Питання:
У Ємені та Саудівській Аравії відбулися цікаві події. Хоусіти (прибічники аль-Хоусі) захопили єменську столицю Сану, а уряд (а потім – і президент) подав у відставку увечері 22 січня 2015 року. Вранці 23 січня 2015 року ж помер король Саудівської Аравії Абдуллах, а на його місце прийшов король Сальман ібн Абдульазіз. У зв’язку з цим у мене до Вас наступні питання:
Перше: Чи відбуваються сьогоднішні єменські події за тим сценарієм, який прогнозувався у прокламації Хізбу, виданій 1 жовтня 2014 року? Якого урегулювання єменського конфлікту слід очікувати?
Друге: Чи змінить прихід до влади Сальмана ібн Абдульазіза після короля Абдуллаха політику Саудівської Аравії, або ситуація там залишиться сталою?
Відповідь:
Перше: єменські події:
1 – Що стосується подій у Ємені, то при аналізі того, що відбувається, видно, що вони відбуваються так, як прогнозувалося у нашій попередній відповіді за 1 жовтня 2014 року. Америка діє у Ємені так, як їй звично – з усім похвалянням, тобто застосовуючи озброєну силу і політику насилля. Хоусіти окупували Сану та інші населені пункти, кидаючи людей під варту або вбиваючи їх під приводом «народної революції» і «народних комітетів». Британія ж діє у Ємені зі своєю відомою політичною хитрістю у двох напрямах:
Вона використовує останнього єменського президента Абд Раббо аль-Хаді і його повноваження на посаді президента Ємену за допомогою розважливого маневру. Кожного разу, коли хоусіти оточували його з усіх сторін, він обіцяв їм різні поступки і тішив їх домовленостями, а потім забував про їх реалізацію. Так тривало, допоки ця політика не стала ясною для хоусітів. І тому вони оточили його з усіх сторін і настояли над виконанням кожної домовленості. Але він приголомшив їх своїм проханням про відставку. І хоусіти знову були збиті з пантелику після того, як їм майже вдалося стабілізувати ситуацію. Це - один із напрямів стратегії британців.
2 – Що стосується другого напряму, то Британія використовує колишнього президента Алі Абдуллаха Салеха і нав’язує його присутність хоусітам. Він увійшов до них і став їх другом після того, як був супротивником. Він допоміг їм своєю силою, і тепер хоусітам важко буде відірватися від нього. І якщо маневри з президентом аль-Хаді виявляться безуспішними, а йому не вдасться припинити активність хоусітів і віддалити їх від влади, то, згідно з цим планом, Алі Абдуллах Салех разом зі своєю командою розділить владу з хоусітами. Тобто Англія та Америка (кожна з них) отримають свою долю у справі контролю над Єменом.
3 – Дивлячись на те, що відбувається у Ємені, можна помітити, що Британія більше не може утримувати Ємен під своїм повним контролем, як у минулому. І вона не в силах вже вести озброєне протистояння Америці і його агентам. Саме це змушує її вдатися до політичної хитрості за допомогою своїх агентів Хаді і Алі Салеха, які майстерно справляються зі своєю задачею.
Хаді провів низку маневрів та відтермінувань, а потім подав у відставку. Це спровокувало демонстрації по всій країні, що увігнало хоусітів у глухий кут. Вони вважали, що їм вдасться утвердити своє панування через президентські укази, які повинні були б надати їм легітимності, не торкаючись перехідного положення. Однак замість цього вони опинилися під шквалом звинувачень у перевороті і відчувають великі складності в урегулюванні напруженої ситуації, особливо – у столиці країни Сані і при вакантній посаді президента.
