Чи дозволяється жінці сісти одній, без махрама або чоловіка, в автотранспорт до інструктора з водіння

Відповіді на питання
Інструменти
Друкарня
  • Маленький Менше Середній Більше Великий
  • Default Helvetica Segoe Georgia Times

Питання: Чи дозволяється жінці сісти одній, без махрама чи чоловіка, в автотранспорт до інструктора по водінню з метою вивчити водіння на тому підґрунті, що учбовий автотранспорт є громадським транспортом, а не приватним, де вимагається махрам?

Чи скоїть гріх інструктор по водінню, якщо буде навчати жінку одну, без присутності в автотранспорті її махрама або чоловіка?

Відповідь:

Вірно, учбовий автотранспорт, призначений для навчання водінню, є громадським. Тим не менш, є ваджибом присутність чоловіка чи махрама разом з жінкою. У протилежному випадку, при відсутності кого-небудь із них, їй буде записаний гріх. Також інструктор по водінню скоїть  гріх, якщо почне навчати її без присутності махрама.

Таке розуміння будується на наступних аспектах:

а) Всевишній Аллах дозволив жінці робити громадські справи, які відносяться до категорій: ваджиб, мандуб, мубах. Отож, вона має право здійснювати їх у громадському житті належним чином.

При цьому, справи діляться на дві категорії:

1) Виконання даної категорії справ не вимагає зібрання чоловіків з жінками або змішаного перебування обох статей (іхтілат). Іхтілат — це перебування поруч один з одним  і спілкування між собою. Наприклад, спільна прогулянка по вулиці, на свіжому повітрі, у громадському парку, спільний похід у мечеть і т.п. У  таких ситуаціях жінці заборонено бути з чоловіками, тобто заборонений іхтілят. Причина цього полягає у тому, що в основі лежить роздільне перебування статей, — про це згадується у шаріатських законах, пов’язаних з чоловіками і жінками. Якщо виконання дії, дозволеної Шаріатом, не вимагає змішування статей і спільного перебування, то вона виконується у межах своєї основи (розділення статей).

Іншими словами, жінка повинна іти по вулиці, або у мечеть, або до родичів, або у парк і т.д., не змішуючись зі сторонніми чоловіками, тобто без їх компанії і спілкування. І тут неважливо, робиться це пішки чи на транспорті. Якщо жінка сідає в автобус, то вона не повинна розмовляти з перебуваючи ми там сторонніми чоловіками. Якщо вона увійшла на територію парку, то не повинна прогулюватись у ньому у компанії стороннього чоловіка чи чоловіків. В усіх згаданих випадках присутність махрама необов’язкова. Також це не вимагає наявності окремих доріжок для чоловіків і окремих для жінок, або будівництва окремих міських доріг для чоловіків і окремих для жінок.. Доріжки і дороги залишаються спільними, але при цьому не допускається у суспільстві положення, коли виникає заборонений іхтілят.

Таким є положення дозволенних для жінок справ, виконання яких не вимагає спільного перебування чоловіків і жінок.

2) Виконання другої категорії справ вимагає спільного перебування чоловіків і жінок. Наприклад, купівля-продаж, оренда, найм, лікування, деякі види навчання, громадські наукові лекції, сільськогосподарські і промислові роботи, пов’язані зі збільшенням майна, і т.д. Для усіх цих положень маються свої закони, які регулюють порядок спільного перебування статей у межах Шаріату.

Наприклад:

— Здійснення колективного намазу у мечеті передбачає зібрання чоловіків і жінок. Тому був ниспосланий певний закон, який вимагає розділення рядів. Цей закон вимагає, щоб ряди чоловіків були попереду, а ряди жінок були за ними. При цьому немає необхідності присутності махрама для жінки, яка серед тих, хто молиться.

— Хадж передбачає спільне перебування чоловіків і жінок без розділення рядів. Тому закони хаджу добре відомі чоловікам і жінкам.

— Лікування передбачає спільне перебування чоловіків і жінок у певних положеннях. Тому у відношенні цього є свій закон, який дозволяє лікарю оглянути місце, яке болить, навіть якщо це місце є ауратом.

б) Навчання водінню передбачає спільне перебування чоловіків і жінок. І якщо неможливо для жінок знайти інструкторів водіння із числа жінок, чи для чоловіків — інструкторів водіння із числа чоловіків, то у такому випадку вступають у силу спеціальні закони.

Що стосується навчання водінню, то після вивчення цієї реальності прояснюються наступні речі:

— навчання водінню безпосередньо в автотранспорті обмежується інструктором і жінкою-ученицею. Метою цього є навчання індивіда, а не мас. У даному випадку мета — спільне знаходження чоловіків і жінок — є приватною, тому обмежується інструктором та ученицею. Це положення відрізняється від положення у мечеті чи на публічні лекції, коли мета зібрання охоплює багатьох індивідів. Адже у таких випадках відсутнє положення хальви (усамітнення), але є проблема у розділенні рядів між чоловіками і жінками. Тому є шаріатські докази, які гласять про розділення  рядів у мечеті, і вони не зачіпають питання хальви чи присутності махрама.

Що стосується навчання водінню в автотранспорті, то дана мета, яка об’єднує чоловіків і жінок, стосується лише двох : інструктора по водінню і учениці. Тому у силу положення, коли необхідна спільна подорож по різноманітним дорогам, щоб навчити водінню, має ймовірність (занн) того, що хальва буде мати місце. А це відбувається на додаток до іхтіляту, тобто до спільного перебування і спілкування під час навчання. Тому необхідно вирішити питання хальви (усамітнення), а також обмежити іхтілят у межах навчання водіння, — цього вимагається присутність махрама. Посланець Аллаха (с.а.с.) сказав:

لاَ يَخْلُوَنَّ رَجُلٌ بِامْرَأَةٍ إِلَّا وَمَعَهَا ذُو مَحْرَمٍ

«нехай не усамітнюються чоловік з жінкою без присутності махрама» (Бухарі).

Отож, коли жінка сідає в автотранспорт, щоб навчитися водити його, є ваджибом присутність поруч з нею чоловіка чи махрама.

Усе це необхідно у тому випадку, якщо немає індуктора-жінки.

Висновок: жінка може сісти в учбовий автотранспорт з інструктором по водінню, якщо з нею у машині будуть присутні її чоловік або хтось із махрамів. У випадку відсутності поруч з нею кого-небудь із їх числа вона і інструктор по водінню отримують гріх.

Примітка: в усіх ситуаціях громадського життя жінка повинна покривати свій аурат за допомогою увібрання у шаріатський одяг — джильбаб, платок, — як того вимагає Іслам.

 

18 Рамадана 1427 р.х.
10.10.2006 р.