Вихід Америки із ракетної угоди з Росією

Відповіді на питання
Інструменти
Друкарня
  • Маленький Менше Середній Більше Великий
  • Default Helvetica Segoe Georgia Times

Питання: На початку цього місяця державний секретар США офіційно заявив про вихід США із угоди з Росією про скорочення ракет малої і середньої дальності, підписаної іще у 1987 р.

Що послідує після виходу Америки із угоди? Чи дійсно Росія першою порушила угоду, або ж це стало лише приводом для Америки, щоб вийти із неї? А якщо Росія не порушувала угоди, то з якою метою Америка вийшла із неї і чому? Нехай Аллах воздасть Вам благом!

Відповідь:

Для того, щоб відповідь була ясною, розглянемо для початку наступне:

По-перше, дійсно, «державний секретар США Майк Помпео заявив про те, що Америка припиняє дотримуватись угоди з Росією про скорочення ракет малої і середньої дальності. Помпео заявив: «Ми офіційно сповістимо Росію про вихід США із угоди на протязі шести місяців». Він підкреслив, що «його країна припинить свої зобов’язання по угоді, яка відноситься до ракет середньої дальності, починаючи з цієї суботи». Потім він виразився з погрозою: «Якщо Росія не повернеться до дотримання угоди, то Америка теж припинить її дотримуватись...» (arabi21.com, 01.02.2019). Від Америки очікувалась подібна заява після того, як на протязі місяця її мучили сумніви з приводу дотриманні Росією угоди, під назвою «INF». «Трамп заявив, що США не потерплять постійного виробництва ракет Росією «у той час як нам цього неможна» («BBC», 21.10.2018).

Росія зніяковіла від вчинку адміністрації  Трампа. «Це був би дуже небезпечний крок, який, я упевнений, не лише не зрозуміє міжнародна спільнота, але й викличе серйозне засудження », — сказав заступник міністра закордонних справ Росії Сергій Рябков. В інтерв’ю російському інформаційному агентству «ТАСС» він заявив, що ця угода дуже важлива для глобальної безпеки і повинна діяти далі заради збереження стратегічної стабільності. Рябков засудив дії США, заявивши, що «США намагаються добитися компромісів за допомогу шантажу...» («BBC», 21.10.2018).

Після того, як Росія була офіційно оповіщена Америкою про свій вихід із угоди, вона відповіла аналогічним кроком. «Президент Путін визначив нашу позицію — ми будемо діяти дзеркально» — сказав Лавров у середу на брифінгу в Ашхабаді. «Американці призупинили свою участь в угоді. Ми зробили те ж саме. Відповідно, по спливанню шестимісячного періоду, за підсумками офіційної ноти США про вихід із цієї угоди угода перестане діяти» — підкреслив голова російського зовнішньополітичного відомства («RT», 06.02.2019). Це означає, що США насправді виходять із угоди навіть до того, як закінчаться позначені шість місяців, заявивши, що віднині Штати розпочнуть дослідження та реалізацію проектів ракет, до яких раніше не мали доступу через обмеження, нав’язані угодою...

По-друге, відносно офіційної причини виходу США із угоди, яка полягає у виробництві Росією ракет «9М729», що нібито порушує угоду, то ця  причина — брехлива, адже Росія заявила, що ці ракети мають дальність 480 км, тобто менше 500 км, перевищення яких загрожувало б порушенням угоди, тому що, згідно її тексту, ракетами малої дальності вважаються ті, дальність польоту яких складає 500–1000 км, а середньої дальності — 1000–5500 км. Російські ракети малої і середньої дальності не несуть прямої загрози Америці. У минулому, коли СРСР був оточений ворожими державами, він виробив величезну кількість  таких ракет, націлених врешті решт на Західну Європу. Коли ж Америка розташувала у Західній Європі ракети типу «Першинг» та «Круз» у 80-х рр. минулого сторіччя, СРСР відреагував на це розробкою ракет С-20 середньої дальності. Таким чином, у 80-х рр. Європа стала майданчиком, на якому могла розігруватись потенційна ядерна війна між Америкою і СРСР. Це сильно налякало Європу, і вона почала спричиняти тиск на обидві сторони, щоб ті дійшли до згоди, яка покладе край кінцю виробництва ракет середньої дальності.

