Суть британського референдуму по Brexit

Відповіді на питання
Інструменти
Друкарня
  • Маленький Менше Середній Більше Великий
  • Default Helvetica Segoe Georgia Times

Питання: Британський парламент 16 січня 2019 року виніс на голосування питання довіри уряду прем’єр-міністра країни Терези Мей, і члени Палати общин британського парламенту виразили свою довіру.

«Нинішній прем’єр-міністр Британії Тереза Мей утрималась при владі з перевагою усього у 19 голосів. Більшість у британському парламенті відхилила пропозицію виразити уряду Мей недовіру. З цією пропозицією напередодні виступив лідер опозиційної Лейбористської партії Джеремі Корбін. За Мей висловились 325 депутатів, проти — 306. Результати цього голосування показали, що 100 депутатів Консервативної партії, які проголосували у вівторок проти угоди Брексіт, у середу вже проголосували проти вотуму недовіри уряду» (див. «AFP» за 16.01.2019). Як це можна зрозуміти?

Біля 100 представників партії Мей голосують проти її проекту Брексіт і допомагають опозиції зірвати проект Мей з великою перевагою голосів 432 «проти» і 202 «за». Потім ці 100 голосів голосують проти супротивників Мей і підтверджують свою довіру уряду Мей,нібито іде якийсь розподіл ролів. І як Ви прокоментуєте відмову від раніше схваленої угод Брексіт у 2016 році за два місяці до її фактичного здійснення?! Нехай винагородить Аллах Вас благом!

Відповідь:

Британія штучно володіє підлістю, винахідливістю, маневруванням і затягуванням часу на свою користь заради досягнення своїх цілей:

Для повної ясності відповіді розглянемо наступні аспекти:

По-перше, приведемо вашій увазі частину того, що ми згадали у відповіді на питання за 5 липня 2016 року після референдуму 23 червня 2016 року, тобто біля двох з половиною років назад, де нами прогнозувалось те, що відбувається сьогодні з британським референдумом. У своїй вищезгаданій відповіді ми говорили:

1 — 23 червня 2016 року у Британії відбувся референдум про членство Британії в ЄС, який показав,, що приблизно 52% британців бажають виходу своєї країни із ЄС. Услід за цим прем’єр-міністр Британії Кемєрон об’явив про свою відставку і заявив, що його уряд продовжить свою роботу на протязі трьох місяців … Кемєрон у своїй передвиборчій кампанії обіцяв у випадку перемоги у 2015 році провести цей референдум. Як це притаманне британцям, він вкинув цю інформацію з метою отримання особливих привілей шляхом залякування ЄС у цілому та інших держав цього союзу політичним та економічним хаосом, який стане наслідком референдуму про вихід Британії із Союзу!

2 — Британська політика залякування референдумом з метою набуття великих дивідендів від ЄС не є чимось новим, навпаки, вона займалась цим з перших років вступу у склад ЄС, а саме — з січня 1973 року, коли Британія стала членом ЄЕС (Європейської Економічної Спільноти, прообразу ЄС). Збереження своєї валюти і перебування поза Шенгенської зони були атрибутами того особливого статусу, яким користується Британія, незважаючи на своє членство в ЄС. Також вона використала ідею референдуму з приводу її перебування у Союзі як засіб шантажу європейських держав, щоб роздобути більш привілей для Британії всередині ЄС.

Так, у 1975 році вона провела референдум з метою покращення умов свого перебування у Союзі. Тоді британці проголосували на користь перебування своєї країни в ЄЕС (Європейській Економічній Спільноті). Останній референдум по виходу Британії із ЄС не є нововведенням у списку британських референдумів, що використовуються Британією для досягнення своїх цілей, навіть якщо вони є підступними! Консервативна партія активно використала цю тактику на референдумі у 2016 році, за допомогою якої її лідерам вдавалось одночасно проводити одразу дві кампанії: по перебуванню в ЄС і по виходу із нього!

