Від Abu Ammar Ahmad, Абу аль-Хайсама Ашкірата
Перш питання:
Шановний шейх! Нехай Аллах воздасть Вам благом. Враховуючи Вашу минулу відповідь, у мене виникло питання. Ви сказали, що несення заклику для встановлення Халіфату є фардом кіфая. Чи означає це, що немає гріху на тому, хто не бере участь в несенні цього заклику, адже вже є ті, хто несе цей заклик в суспільстві?
Abu Ammar Ahmad
Друге питання:
Ассаляму алейкум ва рахматуллахі ва баракятуху. Після того, як буде встановлений Імарат, як того вимагають деякі ісламські рухи, чи зніме це зобов’язання фарду кіфая з Умми та інших груп, які вели діяльність по його виконанню і відновленню ісламського образу життя? Або ж відповідальність не зніметься, поки спочатку не буде встановлений Халіфат?
Прошу Вас прояснити питання, і нехай Аллах воздасть Вам благом!
Абу аль-Хайсам Ашкірат
Відповідь:
Ва алейкум ассалям ва рахматуллахі ва баракятуху!
Обидва ці питання відносяться до однієї теми , тому ми відповімо наступним чином:
Несення заклику є фардом кіфая. Це означає, що даний фард є обов’язковим для кожного здатного, поки не буде виконаний. Коли Халіфат буде встановлений, то обов’язок спаде з усіх мусульман. Якщо ж Халіфат не встановлений, тоді виконання даного фарду залишається обов’язковим на кожному дієздатному мусульманині. Таким чином, діяльність по встановленню Халіфату є фардом кіфая до тих пір, поки він не буде встановлений. А той, хто не бере участь у цій справі, буде в гріху , поки не буде встановлений Халіфат.
⁕ В книзі «Ісламська особистість», 3 том, в темі «Ваджиб» говориться: «Що стосується фарду з точки зору його виконання, то він ділиться на дві категорії: фард айн і фард кіфая. З точки зору обов’язковості вони не відрізняються один від одного, оскільки на виконання кожного із них є рішуча вимога (таляб джазім). Єдина їх відмінність полягає в тому, що виконання фарду айн вимагається від кожного мусульманина окремо, а виконання фарду кіфая вимагається від усіх мусульман. Тому, якщо достатня кількість мусульман виконала фард кіфая, то він вважається виконаним, і тут не важливо, чи усі мусульмани брали участь в виконанні цього фарду, або це зробила якась їх частина. Якщо ж кількості людей не вистачає для реалізації фарду кіфая, то виконання цього фарду залишається обов’язковим для кожного мусульманина, і так буде до тих пір, поки не буде виконаний цей фард» (кінець цитати).
В книзі «Ісламська думка» в темі «Фард кіфая — фард для усіх мусульман» говориться: «Фард — це звернення Законодавця, яке пов’язано з рішучою вимогою (таляб джазім) виконати ту чи іншу справу. Наприклад, Аллах говорить:
وَأَقِيمُوا الصَّلاةَ
«Робіть намаз» (2:43),
انفِرُوا خِفَافًا وَثِقَالًا وَجَاهِدُوا بِأَمْوَالِكُمْ وَأَنفُسِكُمْ فِي سَبِيلِ اللَّهِ
«Виступайте в похід, чи легко це вам буде чи обтяжливо, і бийтесь на шляху Аллаха своїм майном і своїми душами» (9:41).
Або слова Посланця ﷺ:
إِنَّمَا جُعِلَ الْإِمَامُ لِيُؤْتَمَّ بِهِ
«Імам призначається для того, щоб [під час намазу] інші слідували за ним» (Бухарі),
وَمَنْ مَاتَ وَلَيْسَ فِي عُنُقِهِ بَيْعَةٌ مَاتَ مِيتَةً جَاهِلِيَّةً
«і той,хто помер, не маючи [можливості дати] присягу, той помер смертю часів джахілії». Усі ці тексти є зверненням Законодавця, яке пов’язано з рішучою вимогою (таляб джазім) виконати справу. Чинником, зробившим вимогу рішучою, виступила каріна (посил), яка має зв’язок з вимогою. Отож, виконання цієї вимоги стає ваджибом. При жодних обставинах фард не може бути скасований , і так до тих пір, поки не буде виконана сама справа. Той, хто залишає виконання фарду , заслуговує на покарання, більше того, він залишається грішником , поки не виконає цей фард. Варто зазначити, що немає різниці між фардом айн і фардом кіфая. Обидва фарди є обов’язковими для усіх мусульман. Наприклад , слова Всевишнього:
وَأَقِيمُوا الصَّلاةَ
«Робіть намаз» (2:43), — вказують на фард айн.
