Що насправді відбувається навколо Алеппо (і в Сирії – в загалом)?

Відповіді на питання
Інструменти
Друкарня
  • Маленький Менше Середній Більше Великий
  • Default Helvetica Segoe Georgia Times

Питання: Туреччина активізувала свої контакти з Росією навколо сирійської арени з метою відновлення переговорів щодо врегулювання згідно з американським планом.

Агентство «BBC» від 02.12.2016 повідомило про те, що Мевлют Чавушоглу заявив, що Туреччина веде консультації з Росією з метою врегулювання сирійської кризи. Раніше президент Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган обговорював сирійське питання зі своїм російським колегою Володимиром Путіним в телефонному режимі, щонайменше, три рази минулого тижня. Одночасно з цим Мевлют Чавушоглу зустрівся з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим у Туреччині, щоб обговорити ту ж тему. Незважаючи на все це й інше, Росія активно завдає найжорстокіші авіаудари по Алеппо. До того ж, 5 грудня 2016 року Росія використовувала своє право вето і заблокувала нову резолюцію Ради Безпеки ООН про припинення військових дій в Алеппо на декілька днів. Що штовхає Туреччину, закриваючи очі на жорстокість Росії, вести з нею переговори? Що насправді відбувається навколо Алеппо (і вСіріі – в загалом)? Нехай Аллах нагородить Вас благом!

Відповідь: Для повної ясності відповіді представимо вашій увазі наступне:

По-перше, більше двох місяців тому Америка зробила вигляд, що її відносини з Росією погіршилися. Це сталося на фоні жорсткої європейської критики на адресу Росії через нелюдські і жорстокі російські авіаудари по Алеппо, а також на фоні категоричної відмови від американської ролі всередині сирійської опозиції, яка досягла свого піку, коли сирійські ополченці (бойові загони) відмовились від участі у проведеній Туреччиною операції «Щит Євфрату» через присутність американських сил спеціального призначення. Тоді Америка зрозуміла, що необхідно посилити військову кампанію, щоб поставити сирійців і повстанців на коліна перед тим, як відновити переговори, в надії на досягнення хоча б якоїсь частини успіху. Відтоді Америка умишляє лихо за кількома напрямками:

1 – Вона доручила Білорусії не відкладаючи направити авіаносну ударну групу. Так єдиний російський авіаносець «Адмірал Кузнєцов» разом зі своєю групою супроводу, куди увійшли важкий атомний ракетний крейсер «Петро Великий», великі протичовнові кораблі «Сєвєроморськ» і «Віце-адмірал Кулаков», а також допоміжні судна, досяг 1 листопада 2016 року берегів Сирії. І відразу його палубна авіація приступила до розвідувальних польотів над територією Сирії, зокрема – Алеппо. Це сталося як додаток до існуючої авіаційної групи ВПС Росії в Сирії, що дислокується на авіабазі Хмеймім.

2 – Сталося зосередження ще більших загонів збройних сил Ірану і підконтрольних ними угрупувань на кордонах Алеппо.

3 – Почалося затримання активності здебільшого інших фронтів в Сирії за допомогою Саудівської Аравії, Туреччини і інших окрім них, оскільки ці держави мають оплачений доларами вплив на ряд воюючих сирійських опозиційних загонів. Як тільки погіршилися військової сутички на фронтах, де перемир’я опинилося на грані зриву, одразу ж з’являлися автобуси, навантажені повстанцями та їхніми сім’ями, які прямували в Ідліб. Все це робилося для того, щоб звільнити коридор для військ башарівського режиму і дати можливість їм проникнути всередину самого Алеппо. Додайте до цього прагнення цих держав спровокувати ворожнечу між самими повстанцями всередині Алеппо. І щоразу між повстанцями спалахували сутички, які, по милості Аллаха, швидко блокувалися і стримувалися.

