Військовий переворот в Малі

Відповіді на питання
Інструменти
Друкарня
  • Маленький Менше Середній Більше Великий
  • Default Helvetica Segoe Georgia Times

بسم الله الرحمن الرحيم

Питання: колишній президент Малі Ібрагім Бубакар Кейта, захоплений у ході військового перевороту, відпущений на свободу.

Про це 27 серпня повідомило агентство «Анадолу». 18 серпня у країні трапився військовий й переворот, військові бунтівники захопили президента країни, прем’єр-міністра Бубу Сіссе та інших високопосадовців. Хто стоїть за цим переворотом? Чи має це відношення до американсько-європейського конфлікту?

Відповідь: для того, щоб сформувати повне уявлення, розглянемо наступне:

1 — Перш, ніж розглянути те, що відбувається сьогодні, необхідно обернутись на вісім років назад, коли трапився схожий переворот 22 березня 2012 року. Низка представників офіцерського складу середньої ланки скоїла переворот проти президента Малі Амаду Тумані Туре, який перебував на ту мить на останньому місяці свого другого строку правління. Ми тоді вказали на те, що за переворотом стояла Америка, і у своїй відповіді на питання, яке стосується тих подій, від 24 березня 2012 року зазначили:

«Усе вищенаведене вказує на те, що Америка стояла за переворотом, який трапився в Малі, з метою впровадитись у цю мусульманську країну, розширити тут свій вплив і витіснити старого колонізатора — Францію, яка усе іще зберігає тут свій вплив. Америка хотіла зірвати очікувані вибори в Малі, тому що місцева політична еліта пов’язана з Францією. Внаслідок цього перевороту була зірвана партія політичних гравців-агентів Франції, які грають по її правилам. Такими чином, Малі стає пов’язаною з Америкою за допомогою проведеною їй «військовою операцією».

Сьогодні відбувається те, що низка офіцерів середньої ланки, старший із яких — полковник, скоїв переворот проти президента Ібрагіма Бубакара Кейти, який був уперше обраний 15.08.2013 і переобраний на другий строк 08.12.2018.

Нинішній переворот почався з військової бази в Каті (в 15 кілометрах від столиці Малі Бамако); у 2012 році бунтівники почали переворот звідти ж. На ту мить Франції вдалось добитись резолюцій Радбезу ООН про втручання у північну частину Малі (резолюція № 2071 від 12.10.2012 і резолюція № 2085 від 20.12.2012) для захисту своєї колонізації під приводом боротьби з «Аль-Каїдою» та екстремістськими угрупуваннями. ООН санкціонувала формування 15-тисячного міжнародного контингенту, переважно із Європи і Франції, а також африканських сил, із яких Франція сформувала «Об’єднані сили Сахельскої групи п’яти», в яку увійшли Буркіна-Фасо, Мавританія, Малі, Нігер і Чад — країни, які перебувають під сильним французьким впливом.

Париж зміг відновити свою гегемонію менше аніж чим через півтора року після перевороту у 2012 році за допомогою перемоги Ібрагіма Бубакара Кейти на виборах президента 15 серпня 2013р. і його повторного обрання 8 грудня 2018р. Хоча Америка не так вхожа, як Франція, у малійські політичні і громадські кола, тим не менш, у неї є виходи у військові кола, які дозволили їй скоїти нинішній переворот набагато сильніше, аніж перший у 2012 році, зірваний менше аніж чим через півтора року. Після нього США почали працювати над створенням своїх агентів у політичному прошарку і формуванням громадянського суспільства поруч з групою військових для того, щоб бунтівники мали народну підтримку.