3 — Якщо уважно поглянути на політику правлячої партії консерваторів, яку очолює Кемєрон, відносно вищезгаданого референдуму, то від чутливо видно, що Кемєрон очікував того, що його результати будуть неостаточними, тобто неоднозначними, щоб мати можливість заново провести референдум або використати його у якості приводу для переговорів з ЄС. Таким чином, Консервативна партія вела, з одного боку, кампанію на користь перебування  в ЄС, а з іншого боку — кампанію по виходу із нього. І жодна із цих двох кампаній не була серйозною, ані по перебуванню, ані по виходу. Швидше, вони були скеровані на те, щоб за допомогою даного референдуму добитися додаткових поступок з боку ЄС … Швидше усього. Британія буде усіляко відтягувати процес виходу із ЄС у найближчому майбутньому. І, можливо, це затягнеться на довгі роки, якщо вона всерйоз піде на цей крок. Адже усім відома хитрість і підступність Англії. Усі офіційні заяви та опубліковані у мас-медіа коментарі вказують на те, що реалізація результатів референдуму буде затягуватись. Більше того, не виключено, що відбудеться їх перегляд або повторний референдум (див. відповідь на питання за 30 Рамадану 1437 р.х. або 05.07.2016 р.).

По-друге, те, що відбувається сьогодні, майже говорить про те, про що ми вже говорили раніше, описуючи гру британського «референдуму», затягуючих маневрів і перегляду з метою досягнення реалізації британських інтересів, навіть за рахунок підлості. Підтвердженням тому служать наступні факти:

1 — Мей отримала велику поразку у Британській Палаті общин, яка переважною більшістю голосів відхилила узгоджений урядом Британії та Євросоюзом проект угоди про вихід із ЄС. Проти угоди проголосували 432 депутати, за неї — 202 депутати. Поразки уряду з таким розривом — 230 голосів — не було іще ніколи в історії британського парламенту (див. «BBC» за 16.01.2019). По факту, ця відстрочка формального виходу Британії із ЄС, який по стану на зараз повинен відбутись 29 березня 2019 року. Пропозиції правлячої консервативної партії не були навіть зачеплені в обговореннях. Навпаки, біля 118 представників у палаті общин виступили проти угоди прем’єр-міністра, приєднавшись до опозиційних партій. «Це найбільша поразка у британському парламенті з 1924 року... Результати голосування є рекордною поразкою британського уряду у парламенті за усю новітню епоху», — пише «CNNArabic» за 15.01.2019.

2 — Лідер британської опозиційної лейбористської партії Джеремі Корбін після відхилення парламентом угоди про вихід Сполученого Королівства із ЄС заявив, що ставить на порядок денний питання про винесення вотуму недовіри уряду і прем’єр-міністру Мей. За словами політика, діючий британський уряд втратив довіру парламенту: «Я вас інформую,, пан спікер, що я вніс пропозицію про вираження вотуму недовіри цьому уряду... І я радий, що пропозиція буде обговорюватись завтра», — зазначив Корбін (див. «RTArabic» за 15.01.2019). Проте результат голосування виявився на користь Мей у силу того, що 118 депутатів Консервативної партії проголосували разом з рештою депутатів Консервативної партії проти опозиції і провалили рішення про винесення вотуму недовіри Мей.

Таким чином, у середу 16 січня 2019 року прем’єр-міністра Британії Тереза Мей уникнула поразки завдяки відхиленню пропозиції про винесення вотуму недовіри її уряду, яка була поставлена на порядок денний опозицією, зокрема — лідером Лейбористської партії, після провалу угоди по Брексіту. Уряд роздобув довіру більшістю голосів, 325 проти 306 голосів.

Це дозволило уникати проведення нових всезагальних виборів. Так або інакше, уперше за 26 років у Палаті общин проходило голосування за винесення вотуму недовіри уряду. Окрім цього, лідери опозиції закликали до проведення екстреної зустрічі для обговорення питання по Брексіту, починаючи з середи. Як стало ясно із голосування, що відбулось, майже 100 депутатів Консервативної партії, які раніше у вівторок проголосували проти угоди по Брексіту, вже у середу проголосували проти винесення вотуму недовіри уряду (див. «AgenceFrance-Presse» за 16.01.2019).

