Візит Обами до Саудівської Аравії та наслідки цього візиту для Сирії

Відповіді на питання
Інструменти
Друкарня
  • Маленький Менше Середній Більше Великий
  • Default Helvetica Segoe Georgia Times

Питання:

Передає видання “Життя” з посиланням на французьке агентство “Франс прес” від 08.03.2014: “Вища військова рада ССА скоїла вірно, визначивши своїм головою бригадного генерала Абд аль-Іляха аль-Башіра замість Салім Ідріса...”. Це відбулось у рамках “укомплектування Вищої Військової ради” і це укомплектування включає у себе також і інші перепризначення у Генштабі... Ці події збіглися по часу з новинами, що просочилися, щодо закриття Туреччиною офісів коаліції з можливим перенесенням їх у Каїр. І ось питання: чи є зв’язок між цими змінами, новинами, що просочилися, та особливо візитом Обами до Саудівської Аравії наприкінці цього місяця, у той час як Саудівська Аравія має свою роль по відношенню до боротьби у Сирії особливо на півдні країни? А також, що саме переслідується закриттям офісів? Нехай Аллах воздасть тобі благом!

Відповідь:

Воістину, візит Обами до Саудівської Аравії наприкінці цього місяця, укомплектування Вищої Військової Ради зі звільненням від посади генерал-майора Саліма Ідріса та встановленням замість нього бригадного генерала Абд аль-Іляха аль-Башіра у той час, як вони пересуваються у загальних рисах військово-політичного плану Америки у Сирії, але суперечать один одному у деталях, мають безумовно різні шляхи для досягнення мети.

Ми роз’яснимо це усе наступним чином:

Перше: візит Обами до регіону і зокрема до Саудівської Аравії наприкінці цього місяця:

1. Повідомило IIP Digital, сторінка міністерства закордонних справ США від 21.01.2014 з посиланням на заяву, поширену управлінням прес-секретаря Білого дому, в якій говориться, що Президент Обама запланував відвідати Нідерланди 24-25 березня для участі у саміті по ядерній безпеці, щоб обговорити прогрес у гарантуванні безпеки ядерних запасів та прийняття подальших кроків для запобігання ядерного тероризму, після чого 26 березня вирушить до Брюсселя, щоб прийняти участь у саміті між США та ЄС, далі він продовжить свою подорож зустріччю у Ватикані з папою Франциском 27 березня, а також зустрінеться з президентом та прем’єр-міністром Італії. І тільки 03.02.2014, після більше ніж 10 днів після цього була проголошена прес-секретарем Білого Дому заява, в якій говориться:

“У рамках регулярних консультацій між нашими країнами президент Обама скерується до Саудівської Аравії у березні...”, також додавши у заяві: “Президент сподівається знайти тісні взаємозв’язки з саудівським монархом та Сполученими Штатами, на додаток до обговорення взаємодопомоги між двома країнами для просунення загальних інтересів, пов’язаних з безпекою у Перській затоці, у регіоні, з миром на Близькому Сході, боротьбою з насильницьким екстремізмом, а також з питаннями, пов’язаними з процвітанням та безпекою. Візит президента до Саудівської Аравії буде проходити у рамках європейського турне, яке включає у себе Нідерланди, Бельгію та Італію” (IIP Digital, сторінка міністерства закордонних справ Америки, 03.02.2014).

Із сказаного ясно, що візит до Саудівської Аравії відбудеться наприкінці місяця після того, як Обама закінчить візит до Італії 27.03.2014.

2. Сторінка CNN Америка поширила 03.02.2014 заяву, в якій говориться, що: “президент Америки буде розмовляти з монархом Саудівської Аравії у найближчому березні наступного року про суперечки, що виникли між Вашингтоном та Ер-Ріядом стосовно угоди, досягнутої нещодавно по ядерній програмі Ірану”. Сторінка цитує прес-секретаря білого Дому Джона Керрі: “Якими б не були суперечки між нами - це не змінює нічого із існуючої реальності, тому що партнерство між нами дуже важливе і значуще”.

The Washington Post 3-го лютого опублікував новину про те, що Джон Керрі, представник Білого Дому, заявив на своїй прес-конференції: “Саудівська Аравія близька до США, у нас широкі та глибокі взаємовідносини, що охоплюють широке коло інтересів. Президент з нетерпінням чекає візиту, де будуть обговорюватись усі ці питання у ході зустрічей... і скільки б не було суперечок, які можливо будуть між нами, це не змінить того факту, що це партнерство дуже важливе та значуще”.