4 – До того ж, тривають військова операція Ердогана «Щит Євфрату» і його спроби залучити якомога більше войовничих угруповань, лояльних до Туреччини, до бою за Аль-Баб після Джераблуса для того, щоб послабити реальний фронт в Алеппо, на котрий покладають надії за прорив задушливої ​​облоги міста і його порятунок. Повстанські звіти повідомили про те, що причиною втрати сирійською збройною опозицією треті територій на сході Алеппо, що раніше належали їй, стало виведення великої кількості бойовиків опозиції з бойових фронтів Алеппо в цілях підтримки турецьких сил в боях проти «ІДІЛ» і курдських угрупувань в рамках операції «Щит Євфрату». Директор сирійського центру моніторингу за дотриманням прав людини Рамі Абдуррахман в своєму інтерв’ю агентству «SkyNewsArabi» заявив, що «Туреччина дала команду лояльним до неї бойовикам всередині Сирійської Вільної Армії на приєднання до військ, які воюють з «ІДІЛ» в рамках операції «Щит Євфрату», яку Анкара почала місяць тому проти «ІДІЛ» і курдів, побоюючись збільшення їхнього контролю над прикордонними районами. Абдуррахман зазначив, що турецьке втручання є важливою причиною поразки опозиції через використання підконтрольних Анкарі загонів всередині Вільної Армії для особистої турецької кампанії, що призвело до відходу опозиційних бойовиків з фронтів, які повинні були протистояти башарівській сирійській армії і її союзникам» (див. «SkyNewsArabia» за 28.11.2016).

По-друге, таким чином, на повстанців Алеппо заподіяно реального і значного тиску шляхом захоплення багатьох раніше звільнених повстанцями районів. Повстанці були оточені і загнані в вузькі квартали. Потім продовжилися жахливі авіаудари і погрози про захоплення інших районів Алеппо. Побачивши міжнародні заклики до припинення вогню, Америка вирішила скористатися ситуацією для пожвавлення політичного врегулювання сирійської проблеми на фоні нових реалій, які потребують негайного і невідкладного вирішення. На це вказує наступне:

1 – Америка розуміє, що захоплення важливих східних районів Алеппо не є кінцем сирійській революції. Повна ліквідація повстанців в різних районах Сирії є нездійсненою мрією. Вона добре усвідомлює, що довгі роки революції створили небезпечний ісламський клімат. І тому вона поспішає знищити цей клімат, а політичні ходи і маневри є найбільш дієвим інструментарієм, ніж убивча сила військової машини, з приводу якої так багато шуму. Америка втратила надію в те, що вбивства і руйнування зламають сирійський народ і змусять його підкоритися їй. Довгі роки Америка вичікувала слушного часу для просування запланованого нею політичного врегулювання.

2 – Нинішня адміністрація Обами залишить Білий дім 20 січня 2017 року. У зв’язку з цим вона вважає, що ще є час здійснити свою мрію і досягнути хоча б якого-небудь успіху, який буде записаний на неї в історії Америки. І варто було сирійській армії Башара увійти в околиці Алеппо, як Росія заявила про те, що держсекретар США Керрі відчайдушно прагне укласти угоду стосовно Алеппо. Агентство «RT» за 28.11.2016 повідомило про те, що помічник президента РФ Юрій Ушаков в понеділок, 28 листопада заявив: «Якщо ви хочете дізнатися, які зусилля він (Керрі) робить, то він вживає дуже активні зусилля». «Їх можна назвати неймовірними (ці зусилля), оскільки ніколи не було стільки телефонних контактів, в ході яких насамперед обговорювалася одна тема – Сирія».

3 – Америка доручила Туреччині виконання помітної політичної ролі замість неї і підготувала її для цього. Це дійшло до того, що двосторонні зустрічі Керрі – Лавров були заміщені двосторонніми зустрічами Росія – Туреччина. Це і пояснює активізацію турецьких контактів за останній період часу в зв’язку з захватом східних районів, а також небувале почастішання зустрічей турецьких офіційних осіб з російськими колегами і візитів офіційних осіб Туреччини до Лівану і Ірану. Ці візити і зустрічі турецьких офіційних осіб чітко простежуються в наступному:

а) 26 листопада 2016 року президент Ірану Хасан Рухані і міністр закордонних справ Туреччини Мевлют Чавушоглу обговорили в Тегерані сирійську кризу та інші регіональні питання, а також двосторонні відносини між двома країнами. Інформаційне агентство Ісламської Республіки «IRNA» повідомило про те, що міністр закордонних справ Туреччини продовжить свої консультації в Тегерані зі своїм іранським колегою Мухаммадом Джавадом Заріфом (див «AlJazeeraNet» за 26.11.2016).