Таким чином, перед Терезою Мей з’явилась можливість до понеділка 21 січня 2019 року представити «альтернативний план», беручи до уваги низку варіантів, які вона може прийняти. Як, наприклад, обіцянка повернутись до переговорів у Брюсселі, або відстрочити запланований на 29 березня вихід Британії із ЄС — вихід без усілякої угоди з ЄС. Голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер звернувся до англійців з наступними словами: «Я з жалем приймаю результати голосування. Я закликаю Великобританію якомога швидше уточнити свої наміри. Час майже сплинув» (див. кувейтську газету на арабській мові «Al-Anba» за 17.01.2009).

3 — Таким чином, виявляється гра британських голосувань у повній та істинній постаті. Замість схвалення вотуму недовіри до уряду Мей на голосуванні 16 січня 2019 року через її провальний проект виходу Британії із ЄС, який не пройшов голосування 15 січня 2019 р., Мей отримує підтримку і її уряду виражають довіру більшістю депутатів, хоча перемога Мей в отриманні вотуму довіри та її поразка у проекті Берксіту є двома суперечливими підходами. Але пізнання причини цього лише збільшує тиск. Спочатку 118 депутатів із партії Мей проголосували проти проекту Мей, потім ці ж 118 депутатів повернулись і проголосували проти опозиції, тобто проти вотуму недовіри Мей. Таким чином, Мей виграла у другому голосуванні і не злетіла з влади зі своїм проектом Брексіту.

4 — При глибокому розгляді стає ясно, що метою проведеного у 2016 році референдуму було утворення приводу для Британії для покращення умов нових відносин з Європейським Союзом. Тому Мей дозволила 118 депутатам її партії проголосувати проти неї і стати на сторону опозиції, щоб переважити чашу опозиції і зірвати її проект по Брексіту. Якщо б вона хотіла утвердити референдум 2016 року, то не дозволила б депутатам своєї партії проголосувати проти. Проте коли питання стало у вираженні недовіри уряду Мей, ці депутати проголосували проти опозиції, щоб Мей не пішла з влади. І це було зроблено для того, щоб Мей продовжила виманювати у Євросоюзу привілеї, особисті інтереси та сприятливі умови для нових відносин з Європою.

Британія не може остаточно вийти із Європи і залишатись у діючому законодавстві Союзу. Остаточний вихід може істотно сказатися на згуртованості народів самої Британії, зокрема — на жителів Шотландії та Північної Ірландії. Тому вона хоче залишитись, але на своїх умовах. А якщо не виявиться іншого варіанту окрім виходу, то вона прагне роздобути привілеї за рахунок самого Євросоюзу.

5 — У свою чергу, ЄС закликав Британію якомога швидше «внести ясність у свої наміри» по виходу із складу Євросоюзу. При цьому ЄС застеріг від ризиків неузгодженого виходу (див. «CNN» за 15.01.2019). У нашій випущеній у 2016 році відповіді на питання після проведення референдуму ми вже говорили: «По усі видимості, ЄС почав розуміти витівки Британії, а саме — що вона хоче укласти неофіційну угоду, щоб захистити свої інтереси на основі норвезької та шведської моделі, перш ніж задіяти статтю № 50 Лісабонської угоди по початку процедур відокремлення. Проте, на відміну від Норвегії та Швеції, Британія хоче отримати доступ до європейського ринку і виступає проти вільного пересунення, що є однією із головних проблем серед британських виборців. Меркель категорично виключила це питання, а питання вільного пересування людей є однією із найзаповітніших свобод Європейського Союзу поруч зі свободою пересунення товарів, послуг, робочої сили та капіталу.

