Про нещодавні події у Ємені, зокрема про підписання документу про «мир і національне партнерство»

Відповідь:

Для того, щоб дати відповідь, слід роз’яснити деякі аспекти:

1. Вплив Англії в країні встановився десятиріччя тому. Особливо він зміцнився у часи правління Алі Салеха, коли він прийшов до влади у 1978 році. Англія тоді змогла обрізати крила Америці там, змогла виштовхнути її агентів та послідовників. Таким чином, політика Ємену була цілком проанглійською і там управляли усім тільки її агенти. Так воно і продовжувалося аж до настання арабської весни у 2011 році, яка торкнулася і Ємену. Люди повстали проти тиранії Алі Салеха. Народ штовхнули на цей вчинок аналогічні усунення інших диктаторів в арабських країнах, без того щоб у цих суспільствах була присутня політична свідомість. Це привело до того, що почався перерозподіл впливу у Ємені на користь Америки та її союзників – Ірану, прибічників Хутсі та Руху Півдню. Вони змогли вивести користь з подій, які відбувалися. Америка спіймала момент, коли можна було розхитати владу Салеха й послабити його правління.

2. Америка почала трудомістку роботу зі встановлення свого плану рішення проблеми. Вона почала здійснювати це за допомогою свого посольства, а також через своїх місцевих прибічників. Англія відчула за фактом, що Америка здатна здійснити свій план і вдалася до свого звичайного методу: взяти на себе «ініціативу» з вирішення проблеми, щоб таким чином зберегти свій вплив, а також йти з Америкою нога в ногу, щоб викликати її вдоволення й отримати від Америки якусь долю впливу в Ємені. Вона активізувала своїх агентів у Перській затоці і заявила у початку квітню 2011 року про «ініціативу» Перської затоки, за якою Алі Салех позбавляється влади, не переслідуватиметься законом і передає владу своєму заступнику Мансуру Хаді. Далі планується провести вибори на протязі 2-х місяців, а після почати розробку нової конституції. Америка підписалася під цією «ініціативою» для того, щоб віддалити Алі Салеха від влади, оскільки вона бачила у ньому чисто англійського агента, з дуже сильними позиціями у Ємені. Що ж стосується Мансура Хаді, то взаємовідносини з ним у своїх інтересах легше, ніж це уявлялося з Алі Салехом. Єменські агентства новин передають від Reuters 14.08.2013 новину, яка вказує на це: «Вашингтон знаходить, що Хаді є партнером, з яким можна співпрацювати набагато легше, ніж із Салехом». Америка побачила можливість послабити вплив Англії у Ємені тим, що позбавиться від її сильного агента Алі Салеха. Америка розцінює «ініціативу» як тактичний хід, яким вона хоче покращити своє положення, йдучи до своєї мети одночасно з кількох сторін:

1) Підбурювання прибічників Хутсі до відмови від «ініціативи» і створення перешкод для неї їх руками.

2) Америка відправила свого агента Джамаля ібн Умара посланцем до ООН, а точніше до себе самої, для того, щоб він очолив управління «ініціативою» у такому вигляді, як це буде влаштовувати Америку повністю або, принаймні давати їй вирішальні повноваження.

Таким чином, «ініціатива» стала м’ячем, який штурляють усі, хто може. З одного боку Англія та її послідовники у Перській затоці взялися за вирішення проблеми у форматі «ініціативи» країн Перської затоки, зійшлися на цьому форматі як на загальній точці зору і стали притягати до цієї «ініціативи» Америку. З іншого боку Америка бачить цю «ініціативу» як проміжний крок для того, щоб позбавитися від Алі Салеха, англійського агента, оскільки його заступник Мансур Хаді, нехай навіть і англійський агент, усе ж є менш клопітким і більш поступливим й Америка бачить можливість з часом змінити умови «ініціативи», змінити спосіб її роботи або взагалі усунути її. Це повинно буде статися із застосуванням сили від прибічників Хутсі та Руху Півдню з одного боку і через переговірний процес її агента Джамала ібн Умара з іншого. Іншими словами, Англія бачить в «ініціативі» спосіб врятувати своє положення і підтримати його, при тому, що Мансур Хаді є людиною, а політичне влаштування Ємену в основі її дітище. Одночасно вона хоче задовольнити Америку, оскільки можливо та послабить свій тиск на неї. Сама ж Америка підписалася до цієї «ініціативи» у межах тактичного плану, за допомогою якого у неї буде фактичний вплив у Ємені.