The Washington Post 3-го лютого опублікувала новину про те, що Джон Керрі, представник Білого Дому, заявив на своїй прес-конференції: “Саудівська Аравія близька до США, у нас широкі та глибокі взаємовідносини , що охоплюють широке коло інтересів. Президент з нетерпінням чекає візиту, де будуть обговорюватись усі ці питання у ході взаємних зустрічей... і скільки б не було суперечок, які можливо будуть між нами, це не змінить того факту, що це партнерство дуже важливе та значуще”.

Газета «Уолл-стріт Джорнел» Америка згадала 01.02.2014, що президент Америки Барак Обама планує відвідати Саудівську Аравію у наступному місяці на саміті з саудівським королем Абдуллахом ібн Абд аль-Азізом, щоб заспокоїти напруження між двома країнами з причини політики, що проводиться американською адміністрацією стосовно Близького Сходу, зокрема, стосовно ядерної програми Ірану, а також у зв’язку з відсутністю підготовки адміністрації до озброєного втручання у громадянську війну у Сирії. Газета цитує одного із відповідальних арабських чиновників, який стверджує, що цей саміт стане вирішальним, тому що він буде скерований на гармонізацію стосунків між політикою Америки та Саудівської Аравії, додавши, що візит “буде сконцентрований на стосунках, що погіршуються, та довірою, що скорочується”.

Це означає, що є справи, які штовхнули Америку до того, щоб включити Саудівську Аравію до списку країн візиту по спливанню 10 днів після опублікування запланованого візиту Обами у три регіони Європи! Щоб зрозуміти ці справи та їх мотиви, треба розглянути наступне:

а) Воістину, зближення між Америкою та Іраном після підписання ядерної угоди 24.11.2013, яка по суті дає Ірану можливість свободи дій в усьому регіоні, а також позиція Америки по відношенню до подій у Сирії, коли стало ясно, що США підтримує Башара прямо та опосередковано… усе це залишило слід у Саудівській Аравії, а особливо збільшення впливу Ірану у регіоні. А відомо, що Іран використовує сектантський шиїтський напрямок у кожній країні, у якій у нього є до цього можливість. Це робиться для того, щоб загострити ситуацію у країні. І Саудівська Аравія бачить, що відбулося у Бахрейні, Іраку, Сирії, Лівані та Ємені... І Саудівська Аравія боїться дій Ірану на сході від неї, які можуть вплинути на ситуацію, аж до підриву безпеки уряду... Усе це викликало напруженість у Саудівській Аравії та примусило відкликати свого члена із Ради безпеки, протестуючи проти дій міжнародної спільноти, і тут вона має на увазі Америку. Це те,що йшло від деяких посадових осіб Саудівської Аравії у їх критиці, скерованій проти Америки та її позиції.

b) Воістину, постачання Саудівською Аравією зброї через йорданський кордон до південної Сирії, особливо ті постачання, які перевищують скоординовані домовленості Америки з Йорданією по контролю зброї для повстанців у Сирії, дратують Америку. Французька газета «Le Figaro» опублікувала від 28.10.2014. доповідь журналіста Жоржа Малбрюно, в якій він заявив, що кожного тижня до рук ССА потрапляє 15 тон зброї, вказавши, що Саудівська Аравія фінансує купівлю зброї на чорних ринках України та Болгарії з подальшим транспортуванням по повітрю в аеропорти південної Йорданії саудівськими літаками. У доповіді також відзначається, що за “за перші шість місяців цього року було доставлено 600 тон зброї для противників президента Сирії Башара Асада через Йорданію”. Газета “Сафір” опублікувала від 21.02.2014: «29 січня нарешті приземлились три вантажних саудівських військових літаки з різноманітною зброєю на борту, серед яких ракети “Лау” та засоби кодированого зв’язку, протитанкові ракети, легка стрілкова зброя, бронемашини... арабське джерело повідомляє, що американці як і раніше неохоче надають ракети китайського виробництва озброєній сирійській опозиції”... додавши: “співпрацюючі західні та арабські джерела безпеки також повідомляють, що протягом битви за Східну Гуту і в наступні тижні, саудійці транспортували через аеропорти зброю різних видів, частина яких була українського походження. Було перевезено 15 тон зброї за допомогою конвоїв через йордансько-сирійський кордон через пустелю по напрямку до 15-ти точкам доставки у регіоні, що простирається до Східної Гути”. “Сафір”06.02.2014, приводить як вказівку на те, що зброя була доставлена, те, що “більшість озброєних груп об’єднались учора, назвавши своє об’єднання “Дивізія Ярмук”, яка об’єднує 14 батальйонів та бригад, основними із яких є “Щит Півдня”, “Аль-Бараа бін Малік”, батальйон “Панцирі”, після чого додає, що “об’єднання мусульман збіглося з битвою, яку проголосили на півдні Сирії під іменем “Женева Хоуран”, під управлінням п’яти оперативних штабів, яка охоплює усі провінцію Дераа”.

