Накопичення турецьких військ на сирійському кордоні

Також він сказав: «Те, що відбувається у Сирії та Іраку – це спроба відтворити нову систему «Сайкс-Піко» у регіоні з метою утворення внутрішньо регіональної громадської думки проти Туреччини». Після цього вищевказане ЗМІ продемонструвало обороноздатність армії Туреччини тощо. Питання: те, що відбувається, - чи дійсно це реальність? Хіба це робиться для дійсного військового вторгнення турецьких військ до північної Сирії? Або це робиться для іншої мети? І якою є позиція США у відношенні до військового вторгнення Туреччини у Сирію?
 
Відповідь:

Щоб відповідь була зрозумілою, ми розглянемо наступне:

1. Президент Туреччини заявив: «Ми ніколи не допустимо, щоб на півночі Сирії, на південних кордонах нашої країни було створено державу. Я хочу, щоб про це знали. Якою б не була ціна, ми продовжимо боротьбу у цьому напрямі…». Також він сказав: «Те, що відбувається у Сирії та Іраку – спроба відтворити нову систему «Сайк-Піко» у регіоні з метою утворення внутрішньорегіональної громадської думки проти Туреччини» (Агентство «Анадолу» від 26.06.2015). Потім, 02.07.2015 прем’єр-міністр Туреччини Ахмет Давутоглу заявив на Сьомому каналі: «Це правда, що ми прийняли заходи обережності, щоб захистити наш кордон. Якщо виникнуть загрози нашій безпеці з протилежної її сторони, буде даний відповідний наказ. Але жоден не повинен вважати, що Туреччина вдереться до Сирії завтра або у найближчому майбутньому». Подібне до вказаного вище він сказав 03.07.2015 у інтерв’ю ТВ «Конья»: «Але жодному не слід очікувати, що Туреччина негайно увірветься до Сирії. Але вона повинна бути готова до відповіді у випадку будь-якої загрози її безпеці». Також він сказав: «Хай жоден не турбується, ми не втягуватимемо Туреччину у ризики та пригоди».

2. Таким чином, заяви іноді кажуть про турецьке військове втручання, а іноді виключають це втручання. Також за цими вказаними вище заявами пішли й інші суперечливі заяви. Одна з турецьких газет повідомила 05.07.2015 про те, що «Генштаб викликав керівників прикордонних підрозділів та керівників командирів у провінції Болу та Кайсері, щоб засудити можливі дії після нещодавніх подій на турецько-сирійському кордоні». Але Генштаб Туреччини спростував цю новину. Агентство «Анадолу» повідомляє від своїх військових джерел 06.07.2015 наступне: «Утвердження про виклик керівників прикордонних підрозділів та спецназу до Генерального штабу на тлі подій на сирійському кордоні не є правдивими, і не було жодних зустрічей, як нам повідомляють, як і немає жодних планів у зв’язку з цим».

3. Ці суперечливі повідомлення у спортивному дусі супроводжувалися військовими рухами. ЗМІ Туреччини повідомляють про накопичення на кордоні з Сирією більше 400 бронетранспортерів, а також про перебазування частин ВВС у підтримку втручання такого роду, і повідомляють, що близько 54 тисяч солдатів були розгорнуті вздовж кордону з Сирією. А також повідомляють про те, що Туреччина посилила обороноспроможність вздовж кордону шляхом розгортання зенітно-ракетних комплексів, піхоти і танкових з’єднань, особливо після посилення боїв у північній частині міста Алеппо. Але повідомляють не лише це: з деяких ЗМІ почала просочуватися певна інформація. Можливо, вона була підкинута офіційними особами з метою повідомити про турецькі плани на майбутнє. Турецька газета «Ені шафак» від 28.06.2015 повідомила, що «Генштаб Туреччини розробив військовий план зі втручання до Сирії, щоб запобігти створенню курдської держави на півночі Сирії. Цей план включає у себе створення буферної зони глибиною 28-33 км, протяжністю від КПП «Каркеміш» до КПП «Онджупинар» на 110 км. План включає у себе відправлення вісімнадцятитисячного війська до Сирії на протязі двох років після отримання підтримки з боку міжнародної спільноти. Якщо ж Туреччина не отримає міжнародного схвалення, то буде діяти самостійно, щоб створити буферну зону вздовж лінії подібно до того, як вчинив Ізраїль на півдні Лівану».