3. Після цього положення справ стало рухатися саме у такому напрямі. Після «ініціативи» Перської затоки відбулася конференція, на якій відбувся національний діалог. Перше його засідання відбулося 18.03.2013, а останнє завершилося тільки 25.01.2014. на конференції було прийнято вирішити проблему Ємену тим, що він буде перетворений на федерацію і розділений, таким чином, на шість регіонів. Проте, офіційний представник руху Хутсі Мухаммад абд Ас-Салам заявив: «Ми не підписалися під цим документом і вважаємо його нездатним вирішити проблему півдню країни, так само як і нездатним вирішити національну проблему загалом. Відбувається розділення країни під політичним прикриттям (сайт аль-Алям 10.02.2014).

Америка вустами своїх агентів у Ємені відкинула ідею федералізації країни, адже виказуючи «ініціативу» до цього зовнішньо, вона насправді не хотіла подібного. Насправді вона готувала підґрунтя для встановлення свого впливу. З одного боку вона офіційно була налаштована на регіоналізацію Ємену, а з іншого боку її агенти з числа прибічників Хутсі відкинули «ініціативу» оскільки незгодні з її умовами, адже хочуть, щоб розділення країни враховувало їх доступ до морського порту, а в протилежному випадку вони працюватимуть проти «ініціативи». У якості прелюдії до цього Америка використала заяву уряду про підняття цін на паливо, яке вступило у силу 30 липня 2014 року.

Послідовники Хутсі і Рух Півдню почали опір, підігрітий урядом Мансура Хаді. Америка підтримала цей рух опору як політично, так і на рівні служб безпеки. Що стосується політичної підтримки, то вона полягає в тому, що американське керівництво не визнало послідовників Хутсі або Рух Півдню терористами, на відміну від Аль-Каїди. Більше того, Америка визнала їх політичними рухами. Американський посол Метью Таулер на своїй прес-конференції 18.09.2014 заявив: «Ми робимо відмінність між рухами, які ведуть політичні дії. Рух Хутсі брав участь у конференції на національному діалозі. Їх участь привела до чимало позитивних результатів, вони мають політичні позиції і законні сподівання. Тому ми підтримуємо Хутсі і його рух, оскільки вони займають позицію, яку займають політичні організації та партії». Посол заявив, що його посольство є прибічником цих діалогів. «Ми ведемо діалог з партнерами.

Ми знаємо, що діалоги ведуться навколо вимоги послідовників Хутсі і вони заявляють, що повинні бути представлені в уряді. Це їх законне сподівання, як і будь-якого іншого боку, який бере участь у діалозі та обговоренні». Він заявив, що успіх переговорів є успішним кроком, «особливо, якщо ці переговори стосуються питань безпеки всередині м. Сана і його околиць». Що ж стосується американської підтримки в області сфери безпеки, то це проявилося при входженні послідовників Хутсі в Сана, коли їм чинили опір армія та поліція з числа послідовників Хутсі загинуло 7 людей 09.09.2014. Одразу ж Америка відправила Ібн Умара, представника ООН, або точніше представника Америки, натиснути на Мансура Хаді. Він був закликаний до переговорів, після чого дав зелене світло для послідовників Хутсі, щоб вони почали активні дії спираючись на американський тиск на єменський уряд, що виражалося у тиску Ібн Умара на Мансура Хаді і його армію. Варто згадати, що американський посол відвідував міністра оборони Ємену перед цими подіями 11.09.2014.

Посол США у Сані Метью Тейлор запевнив, що Ємен займає важливе геополітичне положення, як на регіональному рівні, так і на міжнародному. Посол США під час своєї зустрічі з генерал-майором Мухаммадом Насер Ахмадом підтвердив, що Америка підтримуватиме стабільність та єдність Ємену. Також на цій нараді розглядався характер ситуації в області безпеки і пошуку виходу для країни із зовнішньої кризи ( «Єменський огляд», 11.09.2014). Цілком ймовірно, що цей візит до міністра оборони відбувся для того, щоб не допустити зіткнення армії з послідовниками Хутсі. Саме це розкриває нам даний ланцюжок новин…Тому частина армії нещодавно, а саме 28.09.2014 встала на демонстрації проти міністра оборони Мухаммада Насера, вимагаючи його відставки і суду над ним за те, що він не дозволяє армії виконувати свої обов’язки.

4. Англія чудово розуміє, що Америка здатна на силовий варіант захоплення влади у Ємені, що послідовники Хутсі є озброєною групою, яка отримує свою зброю та боєприпаси з Ірану… Усвідомлення Англією цього положення підштовхнуло її до двох кроків:

1) Хаді Мансур у якості президента доклав усі зусилля для того, щоб не дати послідовникам Хутсі отримати фактичну владу.