Усе це доставляє клопоту Америці через можливий вихід деяких повстанців на південному фронті із підкорення їй. При тому, що у Саудівській Аравії є сила, яка слідує англійським інтересам у своїх кроках, що утворює перешкоди для планів Америки, як це відомо із англійської політики. Усе це створює побоювання для Америки через дії Саудівської Аравії у південній Сирії. При тому, що Америка 13.01.2013 заснувала «Фронт повстанців Сирії» у складі ССА, основний філіал якого на півдні Сирії, у відповідь на дії Саудівської Аравії на півдні Сирії. Тим не менш, Америка рішуче прагне підібрати під себе дії Саудівської Аравії на півдні Сирії, особливо ті дії, які перевищили скоординовані рамки оперативного пункту Америки в Йорданії.

с) Після цього, є іще один фактор, а саме родина Сауд, і положення таке, що король Абдуллах спирається на Англію. Тим не менш, у цій родині є також і ті, хто налаштований на Америку і Америка потребує того, щоб не повести себе ворожо до Саудівської Аравії тим, щоб просувати в ній своїх людей та повернути тамтешнє правління у рамки її інтересів, як це було при королі Фахде, тому що у той час американські ставленики із королівської родини були зацікавлені у добрих стосунках з Америкою.

3. Таким чином, обидві сторони бажають вирішення суперечки! Це бажання переросло у двобічні дії як кроки до підготовки візиту Обами, наміченого на кінець цього місяця. Обидві сторони будуть обговорювати справи у наступних напрямках:

а) Саудівська Аравія опублікувала “Закон покарання для тих, хто воює (громадян) за кордоном та які належать до екстремістських толам”, повідомляє “Економічна (газета)” від 03.02.2014. Природно, що тут маються на увазі бойові дії у Сирії. Цей закон був виданий 03.02.2014, тобто збігся по часу із заявою Обами про заплановане відвідування Саудівської Аравії, як ми згадали вище! Усе це було зроблено, щоб Америка була задоволена. Також до цього приєднується те, що принц Мухаммад ібн Наіф (міністр внутрішніх справ) мав зустріч з агентством ЦРУ і головами інших спецслужб у Вашингтоні, щоб обговорити широке коло питань, у тому числі питання по Сирії. Мережа новин цитує від 24.02.2014: “Сьюзан Райс, радник по національній безпеці, та Ліза Монако, радник внутрішньої безпеки, зібрались у минулу середу разом з принцом Мухаммадом ібн Наіфом, міністром внутрішніх справ КСА, а після цієї зустрічі було опублікована заява від імені прес-секретаря національної ради безпеки США Кейтлін Хейден, в якій вона пояснює, що три посадові особи “також обмінялись думками по регіональним питанням та підкреслили прихильність справі зміцнення взаємодопомоги між нами у діапазоні спільних інтересів”.

b) Америка двічі відправляла Керрі до КСА за останні місяці: у листопаді 2013 та у січні 2014. Ці візити були скеровані на заспокоєння саудійських політиків з приводу політики Америки по відношенню до Ірану та Сирії. Керрі знов підтвердив рішучість Америки не дозволити Ірану виробляти ядерну зброю. Керрі також сказав напередодні зустрічі, що Саудівська Аравія грає головну роль в арабському регіоні (ВВС Туреччина 06.11.2013).

