Хукм махра (шлюбного дару) і умови шлюбу

Відповіді на питання
Інструменти
Друкарня
  • Маленький Менше Середній Більше Великий
  • Default Helvetica Segoe Georgia Times

Питання: У книзі «Соціальна система», у темі «Шлюб» згадуються умови, необхідні для укладання шлюбу, порушення яких роблять шлюб недійсним в основі (батиль). Далі згадуються умови, необхідні для правильності шлюбу, порушення яких роблять шлюб неправильним, тобто зіпсованим (фасід).

Проте серед усіх цих умов я не знайшов згадування про махр. Якщо махр не відноситься ані до умов укладання шлюбу, ані до умов правильності шлюбу, чи означає це, що шлюб буде вважатись правильним,якщо махр буде відсутній як такий? І яка значущість махру у питанні шлюбу?

Відповідь:

Дійсно, махр не відноситься ані до умов укладання шлюбу, ані до умов правильності шлюбу. Іншими словами, якщо усі умови укладання і правильності шлюбу будуть дотримані, але при цьому махр не буде згаданий, то брак буде правильним. Проте варто знати, що хукми Шаріату діляться на дві категорії:

1) Хукми вада (ті, що роз’яснюють положення хукмів, які пов’язані з покладанням відповідності). Сюди відносяться: шарт (умови), сабаб (причина) і т.д.

2) Хукми такліфа (хукми, пов’язані з покладанням відповідальності). Сюди відносяться: харам, ваджиб і т.д.

Хукми, які стосуються шаріатських питань, не виходять за межі цих двох категорій. Якщо шаріатське питання пов’язане з хукмами такліфа, то мова піде про одну із п’яти постанов: фард, мандуб, мубах, макрух,харам. Якщо ж шаріатське питання пов’язане з хукмами вада, то мова вже піде про одне із нижченазваних положень:

сихха (правильність), бутля́н (недійсність), фаса́д (зіпсованість),

шарт (умова),

ма́ні (перешкоджаючий певний опис) і т.д.

Вивчаючи тему махра, стає ясно, що мова йде про хукмати такліфа. Точніше говорячи, мова йде про ваджиб, покладений на чоловіка по відношенню до дружини. Якщо махр був оговорений, то дається оговорена річ, якщо ж про нього не виникало і мови, то чоловік повинен буде дати дружині махр аль-місль (махр, який отримували подібні їй жінки).

Що стосується того, чому махр є ваджибом, то на це вказують хадіси Посланця Аллаха (с.а.с.). Передається від Сахля ібн Саада:

فَقَامَ رَجُلٌ مِن أَصْحَابِهِ فَقَالَ يا رَسُولَ اللَّهِ إِنْ لَمْ يَكُنْ لَكَ بِهَا حَاجَةٌ فَزَوِّجْنِيهَا فَقَالَ هَلْ عِنْدَكَ مِنْ شَيْءٍ فَقَالَ لَا وَاللَّهِ يَا رَسُولَ اللَّهِ قَالَ اذْهَبْ إِلَى أَهْلِكَ فَانْظُرْ هَلْ تَجِدُ شيئًا فَذَهَبَ ثُمَّ رَجَعَ فَقَالَ لَا وَاللَّهِ يَا رَسُولَ اللَّهِ مَا وَجَدْتُ شَيْئًا قَالَ انْظُرْ وَلَوْ خَاتَمًا مِنْ حَدِيدٍ فَذَهَبَ ثُمَّ رَجَعَ فَقَالَ لَا وَاللَّهِ يَا رَسُولَ اللَّهِ وَلَا خَاتَمًا مِنْ حَدِيدٍ وَلَكِنْ هَذَا إِزَارِي ء قَالَ سَهْلٌ: مَا لَهُ رِدَاءٌ ء فَلَهَا نِصْفُهُ فَقَالَ رَسُولُ اللَّهِ صَلَّى اللهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ مَا تَصْنَعُ بِإزَارِكَ إِنْ لَبِسْتَهُ لَمْ يَكُنْ عَلَيْهَا مِنْهُ شَيْءٌ وَإِنْ لَبِسَتْهُ لَمْ يَكُنْ عَلَيْكَ شَيْءٌ فَجَلَسَ الرَّجُلُ حَتَّى طَالَ مَجْلِسُهُ ثُمَّ قَامَ فَرَآهُ رَسُولُ اللَّهِ صَلَّى اللهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ مُوَلِّيًا فَأَمَرَ بِهِ فَدُعِيَ فَلَمَّا جَاءَ قَالَ مَاذَا مَعَكَ مِنَ الْقُرْآنِ قَالَ مَعِي سُورَةُ كَذَا وسُورَةُ كَذَا وسُورَةُ كَذَا ء عَدَّهَا ء قَالَ أتَقْرَؤُهُنَّ عَنْ ظَهْرِ قَلْبِكَ قَالَ نَعَمْ قَالَ اذْهَبْ فَقَدْ مَلَّكْتُكَهَا بِمَا مَعَكَ مِنَ الْقُرْآنِ

