Громадська свідомість і громадська думка

Відповіді на питання
Друкарня

Питання: У книзі «Програма Хізб ут-Тахрір у перетворенні» в темі «Пошук допомоги (талябун-нусра)» говориться:

«Милість Аллаха для нас і людей полягає у тому, що сьогодні Іслам став громадською думкою, надією Умми. Халіфат не перестає звучати на вустах людей, але ж зовсім нещодавно він майже був забутий. Його встановлення і повернення правління Ісламу є гарантією безпеки для усіх мусульман». Виникає питання: по якій причині не була згадана громадська свідомість?

Трохи раніше при описі другого етапу (тобто етапу взаємодії з Уммою) говорилось: «Дає громадську просвіту масам через ідеї Ісламу і його закони, які Хізб зробив табанні. Це відбувається за допомогою уроків в мечетях, форумів, лекцій; також у громадських місцях поширюються газети, книги, прокламації. Усе це направлено на формування громадської свідомості у Умми для взаємодії з нею...». І тут згадується громадська свідомість, але при цьому не згадується громадська думка. Чому так відмінність? Що означає «громадська свідомість»? Яким чином громадська свідомість формується на користь Халіфату?

Відповідь:

У багатьох публікаціях ми говорили, що громадська думка витікає із громадської свідомості. Іноді ми згадуємо лише громадську думку, іноді — лише громадську свідомість. Такий підхід теж правильний, оскільки громадська думка витікає із громадської свідомості, а отож, це ланки одного ланцюгу. Згадування лише однієї ланки ланцюгу є правильним.

Наприклад:

وَمِنْ آيَاتِهِ أَنْ خَلَقَكُم مِّن تُرَابٍ ثُمَّ إِذَا أَنتُم بَشَرٌ تَنتَشِرُونَ

«Серед Його знамень — те, що Він створив вас із землі. Після цього ви стали родом людським і розселяєтесь» (30:20),

الَّذِي أَحْسَنَ كُلَّ شَيْءٍ خَلَقَهُ ۖ وَبَدَأَ خَلْقَ الْإِنسَانِ مِن طِينٍ

«Який прекрасно створив усе, що створив, і почав створювати чоловіка із глини» (32:7),

وَلَقَدْ خَلَقْنَا الْإِنسَانَ مِن صَلْصَالٍ مِّنْ حَمَإٍ مَّسْنُونٍ

«Ми створили чоловіка із сухої дзвінкої глини, отриманої із видозміненого бруду» (15:26),

خَلَقَ الْإِنسَانَ مِن صَلْصَالٍ كَالْفَخَّارِ

«Він створив чоловіка із сухої [або: дзвенячої] глини, подібної гончарній» (55:14).

Ми бачимо, як в одному аяті використовується слово «земля», в іншому — «глина», в третьому — один із різновидів глини, у четвертому — інший різновид глини. Слово «сільсаль» — це суха глина без приготування, якщо вона проходить процес підготовки, то вже стає подібно гончарній. Усе це ланки одного ланцюгу : земля → глина → глина суха → глина приготовлена. При цьому згадати лише одну ланку із цього ланцюгу буде правильним.

Виходячи із цього, вираз «громадська думка витікає із громадської свідомості» є одним ланцюгом. Тому ви можете згадати увесь вираз одразу, або обмежитись згадуванням лише громадської думки, або згадуванням тільки громадської свідомості. Кожен із трьох варіантів правильний, особливо, коли сам контекст ясний.

Що стосується значення «громадська свідомість». Слово «اَلْوَعْيُ» (свідомість) в арабському тлумачному словнику «Лісаналь-Араб» описується так: «اَلْوَعْيُ» означає «вивчити що-небудь». Наприклад, чоловік добре зрозумів якусь річ чи мову. Це означає, що він завчив її, зрозумів і прийняв. У зв’язку з чим він став свідомою людиною. Наприклад, говориться «один більш свідомий іншого», тобто він більш здатен запам’ятовувати і розуміти. В одному із хадісів сказано:

نَضَّرَ اللَّهُ امْرَأً سَمِعَ مِنَّا شَيْئًا فَبَلَّغَهُ كَمَا سَمِعَهُ فَرُبَّ مُبَلَّغٍ أَوْعَى مِنْ سَامِعٍ

«Нехай обрадує Аллах того чоловіка, який почує від нас що-небудь і передасть саме так як він це почув. Адже може статися, що той, кому передадуть (що-небудь), засвоїть це краще того, хто почув» (Абу Дауд, ат-Тірмізі, Ібн Маджа, Ібн Хіббан).

Саме слово «громадська» означає, що розуміння повинно бути всеохоплюючим, підкреслюючим основну проблему питання.

Що стосується того, яким чином громадська свідомість формується на користь Халіфату, то це не тільки від знання слова «Халіфат». До громадської свідомості також будуть знання низки законів, пов’язаних з Халіфатом, зокрема — обов’язковість існування Халіфату, присутність одного лише халіфа, обов’язковість присяги халіфу на основі права вибору і згоди, знання обов’язків халіфа, особливо обов’язки по турботі про зовнішні і внутрішні справи мусульман. Ми сказали «низки законів», оскільки немає необхідності знати усі деталі, досить лише стислого пізнання, щоб у людини у відношенні Халіфату сформувалась громадська свідомість. Такий процес стосується і інших питань Шаріату.

 

22 Шавваля 1432 р.х.
20.09.2011 р.

Головне меню