Падіння турецької ліри

Цьому сприяло введення митних зборів з боку США на сталь та алюміній, що імпортуються із Туреччини. А питання американського пастора, заарештованого у Туреччині у 2016 році, і вимога його негайного звільнення підлили масла у вогонь. У чому причина того, що відбувається? Яким може стати кінець даного кризи? Нехай винагородить Аллах вас благом.

Відповідь:

Для повної ясності та розуміння того, що відбувається,, необхідно пролити світло на наступні обставини:

Перше: криза турецької ліри та її періодичне зниження:

1 — Турецька ліра була введена в оберт з 1927 року після скасування Халіфату та його золотого та срібного стандарту грошової системи. Спочатку одна турецька ліра дорівнювала одному долару. Трохи згодом почалась історія падіння ліри і вже у 1933 році один долар коштував дві ліри. Низка падінь продовжувалась доти, доки один долар не почав коштувати один мільйон шістсот п’ятдесят тисяч (1650000) лір в у 2001 році. Дефіцит у турецькій економіці збільшився з тиском МВФ, що серйозно похитнуло уряд про англійського Еджевита. Усе це призвело до виборів у 2002 році, на яких Ердоган та його партія отримали перемогу та сформували новий уряд при підтримці США. Новий уряд прийняв рішення про скасування шести нулів і парламент схвалив це рішення. З 1 січня 2005 року один долар почав коштувати 1,79 турецьких лір.

Проте це не тривало довго, і з кінця 2013 року ліра знов почала дешевшати. За дев’ять місяців до початку 2014 року сталися суттєві знижки курсу, які призвели до втрати 30% вартості турецької ліри. І по сей день падіння ліри не зупинилось, незважаючи на марні спроби уряду Ердогана зупинити це падіння та утримати стабільність. Турецька ліра почала помітно падати з початку поточного року, втративши до середини 2018 року біля 21% своєї вартості, яка існувала спочатку.

2 — 26 липня поточного року раптово сплила на поверхню криза, що лежала у тіні, коли Трамп та його заступник Майк Пенс пригрозили накласти санкції на Туреччину, якщо остання негайно не відпустить американського пастора Брансона на свободу. Далі, наприкінці липня, турецька ліра починає іще більше падати до 4,91 ліри за долар порівняно з 4,76 ліри до рішення Центрального банку Туреччини зберегти відсоткову ставку на рівні 17,75% без усілякого збільшення («Reuters»). Центральний банк Туреччини у вівторок зберіг ключову відсоткову ставку на колишньому рівні всупереч очікуванням ринку, що очікував від регулятору підсилення політики після того, як інфляція досягла у червні апогею 14-ти років. Банк зберіг ставку тижневого репо на рівні 17,75 відсотку. Після рішення Центробанку турецька ліра, яка втратила майже 20 відсотків вартості з початку 2018 року, різко впала та подешевшала на 4,91% до 4,9000 за долар США (див. «SkyNewsArabic» за 24.07.2018).

3 — Потім відбулось проголошення наказу про введення санкції на президента Трампа у соціальній мережі «Twitter». Це викликало різке падіння турецької ліри перед американським доларом. Для того,щоб вирішити кризу з Вашингтоном, Анкара 7 серпня стрімко направила делегацію на чолі з заступником міністра закордонних справ Туреччини на переговори зі своїм американським колегою для обговорення кризи, пов’язаної з арештом американського пастора Ендрю Брансона. Проте, переговори між двома сторонами не дали бажаних результатів.

І варто було лише турецькій делегації вирушити додому 9 серпня, як президент Трамп підлив масла у вогонь, заявивши про плани подвоїти митні збори на метали із Туреччини. «Я тільки-но розпорядився подвоїти митні збори на сталь та алюміній із Туреччини, у той час як курс їх валюти швидко знижується по відношенню до нашого дуже міцного долару! — написав він у «Twitter». — Тепер митні збори на алюміній буде дорівнювати 20%, а на сталь — 50%». Врешті решт курс турецької ліри к долару впав до історичного мінімуму 7,24 ліри за долар на ранніх торгах в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні. Лише за другий тиждень серпня курс ліри знизився приблизно на 20%, а за останні 12 місяців — більше аніж на 40%, відмічає «TheWallStreetJournal» (WSJ).

