
Що стосується того, що Посланець Аллаха ﷺ не звертався з таляб ун-нусра до курайшитів, то проблема полягає в наступному:
Посланець Аллаха ﷺ звертався з таляб ун-нусра до тих володарів сили,які були здатні змінити головування джахілії на головування Ісламу. Тому спочатку він ﷺ закликав курайшитів прийняти Іслам, і якщо вони погоджувались, то він ﷺ звертався до них з таляб ун-нусра. Лідери Мекки були із числа тих, хто міг змінити головування джахілії на головування Ісламу, але вони відмовились прийняти Іслам, тому Посланець Аллаха ﷺ не став звертатись до них з таляб ун-нусра, він ﷺ лише обмежився закликом до Ісламу. Нижче я наведу Вам те, як це проходило:
Ібн Хішам в своїй книзі «Ас-Сірату ан-набавія» писав:
1. «Ібн Ісхак сказав: «Потім Посланець Аллаха ﷺ повернувся в Мекку. А його народ став іще сильніше виступати проти нього і його релігії, за винятком небагатьох із числа слабких, які увірували в нього. В сезони паломництва він ﷺ представляв себе арабським племенам, закликав їх до Аллаху, повідомляв їм, що він — Пророк, посланий Аллахом, а потім просив повірити в нього і надати захист, щоб він міг продовжувати говорити про те, з чим його відправив Аллах». Ібн Ісхак сказав: «Мені розповів Хусайн ібн Абдуллах ібн Убайдуллах ібн Аббас: «Я чув, як мій батько розповідав Рабіа ібн Аббаду наступне: «Якось в юності я був разом зі своїм батьком в Міні [і ми бачили, як] Посланець Аллаха ﷺ, стоячи біля стоянок арабських племен, говорив наступне:
يَا بَنِي فُلَانٍ إِنِّي رَسُولُ اللَّهِ إِلَيْكُمْ يَأْمُرُكُمْ أَنْ تَعْبُدُوا اللَّهَ وَلَا تُشْرِكُوا بِهِ شَيْئًا وَأَنْ تَخْلَعُوا مَا تَعْبُدُونَ مِنْ دُونِهِ مِنْ هَذِهِ الْأَنْدَادِ وَأَنْ تُؤْمِنُوا بِي وَتُصَدِّقُوا بِي وَتَمْنَعُونِي حَتَّى أُبَيِّنَ عَنْ اللَّهِ مَا بَعَثَنِي بِهِ
«О, таке-то плем’я! Я — Посланець Аллаха до вас. Я наказую вам поклонятись Аллаху і не долучати до Нього нічого, наказую зректись від ідолів, яким ви поклоняєтесь, і увірувати в мене, захищати мене, поки я буду роз’яснювати те, з чим Аллах послав мене».
2. «Ібн Ісхак сказав: «Мені розповів аз-Зухрі, що Посланець Аллаха ﷺ прийшов до Бану Амір ібн Саъсаъ, закликав їх до Аллаха і представив їм себе. Один із них, на ім’я Байхара ібн Фірас1, сказав: «Клянусь Аллахом,якщо б я взяв цього юнака, то за його допомогою проковтнув би усіх арабів!». Потім він сказав: «Що ти скажеш, якщо ми присягнемо твоїй справі, а потім Аллах допоможе тобі перемогти тих, хто тобі протидіє, чи буде нам після тебе влада?», — на що Посланець Аллаха ﷺ сказав:
اَلْأَمْرُ لِلَّهِ يَضَعُهُ حَيْثُ يَشَاءُ
«Влада належить Аллаху, і Він дає її, кому побажає». На це Бахайра ібн Фірас сказав: «Ми будемо підставляти свої шиї [під мечі] арабів через тебе, а коли Аллах дасть тобі перемогу, влада нам не дістанеться ?! Тоді нам немає потреби в твоїй справі!».