По-третє, вивчаючи поведінку США у ті роки, можна зрозуміти, наскільки тонку та небезпечну політику вона вела. С одного боку, Америка іще сильніше прив’язала безпеку Західної Європи до себе, тому що участь європейського континенту опинилась у руках Вашингтону. З іншого боку, Америка спостерігала за дряхлими діями Горбачова по роззброєнню на початку 80-х, а коли почались переговори по скороченню ракетного запасу між сторонами і відповідна угода була готова до підписання, Америка зробила так, щоб скорочення торкнулось лише ракет малої і середньої дальності, щоб більше усіх втрат поніс СРСР, якому довелось утилізувати 1800 ядерних ракет, на виробництво яких він витратив чималі гроші, у той час як Америка утилізувала лише 800 ракет, тобто менше половини, аніж СРСР. «До травня 1991 р. обидві сторони заявили про утилізацію більше 2600 ракет згідно угоді, із них 1800 утилізувала Росія» (aljazeera.net, 02.02.2019). Таким чином, процес утилізації ракет завершився у 1991 р., і сторони продовжували дотримуватись даної угоди, відмовляючись виробляти ядерні ракети подібного зразка...

По-четверте, розглядаючи стратегію Америки при адміністрації Трампа і по суті частково розпочату до нього адміністрацією Обами, можна побачити, що глобальні події примусили Вашингтон переглянути усю американську політику... Як видно, Америка переслідує наступні глибокі проблеми:

1. Американська економіка. Америка узріла, що її економіка, як один із стовпів величі, уражена немічністю на міжнародному рівні... У той же час вона побачила, що Європа, навпаки, економічно підсилюється, тому що у неї відсутні значні витрати на оборону, тому що вона почуває себе спокійно під захистом Америки... З іншого боку, не менш важливим, аніж посилення Європи, можна вважати швидке повернення Китаю, який побудував першокласну економіку усього за два десятки років. Китай встановив фінансові інститути, такі як Азіатський банк розвитку, що загрожують зайняти місце міжнародних інститутів, прийнятих США, таких як Всесвітній банк. Ці факти та міжнародна економічна нестабільність викликали сумніви у Америки з приводу майбутнього її власної економіки, яку вона розцінює основним стовпом свого міжнародного панування. Тому Америка сконцентрувалась на своїй військовій потужності і показала зуби, тобто ядерні ракети, щоб налякати ними своїх суперників. З миті приходу Трампа до влади Америка не приховує своїх цілей. Трамп вже заявляв, що «його країна збільшить ядерний потенціал, щоб «решта інших схаменулась » (youm7.com, 06.11.2018).

2. Суперництво Європи з Америкою. Президент Франції Макрон закликав до створення європейської армії, щоб Європа могла самостійно протистояти російській і китайській, а також американській загрозам. У свою чергу, Трамп здивувався тому, як Європа може вважати Америку загрозою для себе, у той же час як сама живе під її захистом, яка до того ж витрачає свої засоби для забезпечення безпеки Європи...

Проте, на додаток до цього, Європа виступає проти Америки по багатьом іншим позиціям, як, наприклад, угоди по клімату, війна Америки в Іраку, суперничає з Америкою за вплив в арабських, ісламських та африканських країнах, як і досить тісно співпрацює з Китаєм... Через усі ці причини Америка бажає поставити Європу на місце, відновивши для неї російську загрозу. Вийшовши із угоди з Росією, Америка штовхне її до виробництва ракет, після чого знов з’явиться ядерна загроза з боку Росії, і ці ракети будуть направлені на Європу, тому що вона знаходиться ближче усього до Росії.  У зв’язку з цим міністр закордонних справ Німеччини Хайко Маас «у заяві, що цитується агентством «Рейтерз», заявив, що «на протязі 30 років угода була наріжним каменем безпеки Європи» (російське агентство «Супутник», 21.10.2018).

До цього Хайко Маас в інтерв’ю агентству «DPA» заявив, «що його країна виступить рішуче проти будь-якого нового поширення ядерних ракет середньої дальності... Цитуючи його ж, у середу «DPA» заявило про те, що Європа ані при яких обставинах не повинна знов стати майданчиком розмов про озброєння» (al-vefagh.com, 28.12.2018). До цього президент Франції Емманюель Макрон заявляв: «Вихід США із угоди про скорочення ракет малої і середньої дальності поставить безпеку Європи під удар». Також в інтерв’ю французькому радіо «Европа1» у вівторок Макрон заявив: «Побачивши, як президент Трамп декілька тижнів назад заявив про вихід із важливої угоди про роззброєння, я питаю: «Хто стане головною жертвою?» (youm7.com, 06.11.2018).