4. Візит Обами до Саудівської Аравії, який пройде на вищому рівні для покращення та пом’якшення напруженості з обох сторін, а також, щоб заспокоїти родину Саудів з приводу їх режиму, за який вони переживають, і ні за що інше, тому що це єдине, що їх турбує. Їх не турбує те, що відбувається у Сирії, окрім як те, що може негативно сказатися на їх режимі. Тому вони не допомагали жителям Сирії і хочуть, щоб Америка вирішили положення сирійського режиму на конференціях “Женева-1” та “Женева-2”, які схвалила родина Саудів. Таким чином, вони хочуть позбутися від наслідків революції у Сирії. І тому стурбованість у них відбувається за свої крісла, а не за кров мусульман і не за допомогу їм у Сирії.

Цей візит відбудеться для того, щоб послабити напруженість у стосунках з Саудівською Аравією, а пояснюється він тим, що зближення з Іраном та позиція стосовно Сирії не скеровані на дестабілізацію уряду Саудівської Аравії. Америка знає, що стрижень інтересу родини Саудів — це те, щоб не було похитнуто їх уряд в Аравії, щоб не стали їх крісла вакантними. І це те, що для них дійсно важливо. Це цікавить їх більше, аніж кількість вбитих та поранених у Сирії...

Проте доволі ймовірно, що Обама під час свого візиту відвідає і інші регіони, але, однозначно, його візит до Саудівської Аравії є вагомим каменем. Обама намагається заспокоїти правителів Саудівської Аравії у тому, що їх крісла охороняються, і відносини з Іраном, Іраком, у Сирії, у Лівані, в Ємені не скеровані проти уряду у Саудівській Аравії, а навпаки, вони скеровані проти того, що називається “тероризмом”. Він буде підсилювати у цьому регіоні плани Саудівської Аравії у її наказі по недопущенню відправлення саудійців на боротьбу у Сирію.

По-друге: Що ж стосується звільнення Саліма Ідріса і відповідного закриття деяких офісів та перенесення їх до Каїру, то ця обставина, швидше за усе,виглядає наступним чином:

1. 7 грудня 2012 року зібралось від 260 до 550 бойових офіцерів, а також представників озброєної сирійської опозиції у Туреччині. Окрім того, були присутні посадові особи служб безпеки західних та арабських країн. Дійовою особою була Америка. Були засновані нові вибори у військову раду, яка складалась із тридцяти командирів ССА. Новим головою для ССА був обраний генерал Салім Ідріс, після чого він став головою Вищої Військової ради (Associated Press 7 грудня 2012 р.)

2. The Washington Post від 07.05.2014 заявила, що “адміністрація США на чолі з Бараком Обамою робить ставку на Саліма Ідріса”. Також газета говорить, що “наріжним каменем стратегії нової адміністрації США є те, що її позиція — відповідальна та поміркована, і це було тим чинником, по якому адміністрація робить ставку на нього”. Також газета згадала, що Салімом Ідрісом “був скерований лист президенту Обамі, в якому він виразив розуміння позиції Америки, попередивши її від прямого втручання у Сирію, вимагаючи допомоги Америки лише з матеріальної та підготовчої сторони, і виразив свою готовність зустрічатись з джихадистськими угрупуваннями”. І тому, у даному випадку, не могло бути звільнення Ідріса без того, щоб цей процес був відомий, більше того, без підбурювання до цього. Усе тому, що саме Америка робила ставку на нього,щоб він надавав їй послуги, а саме вона створила його Військову Раду, так само як вона же створила коаліцію.

3. Не досяг Салім Ідріс успіху належним чином на жодному із фронтів повстанців, так само як і не зміг створити свій внутрішній фронт, як би не старався. Навпаки, він навіть не зміг стримати бійців ССА, а також деякі батальйони, від приєднання до ісламським групам. Агентство Рейтер згадало від 30.09.2013 про ці приєднання: “Бійці приєднуються не просто поодинці, а цілими батальйонами, які хоч і невеликі по кількості, але результативні”. Також додав проблем для Америки захват “Ісламським фронтом” кордону, а також складів зі зброєю із арсеналів ССА, виділених як допомога від Заходу, у грудні 2013. Американський журнал “Тайм” повідомив, що відповідальні особи Америки запевняють у втечі командуючого ССА Саліма Ідріса із Сирії. Також американський журнал цитує — із контексту доповіді, викладеному на урядовому веб-сайті від 12.12.2013 від імені американських чиновників — їх слова: “Салім Ідріс втік із Сирії до Туреччини, після чого вирушив у Катар”. І нібито дії Ідріса не здивували їх. Схоже, що американці були занепокоєні нападом на їх склади, які вони ввірили йому. Це відбувається тому, що Америка поставила умову, щоб ця зброя не потрапила до рук повстанців, які не проголосили про те, що їх шлях разом з нею, не увійшли до коаліції і не визнали її проект.