Що стосується Алі Салеха, то ані для кого не є секретом, що він налагодив свої відносини з хоусітами. Англія та її агенти за допомогою своїх інформаційних каналів допомогли надати гласності чисельним зустрічам Алі Салеха з хоусітами, щоб поставити останніх у незручне положення перед людьми. Виходить, що люди повстали проти Алі Салеха через його зловживання владою, а сьогодні він – в одному ряду разом з хоусітами, що не дозволяє хоусітам виглядати в очах народу революціонерами. Якщо уважно простежити за новинами телеканалу «Аль-Джазіра», то це стає вкрай зрозумілим. У своїх передачах журналісти цього каналу спеціально акцентували увагу на тому, що хоусіти заявляють про свою боротьбу з корупціонерами, хоча самі співпрацюють з найголовнішим корупціонером – Алі Салехом. Потім ті ж журналісти транслюють приховані зйомки, які вказують на зв'язок хоусітів із Салехом. 21.01.2015 супутниковий телеканал «Аль-Джазіра» виклав роздобутий ним аудіозапис розмови між Салехом та одним із лідерів хоусітів Абдулвахідом Абу Расом. Дана розмова відбулася у жовтні минулого року, тобто після того, як хоусіти взяли Сану під свій контроль у кінці вересня. У ньому чітко простежується координація дій між Салехом та хоусітами. У низці передач ведучі телеканалу «Аль-Джазіра» задавали питання про те, як можуть хоусіти заявляти, що вони – проти корупції, будучи при цьому у союзі з головою корупції Алі Салехом?
4 – Що стосується прогнозу, то жодна зі сторін не має стільки сил, щоб вирішити проблему повністю у свою користь і утвердити своє одноосібне панування над Єменом. Ймовірніше за все, вони застосують компромісне рішення, як це прийнято у капіталізмі. Але це не вирішить кризу, навпаки, цей компроміс стане, скоріше, перепочинком для воюючих сторін, поки одна зі сторін не зможе вирішити його у свою користь. А справедливо та об’єктивно ця криза буде вирішена тільки у державі Халіфат, яка покладе кінець цій проблемі, прославить Іслам та мусульман, а також принизить невір’я та невіруючих. Воістину, це нескладно для Всемогутнього Аллаха.
5 – Це коротке викладення того, що відбувається у Ємені. Приведений вище наш політичний погляд іде у контексті відповіді на питання, датованого за 01.10.2014р. Приведемо деякі уривки з нього, щоб підкреслити правильність нашого погляду, який ми видали три місяці тому: «Британія зрозуміла, що Америка серйозно націлена на силовий варіант захоплення влади у Ємені, що хоусти є впливовою силою дякуючи тому озброєнню і техніці, які вони отримують з Ірану. І це розуміння змусило Британію розпочати опір цьому за допомогою наступних двох напрямів:
1) Максимальне використання своїх повноважень Хаді Мансуром на посаді президента, щоб не допустити хоусітів до реальної влади.
2) Впровадження Алі Салеха у ряди хоусітів у ролі їх партнера. Виставлення його таким, начебто він – проти уряду Хаді. Деякі його прибічники увійшли у склад фракції послідовників аль-Хоусі, несучи прапор партії «Всезагального Народного Конгресу Ємену» (партії попереднього президента Ємену). Коли британського посла спитали про те, чи підтримує вона зв'язок з Алі Салехом, вона заявила: «Я не маю прямого зв’язку з Алі Салехом. Але як і раніше підтримую зв'язок із партією «Всезагального Конгресу Ємену», у тому числі – з особами, наближеними до нього» (див. газету «Аш-Шарк аль-Авсат» за 27.09.2014). Із цього розуміється, що саме Британія доручила своєму агентові Алі Салеху співпрацювати з хоусітами. Підтвердженням тому слугує визнання британським послом свого тісного зв’язку з партією «Всезагального Народного Конгресу Ємену», де абсолютним, який знаходиться поза конкуренцією і повновладним лідером є Алі Салех. Цими заходами Британія зв’язала Алі Салеха з хоусітами для певної мети. І якщо Мансур Хаді не зможе використовувати свої повноваження президента країни і завадити Америці і її агентам отримати фактичну владу в країні, то Алі Салех буде готовим британським агентом, який виконує роль реального союзника хоусітів. Таким чином, британський вплив збереже свою присутність у Ємені, особливо якщо врахувати те, що хоусіти не користуються широкою народною підтримкою, що робить їх ізольованими правителями у Ємені».