б) Зі свого боку, турецьке агентство «Anadolu» повідомило про те, що міністр закордонних справ Туреччини Чавушоглу обговорив з Ріадом Хаджабом необхідність негайного припинення вогню і доставки гуманітарної допомоги в Алеппо разом з застосованими зусиллями з пошуку політичного врегулювання конфлікту в країні (див. «Al-JazeeraNet» за 30.11.2016).

в) Візит глави МЗС РФ Лаврова до Туреччини 30.11.2016: в ході спільної прес-конференції з міністром закордонних справ Туреччини Мевлютом Чавушоглу за підсумками п’ятого засідання російсько-турецької Спільної групи стратегічного планування Лавров заявив про те, що «російсько-турецькі домовленості виконуються по лінії дипломатичних, військових і спеціальних служб» (див.« RT »за 01.12.2016). Лавров додав: «Ми (Росія і Туреччина) були єдині в розумінні того, що необхідно якомога швидше припинити терористичні загрози і домогтися політичного вирішення кризи в Сирії» (див. «Al-JazeeraNet» за 01.12.2016).

г) Президент Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган протягом тижня тричі обговорював по телефону сирійську проблему зі своїм російським колегою Володимиром Путіним (див. «BBC» за 02.12.2016).

д) Міністр закордонних справ Туреччини Мевлют Чавшоглу на прес-конференції зі своїм російським колегою Сергієм Лавровим у турецькому місті Аланія заявив: «Ми домовилися про необхідність припинення вогню, щоб покласти край лиху» (див. «BBC Arabic», 01.12.2016). Він додав, що Туреччина веде переговори з Росією і Іраном, союзниками Асада, а також з політичними силами Сирії і Лівану для того, щоб досягти врегулювання сирійської кризи (див. «BBC» за 02.12.2016).

е) Член «Національної коаліції опозиційних і революційних сил Сирії» (НКОРС) Самір Нашар підтвердив данні про те, що представники Росії і сирійських опозиційних угруповань в Анкарі за підтримки Туреччини проводили закриті зустрічі. Зі слів Нашара, зустрічі проходили три дні завдяки зусиллям Туреччини і з великою обережністю. Брали участь угруповання, на які може впливати Туреччина. «Однак, схоже, що угода не була досягнута, тому що обложені в Алеппо загони прийняли тверде рішення воювати до кінця і не відходити», – додав Самір Нашар (див. «RT» за 01.12.2016). Лідери сирійської опозиції проводять переговори з представниками Росії про можливість припинення бойових дій в місті Алеппо. Про це повідомила в Четвер 1 грудня британська «The Financial Times» з посиланням на чотирьох неназваних представників сирійської опозиції на півночі Сирії. Співрозмовники видання стверджують, що переговори проходять в Анкарі за посередництвом Туреччини (див. «BBC Arabic» за 01.12.2016). Ісламський рух «Ахрар аш-Шам» («Вільні люди Сирії») від імені «Ісламського фронту» веде переговори з російськими офіційними особами для досягнення перемир’я в Алеппо, яке дозволить бойовикам «Фатх аш-Шам» вийти через аль-Кастіло і евакуювати поранених і хворих зі східних районів під керівництвом групи з ООН. За повідомленнями агентства «ALMODON», відступ руху «Фатх аш-Шам» буде здійснюватися за турецьким планом. Зі свого боку, Анкара візьме на себе питання з постачання допомоги в обложені райони (див. «ALMODON» за 03.12.2016).