انفِرُوا خِفَافًا وَثِقَالًا وَجَاهِدُوا
«Виступайте в похід, чи легко вам буде чи обтяжливо, і бийтеся на шляху Аллаха…» (9:41), — вказують на фард айн.
А також слова Посланця ﷺ:
إِنَّمَا جُعِلَ الْإِمَامُ لِيُؤْتَمَّ بِهِ
«Імам призначається для того,щоб решта інших брали з нього приклад», — вказують на фард айн.
وَمَنْ مَاتَ وَلَيْسَ فِي عُنُقِهِ بَيْعَةٌ
«і той, хто помер, не маючи [можливості дати] присягу…» вказують на фард кіфая.
Таким чином, слова Аллаха і Його Посланця ﷺ є фардами, які підтверджуються зверненням Законодавця в категоричній формі. Спроба ж провести відмінність між фардом айн і фардом кіфая з точки зору обов’язковості є гріхом перед Аллахом, збиванням з Його шляху і підштовхуванням до потуранню у виконанні фардів Всевишнього.
Що стосується зняття зобов’язання за виконання фарду з того, на кого він покладений , то тут так само немає різниці між фардом айн і фардом кіфая. Фард не знімається до тих пір, поки не виконається справа, вимагаєма Законодавцем, однаково, вимагалось виконання фарду від кожного мусульманина зокрема, як п’ятикратний намаз , чи від усіх мусульман у цілому, як присяга халіфу. Жоден із цих фардів не знімається до тих пір, поки не виконається справа, тобто поки не здійсниться намаз або поки не буде обраний халіф і не буде дана йому присяга. З жодного мусульманина не знімається фард кіфая, навіть якщо його виконанням займається частина мусульман, і так до тих пір, поки не завершиться виконання цього фарду.
Таким чином, буде помилковим говорити, що фард кіфая — це фард, за виконання якого якщо беруться одні, то з інших спадає відповідальність. Навпаки, фард кіфая — це такий фард, виконання якого якщо буде доведено до кінця одними, то знімається відповідальність з решти інших. Це означає, що зняття відповідальності за виконання фарду кіфая залежить від реальності, оскільки якщо вимагаєма реальність виконана, то фард вважається виконаним. Такою є реальність фарду кіфая, і вона однакова з реальністю фарду айн.
Звідси слідує, що встановлення Ісламської Держави — фард для усіх мусульман, тобто для кожного мусульманина. З жодного із мусульман не знімається цей фард, поки не встановиться Ісламська Держава, і якщо деякі із мусульман займаються виконанням дій, які ведуть до встановленню Ісламської Держави, то це не означає, що фард знімається з решти інших мусульман. Тому відповідальність за виконання фарду залишається на кожному мусульманині, перебування у гріху за невиконання фарду залишається на кожному мусульманині — і так до тих пір, поки держава не буде встановлена. Отож, гріх не знімається з жодного із мусульман, поки вони не будуть постійно займатись тим, за допомогою чого встановлюється держава, аж до тих пір, поки вона не буде встановлена <…> І так у відношенні кожного фарду кіфая. Фард кіфая продовжує лежати на плечах кожного мусульманина, і він не знімається до тих пір, поки не виконається вимагаєма справа» (кінець цитати).
У відповіді на питання від 28.05.2009 ми писали: «б) Що стосується діяльності по відновленню ісламського образу життя, то вона є фардом кіфая. А враховуючи, що цього не було досягнуто, то ця діяльність стала обов’язковою для усіх мусульман. Тому той, хто не веде таку діяльність, перебуває у гріху, і винятком стануть лише ті, хто зайнятий цією діяльністю» (кінець цитати).
Я сподіваюсь, що ця відповідь внесла ясність, але Аллах знає краще, адже Він — Наймудріший!
11 Раджаба 1443р.х.
12.02.2022 р.
Низка відповідей вченого Ати ібн Халіля Абу ар-Рашти, аміра Хізб ут-Тахрір, на питання, задані на його сторінці в «Фейсбук» на тему «Фікх»