Потім ми закінчили свою відповідь, описуючи передумови і наслідки подій, які відбуваються, а також прогнозоване компромісне рішення, яке, ймовірно, буде прийнято між сторонами. Тоді ми сказали наступне: «Це означає, що прогнозованим рішенням питання буде компроміс між Британією та Америкою, як це прийнято у капіталістичних держав. Сторони спільно будуть вести управління Єменом. Однак, як правило, компромісне рішення триває недовго і, скоріше, виступає рішенням для воюючих сторін з числа жителів Ємену, поки одна зі сторін, Америка або Британія, не вирішить конфлікт у свою користь. Іншими словами, ситуація у Ємені не стабілізується і буде час від часу загострюватися у залежності від балансу політичних та військових сил у конфліктуючих сторін.
Виходячи з приведеного вище, ситуація у Ємені залишиться нестабільною та невирішеною, поки не відбудеться одне з двох положень:
1 – Або одна зі сторін, Америка або Британія, повністю вирішить ситуацію у свою користь і утвердить своє панування у вигляді фактичного впливу у Ємені. Але це, як ми сказали раніше, реалізувати дуже складно.
2 – Або Всевишній Аллах удостоїть цю Умму Халіфатом, який покінчить із впливом безбожних імперіалістів і з їх присутністю у мусульманських країнах, який принизить невір’я та невіруючих, а також прославить Іслам і його прибічників. В це буде велика перемога для мусульман. Всевишній Аллах каже:
يَوْمَئِذٍ يَفْرَحُ الْمُؤْمِنُونَ* بِنَصْرِ اللَّهِ يَنصُرُ مَن يَشَاء وَهُوَ الْعَزِيزُ الرَّحِيمُ
«Того дня віруючі зрадіють допомозі Аллаха. Він допомагає, кому побажає. Він – Могутній, Милосердний» (30:4, 5).
Жителям Ємену – людям віри і мудрості – слід встановити цю справу (Халіфат) і заслужити успіх в обох світах. Аллах – Покровитель правовірних та благочестивих!» (Кінець цитати).
Таким чином, ситуація залишається сталою, як ми і пояснили у попередньому аналізі, датованому 01.10.2014.
Друге: події у Саудівській Аравії
Що стосується того, що відбувалося і відбувається у Саудівській Аравії, а також розуміння того, чи продовжує вона слідувати тому курсу, якому слідувати тому курсові, якому слідував Абдуллах у своїх зв’язках із Британією, Америкою та іншими країнами…Якою є політична реальність нового саудійського монарха Сальмана? Для ясного розуміння саудівських реалій необхідно згадати наступні моменти:
1 – Серед монархів родини Саудів присутні американський та британський впливи. І у залежності від сили послідовників цих двох сторін визначається фактичний вплив у владі Саудівської Аравії, а потім вже формується характер саудо-британських або саудо-американських відносин.
2 – За уважного спостереження за цими співвідносинами стає очевидним, що переважаючий американський вплив присутній у міністерстві оборони, принаймні – з 1382 року хіджри, коли міністром був Султан ібн Абдульазіз, відомий тим, що був проамериканською фігурою. Політична кон’юнктура у цьому міністерстві залишалася без будь-яких змін і у часи Сальмана ібн Абдульазіза, який очолював міністерство з 09.12.2014. Потім, з 03.04.1436 р.х., цю посаду зайняв його син Мухаммад ібн Сальман ібн Абдульазіз після того, як Сальман зійшов на престол Саудівської Аравії.
3 – Британський вплив здебільшого присутній у міністерстві Національної гвардії, принаймні з 1382 року хіджри, коли головою Національної Гвардії був попередній король Абдуллах ібн Абдульазіз, який продовжував займати цю посаду до 1431 року. Потім на його місце прийшов його син Мутаїб ібн Абдуллах ібн Абдульазіз. Потім, з 1434 року, відділ національної Гвардії отримав статус міністерства, а міністром його став Мутаїб, який і досі займає цю посаду.
4 – Згідно з родинною традицією у визначенні того, хто буде королем, немає такого стійкого правила, щоб королем завжди був лише принц з того самого міністерства, що і попередній король. Іноді королем може бути представник міністерства оборони, а іноді – міністерства Національної Гвардії або іншого відомства. Проте, за останні десятиріччя склалося так, що найбільш потенційними претендентами на цю посаду є відповідальні особи або з міністерства оборони, або з міністерства Національної Гвардії. Представники інших відомств мають менш за все шансів.