ж) Що стосується згоди Америки з даною активністю Туреччини, то це можна помітити через схвалення держдепартаментом США згаданих вище переговорів. «Ми бачили повідомлення про те, що Росія веде переговори з сирійськими повстанцями ...», – сказав офіційний представник дипвідомства Марк Тонер на брифінгу в четвер. «Що стосується нашої реакції, то ми готові погодитись на будь-які справжні прагнення полегшити страждання сирійського народу, особливо – в Алеппо», – додав він (див. «RT» за 01.12.2016). Америка – саме вона стоїть за тим, що відбувається, особливо якщо врахувати, що вона одностайна з Росією щодо ходу переговорів і процесу врегулювання. Глава МЗС Росії Сергій Лавров заявив, що держсекретар США Джон Керрі передав йому пропозиції США по Алеппо в руслі підходів, які відстоює Росія. Про це він сказав за підсумками переговорів з міністром закордонних справ Японії Фуміо Кісідою (див. «RT» за 03.12.2016). А також Лавров в ході прес-конференції з філіппінським колегою Перфекто Ясаі 5 грудня 2016 року заявив: «Консультації Росії і США щодо ситуації в Алеппо почнуться в Женеві в найближчі два дні. Пропозиція Джона Керрі стосуються узгодження конкретних маршрутів і термінів виходу зі східного Алеппо всіх без винятку бойовиків» (див. «Dar Al-Hayat» за 05.12.2016). «Ми були готові і сьогодні в Женеві зустрічатися, але США попросили на день-півтора відкласти наші консультації. Вони, швидше за все, почнуться завтра ввечері або в середу вранці», – заявив Лавров, відповідаючи на питання (див. «RT» за 05.12.2016). Отже, було б перебільшенням сказати, що всі останні дії з боку Туреччини і її активність є самостійними кроками Туреччини. Навпаки, поза всяких сумнівів, Америка дає Туреччини команду робити крок за кроком, і вона управляє цими переговорами з Росією відповідно до тих пропозицій, які вона передала Росії. І все це відбувається в останні дні існування адміністрації Обами, яка сподівається домогтися хоч якогось успіху хоча б тільки в Алеппо в решту кілька тижнів життя цієї адміністрації.

По-третє, що стосується шансів успіху Америки в тому, що їй вдасться посадити представників деяких воюючих загонів за стіл переговорів і відновити політичний процес в Сирії, то це можна оцінити, розглянувши наступні події:

1 – Усередині Сирії істотно зростає відсоток людей, що відкидають мирні рішення. Сирійці зрозуміли, що арабські держави і Туреччина перебувають разом з Америкою і Росією в змові проти них. Стало цілком очевидно, що ці держави виступають проти сирійської революції. Такі внутрішні настрої чинять тиску на воюючі загони і виправляють їхній курс після того, як деякі з цих загонів дискредитували себе зовнішньої залежністю і впливом брудної фінансової підтримки. Це проявилося у прийнятті ними мирних угод і перемир’я, в заморожуванні фронтів, дотриманні червоних ліній і інструкцій координаційного центру «Military Оператіонс Center» («Центр військових операцій»). Народне поривання всередині Сирії тиснув на загони до початку останньої військової операції сирійського режиму і його союзників в східних районах Алеппо. В даний час це поривання посилилось, і люди звинувачують загони, які підписалися під перемир’ям, в зраді, вимагаючи від них переобрати своє командування. Перед цим запеклим військовим наступом загони, які залишилися всередині Алеппо, взяли на себе ініціативу і сформували армію Алеппо, проголосивши єдину силу. Це – хороший крок, який, можливо, приведе до звільнення від зовнішніх залежностей перед невідворотною небезпекою. Член «Національної коаліції опозиційних і революційних сил Сирії» (НКОРС) Самір Нашар назвав причину безрезультатності переговорів сирійських опозиційних загонів з Росією в Туреччині, сказавши, що основне рішення залежить від збройних угрупувань, які перебувають в обложеному місті Алеппо. Він заявив: «Всі зустрічі не дали будь-яких відчутних результатів через те, що рішення сирійців, обложених всередині міста Алеппо, не залежить від їхніх лідерів, які перебувають за межами міста. Таким чином, рішення є суто самостійним і визначається виключно тими повстанцями, які знаходяться в межах обложеного Алеппо» (див. «RT» за 01.12.2016). Ці збройні угруповання всередині Алеппо не звертають уваги на ті зрадницькі переговори і жорсткі загрози в їхню адресу, продемонстровані з тим, щоб схилити їх до капітуляції. Відповідальний представник сирійської опозиції заявив, що бойовики опозиції ніколи не здадуть східну частину Алеппо збройним силам уряду. Цю заяву опозиція оголосила у відповідь на заяву Росії про свою готовність вести переговори з Америкою з приводу виведення всіх бойовиків опозиції з регіону. Про це в суботу 3 грудня 2016 року повідомило інформаційне агентство «Reuters» (див. «ALHURRA» 03.12.2016).

