Питання:
В останні дні у новинах широко висвітлювалися повітряні нальоти американських літаків по деяких районах, контрольованих ІДІШ на півночі Іраку… Також виступили Обама та деякі американські посадовці, заявивши, що те, що відбувається вимагало того з міркувань захисту людей, страху геноциду тощо. При тому, що різанина, яка відбувалася у Сирії, була більш жорсткою та безжальною, однак Америка так і не трутилася. Більше того, навіть в Іраку масові вбивства сталися в провінції Анбар та Ель-Фалуджі, і при цьому Америка не втрутилася, що означає, що мотиви гуманності (захисту людей) та ін. не є поважною причиною для рейдів американських літаків на півночі Іраку. Це те, що можна зрозуміти з поточних подій… Виникає питання: Якщо це розуміння є правильним, що це не є причиною для нальотів, то я прошу вас, якщо є така можливість, роз’яснити реальну причину у відповідності з Вашим політичним аналізом поточних подій. І хай віддасть Вам Аллах благом!
Відповідь:
1 – Так, те, що Ви згадали (про захист людей), насправді не є причиною. Це вірно. Спостерігач за діями Америки та її втручаннями бачить, що причини захисту людства далекі від неї так само, як відстань від Сходу до Заходу, і про це кажуть її злочини в Іраку та Афганістані… І про це кажуть її злочинні знущання у в’язницях Абу-Грейб та Гуантанамо… І про це кажуть її відносини з М’янмою, не дивлячись на масові вбивства, трагедії та геноцид мусульман у цій країні, однак Америка не вжила ніяких заходів. Не будемо казати про серйозні заходи, але не було навіть таких заходів, які хоча б непокоїли М’янму… Навпаки, вона збільшила свої економічні відносини з нею…І щоб перелічити злочини Америки у цій сфері, потрібні томи.
2 – Америка після окупації Іраку у 2003 році продовжує підготування Іраку до його розчленування. Конституція, яку встановив Бремер на конфесійній основі по квотах для конфесій та мазхабів, розподілила ці квоти між президентом, спікером парламенту та прем’єр-міністром. А оскільки прем’єр-міністр є тим, хто має виконавчу владу, тому Бремер і зробив цю посаду мазхабною, у результаті чого вона стала предметом провокацій та хвилювань для інших конфесій… Положення дійшло до того, що Ірак став фактично розділеним: курди на північному сході, суніти на заході та півночі і шиїти на півдні, Багдад же розділений між ними.
3 –Сама Конституція підготовляє країну до розділу, утверджуючи федеральне правління та сильні повноваження регіонів. І тому Америка досягла успіху у створенні умов для розділення Іраку на три регіони, надавши кожному регіонові можливість вирішення своїх проблем і навіть дозволивши боротьбу всередині нього, не виносячи її в інші регіони. Америка пішла цим шляхом, хоча вона підготувала домовленість про забезпечення, що регулює режим в Іраку, після того як вивела звідти свої війська у 2011р. Однак, вона визначила безпеку у її розумінні у контексті підтримання розділу Іраку, пов’язаного нетривкою ниткою з центром у якості шляху до остаточного розділу у майбутньому, якщо Америка це зможе. А тому вона розуміє безпеку саме таким чином.