Європейський Союз чудово розуміє британську хитрість. Він не лише відкидає цю ідею, але й забороняє будь-які секретні переговори з будь-якою із 27 країн ЄС. Голова Європейської комісії Жан-Клод Юнкер заявив: «Дозвольте мені бути вкрай ясним. Не буде неформальних таємних переговорів з урядом Британії». «Я заборонив комісарам та генеральним директорам комісії вступати у переговори з Великобританією. Не буде переговорів, доки не буде нотифікації з боку Великобританії», — підкреслив голова Єврокомісії (див. «Eveningstandard» за 28.06.2016). Канцлер Німеччини Ангела Меркель направила чіткий сигнал Лондону, заявивши: «Британія не може залишити за собою колишні привілеї після обрання виходу із ЄС, відмовляючись від усіх своїх обов’язків» (див. «DPA» за 28.06.2016)».

6 — Тим не менш, Британія не надає значення тому, що ЄС знає про наміри Британії, навпаки, вона продовжує займатися грою останніх голосувань 15–16 січня 2019 року, які по суті скасовують результати голосування 2016 року відносно проекту Брексіт,але не позбавляють Мей — автора цього проекту — довіри, а швидше, оновлюють для того, щоб вона взялась за розробку нового проекту та альтернативного плану. Особливе місце займає у цьому рішення питання Ірландії, незалежно від того, чи залишиться вона чи вийде. І так було завжди. Засоби масової інформації повідомили про наступні плани Мей:

а) У понеділок 21 січня прем’єр-міністр Тереза Мей представила членам парламенту свій новий альтернативний план після того, як Палата общин розгромила досягнуту з Євросоюзом угоду по Брексіту. Британія покине Європейський Союз 29 березня 2019 року без усілякої угоди, якщо депутатам не вдасться відкласти дату виходу або досягти альтернативного плану, який буде також влаштовувати Європейську комісію. Після визначення британським прем’єр-міністром Мей своїх планів відносно того, як рухатись далі, депутати представлять низку поправок, по яким буде проведено голосування 29 січня 2019 року. Одним із найбільш суперечливих пунктів угоди, який був відкинутий парламентом, є пункт про «backstop», а саме — законна гарантія свободи пересунення у кордонах з Ірландією у випадку, якщо Британія не зможе домовитись з Європейським Союзом про укладання довгострокової угоди про вільну торгівлю. Газета «SundayTimes» повідомила що запропонує Дубліну укласти окремі угоди (див. «AFP» за 21.01.2019).

б) Газета «Telegraph» з посиланням на дипломатичні джерела ЄС, які вирішили залишитись невідомими, повідомила, що вимоги Мей як і раніше варіюються між тимчасовими рамками строків дії механізму та неможливістю Британії вийти із нього без згоди ЄС, а також укладанням торгових угод до 2021 року, що не дасть можливості прийняття жорстоких заходів, пов’язаних з проблемою ірландських кордонів (див. портал libyaakhbar.com за 21.01.2009).

в) 21 січня 2019 року Мей заявила про те, що вона має намір повернутись у Брюссель, щоб обговорити поправки до угоди, яка була досягнута з європейськими лідерами у минулому місяці відносно «ірландського «backstop», який повинен запобігти повернення до встановлення фактичних кордонів між ірландцями після Брексіту. «Я продовжу зустрічі зі своїми колегами на цьому тижні, у тому числі — з першими особами Демократичної Юніонистської Партії Північної Ірландії, щоб обговорити можливості нашого дотримання прийнятих нами зобов’язань», — зазначила Мей. За її словами, Британія не має намір вводити «жорсткі кордони», а, швидше, буде вибудовувати таку співпрацю, яка буде гарантувати якомога більше користі та безпеки. «Я представлю підсумки наших переговорів представникам Єврокомісії», — продовжила вона. Як відомо, решта двадцяти семи держав Європейського Союзу уважно стежать за очікуваним кроком, який буде прийнятий британським прем’єр-міністром Мей (див. «France 24» за 21.01.2019).