2 – Отже, народ прокинувся, побачивши, що революція знаходиться під загрозою, не пішов на капітуляцію і не погодився на політичні рішення. Більш того, він почав ще більше тиснути і виправляти курс тих загонів, які мають зв’язок з арабськими країнами і Туреччиною, а точніше – які в результаті фінансової допомоги ззовні почали гальмувати революцію замість того, щоб доводити її до фінального кінця. У підсумку, лиходій відзначився від праведника... Зло – це слідування господарям в Туреччині, Саудівській Аравії та інших державах і поспішне залучення до політичного процесу, керованого Америкою і її союзниками, а також падіння в безодню змовників проти революції. Праведність – це бездоганна рішучість і поклоніння тільки Всевишньому Аллаху. І тільки праведний, з дозволу Аллаха, покінчить з тою змовою, яку влаштувала Америка, використавши Іран, Росію, Туреччину та арабські країни.

Сьогоднішній звірячий напад і легендарна стійкість опору в Алеппо викрили не лише місцевих зрадників, а скоріше – всіх зрадників, особливо іранських, саудівських, турецьких та інших регіональних агентів. Іран вносить свій внесок через жорстокі вбивства, які перевершують тільки вбивства, що чинить Росія за вказівкою США. Саудівська Аравія вносить свій внесок через брудні гроші, якими вона підгодовує деякі загони, щоб задіяти їх в зрадницьких переговорах. Туреччина озброїлася дезінформацією для реалізації американських планів. Раніше вона заявляла, що не залишить в біді і не зрадить Алеппо, а сьогодні, на очах у всього світу, вона зраджує Алеппо. Гірше того, вона не стала захищати свого похованого в Алеппо султана Сулеймана, а перепоховала його в віддаленому від цього міста місці. Туреччина заявляла, що не допустить повторення «різанини в Хамі» (масове вбивство мусульман, вчинене в 1982 році батьком Башара Асада – Хафізом Асадом), проте, різанина повторилася і триває протягом більше ніж п’яти років, але вона (Туреччина) навіть пальцем не ворухне! І коли турецьким першим особам стало соромно за такі ганебні позиції, Туреччина знову спробувала підняти свій голос. «Ми увійшли в Сирію разом з Вільною Сирійською Армією. Ми не претендуємо на сирійську землю, вона повинна належати справжнім господарям. Ми там – для відновлення справедливості. Ми увійшли туди, щоб покласти край правлінню тирана Асада, який влаштував в країні терор», – заявив президент Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган в рамках виступу на міжпарламентському симпозіумі, присвяченому Єрусалиму, що проходить в Стамбулі (див «RT» за 29.11.2016). Однак перш ніж закінчилося відлуння від цієї заяви, Ердоган повернув свої слова назад, щоб догодити Росії, яка вдень і вночі наносить авіаудари по Алеппо! Виступаючи на тридцятому засіданні квартальних старост в президентському комплексі, Ердоган сказав: «Метою операції «Щит Євфрату» не є якась країна або людина, вона спрямована тільки проти терористичних організацій» (див. «TRT» за 01.12.2016). Росія розуміє безглуздість заяв Ердогана про скинення президента Асада. МЗС Росії прокоментував в Четвер 1 грудня 2016 року дану заяву Ердогана наступними словами: «Москва ґрунтується в контексті врегулювання сирійської кризи і в контексті двосторонніх відносин з Туреччиною на тих домовленостях, які були досягнуті на офіційному рівні, а не на односторонніх заявах» (див «RT» за 01.12.2016). А 7 грудня 2016 року під час свого візиту в Москву прем’єр-міністр Турціі Біналі Йилдирим чітко заявив в інтерв’ю агентству «Інтерфакс»: «Операція під назвою «Щит Євфрату» ніяк не пов’язана з тим, що відбувається в Алеппо, ніяк не пов’язана зі зміною режиму в Сирії» (див. «ALKHALEEJ ONLINE» за 07.12.2016).