3. «Ібн Ісхак сказав: «Посланець Аллаха ﷺ продовжував таким чином свою справу. Кожного разу, коли збирались люди в сезон хаджу, він ﷺ приходив до них і закликав племена до Аллаху і Ісламу, представляв їм себе і пропонував їм принесені від Аллаха прямий шлях і милість. Як тільки він ﷺ чув, що хтось із знатних, благородних арабів прибув в Мекку, одразу ж вирушав до нього, закликав його до Аллаху і пропонував йому те, що у нього» (кінець цитати).
Як Ви бачите, Посланець ﷺ спочатку закликав володарів сили до Ісламу, і у випадку їх позитивної відповіді вже звертався до них з таляб ун-нусра.
Ібн Касір в своїй книзі «Ас-Сірату ан-набавія» писав:
1. «Алі сказав: «Потім ми досягли зібрання, де панував спокій і серйозність, де сиділи вшановані старійшини. Абу Бакр висунувся уперед і привітав їх. Він завжди випереджав нас в благих справах. Абу Бакр спитав: «Із якого ви племені?». Йому відповіли: «Бану Шайбан ібн Сааляба». Абу Бакр повернувся до Посланцю Аллаха ﷺ і сказав: «О, Посланець Аллаха! Це дуже благородний народ» (в інший версії він сказав: «Перед ними ніхто не встоїть» або «Вони — із кращих арабів»). На зібранні знаходились такі люди, як Мафрук ібн Амр, Хані ібн Кабіса, аль-Мусанна ібн Харіса, ан-Нуман ібн Шарік.
Найближчим за родоводом до Абу Бакру виявився Мафрук ібн Амр, який був найбільш красномовним із сидячих, і у нього були дві заплетені коси, які звисали на його груди. Абу Бакр його спитав: «Яка ваша чисельність?», — на що Мафрук відповів: «Нас більше тисячі, а тисячу не здолати меншою силою». Абу Бакр спитав: «Наскільки ви вмієте тримати оборону?». Він відповів: «З усіх сил, але, звичайно ж, якщо нас сприяє вдача, як і кожному народу». Абу Бакр спитав: «Як проходять ваші війни з ворогами?». Мафрук сказав: «Ми поводимо себе з ними наскільки можливо суворо. Ми віддаємо перевагу скакунам, аніж своїм дітям, а зброї — дійним верблюдицям, що стосується перемоги, то вона — від Аллаха. Іноді вдача на нашій, а іноді — на їх стороні. Здається, що ти один із курайшитів?».
На це Абу Бакр сказав: «Мабуть, до вас дійшла новина про Посланця Аллаха ﷺ, ось він перед вами!». Мафрук сказав: «Так, до нас дійшло те, що він себе так називає», — і, повернувшись до Посланцю Аллаха ﷺ, спитав: «До чого ти закликаєш, о, брат курайшитів?». Тоді Посланець Аллаха ﷺ виступив уперед і присів, Абу Бакр же встав і закрив його від сонця своїм одягом. Посланець Аллаха ﷺ сказав:
أَدْعُوكُمْ إِلَى شَهَادَةِ أَنْ لَا إِلَهَ إِلَّا اللَّهُ وَحْدَهُ لَا شَرِيكَ لَهُ وَأَنِّي رَسُولُ اللَّهِ وَأَنْ تُؤُوُونِي وَتَنْصُرُونِي حَتَّى أُؤَدِّيَ عَنِ اللَّهِ الَّذِي أَمَرَنِي بِهِ فَإِنَّ قُرَيْشًا قَدْ تَظَاهَرَتْ عَلَى أَمْرِ اللَّهِ وَكَذَّبَتْ رَسُولَهُ وَاسْتَغْنَتْ بِالْبَاطِلِ عَنِ الْحَقِّ وَاللَّهُ هُوَ الْغَنِيُّ الْحَمِيدُ