3. Політика Росії і тиск Америки на неї. Після того, як адміністрація Трампа прийшла до влади в Америці, не минуло і місяця, як Америка підсилила тиск на Росію. Спочатку були введені санкції, потім розширений блок НАТО, що наближується до кордонів Росії; у склад блоку увійшла Чорногорія. До того ж Росія застрягла іще і у Сирії і не може так просто із неї вийти. На сході від Росії Америка розгорнула систему ПРО у Південній Кореї. Також далеко не останнім актом тиску на Росію служить вимога японців, стимульована Америкою, повернути їм Курильські острови, що викликало напруженість у російсько-японських відносинах...

У відповідь на бажання Росії вийти із Сирії Америка бажає тепер використати її проти Китаю, що Росія, у свою чергу, чудово усвідомлює. Міністр закордонних справ Росії відкрито заявив про це: «Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що США не зможуть перетворити Росію в інструмент, обслуговуючий її інтереси, за допомогою якого США будуть протистояти Китаю». Також він заявив: «Вони працюють над тим, щоб демонізувати нас, щоб таким чином приструнити Європу і зміцнити євроатлантичний зв’язок. Також, наприклад, вони зараз серйозно обговорюють те, як їм використовувати Росію проти Китаю для своїх інтересів... Вони бажають зробити нас інструментом, який буде служити інтересам США» («RT», 24.12.2018).

Після того, як Америка успішно використала Росію у Сирії, тепер вона бажає використовувати її проти Китаю. Це вважається новою лінією політики США на адресу Росії... Вийшовши із угоди по скороченню ядерних ракет малої і середньої дальності, Америка хоче, з одного боку, спричинити тиск на Росію, а з іншого боку — бажає загострити її відносини з Китаєм. З одного боку, Америка тисне на Росію тим, що штовхає її до нової гонки озброєнь, але тепер економіка Росії вже нездатна на це. Заступник міністра закордонних справ РФ Сергій Рябков заявив: «Ми не хочемо вступати у гонку озброєнь з США, у той час як вони прагнуть штовхнути нас на це...» («RT Arab», 07.02.2019)... З іншого боку, Америка збільшує напруженість відносин Росії з Китаєм, тому що штовхає Росію до виробництва стратегічної зброї малої і середньої дальності, що викликає хвилювання у Китаю, який має спільні кордони з Росією, бо у цьому випадку уся територія Китаю потрапить у радіус дії цих ракет, виробництво яких припинилось у 1991 р.

4. Різкий ріст Китаю та нужда Америки протистояти цьому. Згідно новій стратегії США, розробленої під час другого президентського строку Обами, Китай займає перше місце серед пріоритетів США. Прийшовши до влади, Трамп лише підсилив цей пріоритет, почавши торгові війни з Китаєм, щоб зупинити його економічний ріст, тому що, володіючи такою потужною економікою, Китай може сформувати таку армію, яку буде не стримати лише ядерною зброєю. Армія Китаю може модернізуватись іще більше, стати сильніше, і створити реальну загрозу озброєним силам США та їх гегемонії. Офіційний військовий бюджет Китаю складає 228 млрд. доларів на рік, що перевищує військові бюджети Росії, Британії, Франції та Німеччини разом узятих. Окрім того, Америка очікує, що реальна цифра витрат на військову сферу відрізняється від офіційної, тому що економіка Китаю дозволяє йому це зробити. Це з одного боку...

З іншого боку, Америка знаходиться у напруженій ситуації через торгові війни з Китаєм, тому що економіки обох держав тісно переплетені, а тому бажає перенести протистояння з торгової сфери у військову і тим самим стримувати Китай на військовій арені, де США істотно перевершують Китай. Для цього Америці було необхідно звільнитись від оков ракетної угоди з Росією, що не дозволяла Америці оточити Китай ядерними ракетами малої та середньої дальності. Проте тепер вона може розташувати ці ракети у Південні Кореї, Японії та інших країнах поруч з Китаєм... Іншими словами, Америка хоче підірвати економіку Китаю, розв’язавши з ним гонку озброєнь, через яку Китай почне виробляти свої ракети малої та середньої дальності у відповідь на можливі дії Америки навколо нього. Окрім того, у гонку озброєнь будуть автоматично втягнуті  інші далекосхідні держави, такі як Японія і Південна Корея, що врешті решт створить іще більше напруженості для Китаю і вдарить по його економіці.

По-п’яте, підсумовуючи, треба сказати що довгострокові цілі Америки нарешті стають ясними завдяки її виходу із угоди по скороченню ядерних ракет з Росією. Цілі ці є наступні:

1. Разом з занепадом економіки США і послабленням їх економічної сили як головного козиря у світовому пануванні збільшується економічна Китаю, і він починає конкурувати з США. Окрім того, конкурувати з США починає і Європа. У зв’язку з цим Америка прийняла рішення скласти нову стратегію, опираючись більше на свою військову потужність, у якій на сьогоднішній день немає конкурентів, і саме на військовій силі утвердити своє міжнародне панування у відносинах з Європою, Росією та Китаєм.

