Відповідь на питання від Abdul Rahman Darweesh
Питання: Ассаляму алейкум ва рахматуллахі ва баракятуху, дорогий шейх! Перш за усе,просимо Аллаха обдарувати Вас добром, довгим життям і можливістю збільшити багаж благодіянь.
Моє питання стосується строк із книги «Проект конституції»: «Держава — це виконавча структура, яка реалізує сукупність понять, критеріїв і переконань». Просимо Вас більш детально і з прикладами роз’яснити зміст слів «поняття, критерії і переконання».
Відповідь: Ва алейкум ассалям ва рахматуллахі ва баракятуху.
Нехай винагородить Вас Аллах за усі мольби і обдарує благом!
Ваше питання стосується строк із першого тому книги «Проект конституції», і зустрічаються вони в роз’яснення першої статті: «Виходячи із цього, термін «держава» має наступне визначення — це виконавча структура, яка реалізує сукупність понять, критеріїв і переконань, які прийняла певна група людей». Таке визначення зустрічається і в інших книгах, наприклад, у другому томі книги «Ісламська особистість», де пишеться: «Тому що Умма — це сукупність людей, понять, критеріїв і переконань. А держава — це сукупність людей, які володіють повноваженням правління, поруч з сукупністю критеріїв, понять і переконань». Але частіше за усе це визначення зустрічається в книзі «Входження в суспільство».
При уважному розгляді стає ясно, що кожен із цих трьох термінів — критерії, поняття і переконання — несе як загальний зміст, так і окремий:
1. Думки — це значення слів, а поняття — це значення думок. Якщо людина знаходить думку правильною, тоді вона перетворюється в поняття, яке спричиняє вплив на поведінку. В першому томі книги «Ісламська особистість» пишеться:
«Поняття — це значення думок, а не значення слів. Слова — це мова, яка вказує на деякі значення, які можуть існувати в реальній дійсності, а можуть і не існувати. Поет говорить:
Такі є чоловіки серед народа,
Коли захочеш ти зломити їх волю,
Горою стануть неприступною перед тобою,
Народ свій від злочинця охороняючи.
Коли ж з істиною предстанеш перед такими —
Опустять у той же час вони свій меч, бажаючи блага для народу.
Зміст цих строк існує в житті, і кожна людина може відчути те, про що йде мова, навіть якщо це потребує деякої старанності в осмисленні. Проте коли поет говорить:
Люди спитали: «Чи може він в день битви пронизати вершників одним ударом списа, не вважаючи це важким для себе?».
Я відповів їм: «Якщо б його спис був довжиною в одну милю, то він зміг би простромити вершників на відстані милі», —
то це значення абсолютно не може існувати в реальності. В дійсності, вихваляємий воїн абсолютно не пронизав вершників одним ударом, і ніхто не задавав таке питання. Він не в силах пронизати ряди вершників довжиною в одну милю одним ударом списа.
Значення слів, як є в цьому вірші, просто потребують роз’яснення. Що стосується значення думки, то воно полягає в наступному: якщо значення, яке міститься в слові, має відчутну органами чуттів реальність, або воно уявляється в свідомості людини як відчутна річ, і людина стверджує її, то це значення буде поняттям у того, хто відчуває її або уявляє і стверджує її. Воно (тобто це значення) не буде поняттям у того, хто не відчуває і не уявляє його, навіть якщо людина зрозуміла значення із речення, яке вона почула чи прочитала. Виходячи із цього, слідує, що людина обов’язково повинна сприймати мову розумовим чином, незалежно від того, прочитала вона її або почула. Інакше кажучи, для людини необхідно розуміти значення речень такими, якими вони є, а не такими, якими бажає того той, хто промовляє їх, або сама ця людина. У той же час вона повинна усвідомлювати реальність цих значень таким усвідомленням, яке виявляє для неї цю реальність з тим, щоб ці значення змогли стати поняттями. Поняття — це значення думок, реальність яких усвідомлена розумом, будь то реальність, яка відчувається органами чуттів або ж реальність, яка визнана існуючою на основі відчутної реальності. Решта усіх інших значень слів не можуть називатись поняттям, вони залишаються усього лише інформацією».
Отож, кожна думка, яка знаходить підтвердження в реальності, називається поняттям, незалежно від того, несе це поняття вузьке значення чи обширне.
