Від Мухаммада Загаля
Питання: Ассаляму алейкум ва рахматуллахі ва баракятуху. Наш вельмишановний Шейх, нехай захистить Вас Аллах і підтримає Вас тими, через кого Він надає допомогу релігії.
Моє питання пов’язане з темою цінностей в книзі «Концепція ХТ». Я б хотів дізнатись, гуманну чи духовну цінність набуває людина, коли відвідує халакати і виконує справи заклику, які є частиною діяльності по встановленню Халіфату?
Чи досягають дії Держави таких цінностей як духовна, моральна, матеріальна?
Нехай Аллах благословить Вас, а Ваші діяння обернутися для нас благом!
Відповідь: Ва алейкум ассалям ва рахматуллахі ва баракятуху!
По-перше, враховуючи, що Ви в своєму питанні згадали книгу «Концепція ХТ», то я наведу звідти цитату, що дозволить внести більшу ясність у відповіді на Ваше питання: «Говорячи ж про мету здійснення якого-небудь вчинку, треба сказати, що будь-яка людина при здійсненні вчинку повинна мати мету, заради якої вона робить даний вчинок. Цією метою і буде вважатись цінність вчинку. Отож, кожна дія повинна мати цінність, яку людина прагне набути, роблячи відповідну дію, інакше вона була б марною. Людина не повинна марно і без цілі робити вчинки. Роблячи вчинок, вона повинна враховувати здійснення його цінності, заради якої вона робить його (вчинок).
Цінність вчинку може бути матеріальною, як, наприклад, торгові, сільськогосподарські, виробничі і тому подібні справи. Адже метою виконання цих справ є вилучення матеріальних вигід, тобто прибутку. Ця цінність має своє місце в житті людини. Цінність вчинка може бути і гуманною, наприклад, порятунок утопаючих, надання допомоги тим, хто перебуває у біді, адже тут метою вчинку є порятунок людини незалежно від раси, національності, релігії та інших речей.
Цінністю вчинка може бути і моральність, наприклад, чесність, вірність, милосердя. Бо метою тут є моральна сторона, незважаючи на матеріальну вигоду або ж гуманність. Так, моральне ставлення окрім як до людини, може бути звернуто і до чомусь іншому, як, наприклад, турбота про тварин і птахів. Іноді від морального вчинку може виходити матеріальний збиток, тим не менш, здійснення його цінності є обов’язковим, чим і буде моральний аспект. Існує і духовна цінність вчинків, як, наприклад, здійснення обрядів поклоніння. Адже тут метою не є отримання матеріального прибутку, гуманності і моральних якостей. Єдиною метою виконання вищеназваних вчинків є поклоніння . Тому при виконанні обрядів поклоніння необхідно враховувати здійснення тільки духовної цінності, незважаючи при цьому на інші цінності.
Ці чотири цінності є цінностями для усіх вчинків людини, і вона прагне здійснити їх, коли виконує кожен свій вчинок.
Оцінка будь-якого людського суспільства в житті здійснюється згідно з цими цінностями, і згідно зі ступенем їх реалізації у суспільстві, а також тим, що забезпечує їх досягнення комфорту і спокою. Тому, для того, щоб брати участь у справі досягнення процвітання і прогресу свого суспільства і в той же час забезпечити процвітання і спокій самого себе, мусульманин повинен докладати усіх своїх зусиль для здійснення цих цінностей в кожному своєму вчинку.
Насправді ці цінності самі по собі не переважають одна над іншою і не рівні між собою. Це пояснюється відсутністю в них ознак, на основі яких можна було б поставити одну цінність над іншою, або ж урівняти їх між собою. Цінність — це результат, який людина має намір отримати від виконання певного вчинку. <…> Люди, у який переважають духовні почуття і сильні схильності до них, і які байдужі до матеріальних цінностей, ставлять духовні цінності вище матеріальних. В результаті чого, вони приділяють увагу тільки обрядам поклоніння і ведуть аскетичний образ життя. Таким чином, вони нехтують життям, адже воно є матерією. Внаслідок цього з’являється матеріальна відсталість суспільства. Завдяки таким людям падає рівень розвитку суспільства, в якому вони живуть, і в ньому широко розповсюджуються байдикування і застій. А ті люди, у яких переважають матеріальні схильності, які одержимі своїми пристрастями, які байдужі до духовних цінностей, то вони ставлять на перше місце матеріальну цінність і тільки її прагнуть досягти. Тому ідеали у них бувають численними. З причини таких людей, суспільство дестабілізується і в ньому процвітає порочність і зло.
Отож, буде помилкою надати людині самій визначати ці цінності . Визначати ці цінності повинен Творець людини, тобто Аллах.