4 — Таким чином, фінансова криза між Америкою та Туреччиною ззовні виглядає як наслідок арешту американського пастора Ендрю Брансона, а також прагнення президента США догодити християнському сектору у своєму електораті усього за декілька місяців до проміжних виборів у Конгрес. Насправді ж, проблема арешту американського пастора 1Брансона була використана для прикриття реальних причин краху турецької ліри, а саме — політичної кризи, яка підпитувалась Америкою, щоб нанести удар по Європі, як про це ми пояснимо трохи пізніше. Адже симптоми кризи існували іще до суперечок Туреччини з Америкою. Як відомо, турецький уряд змінив дату президентських виборів з листопада 2019 року на 24 червня 2018 року, щоб одночасно провести у країні довгострокові президентські та парламентські вибори, а також випередити будь-яке загострення даної кризи,яке могло б сказатись на результатах виборів.

У цьому зізнався сам Ердоган, заявивши:

«Завдяки довгостроковим виборам ми зможемо підготуватись до наслідків руйнівного економічного землетрусу. У протилежному випадку, нам не уникнути тоді великих втрат» див. «TurkPress» за 20.04.2018

Іншими словами, падіння курсу турецької ліри існувало до проблеми американського пастора і до підвищення митних зборів, особливо, якщо врахувати той факт, що американський пастор Брансон перебуває у в’язниці з 2016 року. І тому для Америки немає ніякого сенсу вдаватись до санкцій у відношенні Туреччини  у справжній час заради якогось пастора Брансона, особливо якщо взяти до уваги той факт,, що Америку несильно цікавлять питання релігії і прав людини.

5 — Справжні причини падіння турецької валюти пояснюються низкою чинників, у першу чергу:

а) Ріст суми заборгованості (при цьому основана її частина припадає на приватний сектор) за останні десять років. Турецьке казначейство об’явило у вересні 2017 року про те, що загальний зовнішній борг Туреччини досяг $438 млрд., а також про те, що воно планує витратити біля $11 млрд. на обслуговування боргу на суму $43 млрд. на протязі 2018 року. У своєму прес-релізі за 31 жовтня 2017 року турецьке казначейство повідомило про те, що «планує виплатити $10,92 млрд. як частину суми, що досягає біля $43,1млрд.,за обслуговування боргу у 2018 році». У справжній час інфляція досягла найвищого рівня з 2003 року — вище 10% (див. «AnatoliaAgency» від 31.10.2017).

Турки почали бити тривогу, а тим часом радник турецького начали казначейства нещодавно заявив про те, що «зовнішньоторговий борг Туреччини за перший квартал року по стану на 31 березня 2018 року складає $466,1 млрд.» (див. «AnatoliaAgency» від 29.06.2018).

Тут варто відзначити, що значна частина цієї заборгованості пов’язана з урядовими проектами, реалізацію та фінансування яких взяв на себе приватний сектор, тому що уряд президента Ердогана за останні десять років намагався скоротити державний борг шляхом передачі цих проектів у розпорядження приватного сектора, який реалізує їх за рахунок кредитів з-за кордону. Отож, сьогодні приватний сектор є частиною цієї зовнішньої заборгованості. Уряд використав цю політичну хитрість, щоб завжди бути у змозі похизуватись відсутністю зовнішнього боргу!

б) Торговий дефіцит між експортом та імпортом збільшився до 37,5% порівняно з попереднім роком, досягнувши $77,06млрд. лише за 2017 рік. Про це повідомило міністерство митних справ та торгівлі Туреччини 2 січня 2018 року. Причому тут мова йде про виплату у твердій валюті. Вартість турецького експорту склала $157,1 млрд., а імпорту $234млрд. та $156млн. за 2017 рік (див. «TRT» за 02.01.2018). Окрім того, згідно офіційним даним турецького статистичного управління, рівень інфляції у країні на 3 серпня 2018 року склав 15,85% (див. «AnatoliaAgency» від 03.08.2018).

Це найбільш висока позначка з 2003 року — з миті приходу партії Ердогана до влади — всупереч офіційним заявам Центрального банка Туреччини щодо прагнення знизити інфляцію на 5%, тобто до рівня Європи. По усій видимості, зусилля ЦБ увінчались провалом, і йому не вдалось добитися такого рівня, зупинившись на позначці 8%, яка стрімко піднялась до 10% у минулому році, а сьогодні — до рекордної позначки біля 16%.