4 – І не буде в Іраку зазіхань на безпеку, що тягне за собою втручання Америки, якщо проблеми сунітів будуть обмежені у їх регіоні, або проблеми курдів обмежені у їх регіоні, як і проблеми шиїтів – у регіоні шиїтів. А Багдад буде залишатися протоптаним шляхом до усіх трьох регіонів, пов’язуючи їх між собою нетривкою ниткою… Відповідно, якщо якийсь із регіонів став зазіхати на інший, то Америка порахує це порушенням безпеки і стане втручатися під приводом укладеної домовленості про забезпечення безпеки. Аналогічним чином, якщо якийсь із регіонів став зазіхати на центр – Багдад, то вона стане сприймати це як порушення безпеки і стане втручатися… Саме цього Америка дотримувалася у підписаній домовленості про безпеку Іраку, коли окремий регіон існував лише у курдів. Потім, в останні роки, вона почала ефективно підготовляти ґрунт для інших регіонів: сунітського та шиїтського… Це вимагало огидного підготування для утворення ворожнечі між сунітами та шиїтами таким чином, що привело б до сильної взаємної відрази між ними. Для цього Америка відмінно підготувала своє сектантське творіння – аль-Малікі, який спровокував і викликав лють інших, підготувавши зручну атмосферу для розділення та федералізації. Аль-Малікі досягнув успіху у цій ролі, впровадивши ворожнечу з сунітами та курдами для розділу Іраку, поки це не стало обов’язковою вимогою багатьох людей… Він також досяг успіху у створенні цієї ворожості і у створенні атмосфери регіонів та розділення, що було головною задачею, яку поклала на нього Америка в ролі прем’єр-міністра для реалізації її плану… І наче вона сьогодні досягла своєї мети: аль-Малікі підготував атмосферу ворожнечі серед народу Іраку, і його роль на цьому закінчилася. Сьогодні з’явилася необхідність у більш тихому, спокійному уряді, який використає атмосферу ворожості і впорядкує справи регіонів або областей, щоб зробити їх ефективними на своїх місцях та напіввідділеними, пов’язаними між собою нетривким центром у квазідержаві під назвою «федерація». Таким чином, закінчилася роль аль-Малікі і він став знеславленим та відстороненим від своєї коханки – Америки, і навіть від вихованця – Ірану. Здається, що аль-Малікі був здивований цим вигнанням після усього, що він зробив, щоб слугувати Америці і її інтересам, а також Іранові та його вимогам. Він розлютився та розгнівався…А якщо б він був розумним, то не дивувався б нічому, оскільки усі маріонетки, коли завершується їх роль, викидаються на узбіччя – серед них ті, кому їх пани надають пошану, викинувши на дорогу, позбавлену каміння, і ті, кого викидають на розбиту кам’яну дорогу, як роздирає їх тіла!
5 – Виходячи з вищевикладеного, Америка не вважає криваві події в сунітському районі, боротьбу між племенами, організацією «Держава» (ІДІШ), баасітами та накшибандістами порушенням безпеки, не дивлячись на масові вбивства, які сталися, поки конфлікт залишається внутрішнім і не виходить за межі одного регіону. Як вона не порахувала захоплення ІДІШем Мосула 10.06.2014, Тікріту або іншого міста порушенням безпеки, геноцидом або антигуманністю… Це відбувається тому, що боротьба йшла всередині одного регіону. Однак вона порахувала наближення ІДІШ та інших сунітських груп до Багдаду і їх погрози йому порушенням безпеки, направивши експертів з безпеки, як про це заявила Псакі у понеділок 16.06.2014 своєму посольству у Багдаді, яке є найбільшим посольством у світі, відомим як лігво змов, де готуються гидкі засоби і брудні способи для агресії проти людей. Потім Америка 31.06.2014 повернулася до Іраку і послала ще близько 300 військових у додаток до цілої низки гелікоптерів та безпілотних літальних апаратів, а Пентагон вирішив поставити американських військових для безпеки в аеропорту Багдаду. Прес-секретар Пентагону адмірал Джон Кірбі повідомив, що близько 200 солдатів прибули до Іраку для підвищення безпеки американського посольства в іракській столиці та інших допоміжних об’єктів, а також міжнародного аеропорту Багдаду. І що вирішено направити 100 військових у Багдад «з метою забезпечення безпеки та матеріально-технічної підтримки». Усе це було погрожуючими сигналами сунітським повстанцям для запобігання досягнення ними Багдаду. Тоді наступ на Багдад зупинився, хоча військове положення аль-Малікі було на той момент достатньо слабким і цим організаціям було легко дістатися до Багдаду. Однак вони серйозно сприйняли погрози Америки і відійшли!