«Я закликаю вас до свідчення, що немає бога, гідного поклоніння, окрім Аллаха Єдиного, у Якого немає співтовариша, і що я — Посланець Аллаха. Закликаю вас також надати мені підтримку, захищати мене і допомагати мені в справі виконання місії, покладеної на мене Всевишнім Аллахом. Курайшити вже об’єднались проти місії Аллаха і звинуватили в брехні Його Посланця, порахували достатнім слідування омані всупереч істині, але лише Аллах Самодостатній і Достохвальний». Його ﷺ спитали: «О, брат курайшитів! До чого іще ти закликаєш ?». Тоді Посланець Аллаха ﷺ зачитав їм:
قُلْ تَعَالَوْا أَتْلُ مَا حَرَّمَ رَبُّكُمْ عَلَيْكُمْ ۖ أَلَّا تُشْرِكُوا بِهِ شَيْئًا ۖ وَبِالْوَالِدَيْنِ إِحْسَانًا ۖ وَلَا تَقْتُلُوا أَوْلَادَكُم مِّنْ إِمْلَاقٍ ۖ نَّحْنُ نَرْزُقُكُمْ وَإِيَّاهُمْ ۖ وَلَا تَقْرَبُوا الْفَوَاحِشَ مَا ظَهَرَ مِنْهَا وَمَا بَطَنَ ۖ وَلَا تَقْتُلُوا النَّفْسَ الَّتِي حَرَّمَ اللَّهُ إِلَّا بِالْحَقِّ ۚ ذَٰلِكُمْ وَصَّاكُم بِهِ لَعَلَّكُمْ تَعْقِلُونَ ١٥١ وَلَا تَقْرَبُوا مَالَ الْيَتِيمِ إِلَّا بِالَّتِي هِيَ أَحْسَنُ حَتَّىٰ يَبْلُغَ أَشُدَّهُ ۖ وَأَوْفُوا الْكَيْلَ وَالْمِيزَانَ بِالْقِسْطِ ۖ لَا نُكَلِّفُ نَفْسًا إِلَّا وُسْعَهَا ۖ وَإِذَا قُلْتُمْ فَاعْدِلُوا وَلَوْ كَانَ ذَا قُرْبَىٰ ۖ وَبِعَهْدِ اللَّهِ أَوْفُوا ۚ ذَٰلِكُمْ وَصَّاكُم بِهِ لَعَلَّكُمْ تَذَكَّرُونَ ١٥٢ وَأَنَّ هَٰذَا صِرَاطِي مُسْتَقِيمًا فَاتَّبِعُوهُ ۖ وَلَا تَتَّبِعُوا السُّبُلَ فَتَفَرَّقَ بِكُمْ عَن سَبِيلِهِ ۚ ذَٰلِكُمْ وَصَّاكُم بِهِ لَعَلَّكُمْ تَتَّقُونَ
«Скажи: «Прийдіть, і я прочитаю те, що заборонив вам ваш Господь». Нікого не долучайте до Нього у співтовариші і робіть добро батькам. І не вбивайте своїх дітей, побоюючись зубожіння, адже Ми забезпечуємо харчуванням вас разом з ними. І не наближайтесь до огидних вчинків, явних чи прихованих. Не вбивайте душу, яку Аллах заборонив вбивати, якщо тільки у вас немає на це права. Це заповідав вам Аллах, — можливо, ви зрозумієте. Не наближайтесь до майну сироти, окрім як у благо йому, поки він не досягне зрілого віку. Наповнюйте міру і терези по справедливості. Ми не покладаємо на людину понад її можливостей. Коли ви промовляєте слово, будьте справедливі,навіть якщо це стосується родичів. Будьте вірні договору з Аллахом. Це заповідав вам Аллах, — можливо, ви пом’янете назидання. Такий Мій прямий шлях. Слідуйте по ньому і не слідуйте іншими шляхами, оскільки вони зіб’ють вас з Його шляху. Він заповідав вас це, — можливо, ви устрашитесь» (6:151–153).
