Хіба аят «і віддавайте належне в день жнив» можна використовувати у якості доказу обов’язковості закяту з зернових і плодових культур?

Відповіді на питання
Інструменти
Друкарня
  • Маленький Менше Середній Більше Великий
  • Default Helvetica Segoe Georgia Times

Питання: У 143 статті книги «Проект Конституції. Шаріатські докази», 2 том, говориться наступне: «Що стосується слів Всевишнього Аллаха:

وَءَاتُواْ حَقَّهُ ۥ يَوۡمَ حَصَادِهِ

«і віддавайте належне в день жнив» (6:141), —

то у цьому аяті не повідомляється про закят, тому що він є мекканським, а закят був предписаний у Медині. Тому у ньому і згадано про гранат, з якого не береться ушр (1/10)».

Але у книзі «Майно у Державі Халіфат» у розділі «Закят з зернових і плодових культур» наводиться саме цей аят: «Закят з зернових і плодових культур є обов’язковим згідно Корану і Сунні. Що стосується Корану, то Всевишній Аллах говорить:

وَءَاتُواْ حَقَّهُ ۥ يَوۡمَ حَصَادِهِ

«...і віддавайте належне в день жнив» (6:141)».

Звідси у мене виникло питання: як ми можемо використовувати у якості доказу на обов’язковість закяту з зернових і плодових культур аят, в якому про це не говориться? Може, треба виправити цей момент у книзі?

Відповідь:

Згадане у 143 статті книги «Проект Конституції. Шаріатські докази», 2 том, є більш розкритим, аніж у книзі «Майно у Державі Халіфат». Але, як би там не було, по змісту обидві книги не відрізняються одна від одної.

Що стосується аяту «...і віддавайте належне в день збирання» (6:141), то, дійсно, його неможна використовувати у якості загального (амм) доказу для закяту з будь-яких видів культур. Причина цього полягає у тому, що даний аят є мекканським, а на ту мить закон про закят у тому виді, в якому він сьогодні існує, не був іще ниспосланий.

Проте деякі вчені використовують цей аят у якості доказу, але не загального (амм); вони використовують його так, як про це згадано у «Проекті Конституції. Шаріатські докази», 2 том. Згадане у книзі можна резюмувати наступним чином:
а) 141 аят 6 сури відноситься до того, що пожинається (мається на увазі серпом, косою, як це (хасад — «жатва») пояснюється у словнику «Аль-Камус аль-мухіт»).

б) Аят є муджмалем (стисло викладеним), а отож, має потребу у байяні (поясненні).

Наведу цитату із «Проекту Конституції. Шаріатські докази», 2 том:

«Якщо і припустити, що цей аят стосується закяту, то він має на увазі те, що пожинають, а гранат не пожинається, отож, аят відноситься до категорії муджмаль (стисло викладений). Що стосується байяну (пояснення) про виплату закяту з того, що пожинають, тобто з пшениці і ячменю, то це приходить у хадісах Пророка (с.а.с.), які додають до цих двох злаків іще фініки та родзинки. У будь-якому випадку, у силу того, що даний аят був ниспосланий у Мецці, коли іще не був предписаний закят, цього досить для того, щоб не використовувати аят як доказ в закяті» (кінець цитати).

Тобто даний аят не може бути використаний у якості доказу необхідності виплачувати закят з усіх культур, оскільки контекст аяту не вказує на це. Проте цей аят може бути використаний як доказ на виплату закяту з того, що збирається шляхом жнив. Як ми вже згадували вище, цей аят — муджмаль, який пояснюється хадісами.

Що стосується сказаного у книзі «Майно у Державі Халіфат», то в ні як раз таки згаданий муджмаль. Це подібно тому, як нібито у книзі у якості доказу був би згаданий лише муджмаль хадіс:

فِيمَا سَقَتِ الْأَنْهَارُ وَالْغَيْمُ الْعُشُورُ وَفِيمَا سُقِيَ بِالسَّانِيَةِ نِصْفُ الْعُشْرِ

«На те, що зрошується річками і опадами, накладається ушр (1/10), а на те, що зрошується штучно — половина ушра (1/20)» (Муслім).

Наводити лише муджмаль доказів недостатньо, тому що вони мають потребу у байяні (поясненні). Пояснення приходить у хадісах, які звели виплату закяту ушр до пшениці, ячменю, фініків і родзинок. Саме з них виплачується закят, коли вони досягають свого нісабу (певної кількості).

Опираючись на вищесказане, можна сказати, що використовувати у якості доказу шаріатські тексти категорії муджмаль дозволено, якщо за цим слідує байян. У книзі «Майно у Державі Халіфат» спочатку були згадані муджмаль тексти, а потім вже були наведені пояснюючі тексти: «Закят з зернових і плодових культур є обов’язковим згідно Корану і Сунні. Що стосується Корану, то Всевишній Аллах говорить:

وَءَاتُواْ حَقَّهُ ۥ يَوۡمَ حَصَادِهِ

«...і віддавайте належне у день збирання»(6:141).

Що стосується Сунни, то Пророк (с.а.с.) сказав:

لَيْسَ فِيمَا دُونَ خَمْسَةِ أَوْسُقٍ صَدَقَةٌ

«Немає закяту з того, що менше п’яти васків» (Бухарі, Муслім).

1 васк дорівнює 60 са …» (кінець цитати).

Як би там не було, у книзі «Майно у Державі Халіфат» присутнє пояснення муджмаль текстів, але у книзі «Проект Конституції. Шаріатські докази» це зроблено більш детально. Тому я не бачу причини, щоб вносити поправки у книгу «Майно у Державі Халіфат», оскільки там простежується та ж думка, що й у «Проекті Конституції. Шаріатські докази», 2 том.

 

4 Рабі ус-сані 1432 р.х.
09.03.2011 р.