4. Що є стосується Саліма Ідріса, то Америка призначила його. Як ми згадали раніше, зробила ставку на нього, щоб він зробив для ССА положення всередині Сирії відмінною роботою, щоб потім деякі угрупування приєднались до ССА. Мало того, що її ставка була невдалою, так він іще і не зміг приєднати інші угрупування до ССА всередині країни і, більше того, не зміг вберегти ССА від уходу бійців, так що частина людей його залишила і приєдналась до інших угрупувань! Після цього проблема поглибилась тим, що він не зміг зберегти зброю, яку йому поставила Америка. І інші угрупування захопили ці арсенали, після чого було заявлено, що Салім Ідріс втік у Катар, що іще більше засмутило Америку. Так, Америка не змогла через Саліма Ідріса вкоренити ССА всередині країни при тому, що Америка зробила ставку на цю справу, тому що її (сирійська) коаліція знаходиться поза країною. І припускала, що ССА зможе зосередитись всередині країни впливовими операціями, які вона проводить , але її ставка зазнала поразки, як ми вже сказали, і тоді вона почала шукати нового командира, у якого є корені всередині країни, звідки він родом, як кланове або племінне походження, а також, щоб у нього були корені у плані внутрішніх бойових дій на місці. Її погляд впав на Абд аль-Іляха аль-Башіра, після чого вона проголосила його командуючим замість Саліма Ідріса 16.02.2014, після чого Військова Рада опублікувала відповідну заяву. Також заступником аль-Башіра був призначений полковник Хайтам Афіса із провінції Північний Ідліб.

Вашингтон сподівається на те, щоб аль-Башір зміцнився на півдні, а Хайтам – на півночі, після чого вони б взаємодіяли з фронтами і мали керівне положення всередині країни. Ці лідери приготувалися для тісної роботи з «Фронтом повстанців Сирії», який очолюється Джамалем Мааруфом. Також Вашингтон сподівається на використання зв’язків аль-Башіра на півдні країни для створення внутрішніх збройних сил, які стануть опорою для зовнішньої опозиції всередині країни, і одночасно з цим, будуть контролювати повстанців на півдні країни за підтримки Саудівської Аравії.

Іще на початку своєї діяльності, Салім Ідріс, розлютившись, назвав Джарбу, голову коаліції диктатором, оприлюднивши цю заяву від імені фронтів і військових рад, обвинувачуючи Джарбу як відповідального, вказуючи про це у доповіді від Вищої Військової Ради, сказавши: «Воістину, керівництво (військових) утворень не довіряє йому і обвинувачує його у фінансовій корупції, заявляючи, що він підкуповує тих, хто підписується під указами» (AFP 02.17.2014). Притому, що він знає, що Джарба і ті, хто з ним, не можуть підписати жодний указ без згоди чи спонукання Америки!

Як би там не було, Ідріс після цього заспокоївся, особливо коли розійшлися звістки від 06.03.2014, що «голова сирійської коаліції Ахмад Джарба, військове керівництво генштабу, командир повстанців південного фронту і голова військової ради повстанців в Дераа погодились, щоб міністр оборони Асад Мустафа подав заяву про відставку голові коаліції, як і погодились прийняти відставку Саліма Ідріса з посади голови генерального Штабу і призначити його у радники голови коаліції з військових справ, а також розширити вищу військову раду і збільшити кількість її членів».

Потім 08.03.2014 підтвердилася новина від 06.03.2014, коли сайт «Життя» з посиланням на французьке агентство «AFP» розповсюдив наступне: «Вища військова рада ССА підтвердила інформацію про призначення бригадного генерала Абд аль-Іляха аль-Башіра головою Генштабу замість генерал-майора Саліма Ідріса…».