Мафрук спитав: «О, брат курайшитів! До чого іще и закликаєш? Клянусь Аллахом! Це слова не мешканців землі, адже якщо вони були б їх словами, то ми б їх одразу впізнали!». Посланець Аллаха ﷺ зачитав їм наступне:
إِنَّ اللَّهَ يَأْمُرُ بِالْعَدْلِ وَالْإِحْسَانِ وَإِيتَاءِ ذِي الْقُرْبَىٰ وَيَنْهَىٰ عَنِ الْفَحْشَاءِ وَالْمُنكَرِ وَالْبَغْيِ ۚ يَعِظُكُمْ لَعَلَّكُمْ تَذَكَّرُونَ
«Воістину, Аллах наказує дотримуватись справедливості, робити добро і обдаровувати родичів. Він забороняє гидоту, засуджувані діяння і безчинства. Він увещеває вас, — можливо, ви пом’янете назидання» (16:90).
Мафрук сказав: «О, брат курайшитів! Клянусь Аллахом, ти закликаєш до благородному нраву, благим справам, а народ, який порахував тебе брехуном і вийшов проти тебе, сам є брехуном». Потім Мафрук вирішив підключити до розмови Хані ібн Кабіса, сказавши: «Це Хані, наш шейх і релігійний ватажок». Далі продовжив вже Хані: «О, брат курайшитів! Я послухав твою промову,і я згоден з нею. Проте я вважаю, що залишення нами своєї релігії і слідування за тобою, за твоєю релігією, тільки через одну зустріч, при тому, що про цю релігію поки нічого не відомо, не поміркувавши над твоєю справою і не оцінивши належним чином наслідки того, до чого ти закликаєш, буде помилково, безрозсудно і зверхньо. Адже помилка часто робиться у поспіху! За нами є люди, тому ми не вважаємо правильним укладання договорів, не узгодивши їх з тими, хто за нами. Ми повернемось, і ти повертайся, і ми подумаємо». Потім Хані, як би бажаючи, щоб Мусанна ібн Харіса приєднався до його слів, сказав наступне: «Це Мусанна, наш шейх і військовий ватажок».
Далі продовжив вже Мусанна [згодом він прийме Іслам]: «О, брат курайшитів! Я послухав твою промову. Твоя промова мені сподобалась, і я був здивований тим, про що ти говорив. Проте моя відповідь така ж, як сказав Хані ібн Кабіса. Адже перш ніж ми залишимо свою релігію і послідуємо за тобою через одну зустріч, треба пам’ятати, що ми живемо між двома водоймами, одна із них — в аль-Ямамі, друга — в ас-Саммаві». Посланець ﷺ спитав:
مَا هَذَانِ الصُّرَيَّانِ
«Що це за дві водойми?». Мусанна відповів: «Біля одної із них берег і землі арабів, біля другої — землі персів і річки Хосроя. Ми поселились там по договору з Хосроєм, в якому сказано, що ми не повинні бути зачинщиками подій і не давати притулку зачинщикам. Здається, справа, до якої ти нас закликаєш, о, брат курайшитів, ненависна царям. В землях арабів пробачають вчинки і приймають виправдання. Що стосується земель персів, то там не пробачають вчинків і не приймають вибачень. Тому якщо ти побажаєш, щоб ми надали тобі притулок і надали допомогу, то ми це зробимо тільки проти арабів». На це Посланець Аллаха ﷺ сказав:
مَا أَسَأْتُمْ فِي الرَّدِّ إِذْ أَفْصَحْتُمْ بِالصِّدْقِ، وَإِنَّ دِينَ اللَّهِ لَنْ يَنْصُرَهُ إِلا مَنْ حَاطَهُ مِنْ جَمِيعِ جَوَانِبِهِ
«Ваша відповідь не була поганою, якщо ви говорили правду! Надати допомогу релігії Аллаха зможе лише той, хто буде захищати її з усіх боків».