2. Враховуючи зростаючу силу Європи та її здатність конкурувати з Америкою на міжнародному рівні по багатьом глобальним питанням, Америка прийняла рішення повернути російську загрозу для Європи у точності так само, як це було у часи СРСР, знов штовхаючи Росію озброїтись ядерними ракетами малої та середньої дальності, щоб тим самим примусити Європу попросити Америку надати їй захист проти ядерних ракет Росії, і значить, і примусити її погодитись на нові умови Вашингтону, як, наприклад, збільшити фінансування НАТО і перейти під керівництво Америки.

3. Америка хоче спричинити іще більший тиск на Росію і поставити її стратегічне положення під загрозу, штовхаючи до нової гонки озброєнь, яку Росія вже не потягне. Тим самим Америка примушує Росію зробити те, що погіршить російсько-китайські відносини і віддалить їх один від одного. У контексті нової стратегічної позиції, яку Росія буде вимушена зайняти через вихід Америки із угоди, Росія опиняється між двома виборами, один гірше другого: або вона вплутається у заздалегідь програшну гонку озброєнь і покаже усім свої скудні стратегічні здібності, тим самим зайнявши рівень бойової потужності поруч з Францією та Британією, або піддатися тиску Америки, і тоді вона збереже своє обличчя, збереже свій статус держави з великою силою, обслуговуючи в обмін на це Америку і виконуючи її плани відносно Китаю.

4. Китай цілком ймовірно є причиною №1, по якій Америка вийшла із угоди з Росією. Америка хоче заздалегідь приструнити військовий потенціал Китаю, щоб одного разу його збільшена військова потужність не уразила Америку так само, як уразила швидко збільшена економічна потужність... Америка хоче регулювати військову потужність Китаю, а це можливо зробити лише у тому випадку, коли військова потужність Китаю стане наглядною або коли Китай буде вимушений вплутатися у гонку стратегічних озброєнь на Дальньому Сході. У цій гонці перевага буде у Америки, і ця ж гонка стане тягарем для Китаю, що переломить хребет його економіці і розчавить його як державу.

По-шосте, і на завершення, хочу сказати, що серце стискається, дивлячись на те, як далекі мусульмани від усієї цієї міжнародної боротьби до такої міри, що не беруть у ній ніякої участі, нібито їх і немає зовсім! Ущербні правителі мусульман повністю прогнулись під Америку, зокрема, і під Захід — у цілому, роблячи усе можливе, щоб не дати підвестись ісламському велетню... Проте ознаки життя, які подає Ісламська Умма, та є її усе зростаюче прагнення у бік Ісламу,її відмова від світських правителів та рух проти них підтверджують, що епоха тиранії завершується і буде замінена, з дозволу Аллаха, на Праведний Халіфат руками правдивих мусульман, які докладають зусилля для реалізації обіцянки Посланця Аллаха (с.а.с.), який сказав:

ثُمَّ تَكُونُ مُلْكاً جَبْرِيَّةً فَتَكُونُ مَا شَاءَ اللَّهُ أَنْ تَكُونَ ثُمَّ يَرْفَعُهَا إِذَا شَاءَ أَنْ يَرْفَعَهَا ثُمَّ تَكُونُ خِلَافَةً عَلَى مِنْهَاجِ النُّبُوَّةِ ثُمَّ سَكَتَ

«Потім прийде царство тиранії, і пробуде воно стільки, скільки забажає Аллах, а потім Аллах убере його. Потім прийде Халіфат за методом пророцтва ». Потім він замовчав».

Після цього земля висвітлиться промінням Халіфату знов, закінчиться зло невірних колонізаторів, і вони залізуть знов у свою нору. Ісламська Умма увійде у цей світ і буде у ньому головувати, витісняючи зло та його прибічників.

وَيَوْمَئِذٍ يَفْرَحُ الْمُؤْمِنُونَ * بِنَصْرِ اللَّهِ يَنْصُرُ مَنْ يَشَاءُ وَهُوَ الْعَزِيزُ الرَّحِيمُ

«У той день віруючі зрадіють допомозі Аллаха. Він допомагає, кому побажає. Він — Могутній, Милосердний» (30:4,5).


7 Джумада аль-ахіра 1440 р.х.
12.02.2019 р.