5. Бригадний генерал Абд аль-Ілях аль-Башір ан-Наімій, новий голова Генштабу ССА, є уродженцем села ар-Рафійд коло Кунейтри в Сирії (південний захід) на кордоні з Голанськими височинами, окупованими «Ізраїлем». Він є одним зі старійшин клану ан-Наімій, який є одним з найбільших у Сирії. Башір відколовся від сил режиму у липні 2012 і з цього часу працював над встановленням ядра ССА в провінції Кунейтра. Після він взяв на себе головування над місцевим керівництвом, а далі над місцевою військовою радою, де він керував оперативним штабом одноосібно і впорядкував військові плани, які привели до встановлення ним контролю над 90% території південної частини провінції. Потім вийшла заява від голови коаліції Ахмада Джарби, коментуючи рішення військової ради про те, що «коаліція доручила вищій військовій раді указом призначити бригадного генерала Абд аль-Іляха аль-Башіра на посаду голови Генштабу ССА, а полковника Хейтама Афійса – на посаду його заступника» (Аль-Джазіра та інші агентства).

Ці якості аль-Башіра, при тому, що він з представників південних племен і польовий командир, привели до того, що Америка поклала на нього надії, що він зможе вкоренитися всередині країни, щоб вона через нього могла впливати ззовні. Але вона буде розчарована з волі Аллаха, як була розчарована раніше. Аллах Могутній, Мудрий.

По-третє: закриття деяких офісів в Туреччині і відкриття їх у Каїрі:

Так, прийшло повідомлення про це на сайті «Усі ми партнери» від 12.02.2014. Також сайт «Панорама Близького Сходу» від 05.12.2014 розповсюдив інформацію про закриття деяких офісів в Туреччині. Але ці новини надходили довго, більш того, вони стали заперечуватися і були спростовані, коли в газеті «Близький Схід» від 25.02.2014 було сказано, що «представник «сирійської коаліції» в Туреччині Халід Хауба заперечив «Близькому Сходу» новини про те, що «турецький уряд поставив вимогу коаліції переміститися в Каїр», розповідаючи, що «вчора були збори між ними і представниками МЗС Туреччини, під час яких вони запевнили, що члени коаліції однозначно вітаються в Туреччині з позиції принципу, пов’язаного з боротьбою сирійського народу проти диктатури».

Як це було зазначено також на сайті Росна-Париж від 24.02.2014: «Пані Бахія Мардіні, медіа-розповсюджувач від опозиційної сирійської коаліції сказала, що уряд Туреччини не зачиняв офіси коаліції в Туреччині, і вона завірила у спец. розмові по телефону з радіо Росна, що ця новина прийшла як частина кампанії, початої сирійським режимом проти коаліції перед початком конференції «Женева-2» і йому сприяють об’єкти, які належать сирійському режиму, після чого пояснила, що коаліція перенесла свої офіси з регіону «Барджли» до регіону «Фалурія» всередині Туреччини, що було реакцією на інформацію про погрози з боку ІДІШа і сирійського режиму, яка надійшла від турецького уряду. І виходячи з міркувань безпеки, Туреччина перенесла офіси коаліції в більш тихе місце, після того як вони знаходились в людних місцях».

Здається, що чутки навколо цієї справи відбулися насправді, але перехід з місця на місце всередині Туреччини, а потім зосередження усієї уваги на національній коаліції всередині самої Туреччини – усе це для того, щоб показати коаліції і національній раді, щоб вони шукали нове місце, а якщо ні – нехай забираються з Туреччини в Каїр. По суті речей, переміщення для них – страшна справа. Тому як це віддалить їх від Сирії, а це смертельно для них. І це стане для них заміною іншими людьми в Туреччині, коли будуть «виселені» ветерани до Каїру! Коли просочилися ці новини, національна рада проголосила про своє повернення разом з коаліцією! Агентство Франс-прес розповсюдило інформацію від 01.03.2014: «Секретаріат національної сирійської ради заявив на своїх зборах 27 і 28 лютого в Стамбулі про масове повернення всіх членів національної ради в ряди національної коаліції для того, щоб додати сил революції і сирійській опозиції».

По-четверте: це те, що я з ймовірністю бачу, відповідаючи на Ваше питання з трьох пунктів. Ми продовжуємо стежити за подіями і якщо знайдемо щось, що додасть до цієї справи і дасть більше ясності, то приймемо відповідні дії, іншаАллах. І Аллах Святий, Ведучий прямим шляхом.


07 Джумада аль-уля 1435 р.х.
08.03.2014 р.

http://www.hizb-ut-tahrir.info/info/index.php/contents/entry_34126