в) Зниження рейтингу турецької економіки з боку рейтингових агентств, що спричинило тиск на турецьку ліру та послабило довіру до неї та турецької економіки. У квітні 2018 року міжнародне рейтингове агентство «Moody'sInvestorsService» попередило про слабкість турецької валюти та інфляції турецької заборгованості. На думку агентства, «Хронічна слабкість турецької валюти спричиняє негативний вплив на класифікацію її державного боргу та економіку». Агентство указало на низькі валютні резерви Туреччини. (див. «Reuters» за 14.04.2018).

13 березня 2018 року це агентство знизило довгострокові рейтинги Туреччини до «Ba2» з «Ba1» у 2018 році. У відповідь на це розлючений Ердоган заявив: «Ці рейтингові агентства намагаються завести Туреччину у глухий кут. Фінансові ринки не повинні сприймати їх всерйоз» (див. «TurkPress»от 13.03.2018). Услід за цим інше міжнародне рейтингове агентство «Standard&Poor’s» знизило кредитний рейтинг Туреччини з «BB» до рівня «BB-» в іноземній валюті та з «BB+» до «BB» у місцевій.

У заяві агентства говориться: «Зниження рейтингу пояснюється нашими побоюваннями відносно погіршення перспектив інфляції та довгостроковим падінням обмінного курсу турецької валюти». «Знецінювання та волатильність валютного курсу — це ризик для фінансової стабільності, і поруч з високою інфляцією у країні згадується про такі «макроекономічні дисбаланси», як погіршення ситуації з дефіцитом бюджету та рахунку поточних операцій, і, як наслідок» прогнозоване різке коректування платіжного балансу підірве економіку Туреччини. Ми прогнозуємо рецесію у наступному році», — повідомили у «S&P», передає «Reuters» за 13.03.2018.

Іще одне міжнародне рейтингове агентство «FitchRatings» знизило довгостроковий рейтинг дефолту Туреччини в іноземній валюті до рівня «BB» з «BB+», прогноз «негативний», пояснивши це тим, що політика Анкари після червневих виборів збільшила «невизначеність» і що довіра до економічної політики країни в останні місяці погіршилась.

Ці міжнародні рейтингові агентства грають певну роль, впливаючи на економічну ситуацію, приховуючи економічні проблеми країни і не проливаючи на них світло, як це робили у відношенні Туреччини на протязі багатьох років, або знімаючи завісу з цих проблем та збільшуючи їх, як це роблять вони сьогодні у відношенні Туреччини, слугуючи тим самим політичним службу інтересам США. Надана цими агентствами інформація примушує кредиторів боятися надавати Туреччині грошові позики і вимагати від турецьких позичальників погасити існуючі борги. Це викликає попит на усі види твердих валют на ринку, щоб погасити заборгованість, і призводить до падіння курсу турецької ліри.

Друге: чому саме зараз піднялась проблема послаблення турецької ліри?

Тут необхідно задатися питання: «Якщо ж криза турецької ліри існувала давно, тоді навіщо спричиняється тиск на неї у справжню мить за допомогою галасу навколо арешту американського пастора та збільшення митних зборів? Чому різке падіння турецької ліри зображується як загострення відносин між Туреччиною та Америкою, що іще більше підриває довіру до турецької ліри? Адже це рівносильне проголошенню війни, що вимагає, принаймні, обірвати усі зв’язки або повністю вийти із НАТО і т.д. Проте, нічого подібного не сталося! Так у чому ж суть того, що робиться?». Для повної ясності розуміння відзначимо наступні моменти:

1 — Адміністрація Трампа завжди виступала з програмою сильного долара проти впливової глобальної валюти, зокрема — проти євро. Америка використала більш низьку відсоткові ставки в єврозоні та підвищила відсоткові ставки для приваблення капіталу із Європи в Америку з метою отримання більш високих відсоткових ставок. Америка сподівалась, що відтік капіталу знизить курс євро перед доларом. Проте результат виявися не таким, яким хотіла б бачити це адміністрація Трампа. Навпаки, євро продовжував зміцнюватись порівняно з доларом, оскільки Європейський Центральний банк вжив ефективні плани підсилення грошово-кредитної політики, а також скорочення або припинення купівлі облігацій у так званій «програмі грошового стимулювання», що призвело до переходу капіталу із Сполучених Штатів в Європу та Азію у пошуках кращої віддачі від інвестицій.