По-четверте, таким чином Америка повністю координує свої дії з Росією в її звірячих нападах, а також стоїть за операцією «Щит Євфрату», яка має на меті вивести бойові повстанські загони з фронту Алеппо і долучити до себе, щоб послабити передові лінії фронту в місті Алеппо. Також Америка управляє переговорами підозрілих повстанських загонів з Росією і стоїть за військами Ірану і підконтрольних йому рухів, таких як «Хізбалла». Не варто забувати, що це Америка заборонила передачу ефективної зброї в руки опозиції. І опублікована в інформаційному просторі звістка про те, що Палата представників Конгресу США задовольнила законопроект, що дозволяє адміністрації обраного президента Дональда Трампа направити зенітні ракети «земля-повітря» опозиційним загонам в Сирії, не змінить вищезгадану реальність. Газета «The Washington Post» повідомила про те, що проект резолюції містить в собі «деякі обмеження на передачу цієї зброї» (див. «Arabiya» за 07.12.2016). Ця подія відбулася в неспокійний час – після того, як Алеппо виявився на межі знищення. До того ж, здійснення цього рішення знаходиться під великим питанням і сумнівом. І навіть якщо це станеться, від цього не буде якогось сенсу, оскільки використання цієї зброї буде відбуватися тільки з дозволу ворога Ісламу і мусульман. Хіба варто чекати винограду від тернини?! Крім того, цей законопроект був схвалений не для того, щоб бути виконаним в даний час. Навпаки, його можна буде виконати лише з офіційним приходом Трампа до влади, який, як відомо, заявив про те, що не поставлятиме опозиції озброєння до початку терміну його правління. Отже, це – дезінформація і явна брехня.

Незважаючи на все це, хоч би яких руйнувань не зазнав Алеппо, він знову відродиться. І будуть землі Шама, в загалом, і Алеппо – зокрема, отруєним кинджалом в горлі Америки, Росії та їхніх послідовників, забравши спокій і знищуючи їх заподіяними ними ж злочинами. Цих злочинців століття не заспокоїть брехлива перемога, про яку вони постійно заявляють. Якщо вони входять в місто тільки після повного його руйнування, то це – не інакше ніж уявна перемога. Якщо вони захоплюють бойовиків тільки після їхньої мученицької загибелі, то це – не інакше ніж провальна перемога. Якщо вони задіють авіаносну корабельну групу, руйнівні ракети, вибухові бомби і величезні армії проти сотень або декількох тисяч людей, але при цьому не можуть вступити в безпосередній бій, крім як тільки за допомогою ракет і військових кораблів, то знайте, що така перемога властива виключно для трусів, хто боїться справжньої чоловічої сутички. І така перемога приречена на смерть.

Америка, Росія, союзники, підконтрольні їм групи і їхні послідовники бажають своїми звірячими злочинами повторити долю своїх предків – хрестоносців і монголо-татар, – які свого часу вчинили жахливі злочини відносно жителів Іраку і Шама. Однак вони не освідомили науку з того, яким виявився їхній результат. Мусульмани вигнали їх зі своїх земель і знову відродилися. Повернулась велич Ісламу і мусульман, а їхня держава Халіфат стала ще потужнішою. Потім, завдяки своїй могутності, мусульмани, з дозволу Аллаха, завоювали місто Іраклія і перетворили його в ісламську столицю – Стамбул, наблизившись до Москви і брами Відня. Воістину, часи змінюються. І немає нічого ближче, ніж завтра. Всевишній Аллах говорить:

وَسَيَعۡلَمُ ٱلَّذِينَ ظَلَمُوٓاْ أَيَّ مُنقَلَبٖيَنقَلِبُونَ٢٢٧

«Скоро дізнаються ті, які чинять несправедливо, куди вони повернуться!» (26:227).


8 Рабі’уль-Авваль 1438 року
07.12.2016