2) Алі Салех був введений до послідовників Хутсі у ролі партнера по боротьбі з урядом Хаді. Деякі його прибічники увійшли до складу фракції послідовників Хутсі, при цьому вони несуть стяг Національного Конгресу (партії попереднього президента Ємену). Коли ж посла Англії спитали про те, чи підтримується зв'язок з Алі Салехом, він заявив: «Я не маю прямого зв’язку з Алі Салехом, але я як і раніше підтримую зв'язок з партією Національного Конгресу, яка вважається близькою до нього» (27.09.2014) «Близький Схід»). З цього розуміється, що Англія доручила своєму агенту Алі Салеху співпрацювати з послідовниками Хутсі у якості посла Великобританії у її відносинах з партією Алі Салеха при тому, що він одночасно з цим є лідером цієї ж партії, керує нею безроздільно і без усіляких конкурентів. Також офіційний представник послідовників Хутсі Мухаммад абд Ас-Салам сказав: «Ми вважаємо, що в Алі Салеха більше ніякої ролі після революції у лютому 2011 року, а також подій перед нею. Ми сподіваємося, що конференція принесе користь» («Політика Кувейту» 23.09.2014). Це також показує точку зору послідовників Хутсі у відношенні Алі Салеха. Це підтверджує, що Англія доручила правлячій партії Алі Салеха використовувати позицію співпраці з послідовниками Хутсі у процесі їх входження у столицю допоки Мухаммад аль-Ахмар, радник президента Хаді з питань оборони і безпеки, який вів боротьбу з послідовниками Хутсі у початку, припинив боротьбу з ними і втік з країни, попрохавши притулку в Саудівській Аравії. Час потому він показався на публіці в Саудівській Аравії і заявив про причини своєї втечі наступне: «Після консультацій з президентом Абд Раббо Мансур Хаді ми вирішили убезпечити народ від війни будь-якою ціною» (26.09.2014 «Аль-Араб аль-Джадід»). Таким чином, Англія втопила або віддалила від себе деяких своїх агентів заради того, щоб брати участь у справах послідовників Хутсі.

Англія зв’язала Алі Салеха з послідовниками Хутсі для того, щоб якщо Мансур Хаді не зможе використовувати своє положення як президента у тому, щоб не дати Америці досягти фактичної влади в країні, то Алі Салех хоча б стане діючим співучасником руху послідовників Хутсі і таким чином вплив Англії залишиться у Ємені, тим паче що послідовників Хутсі не підтримують у народі, що робить їх самотніми у Ємені.

5. У цій атмосфері, коли сила послідовників Хутсі підживлюється від Америки як у політичному плані, так і у відношенні безпеки, у цій атмосфері британського чуття та ввічливості, послідовники Хутсі захопили Сана, і коли армія спробувала їм завадити, одразу з’явився Джамал ібн Умар під приводом переговорів про недопущення конфронтації. Послідовники Хутсі скористалися цією обстановкою і захопили урядові будівлі, серед яких була будівля голови міністерств, командний центр армії та телевізійні станції. Вони атакували низку будівель й уся столиця, або принаймні її більша частина, опинилася під їх контролем. Також під час цих подій Джамал ібн Умар працював над своєю задачею зі здійснення тиску на інших діячів, щоб вони підписали документ про мирну домовленість і співпрацю.

В усьому цьому явно простежувався вплив Америки, який став розповсюджуватися у столиці Ємену цілком відкрито. У цій домовленості вказано низку переваг для послідовників Хутсі, такі як, наприклад, «призначення політичних радників для нового президента республіки від Руху Півдню та послідовників Хутсі», «політичні радники президента республіки призначають кандидатів на посади у новому уряді», «президент республіки призначає міністра оборони, фінансів, зовнішніх та внутрішніх справ тільки з утвердження з боку радників, за умови, що кандидати на ці посади не лояльні ані до якої політичної партії і не перебувають в них», «Прем’єр-міністр займає нейтральну позицію і не відноситься ані до якої партії». Послідовники Хутсі розцінюють цю домовленість як таку, яка скасовує «ініціативу» Перської затоки. Офіційний представник послідовників Хутсі Мухаммад абд Ас-Салам заявив, що «ініціатива» завершилася і не повернеться, вказуючи тим самим, що домовленість про мир і співпрацю, яка була підписана в будівлі президента у минулу неділю 21.09.2014, є політичним договором про нову співпрацю на основі підсумку діалогів на конференції і відповідає вимогам народу. («Новини онлайн» 25.09.2014).