4. Той, хто проаналізує ці та інші новини, побачить, що усі ці заяви робляться для досягнення внутрішніх цілей, а не для дійсного втручання, доказом чому слугують наступні причини:

а) Курди просунулися на північ Сирії, і турецький уряд намагається закидати, що дане військове підготування відбувається для того, щоб зупинити це просування. Однак цьому просуванню сприяв турецький уряд, коли дозволив Пешмергу («ті, хто йде на смерть», «ті хто дивиться в обличчя смерті») – курдські воєнізовані формування в іракському Курдистані – увійти до Айн-ель-Араб (також відомий як Кобані – місто на півночі Сирії) через територію Туреччини для того, щоб підтримати сирійських курдів, і так само сталося у відношенні до міста Телль Абієд (також розташований на кордоні з Туреччиною). Одна турецька газета новин повідомляє від 04.07.2015 від одного зі своїх журналістів, який зустрівся з одним з турецьких високопосадовців, наступне: «Ми з групою журналістів були вчора на зустрічі з високопосадовцем у турецькому уряді, і він запевнив, що уряд зовсім не буде ухвалювати жодних дій проти партії «Демократичний союз» (ліва партія, заснована у 2003 році сирійськими курдами. Починаючи з 12 липня 2012 року разом з Курдською національною радою складає Курдський верховний комітет, що виконує роль тимчасового уряду у сирійському Курдистані)».

Посадовець відзначив, що «питання контролю партії «Демократичний союз» над регіоном Афрін та Кобані, іншими словами, питання формування курдського коридору на кордоні з Туреччиною, не стоїть на даному етапі». Він також сказав: «Контроль партії «Демократичний союз» над регіоном Телль Абієд – в інтересах Туреччини, однак дії на території, що контролюється партією, проводяться за принципом завоювань та приведуть до конфліктів і безлічі проблем у регіоні у середньостроковій та довгостроковій перспективі». Тобто проблема між турецьким урядом та між сирійськими курдами на півночі Сирії не настільки гаряча, щоб вимагала війни.

б) Сполучені Штати досі не прийняли рішення з військового втручання. Вони усе іще шукають альтернативу сьогоднішньому своєму агенту Башару, але щирі люди у Сирії до цього часу зривали усі їх плани. І ми просимо Аллаха, щоб щирі зусилля і далі заважали та зривали зусилля невірних… Так, реальність показує, що заяви Ердогана та його уряду залишаються просто шумом без ефекту, якщо звісно ж, Америка не накаже туркам діяти. Фактів, які вказують на це, багато:

– Уряд Туреччини кілька разів вимагав створити безпечний регіон всередині Туреччини, але Америка відмовила йому у цьому. Давутоглу заявив у жовтні 2014 року, що можна створити буферну зону, лінія якої починається від кордонів Латакії та розповсюджується до ель-Хасакі, довжиною 720 км та шириною близько 70 км. Це приблизно третина території Сирії. Америка відмовилася зробити це, і це не було здійснено. Нещодавно відновилася розмова про те, що Туреччина розглядає питання про створення зони безпеки у вигляді кишень: перша така зона проходить між Джераблусом (місто на півночі Сирії, розташоване на території мухафази Халеб) та містом Айн-ель-Араб. Були місцеві повідомлення про те, що президент Туреччини Ердоган після контролю військ Патріотичного союзу Курдистану (ПСК) над прикордонними районами з Туреччиною розглядав можливість створення буферної зони на кордоні. Представник Білого дому Джон Кірбі відповів: «Ані Пентагон, ані армія США, ані коаліція не бачать потреби у створенні буферної зони, і, отже, у цьому є складності, але ми приймаємо занепокоєння Туреччини за свої кордони» (агентство «Рейтер» від 30.06.2015). Турецький уряд спробував уникнути цієї ніяковості, у яку він потрапив через рішучу відмову Америки. Ібрагім Калін, помічник прем’єр-міністра Туреччини, заявив 06.30.2015: «Нелогічно інтерпретувати вживані нами дії, пов’язані з прикордонною безпекою, як те, що Туреччина прийматиме участь у війні». Він сказав: «Ми ніколи не казали про те, що ми хочемо буферну зону, але ми говорили, що ми хочемо, щоб були безпечні регіони, де авіацію використовувати заборонено. Повинні бути безпечні райони». («Анадолу» від 30.06.2015). Але не дивлячись на усе це, уряд Туреччини не утворив досі ані безпечної, ані буферної зони, тому що Америка не згодна з цим!