Після провалу цього плану Трамп звернувся до скорочення імпорту та збільшенню експорту з метою коректування торгового балансу на його користь, що повинно було призвести до зміцнення долару. Так, Америка ввела мито на деякі імпортовані товари. 31 травня 2018 року міністр торгівлі США Уілбур Росс заявив про введення з 1 червня митних зборів на імпорт сталі та алюмінію із Євросоюзу, Канади та Мексики (див www.dw.com за 31.05.2018).

2 — Проте усі ці політичні дії не допомогли Трампу зміцнити долар проти євро. І по усій ймовірності, він знайшов свій предмет пошуків у демонстрації падіння турецької ліри шляхом спричинення на неї іще більшого тиску, щоб потім нанести удар по фінансовому ринку Європи та викликати паніку з причини інтенсивних фінансових відносин між Туреччиною та Європою, оскільки більша частина інвестицій у Туреччину припадає на частку Європи. Лише у 2017 році європейські інвестиції у Туреччину виросли на 42%. А найбільший обсяг торгового обміну Туреччини проходить з Європою, який у 2017 році досяг $160млрд. та проходить на користь останньої.

Обидві сторони вирішили обновити підписану у 1995 році угоду про митний союз з метою збільшення обсягу торгового обміну до $200млрд. на протязі півтора років досягнути позначки $500 млрд., як про це заявив міністр економіки Туреччини Ніхад Зібекджи (див. газету «AsharqAl-Awsat» за 29.09.2017). Між тим, обсяг торгового обміну між Туреччиною та Америкою склав $18,7млрд., де американський експорт у Туреччину склав 7,2 із цієї суми на протязі 11 місяців правління Трампа (див. «AnatolianAgency» від 21.01.2018). Тому будь-яке коливання турецької економіки та турецької ліри може викликати сильну паніку в економіці Європи. І, по усій видимості, саме на це розраховує американський президент, тобто на те, що ця фінансова паніка стане руйнівним ударом по євро.

3 — Спад турецької ліри вже вплинув на європейський ринок:

а) Європейський Центральний банк стурбований тим, що банки можуть понести великі збитки з причини Туреччини, зокрема, — французька кампанія «BNP Paribas» (Бе-Ен-Пе Паріба), іспанський банк «BancaPrivadadeAndorra» (BPA) та італійський банк «UniCredit», які проводять крупні фінансові операції у Туреччині. Акції цих трьох банків впали приблизно на 3%. Європа несе збитки від того, що відбувається у Туреччині, з причини своїх інвестицій там, а також тих боргів, які Туреччина повинна сплатити їй, та обсягу торгового оберту між двома сторонами.

б) Згідно останнім даним Банку міжнародних розрахунків (BIS), заборгованість Туреччини перед європейськими банками складає $224 млрд. (€200 млрд.), причому більша частина цієї заборгованості припадає чому більша частина цієї заборгованості припадає а Іспанські банки. Ці банки занепокоєні тим, що ця фінансова криза може спровокувати банкрутство деяких із цих банків. Через це котирування акцій деяких європейських банків опустились разом зі спадом турецької ліри на 10–20%. (див. «SkyNews» за 31.05.2018).

в) Існує іще один тривожний аспект турецького боргу, а саме — нездатність обслуговувати борги. Зобов’язання турецьких позичальників перед іспанськими банками складають  $83,3 млрд., перед французькими — $38,4 млрд., а перед італійськими — $17 млрд. У ці цифри входять позики як у лірах, так і в іноземній валюті. Це і пояснює появу приватних попереджень в Європі. Західні експерти вважають, що іспанський банк «BBVA», італійський «UniCredit» та французький «BNP Paribas» схильні до особливого ризику і вже несуть збитки через падіння вартості їх акцій (див. https://www.ft.com/content/51311230-9be7-11e8-9702-5946bae86e6d).

Більше того, зниження курсу ліри підвищує ймовірність того, що Туреччина не зможе виконати свої зобов’язання по позикам в іноземній валюті, а це може серйозно відбитися на Європі.