г) Мей розповіла про деякі змінення у своїй позиції відносно Брексіта. Прем’єр-міністр Британії пообіцяла «проявити більше гнучкості» у переговорах з парламентом,відповісти на вимоги опозиційної Лейбористської партії по забезпеченню прав британських робочих і розвіяти усі побоювання з приводу повернення суворих митних процедур на кордоні між Північною Ірландією та Республікою Ірландія. Це дозволить Терезі Мей надати британському парламенту новий план умов виходу Сполученого Королівства із Європейського Союзу після того, як 15 січня парламент відхилив перший план, узгоджений між урядом Мей та Брюсселем. І 29 січня 2019 року британський парламент проголосує за це новий план (див. «RTArabic» за 21.01.2019).

7 — Висновок: Британія не вважає себе зобов’язаною дотримуватись якої-небудь угоди, навпаки, вона міняє і заміщає їх за допомогою так званої «гри голосування і референдумів». Вона чертовськи володіє хитрістю та підлістю у цьому питанні для того, щоб досягти своїх злісних інтересів. Іще нещодавно вона схвалила британський референдум по Брексіту, а сьогодні британські депутати проголосували проти проекту Брексіту. Усе це робиться для того, щоб шантажувати Європейський Союз і виманити поправки у проект за рахунок Європейського Союзу.

Незважаючи на те, що увесь капіталістичний Захід не має сталих цінностей, усе ж таки, Британія, завдяки своїй історії старого колоніалізму, навчилась краще усіх хитрувати та плести підступи. Британія не хоче остаточного виходу із Союзу, а навпаки, бажає інший статус для себе — ані всередині ЄС, ані поза ним! Одним словом, вона хоче вийти із нього, але у той же час і бути присутньою у ньому, щоб користуватись благами союзних відносин, не дотримуючись союзних зобов’язань, за винятком того, що в інтересах Британії. Як ми вже говорили, канцлер Німеччини Ангела Меркель після першого референдуму направила гранично ясний сигнал Лондону, заявивши: «Британія не може залишити за собою колишні привілеї після обрання виходу із ЄС, відмовляючись від усіх своїх обов’язків» (див. «DPA» за 28.06.2016).

Європейський Союз може примусити Британію вкусити гіркоту своїх злодіянь, якщо продовжить відстоювати перший проект Брексіта, не вносячи змінень ані у жоден із його пунктів, тобто або Британія приймає та виконує його, або покидає Союз. Якщо Європа зробить це, то Британія ув’язне у злі своїх діянь. Якщо ж Європа прийме умови Британії, то остання буде їздити на спині першої, не злізаючи з неї, доки не приведе її до нещастя через свою дурість!

Такою є участь народів, які взяли за основу своє державності доктрину відокремлення релігії від життя і капіталістичну ідеологію. Вони копають один одному ями, і одні із них падають на найнижче дно провалля. У них не існує піднесених цінностей, які стримували б їх. Як і не існує у них благородство, яке зупиняло б їх від подібної гидоти. Навпаки, лютість їх між собою сильна подібно іншим народам, які не дотримувались законодавства, ниспосланого Господа світів. Всевишній Аллах говорить:

بَأْسُهُم بَيْنَهُمْ شَدِيدٌ تَحْسَبُهُمْ جَمِيعًا وَقُلُوبُهُمْ شَتَّى ذَلِكَ بِأَنَّهُمْ قَوْمٌ لَّا يَعْقِلُونَ

«Між собою у них жорстока ворожнеча. Ти вважаєш, що вони єдині, але серця їх роз’єднані. Це тому, що вони — люди нерозумні» (59:14).

Світ не буде перебувати у благополуччі і не позбавиться від зла, яке ізводить усе людство з усіх боків, доки у життя не вернеться втілення законодавства Всевишнього Аллаха шляхом встановлення Праведного Халіфату, який буде поширювати справедливість і добро не лише всередині себе, а й по усьому світу в усіх куточках земної кулі з дозволу Господа світів. Всевишній Аллах говорить:

وَلَتَعْلَمُنَّ نَبَأَهُ بَعْدَ حِينٍ

«А ви неодмінно дізнаєтесь звістку про нього через певний час» (38:88).


13 Джумадааль-уля 1440 р.х.
25.01.2019 р.