Тому необхідно, щоб Шаріат визначав для людини цінності і час їх здійснення, а людина згідно з цим набувала їх.
Шаріат роз’яснив рішення життєвих проблем за допомогою повелінь і заборон Аллаха, і приписав людині жити згідно з цими повеліннями і заборонами. Він також роз’яснив вчинки, якими досягається духовна цінність, чим і є обов’язкові і додаткові види поклоніння. Він також роз’яснив якості, якими досягається моральна цінність. Здійснення матеріальної цінності, яка необхідна людині для задоволення основних своїх нужд і потреб, а також тих нужд і потреб, які виходять за межі необхідних, повинно бути суворо згідно зі спеціальною системою законів. Ця система законів визначена людині Шаріатом, і їй заборонено відхилятись від цієї системи. Людна повинна діяти, щоб досягти цих цінностей через повеління і заборони Аллаха, і оцінювати їх згідно роз’ясненням Шаріату» (кінець цитати).
По-друге, що стосується ролі Держави в реалізації цих цінностей, то відповідь на це питання полягає у проясненні наступних речей:
1) Цінність вчинка — це мета, заради якої людина робить вчинок. Цінність — це мета вчинка, а той, у кого є мета у вчинку — це людина, тобто людина, ідентифікована як Мухаммад, Зайнаб, Фатіма чи Халід. Коли вони роблять дію, вони мають намір отримати від цієї дії певну цінність. Якщо Мухаммад робить торгову дію, то він має намір отримати матеріальний прибуток, який представляє собою матеріальну цінність. Якщо Зайнаб робить молитву, то вона має намір отримати духовну цінність. Якщо Фатіма правдива, то вона має намір отримати моральну цінність, а якщо Халід допомагає чоловіку у скруті, то він має намір отримати гуманну цінність . Таким чином, цінність представляє собою мету людини, досягти яку вона хоче, роблячи вчинок . Тобто є той, хто робить вчинок з метою набути цінність, це людина (індивід).
Тому в темі цінностей книги «Концепція ХТ» говориться, що цінності здійснюються особистістю, а не Державою.
2) Тут повторно наведу те, що було згадано в книзі «Концепція ХТ»: «Отож, буде помилкою надати людині самій визначати ці цінності. Визначати ці цінності повинен Творець людини, тобто Аллах.
Тому необхідно, щоб Шаріат визначав для людини цінності і час їх здійснення, а людина згідно з цим набувала їх.
Шаріат, роз’яснив рішення життєвих проблем за допомогою повелінь і заборон Аллаха, і приписав людині жити згідно з цими повеліннями і заборонами. Він також роз’яснив вчинки, якими досягається духовна цінність, чим і є обов’язкові і додаткові види поклоніння. Він також роз’яснив якості, якими досягається моральна цінність. Здійснення матеріальної цінності, яка необхідна людині для вдоволення основних своїх нужд і потреб, а також тих нужд і потреб, які виходять за межі необхідних, повинно бути суворо згідно зі спеціальною системою законів. Ця система законів визначена людина Шаріатом, і їй заборонено відхилятись від цієї системи. Людина повинна діяти, щоб досягти цих цінностей через повеління і заборони Аллаха, і оцінювати їх згідно роз’ясненням Шаріату» (кінець цитати).
3) Тут вимальовується місія Держави в тому, що вона повинна контролювати отримання цих цінностей згідно з хукмами Шаріату. І людині не залишається нічого, окрім як робити вчинки, що ведуть до отриманню усіх чотирьох цінностей (духовної, моральної, гуманної і матеріальної) згідно з повеліннями і заборонами Аллаха.
Такою є задача і роль Держави в контролі за реалізацією людьми цінностей згідно з хукмами Шаріату, незалежно від того, чи є цінності духовними, моральними, гуманними чи матеріальними. Держава використовує необхідні способи для контролю за цим, такі як наставляння чи роз’яснення згідно з хукмами Шаріату. Якщо подібні способи не діють, людина не дослухається до наставлянь і роз’яснень, в уникнення порушень проти Шаріату, то Держава карає її за це. Це робиться для того, щоб гарантувати реалізацію згаданих цінностей з боку людей згідно з повеліннями і заборонами Аллаха.
І цьому я віддаю свою перевагу і вважаю правильним, але Аллах знає краще.
26 Джумада аль-ахіра 1443 р.х.
29.01.2022 р.
Низка відповідей вченого Ати ібн Халіля Абу ар-Рашти, аміра Хізб ут-Тахрір, на питання,задані на його сторінці в «Фейсбук» на тему «Фікх»