2. Серед понять є такі, які пов’язані лише з одним похідним питанням. Наприклад, поняття про те, що вживання п’янкого заборонено. Це поняття охоплює лише одне значення, а саме — Шаріат заборонив вживання п’янкого. Тобто поняття охоплює лише один похідний закон. Але деякі поняття охоплюють низку значень, оскільки з ними можна зіставити низку похідних думок, і вони не обмежені лише одним питанням. Наприклад, поняття халяль і харам відноситься до усіх дій людини. Тобто це критерій її вчинків. Він не пов’язаний лише з одним питанням, а є поняттям, яке в даному випадку виступає критерієм, з яким можна зіставляти думки і поняття. Візьмемо у якості прикладу поняття про те, що в основі усі речі дозволені. Це теж є критерієм, з яким можна зіставляти багато питань, тобто він не обмежується лише одним питанням. Інший приклад: поняття про те, що мета виправдовує засоби. Це теж критерій в політичних питаннях і багатьох неполітичних. Тобто це критерій, з яким можна зіставити багато політичних питань і думок. Таким чином, критерій, якщо дивитись з точки зору обширності, більш обширний, аніж поняття. У той же час критерій несе більш точне значення, аніж поняття, оскільки поняттям можна назвати як окрему думку, так і критерій. Отож, будь-який критерій — це думка, а у випадку підтвердження думки — поняття. Але не кожне поняття є критерієм, оскільки поняттям може виступати як похідна думка, так і критерій. Що ж стосується критерію, то це те, на чому можна побудувати або з чим можна зіставляти похідні питання. Тобто критерієм не може виступати похідна думка.
3. Переконання — це поняття і критерії, які глибоко укорінились в свідомості окремої людини і нації і настільки сконцентрувались в окремих людях і в суспільстві, що їх важко вилучити. Якщо поняття або критерій укорінилось в окремих людях і в суспільстві, то вони підносяться по ступеню і стають переконанням, так що їх нелегко вирвати і видалити із окремої людини і суспільства. Є деякі поняття і критерії, які повинні досягти ступеня переконаності в окремої людині і суспільстві для збереження цієї людини і нації у цілому. Наприклад, це такі критерії або поняття: в основі усіх дій — прихильність шаріатському закону, послух, джихад, уповання на Аллаха і так далі.
З такої точки зору усі переконання є поняттями або критеріями, але не усі поняття і критерії є переконаннями. Поняття і критерії, які не укорінились в окремих людях або в суспільстві, не досягають ступеня переконання, навіть якщо вони знаходять своє підтвердження в реальності. Тобто якщо вони не досягають такої ступені твердості, зосередженості і сталості, щоб їх можна було назвати переконаннями. Це,звичайно, не означає, що люди не переконані в них в мовному змісті слова «переконання», адже вони знайшли їм підтвердження в реальності. Швидше, вони не досягають ступені переконання в термінологічному змісті цього слова, хоча вони і стали поняттями і критеріями.
В книзі «Соціальна система» пишеться: «Причиною цього розумового замішання і відхилення від розуміння істини явилась сильна навала на нас західної культури, яка повністю утвердилась в нашому мисленні, змінивши цим самим наші поняття про життя, наші критерії про речі і переконання, які укорінились в наших серцях, наприклад, нашу ревність до Ісламу і звеличування своїх святинь».
Висновок: якщо думка, навіть будучи похідною, знайшла своє підтвердження, тоді вона є поняттям. Якщо на думці, яка знайшла своє підтвердження, можна побудувати інші похідні думки, тоді вона є критерієм. Якщо поняття або критерій укорінились в окремих людях, в суспільстві і в нації, тоді це можна назвати переконанням. Звідси стає ясно, чому використовуються ці три терміни і як їх треба розрізняти, коли людина вступила на шлях змінення суспільства і встановлення держави. Хізб, працюючи над змінами в Уммі, повинен усвідомлювати ті похідні думки Умми, які він хоче перетворити в поняття, повинен усвідомлювати ті критерії, які хоче утворити в Уммі, повинен усвідомлювати ті поняття і критерії, які хоче укорінити в людях і суспільстві так, щоб їх важко було видалити. Так Хізб зможе розставити пріоритети в своїй діяльності до і після встановлення держави, зосередившись на тих поняттях і критеріях, які більш важливі для збереження держави і Умми,перетворюючи їх в переконання, які вже буде важко вирвати із людини і суспільства.
17 Мухаррама 1444 р.х
15.08.2022 р.
Низка відповідей вченого Ати ібн Халіля Абу ар-Рашти, аміра Хізб ут-Тахрір, на питання, задані на його сторінці в «Фейсбук» на тему «Фікр»