– Прославлені заяви Ердогана про те, що він не дозволить повторення «другої Хами», які були давно і мало не забулися? Але, не дивлячись на це, злочинний режим Башара у кожному місті повторив історію Хами, і сталася Хама і друга, і третя, і четверта, але він усе іще продовжує вбивати.

Продовжуються руйнування з дозволу США, підтримка росіян та втручання Ірану напряму з його партією у Лівані. Відбувається усе це і багато іншого, але Ердоган і його режим нічого не зробили, тому що їх бажання залежать від бажань Америки, яка не дозволила йому здійснити свої заяви. І усі його заяви залишилися пилом, який носить мовчазний вітер!..

5. Таким чином, це нарощування турецької військової міці не призначене для дійсного військового вторгнення до Сирії без схвалення Америки, коли того жадатиме її інтерес…Ймовірніше за все, це накопичення солдатів і військової техніки призначене для внутрішньої громадської думки за наступними міркуваннями:

а) Вищезгадані заяви прем’єр-міністра Туреччини відкрито говорять про те, що Туреччина не збирається втручатися у Сирію і вважає втручання ризиком та авантюрою, але вона готова протистояти будь-якій потенційній загрозі з Сирії та хоче захистити свої кордони, не порушуючи кордонів «Сайкс-Піко» і зберігаючи їх, як повідомив президент Туреччини Ердоган.

б) Існують розмови всередині Туреччини, які привертають увагу, про те, що з’явилися побоювання ймовірного створення курдської держави у Сирії. Ці розмови ведуться для того, щоб сприяти Робочій партії Курдистану (РПК) повернутися до військових дій проти Туреччини, оскільки військові дії були призупинені з березня 2013 року, коли лідер цієї партії Оджалан закликав з в’язниці своїх прибічників зупинити бойові дії, вивести озброєні загони за межі Туреччини і почати мирний процес. Отже, це нарощування військової потужності відбувається для того, щоб зупинити ці розмови і розрядити обстановку…

в) Після втрати Ердоганом більшості на виборах поголоснішали голоси опозиції, засуджуючі позицію Ердогана у відношенні до Сирії. На додаток до цього існує ймовірність дострокових виборів, особливо якщо Давутоглу не зможе сформувати уряд на протязі законного терміну. Усе це штовхнуло Ердогана та уряд Туреччини переглянути свою діяльність: уряд зацікавлений у власній безпеці, він думає, що він як і раніше сильний, і намагається відновити громадську думку на свою користь…

Висновок такий: ці дії та накопичення військ більше спрямовані на те, щоб підняти внутрішню громадську думку та заспокоїти її, ніж на фактичне військове втручання на півночі Сирії. Однак це військове накопичення насправді буде спрямоване на Сирію, якщо це буде в інтересах Америки та послугує її планам у Сирії. І ми прохаємо Всевишнього та Всемогутнього Аллаха зірвати плати Америки та її агентів і обернути їх підступи проти них самих.
 

26 Рамадану 1436
13.07.2015