6 – Таким чином, ускладнення в роботі для американських механізмів з урегулювання положення в Іраку означає для Америки порушення прав людини, предмет побоювання геноциду і порушення безпеки, яке означає для неї перетинання червоної лінії. Однак це не включа в себе сковані масові вбивства та ріки крові, страшне знищення людей, дерев та каміння, допоки це відповіда інтересам Америки і втіленню її планів. А тому вихід організації «Держава» за межі сунітського регіону і наближення до регіону Курдистану, погрожуючи йому, сприйнялося Америкою порушенням безпеки, зловживанням прав людини і геноцидом. Як заявив Обама в інтерв’ю New York Times 09.08.2014 у відповідь на питання про військову інтервенцію шляхом повітряних нальотів на півночі Іраку: «Коли обставини склалися для вас таким чином, що є загроза геноциду, і при цьому держава зацікавлена у нашій присутності там…, то ми зобов’язані бути там». Він сказав про це у той момент, коли у Сирії відбувалися масові вбивства – більш суворі та жорстокі. Однак, Обама не боявся їх геноциду! І тому активно не виступав проти різанини сирійського тирана. Однак він втрутився у північний Ірак через погрози курдському регіону, тому його виступ у п’ятницю 08.08.2014 був про необхідність втручання. І дзвінок віце-президента Байдена президенту Курдистану Барзані запевнив останнього в американській підтримці, після чого послідували американські нальоти, починаючи з того самого дню 09.08.2014.
7 – Основною причиною американської інтервенції є бажання Америки не допустити будь-якої атаки ІДІШ на регіон Курдистану у відповідності з американською політикою розділення Іраку на три регіони з нетривким центром і недопущення окупації одного регіону іншим. Вона не бажає повернення Іраку у вигляді єдиної держави з ким би то не було на чолі, навпаки, вона бажає щоб Ірак залишався розділеним на регіони, що зрештою приведе до фактичного правового розколу країни у відповідності з їх планами. У той самий час Америка не бачить у внутрішньому конфлікті цих регіонів щось, що становить загрозу безпеці, несумісну з домовленістю про її забезпечення, що дозволяло б Америці втрутитися…
Це і є причиною того, що відбувається, а не якийсь інший гуманітарний мотив або страх геноциду. Капіталістичні держави на чолі з Америкою не надають жодного значення гуманному або моральному фактору. Навпаки, основним питанням для них є просування їх проектів, навіть якщо це веде до знищення всього живого і мертвого…Такими є невірні колоністи, які не бачать для мусульман ані честі, ані гідності. Навпаки, їх руки заплямовані кров’ю, де б вони не були, свідчачи ти самим проти них. Горе їм за те, що вони чинять!
8 – У завершення: боляче бачити Ісламську Умму, яка правила світом на протязі віків, під владою псевдо-правителів тиранів, встановлених над нами. Вони зробили цю Умму предметом глузування невірних колонізаторів і їх агентів, здійснюючи їх змови і плани. Посилилися нещастя і лиха цієї Умми з моменту її мовчання про зруйнування Халіфату ось вже більше ніж 90 років тому. Зник той щит, який був захистом для неї і гарним опікуном, а тому її торкнулося те, що торкнулося. Однак те, що полегшує цей біль – це сильне пробудження, яке ми бачимо в Уммі. Вона з силою стала рухатися сьогодні, виказуючи тверду активність. також усуває цей біль, з волі Аллаха, наявність мужів – носіїв заклику, чистих, щирих, які працюють ночі й дні у благочестивому, богобоязливому Хізбі, з волі Аллаха, для відродження ісламського образу життя шляхом встановлення Праведного Халіфату за методом пророкування. І тоді повернеться Умма, з волі Аллаха, на її гідне положення величі, ставши по праву кращою з общин, виведених серед людей. І воістину, це не важко для Аллаха:
وَلَتَعْلَمُنَّ نَبَأَهُ بَعْدَ حِينٍ
«А ви неодмінно дізнаєтеся звістку про нього через певний час» (38:88).
16 Шавваля 1435х.
12.08.2014