«… Один із сподвижників піднявся і сказав: «О,Посланець Аллаха, якщо ти не маєш потреби в ній, видай її за мене». Посланець Аллаха (с.а.с.) спитав : «А чиє у тебе що-небудь?». На що він сказав: «Клянусь Аллахом, о Посланець Аллаха, у мене немає нічого». Тоді він (с.а.с.) велів йому наступне:«Ступай до своєї родини і постарайся знайти що-небудь». Сподвижник пішов, а потім повернувся і сказав: «Клянусь Аллахом, о,Посланець Аллаха, я не знайшов нічого». На що він (с.а.с.) сказав: «Пошукай хоча б залізне кільце!». Сподвижник пішов, потім повернувся і сказав: «Клянусь Аллахом, о Посланець Аллаха, я не знайшов навіть залізного кільця. Проте у мене є лише цей ізар (одяг, який прикриває нижню частину тіла)». Тут Сахль додав: «У нього не було навіть накидки», — а потім продовжив: «Тоді Посланець Аллаха сказав йому: «А що їй робити з твоїм ізаром? Якщо його будеш носити ти, нічого не залишиться їй, а якщо його буде носити вона, нічого не дістанеться тобі!». Після сказаного сподвижник сів. Посидівши досить довгий час, сподвижник піднявся і почав уходити. Побачивши його, Посланець Аллаха (с.а.с.) наказав покликати його назад. Його покликали. Коли сподвижник підійшов до Посланця (с.а.с.), той спитав його:«Що ти знаєш із Корану?». Він відповів: «Таку і таку суру» (і перерахував їх). Тоді Посланець (с.а.с.) сказав: «Ти читаєш їх напам’ять?», — на що він сказав: «Так!». Далі Посланець (с.а.с.) сказав наступне:«Іди, ми видаємо її заміж за тебе за те, що ти знаєш із Корану» (Бухарі).

У версії ан-Насаі говориться:

وَلَكِنْ هَذَا إِزَارِي قَالَ سَهْلٌ مَا لَهُ رِدَاءٌ فَلَهَا نِصْفُهُ فَقَالَ رَسُولُ اللَّهِ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ مَا تَصْنَعُ بِإِزَارِكَ إِنْ لَبِسْتَهُ لَمْ يَكُنْ عَلَيْهَا مِنْهُ شَيْءٌ وَإِنْ لَبِسَتْهُ لَمْ يَكُنْ عَلَيْكَ مِنْهُ شَيْءٌ

«… Проте ось мій ізар, і нехай половина його буде для неї (у якості махра)». Сахль додав: «І не було у нього навіть накидки», — а потім продовжив: «Тоді Посланець Аллаха (с.а.с.) сказав йому: «Що вона буде робити з твоїм ізаром? Якщо його будеш носити ти, нічого не залишиться їй, а якщо його буде носити вона, нічого не дістанеться тобі!» …».