Разом з тим президентська влада залишилася в руках Англії в обличчі президента Мансура Хаді і деяких важливих міністерств. Як ми казали раніше, Англія зробила ставку на Алі Салеха у рядах послідовників Хутсі як на запасний план зі збереження її впливу, якщо Мансур Хаді вичерпає свої президентські можливості через втручання послідовників Хутсі у правління. У домовленості наявні статті співпраці у сфері безпеки, які послідовники Хутсі відмовилися приймати спочатку, але тиждень потому вони підписали її, коли президент не дав можливості послідовникам Хутсі обирати прем’єр-міністра поки вони не підпишуть домовленість, тобто президент скористувався своєю владою на цей раз через небажання послідовників Хутсі підписувати домовленість у питаннях сфери безпеки, при тому, що їм ще тільки доведеться впровадити цю домовленість на практиці! Через дану позицію президента Джамал ібн Умар у свою чергу бачить, що реальна сила в реалізації цього договору, а не у підписанні.

Таким чином, угрупування Хутсі підписало домовленість про мир і співпрацю у сфері безпеки після тижневої відмови. Це підтверджує офіційний представник послідовників Хутсі Мухаммад абд Ас-Салам: «Відбулося підписання додаткового пакету у питаннях безпеки після внесення незначних правок» (27.10.2014). Одночасно Іран також мав свою роль у цій домовленості, оскільки у домовленості вказується, що відпускаються на волю двоє експертів з корпусу стражів ісламської революції Ірану, які займалися розвідувальною роботою та підготуванням озброєння людей, а також відпустити на волю іще вісьмох людей, засуджених за контрабанду зброї з Ірану до послідовників Хутсі. Англію цікавить реалізація домовленості, а не її підписання. На це вказують слова посла Англії у Ємені Джейн Марріот, яка «зажадала від послідовників Хутсі шанувати домовленість, яку вони підписали, оскільки вони володіють силою на вулицях Сани і військовими таборами навколо неї». Вона заявила: «Ми хочемо, щоб вони залишили Сану якомога швидше і залишили завдання забезпечення правопорядку відповідним службам безпеки Ємену. Нарівні з цим ми визнаємо, що послідовники Хутсі мають законне право на політичній арені Ємену. Вони повинні увести своїх людей з вулиць після призначення нового прем’єр-міністра і ми очікуємо це у відповідності з домовленістю, яку вони підписали. У протилежному випадку ми розцінимо це як порушення договору» («Близький Схід» 27.09.2014).

6. Хаді явно показує, який сильний тиск він відчуває. У його промові, зверненій до відповідальних голів, міністрів та депутатів від 23.09.2014, тобто після підписання договору, це ясно простежується: «Я звертаюся до вас у цей важкий момент в історії мого Ємену і чудово усвідомлюю складність цих днів. Я знаю, що ви шоковані від того, що сталося с деякими державними установами та воїнськими частинами. Але ви також повинні знати, що змови проти нас були вище за те, що можна описати». Також він сказав: «Воістину, ці змови перевершили усі національні кордони. Змовники є силою, яка має свої інтереси. Ми бачимо опортуністів, які їдять печінку нашої батьківщини» (Інформаційне агентство/SABA Ємен). Хаді накинувся з критикою на Іран. На сайті Асрія.нет від 15.09.2014 приводиться: «Ми попереджали неодноразово усіх від втручання у внутрішні справи Ємену, але можливо, те що відбувається, це мабуть нав’язування своєї гегемонії у регіоні, що піддає Ємен великій небезпеці і є докази на те, що це втручання у справи Ємену здійснює Іран».

7. Америка благословила цю домовленість, а це означає, що вона підтримує усе що сталося, що вона захотіла входження послідовників Хутсі у столицю, і вона хоче, щоб підписання договорів з ними було підписане з озброєним тиском з їх боку, і вона приймає їх як значну політичну складову. Вона заявила, що «США пильно стежать за подіями» (Ємен стріт, конференція.нет 24.09.2014). Таким чином, усе що відбувається, відбувається під тиском Америки, щоб вимусити режим Ємену визнати послідовників Хутсі, які спираються на Іран, визнати, що вони є одним з невід’ємних компонентів Ємену. Це для того, щоб Америка реалізувала свої плани там, подібно до того, як вона реалізувала їх у Лівані за допомоги збройних формувань, які спираються на Іран.