г) У звітах вказувалось, що великі турецькі кампанії, що мають понад $220млрд. заборгованості, звернулись до уряду з проханням захистити їх від кредиторів після падіння турецької ліри. Серед цих компаній числиться «DoğuşGroup», яка є одним із трьох найбільших у світі конгломератів приватного сектора у Туреччині з портфелем із 250 компаній, що перетинають галузеві вертикалі, у тому числі — один із найбільших банків Туреччини «GarantiBank», а також представництва «Porsche», «Audi» та «Volkswagen», роздрібні та продовольчі магазини, будівельні та туристичні компанії. Він також має великі медіаінтереси, організовані у «DoğuşMediaGroup». Нинішній голова «DoğuşGroup», мільйярдер Феріт Шахенк, закликав банки реструктуризувати борги в іноземній валюті. За деяким оцінкам, загальна сума боргу, що підлягає реструктуризації, складає біля $20 млрд.

д) Федерація промислових палат та торгівлі Німеччини об’явила, що біля 6500 німецьких компаній у Туреччині постраждали від невизначеності, яка нависла над турецькою економікою. Згідно заявам федерації, німецькі компанії почали шукати альтернативи інвестиціям у турецький ринок (див. www.lebanon24.com за 13.08.2018).

Третє: мета зосередження уваги громадськості на кризі турецької ліри

Метою зосередження уваги громадськості на кризі турецької ліри, зокрема — на її швидкому падінні у результаті вжитих Америкою заході, є провокування серйозної тряски в європейській економіці, щоб потім нанести удар по євро та уронити його перед американським доларом. Причому Трампа не цікавить те, що спричиняємий Америкою тиск на турецьку ліру серйозно відбивається на житті звичайних людей у Туреччині. Кожна людина зі здоровим глуздом розуміє прагнення Трампа нанести удар по будь-якій конкуруючій з доларом валюті по образу кровожерливого менталітету ковбоя. Вражає те, що Ердоган не розуміє цього і не дивується тому, що робить Трамп зі своїм союзником через якогось пастора! «Недобре грубити та намагатись підкорити Туреччину через погрози заради священика, пов’язаного з терористичними угрупуваннями. Звертаюсь до США — жаль, невже ви міняєте свого стратегічного партнера по НАТО?», — сказав Ердоган, виступаючи на мітингу у чорноморському турецькому місті Унье (см. www.alanba.com за 12.08.2018).

Потім він говорить Трампу зі скорботою, нібито благаючи його про те, що Туреччина надала Америці багато послуг та билась заради Америки! У статті, озаглавленій «Як ви бачите кризу зі Сполученими Штатами», опублікованій у «Нью-Йорк Таймс» 11 серпня 2018 року, Ердоган, написав: «На протязі останніх шести десятиріч Туреччина та Сполучені Штати були стратегічними партнерами та союзниками по НАТО. Наші дві країни стояли пліч-о-пліч проти загальних проблем під час Холодної війни та її наслідків. Турецькі та американські військові бились пліч-о-пліч іще у період Корейської війни.

Саме Туреччина зіграла ключову роль у піковому протистоянні СРСР та США у часи Карібської кризи, дозволивши Сполученим Штатам розташувати свої ракети «Юпітер» поблизу радянських кордонів — на території Туреччини. Після терактів 11 вересня коли Вашингтон закликав своїх друзів та союзників нанести відповідний удар проти зла, ми відправили наші війська в Афганістан, щоб допомогти виконати там місію НАТО». Так Ердоган демонструє свою відданість та лояльність Америці — ворогу Ісламу та мусульман, отримуючи в обмін повне ігнорування!

Четверте: завершення кризи між Америкою та Туреччиною та проблеми турецької ліри

Що стосується долі кризи між Америкою та Туреччиною, а також проблеми турецької ліри, то ми очікуємо наступне:

1 — Метою тиску США на турецьку ліру, яке призвело до різкого падіння ліри, було створення паніки в Європі, щоб підірвати європейську економіку, а потім уронити євро з причини інтенсивних фінансово-економічних відносин між Європою та Туреччиною. У дійсності, так і сталося. Євро послабшав по відношенню до долару. «Євро сильно постраждав у п’ятницю після того, як «FinancialTimes» з посиланням на два джерела опублікувало інформацію про те, що Європейський Центральний банк сильно переживає за іспанський, італійський та французький Центробанки з причини їх прихильності впливу фінансової кризи у Туреччині. І сьогодні обмінний курс євро знизився на 1,133655 долара, і це найнижчий курс по відношенню до американської валюти з липня 2017 року»,— пише агентство «Reuters» за 13 серпня 2018 року.

