Робота адвоката у кримінальному процесі

Відповіді на питання
Інструменти
Друкарня
  • Маленький Менше Середній Більше Великий
  • Default Helvetica Segoe Georgia Times

Питання: Чи дозволено працювати адвокатом у кримінальному процесі? У нашій країні є чоловік, якого вважають одним із кращих і відомих адвокатів у кримінальних процесах.

Його запрошують на телебачення завдяки наявної у нього репутації. Дуже часто він виступає у якості захисника пригноблених людей. Тому тут брати питають: чи дозволена подібна робота по Шаріату? Чи поширюється шаріатський хукм у відношенні державного обвинувача (прокурора) і на адвоката у кримінальному процесі? Також іноді адвокат знає про правоту свого клієнта, але у силу причин і складностей для винесення справедливого судового рішення залишається єдиний вхід — дати хабара. Чи дозволено дати хабара, якщо метою цієї дії є відновлення права пригнобленого?

Відповідь:

Що стосується роботи адвоката:

1) Заборонено брати участь у кримінальному процесі у якості прокурора, оскільки ця функція полягає у вираженні позиції влади з точки зору закону і звинувачення. Доти, поки держава не запроваджує Іслам у житті суспільства, неприпустимо представляти її інтереси. Тому у роботі прокурора немає виправдань, більше того — це харам.

2) Припустимо у кримінальному процесі бути адвокатом, захищати постраждалу сторону при умові, що його діяльність обмежена наданням допомоги пригнобленим і відновленням тих прав, які надав Шаріат. Що стосується діяльності з метою відновлення прав, передбачених світським законом, то це заборонено.

Наприклад, Іслам вимагає захищати людину, яку переслідують за слова істини, і якщо такого засудили, то необхідно зайнятись його звільненням. Саме тому ваджибом є надання допомоги неправомірно засудженому і захист його прав. Чи коли у людини вкрали майно, Іслам вимагає повернення вкраденого майна своєму хазяїну. Тому дозволяється представляти інтереси постраждалої сторони, щоб добитися повернення йому вкраденого.

Другий приклад: продається дім на умовах, що частина грошей буде виплачена одразу, а решта — потім. Проте покупець, уплативши першу частину грошей, відмовляється виплачувати решту чи взагалі заперечує наявність боргу перед продавцем, при цьому він вже вселився у придбаний дім. У такій ситуації Іслам вимагає відновити право продавця, тому дозволено представляти інтереси продавця, щоб той зміг отримати решту суми за дім з покупця.

Отож, робота адвоката та його участь у кримінальних процесах дозволена, якщо мова йде про захист пригноблених і відновленні прав людини, наданих нею Ісламом.

Проте якщо мова йде про відновлення прав, передбачених світським законом, то виступати адвокатом у таких ситуаціях заборонено.

Наприклад, коли у розподілі прибутку акціонерами в акціонерній компанії одна із сторін виявляє порушення умов договору і отримує меншу частку прибутку, аніж очікувалось. У цьому випадку неприпустимо захищати права цієї сторони, оскільки вони передбачені світським законом і суперечать Шаріату. Причина цього полягає у тому, що акціонерні компанії в основі недійсні по Шаріату (батіль), а, отож, і їх прибуток не визнається Шаріатом. Для мусульманина є ваджибом вийти із такої компанії в основі.

Інший приклад, коли вкладник у банк виявляє порушення по виплаті свого депозиту, і сума відсоткових виплат виявляється нижче оговореної в умовах з банком. У такому випадку забороняється виступати адвокатом клієнта банку, оскілки ці права передбачені світським законом, і вони суперечать Шаріату. Для мусульманина з самого початку було ваджибом розірвати відсотковий договір з банком.

Звідси адвокатська діяльність, така як участь у кримінальних справах, якщо вона направлена на усунення утискань чи відновлення прав, передбачених Шаріатом, буде правильною. Проте неприпустимо виступати адвокатом у захисті тих прав,які передбачені світськими законами і суперечать Шаріату.

Що стосується питання вдаватись до незаконних по Шаріату заходів рішення проблем (хабар або т.п.) з метою відновлення прав, у тому числі — передбачених Ісламом, то це недозволено, бо сам хабар є харамом. У цьому питанні не має значущості, чи будуть за допомогою хабара відновлені законні права, або ж будуть досягнуті у порушення цих прав інтереси людини. Причина цього полягає у тому, що шаріатські тексти, які забороняють хабар, не містять іллята (мотива), який забороняв би лише той інтерес, що суперечить Шаріату. Тексти щодо хабара є загальними, а отож, стосуються будь-яких видів хабарів. Це ясно із наступних хадісів:

Приводять Ахмад, Абу Дауд, ат-Тиірмізі та Ібн Маджа від Абдуллаха ібн Амра: «Посланець Аллаха (с.а.с.) сказав:

لَعْنَةُ اللَّهِ عَلَى الرَّاشِي وَالْمُرْتَشِي

«Прокляття Аллаха на тому, хто дає хабара і тому, хто бере хабара».

Приводить Ахмад від Саубана:

لَعَنَ رَسُولُ اللَّهِ، صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ، الرَّاشِيَ وَالْمُرْتَشِيَ وَالرَّائِشَ، يَعْنِي الَّذِي يَمْشِي بَيْنَهُمَا

«Посланець Аллаха (с.а.с.) прокляв того, хто дає хабара, хто бере хабара і посередника у хабарі, тобто того, хто був посередником між першими двома».

Усі ці хадіси є загальними, тобто стосуються будь-якого хабара, незалежно від того, дається він з метою відстояти справедливість чи добитися несправедливим чином свого інтересу. Тексти Шаріату, пов’язані з питанням хабара, не містять ілляту (мотиву), який забороняв би лише той інтерес, який суперечить Шаріату. Більше того, у цих чи в інших текстах, пов’язаних з даною темою, повністю відсутній який-небудь іллят.

З цієї причини категорично забороняється адвокату, який бере участь у кримінальному процесі, вдаватись до хабара, навіть якщо тим самим переслідується полегшення у відстоюванні прав людини.

 


29 Сафара 1430 р.х.
24.02.2009 р.