5 – Колишній король Абдуллах був представником міністерства Національної Гвардії. І тому британський вплив переважав у Саудівській Аравії з деякими витратами на догоду Америки. Відносини з Америкою бували іноді натягнутими, іноді поміркованими. Однак загальна політика носить пробританський характер, не нагнітаючи протистояння з Америкою. Навпаки, як ми казали, пробританська спрямованість Саудів сусідить з деякими витратами на догоду Америці, як це і властиво британській політиці, яка ззовні демонструє протилежне тому, що всередині.
Що стосується нинішнього короля, то він є представником міністерства оборони. А тому, скоріш за все, американський вплив буде переважаючим у період його правління. Король Абдуллах розумів це і з цієї причини ввів нову традицію у Саудівській Аравії – призначати не лише принца – наступника (спадкоємця престолу), але також і наступника цьому принцу-наступнику. Він розумів, що Сальман ібн Абдульазіз є проамериканською фігурою, і щоб він не призначав собі наступника, як це було заведено у Саудівській Аравії раніше, король Абдуллах призначив наступника спадкоємця престолу, щоб позбавити нового короля можливості призначити у якості свого наступника когось із проамериканських осіб у родині Саудів. Ось тому колишній король Абдуллах завчасно призначив Мукріна кронпринцем до майбутнього короля Сальмана ібн Абдульазіза для тієї мети, яку ми згадали трохи вище.
7 – Мукрін ібн Абдульазіз відомий своїми тісними відносинами з Британією. Він отримав освіту у знаменитому королівському авіаційному коледжі Великобританії у Крануеллі. І тому колишній король цілком довіряв йому, більше того – вважав його своїм наближеним. Винахід колишнім королем такої традиції, як призначення наступника кронпринця (або наступника майбутнього короля), мав за мету розірвати американський ланцюжок після Сальмана ібн Аблульазіза. Іще у лютому 2013 року колишній король Абдуллах призначив Мукріна на цю посаду і видав наказ, що забороняє звільняти його від займаної посади кронпринця, тобто заступника короля або наступника короля, який правитиме після Абдуллаха.
8 – Виходячи з приведеного вище, можна зрозуміти, що нинішня політична ситуація йде наступним чином:
а) Новий король є наближеним до Америки, у той час як колишній був наближеним до Британії.
б) Ймовірніше за все, переважаючим впливом у період його правління буде американський вплив, який вступить у певній бій з британським впливом у Саудівській Аравії.
в) Такий розклад справ понизить напруженість між Америкою та Саудівською Аравією. Можливо, це вплине у певному степені на падіння цін на нафту, тому що колишній король та англійці, які стоять за ним, старалися опустити ціни на нафту, щоб зробити нерентабельним видобуток сланцевої нафти для Америки з причини великих витрат – близько 70 доларів за один барель. Адже з падінням ціни на нафту видобуток сланцевої нафти стане дорогим та недоцільним, у той час як витрати за видобутку природної нафти складають всього лише 7 доларів за один барель. Ми докладно писали про це у нашій попередній відповіді, датованій 07.01.2014.
9 – У завершення хочеться сказати, що відчуваєш біль у грудях, коли бачиш, що держави невір’я, які ворогують з Ісламом і мусульманами, мають вплив у тій країні, де знаходяться Кибла мусульман, місце ниспослання божественного одкровення Посланцеві Аллаха ﷺ, місто переселення (хіджри) – цитадель Першої Ісламської Держави. Як би там не було, Іслам володіє справжніми мужами, які вдень і вночі працюють з усією щирістю і праведністю над відновленням держави Ісламу – Праведного Халіфату. З дозволу Аллаха, він неодмінно встановиться за милістю Всемогутнього Аллаха. Того дня зрадіють віруючі перемозі Аллаха, а безбожні імперіалісти сховаються знову у своїх норах, якщо ще залишаться їх держави.
05 Рабі ус-сані 1436
25.01. 2015