Ми бачимо, як Посланець Аллаха (с.а.с.) вимагав від того, хто бажав одружитись, надати махр, навіть якщо ним буде залізне кільце. Коли ж чоловік не зміг знайти що-небудь у якості махра, він запропонував поділити свій ізар на дві частини і віддати одну частину у якості махра. Але ізар, поділений на дві частини, не зміг би покрити аурат чоловіка і дружини. Тому Посланець Аллаха (с.а.с.) наказав чоловіку навчити жінку тій частині Корану, яку він знав напам’ять. Таким чином, нагорода від навчання Корану повинна була виступити у якості махру.

Усі ці категоричні каріни (посили) вказують на те, що давати махр є ваджибом.

Що стосується махра аль-місль, який треба виплатити дружині, якщо махр не був оговорений,то про це говориться у хадісі у ат-Тірмізі:

أَنَّهُ سُئِلَ عَنْ رَجُلٍ تَزَوَّجَ امْرَأَةً وَلَمْ يَفْرِضْ لَهَا صَدَاقًا وَلَمْ يَدْخُلْ بِهَا حَتَّى مَاتَ فَقَالَ ابْنُ مَسْعُودٍ لَهَا مِثْلُ صَدَاقِ نِسَائِهَا لَا وَكْسَ وَلَا شَطَطَ وَعَلَيْهَا الْعِدَّةُ وَلَهَا الْمِيرَاثُ فَقَامَ مَعْقِلُ بْنُ سِنَانٍ الْأَشْجَعِيُّ فَقَالَ قَضَى رَسُولُ اللَّهِ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ فِي بِرْوَعَ بِنْتِ وَاشِقٍ امْرَأَةٍ مِنَّا مِثْلَ الَّذِي قَضَيْتَ فَفَرِحَ بِهَا ابْنُ مَسْعُودٍ

«Передається від Ібн Масуда, що одного разу його спитали про чоловіка,який одружився на жінці, не визначивши для неї махр,але, не встигнувши усамітнитись з нею для близькості, помер. На що Ібн Масуд сказав: «Її правом є махр, аналогічний махру таких же жінок, як вона, виключаючи недооцінку і переоцінку. Вона повинна вичекати ідду (строк часу, який жінка вичікує з причини смерті чоловіка), і у неї є право на спадок». Після сказаного Ібн Масудом піднявся Макіль ібн Сіна́н аль-Ашджаі і сказав: «Посланець Аллаха (с.а.с.) розсудив відносно однієї нашої жінки — Бірви, доньки Вашіка — також, як і розсудив ти». І це викликало радість у Ібн Масуда» (ат-Тірмізі сказав, що це хасансахіх хадіс).

Схожий хадіс приводиться також у Абу Дауда.

Таким чином, ми бачимо, що Посланець Аллаха (с.а.с.) у відношенні жінки, яка вийшла заміж без оговореного махра, постановив, що її махром буде махр аль-місль, тобто аналогічний махр, який отримували жінки, подібні їй.

Опираючись на вищесказане, треба зрозуміти, що махр не є умовою ані для укладання шлюбу, ані для його правильності. Махр — це окрема річ, і вона є ваджибом, тобто її треба виплачувати жінкам. Несплата махра є гріхом. Саме тому у випадку несплати махра чоловіком Ісламська держава силою вилучить махр і передасть його дружині. Адже махр — це одне із прав жінок, яке покладено на чоловіків. У випадку затягування виплати махра з метою утиснути життя жінки або замахнутись на її право (маючи можливість) чоловік буде підданий таазіру (покаранню, яка іде від халіфа чи судді).

Підбиваючи підсумки:

Махр не є умовою але є ваджибом по відношенню до дружини. Махр відноситься до хукмам такліфа, а не до хукмам вада.


8 Джумада аль-уля 1431 р.х.
22.04.2010 р.