Тому варто Трампу добитися нанесення по євро такого удару, який угомонить його ковбойську натуру, як він одразу почне підтримувати ліру через змінення розрахунків міжнародних рейтингових агентств,як це зробила Америка при сходженні Ердогана у владу у 2003 році на тлі низького курсу турецької ліри та розхитаної економіки у часи Еджевіта. Потім Туреччина створила міхур зростаючої економіки завдяки ідучим один за другим кредитам при підтримці Америки та її агентів, що підвищило рейтинги Туреччини. Потім почалась інформаційна розкрутка зростаючої економіки Туреччини, незважаючи на те, що вона вибудовувалась на відсоткових кредитах та лихварстві.

2 — Що стосується впливу підвищення митних зборів, то він незначний. Експорт турецької сталі в Америку складає трохи більше одного мільярда доларів (див. https://www.youm7.com за 02.08.2018), і він не у силах вплинути на країну, експорт якої у 2017 році склав більше 157 мільярдів доларів (див. https://www.elsharq.net за 02.01.2018), нібито метою було розхитування турецької економіки, щоб підірвати турецьку ліру та викликати резонанс в європейській економіці, а потім, врешті решт, уронити євро з причини інтенсивних економічних та фінансових операцій між Туреччиною та Європою. Так і сталося.

3 — Що стосується американського пастора, то він був заарештований біля двох років назад. Відносини між Туреччиною та Америкою були безтурботними до сьогоднішнього дня, коли Трамп виніс цю проблему на всезагальний огляд у межах передвиборчої гонки, а також для того, щоб створити атмосферу напруженості між Туреччиною та США і іще більше спричинити вплив на фінансові ринки. Ця проблема, швидше, слугує допоміжним елементом для викликаної паніки, аніж основним її мотивом. І тому, як тільки Америці вдасться нанести удар по євро, так одразу проблема піде на задній план, а пастор буде доставлений в Америку, щоб врятувати репутацію Ердогана або роздобути республіканцями голоси виборців.

4 — Що стосується страждань людей у результаті краху турецької ліри, а потім росту цін та погіршення умов життя, то це не турбує ані Трампа, ані тих, хто обертається у політичній орбіті Трампа, ані решти агентів. Можливо, ці приспішники оговтаються та зрозуміють, що вони не становлять ніякої цінності та не мають ніякого ваги перед заокеанськими хазяями, які при необхідності можуть вчиняти з першими так, як заманеться, навіть якщо для цього вимагається принизити або очорнити цих приспішників.

Висновок:

Криза, викликана Трампом за допомогою введення митних платежів, скандалу навколо арешту американського пастора, зниженні рейтингу Туреччини з боку міжнародних рейтингових агентств, оголення заборгованості Туреччини і т.д., а також різкого падіння обмінного курсу турецькою лірою, була викликана для того, щоб створити в Європі паніку з метою дестабілізації європейської економіки з наступним падінням євро через інтенсивні фінансово-економічні відносини між Європою та Туреччиною. І це фактично призвело до зниженню курсу євро по відношенню до долару.

І оскільки Ердоган обертається у політичній орбіті Америки, то навряд чи ця криза буде тривалою. Навпаки, варто лише Трампу помітити зниження курсу євро, навіть якщо не виявиться це зниження руйнівним ударом, як цього хотів би він сам, так одразу Америка зупинить кризу подібно тому, як почала її, щоб врятувати репутацію Ердогана. І, ймовірно, це відбудеться у найближчий час. Потім американський пастор буде звільнений.

Митні збори будуть скасовані або зменшені. Рейтингові агентства переглянуть рейтинг Туреччини після того, як борг буде відстрочений новими кредитами. Обмінний курс турецької ліри покращиться навіть якщо він більше не буде таким, як був до кризи. Трамп та Ердоган знов почнуть вести товариську розмову, як нібито нічого і не було ! І якщо заради інтересів хазяїв виникне потреба знов очорнити або навіть скинути його, то вони зроблять це знов. Адже подібне вже мало місце з попередніми їх приспішниками. Невже вони не беруть назидання?! Всевишній Аллах говорить:

إِنَّ فِي ذَلِكَ لَذِكْرَى لِمَن كَانَ لَهُ قَلْبٌ أَوْ أَلْقَى السَّمْعَ وَهُوَ شَهِيدٌ

«Воістину, у цьому міститься нагадування для тих, у кого є серце, хто прислухається та присутній при цьому» (50:37).

12 Зуль-хіджа 1439 р.х.
23.08.2018 р.