Є для Америки дещо у Ємені, що її дуже цікавить і турбує до такого степеню, що вона хоче, щоб країна добровільно пішла за нею. Америка хоче Ємен не лише через його стратегічне положення, але також через нещодавно виявлені там великі запаси нафти і газу. «Sky News», американський телеканал розповів новину про нещодавню знахідку і заявив, що найбільше нафтове джерело, яке знаходиться під землею в усьому світі, знаходиться у Ємені. Невелика його частина простягається на території Саудівської Аравії на глибині 1800 метрів, але основна доля покладу знаходиться на території Ємену (Сайт Ємен ас-Саїд 08.01.2013). Міністерство нафтової промисловості Ємену спростувало доповідь Sky News на сайті міністерства нафтової промисловості і природних ресурсів Ємену від 13.01.2013, проте, новина Sky News залишається важливою деталлю, яка непокоїть колонізаторські країни, такі як Америка, а тому відносини американського посла і міністерства нафтової промисловості Ємену особливо теплі! Агентство Саба.нет від 15.09.2014 розповідає про зустріч американського посла у Ємені з міністром нафтової промисловості 15.09.2014 наступне: «Американський посол розповів про бажання багатьох нафтових компаній зустрітися зі спеціалістами міністерства нафтової промисловості і природних ресурсів під час міжнародної конференції в Абу Дабі, яка відбудеться у листопаді 2014 року»… Він вказав на те, що «американська сторона готова розширити свої інвестиції у нафтовому секторі Ємену, тим паче що багато областей усе іще не розвідані». Усе це підвищує зацікавленість Америки у Ємені.

8. Висновок:

a) Конфлікт у Ємені вирує між двома сторонами: Америкою, її прибічниками та агентами з одного боку і Англією, її прибічниками та агентами з іншого боку. І кожна з двох сторін використовує свої способи і шляхи. Америка діє, використовуючи силу послідовників Хутсі, Рух Півдню та Іран, при цьому також пускає в хід методи переговорів, досягаючи при цьому успіху за допомогою Джамала ібн Умара. Англія ж у свою чергу використовує політичні хитрощі використовуючи Мансура Хаді і його президентську владу, одночасно підлабузнюючись перед Америкою, щоб вона послабила свій тиск і це при тому, що Америка не отримала ще широкі права і можливості у новому уряді. Нарівні з цим Англія використовує Алі Салеха і його людей у складі руху Хутсі для того, щоб у випадку програшу Мансура Хаді у справі відбиття нападок послідовників Хутсі, в Англії залишилися позиції в уряді, які їй нададуть Алі Салех та його люди.

b) Послідовники Хутсі не володіють народною підтримкою в країні, достатньою для того, щоб мати повну владу і їх військової сили недостатньо для того, щоб набути владу в країні і закріпитися, особливо враховуючи той факт, що політична верхівка їх не підтримує, а знайти нову політичну верхівку є важкою справою у нинішніх умовах. Хаді і його прибічники не йдуть на політичний компроміс, хоча їх позиції були вражені нещодавніми подіями, а це потягне за собою послаблення впливу Англії у Ємені, як це було у минулих роках. Тому для Англії та її агентів буде складно утримати всю владу самим, як це було раніше.

c) Це означає, що рішення питання зведеться до компромісу між Англією та Америкою як між капіталістичними державами, і правління у Ємені буде спільним між ними. Компроміс, як правило, не довго триває і є відпочинком перед боротьбою, який дозволить Америці і Англії зібратися з силами, тобто події у Ємені продовжать бути бурхливими, неспокійними час від часу, після чого настане час і відбудеться великий політичний та військовий конфлікт, який змінить баланс сил між сторонами.

d) На підставі вищевикладеного можна сказати, що справи у Ємені підуть по одному з двох шляхів:

Америка або Англія зміцняться в країні і вирішуватимуть усе в своїх інтересах, а потім почнуть домінувати у Ємені. Це не легка справа, як ми це прояснили раніше.

Аллах вшанує цю Умму і дарує нам Халіфат, розчавить вплив невірних колонізаторів і вирве їх з корінням з країни, покінчивши з їх злом, яке вони сіють між людьми, посилить Іслам і його носіїв і віруючі того дня зрадіють допомозі Аллаха:

وَيَوْمَئِذٍ يَفْرَحُ الْمُؤْمِنُونَ * بِنَصْرِ اللَّهِ يَنْصُرُ مَنْ يَشَاءُ وَهُوَ الْعَزِيزُ الرَّحِيمُ

«Того дня віруючі зрадіють допомозі Аллаха. Він допомагає кому побажає. Він – Могутній, Милосердний» (30:4-5)

Дійсно, жителі Ємену – це люди з вірою і мудрістю і якщо вони оцінять цю справу, то отримають успіх в обох світах. Аллах підносить праведників.

07 Зульхіджа 1435 р.х.
01.10.2014 р.