2. «Алі сказав: «Після цього ми вирушили на зустріч з племенами Аус і Хазрадж, і ми не пішли, поки вони не присягнули Пророку ﷺ. Обидва племені виявились правдивими і терплячими. Посланець Аллаха ﷺ був радий тому, що Абу Бакр знав їх родовід. Посланець ﷺ зачекав трохи, а потім вийшов до своїх сподвижників і звернувся до них з наступними словами:
اِحْمَدُوا اللهَ كَثِيرًا فَقَدْ ظَفِرَتِ الْيَوْمَ أَبْنَاءُ رَبِيعَةَ بِأَهْلِ فَارِسَ قَتَلُوا مُلُوكَهُمْ وَاسْتَبَاحُوا عَسْكَرَهُمْ وَبِي نُصِرُوا
«Воздайте хвалу Аллаху в великій кількості, тому що сьогодні нащадки Рабіа перемогли персів! Вони вбили їх царів і перемогли їх військо ! І Аллах підтримав їх через мене!». [Алі продовжив:] «Битва відбулась при Куракір, що поблизу Ді-Кар» <…> [Ібн Касір пише: «] Цей хадіс гаріб, і ми записали його, тому що в ньому вказівки на пророцьку місію, опис благих нравів і красномовність арабів. В іншій версії хадісу розповідається, що коли вони зустрілись в битві з персами в місцевості Куракір, що поблизу Євфрату, то їх кличем було ім’я Мухаммада ﷺ, і так вони перемогли персів. Після цього вони прийняли Іслам <…>
Мухаммад ібн Умар аль-Вакіді після ретельного вивчення інформації про ці племена згадав, що Посланець Аллаха ﷺ представив себе племенам Бану Амір, Гассан, Бану Фазара, Бану Мурра, Бану Ханіфа, Бану Суляйм, Бану Абс, Бану Надр ібн Хавазін, Бану Сааляба ібн Укаба, Кінда, Кальб, Бану Аль-Харіс ібн Кааб, Бану Узра і Кайса ібн Хатима та іншим. Повідомлень про це багато, ми ж постарались згадати достовірні із них. Аллаху належиться хвала і милість.
Ахмад сказав: «Нам розповів Асвад ібн Амір: «Нам повідомив Ісраіль від Усмана, тобто від Ібн аль-Мугіри, а він — від Саліма ібн Абу аль-Джааді, а він — від Джабіра ібн Абдуллаха:
كَانَ النَّبِيُّ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ يَعْرِضُ نَفْسَهُ عَلَى النَّاسِ بِالْمَوْقِفِ فَيَقُولُ هَلْ مِنْ رَجُلٍ يَحْمِلُنِي إِلَى قَوْمِهِ فَإِنَّ قُرَيْشًا قَدْ مَنَعُونِي أَنْ أُبَلِّغَ كَلَامَ رَبِّي عَزَّ وَجَلَّ
«Пророк ﷺ представляв себе людям під час їх стоянки [в Арафаті] і говорив їм: «Чи знайдеться чоловік, який відведе мене до своєму народу? Курайшити перешкоджають мені доносити до людей мову мого Всемогутнього і Великого Господа!» (кінець цитати).
Із усього цього стає зрозумілим, що Посланець Аллаха ﷺ звертався з таляб ун-нусра тільки після того, як відбувалось прийняття людьми Ісламу, якщо ж лідери не приймали Іслам, то він ﷺ не звертався до них з таляб ун-нусра. Що стосується курайшитів, то вони не прийняли Іслам, тому Посланець ﷺ не звернувся до них з таляб ун-нусра.
26 Джумада аль-уля 1443 р.х.
30.12.2021 р.
Низка відповідей вченого Ати ібн Халіля Абу ар-Рашти, аміра Хізб ут-Тахрір, на питання задані на його сторінці в «Фейсбук» на тему «Фікх»
________________
1. Ібн Хішам сказав, що це був Фірас ібн Абдуллах Саляма ібн Кушайрі ібн Кааб ібн Рабіа ібн Амір ібн Саъсаъ.