2 — 19.08.2020 полковник Ассімі Гоіта висунув себе главою «Національного комітету порятунку народу», створеного бунтівниками. Полковник був одним із п’яти військових, які входили в комітет, члени якого напередодні ввечері виступили в національному телеефірі зі своєю заявою про військовий переворот. 18 серпня бунтівники захопили 17 високопосадовців, серед яких були президент Ібрагім Бубакар Кейта і прем’єр-міністр Бубу Сіссе. Потім бунтівники показали в ефірі звернення президента про свою відставку, розпуск уряду і передачу влади військовим: «Я вирішив залишити свої повноваження, починаючи з цієї миті.. Я не хочу, щоб пролилась кров заради того, щоб збереглась моя влада», — сказав Кейта («Reuters», 19.08.2020).

Представник бунтівників полковник Ісмаель Ваг заявив: «Наша країна занурюється в хаос, анархію і піддається небезпеці в основному — з вини людей, які відповідальні за її долю (…) Ми маємо намір створити перехідну раду з президентом перехідного періоду, який може бути військовим чи громадянським. Ми знаходимось на зв’язку з громадянським суспільством, з опозиційними партіями, з політичною більшістю, з усім світом, щоб запустити перехід», — зазначив він («Reuters», 19.08.2020).

За словами Вага, «перехідна рада» буде грати роль перехідного законодавчого органу, складатись із 6 військових і 18 громадянських осіб, із яких буде обраний «президент перехідного періоду» («Al-Jazira», 21.08.2020). Звідси очевидно, що солдати організували переворот спільно з політиками та опозиційними групами, включаючи так звані «громадянські організації», такі як союзи і асоціації, які реалізовували політичні акції при фінансуванні і набиванні кишень з боку колоніальних держав. Видно, що Америка змогла завербувати немало таких для того, щоб скинути Кейту незадовго до завершення його другого строку і забезпечити успіх своїх агентів у майбутньому, а також приділяла увагу армії, перетягування офіцерів на свій бік.

3. Здається, що Штати цього разу працювали над створенням народної підмоги для свого перевороту, тому з початку червня минулого року на вулицях Бамако проходили багатотисячні демонстрації з закликами президента Кейти піти у відставку, звинувачуючи його та його уряд в корупції, фаворитизмі (кумівстві), поразці комунальних послуг, зловживання, фальсифікації виборів, некомпетентності і недієздатності у боротьбі з «екстремізмом і тероризмом». Низка партій створила опозиційну коаліцію «Рух 5 червня» («M5-RFP»).

Коаліція «M5-RFP» заявила, що співпрацює з бунтівниками і вважає переворот народним. Як заявив представник коаліції Нухум Того, первісна реакція ЕКОВАС (Економічна спільнота країн Західної Африки) на переворот є надмірною і такою, що виходить із побоювань деяких регіональних лідерів, що він може спровокувати безлади у їх країнах. Того привітав військових, які «прийшли, щоб завершити рух малійського народу і його прагнення до демократичної і світської держави» («Al-Jazira», і не були спонтанними, а, швидше були очолені агентами, які підтримують колонізаторські ідеї демократії, громадянського суспільства і секуляризму. Вони об’єднались з військовими і підтримали переворот. Таким чином, Америка прагне зробити Малі відправною точкою низки переворотів у регіоні з метою скинення режимів, які підкоряються Франції і Великобританії в західній і Центральній Африці.

4 — Спеціальний посланець США в Сахеле Дж. Пітер Фам заявив, що регулярне навчання і підтримка малійської армії припинені до прояснення ситуації у регіоні. «США виступають проти будь-якої позаконституційної зміни уряду, будь то улицею чи силами оборони», — зазначив він у своєму твіті. Фам додав, що рішення про те, чи об’явить Вашингтон ці дії переворотом, який може привести до припинення прямої підтримки уряду, повинно пройти юридичну перевірку («Reuters», 22.08.2020).

Тут очевидно, що Америка не засуджує переворот і бунтівників, а слова її посланця про те, що США виступають проти будь-якої позаконституційної зміни уряду, є публічними, не маючи відношення до перевороту. Навпаки, Вашингтон підтримав переворот ас-Сісі в Єгипті і переворот військових у Судані, він навіть взагалі не об’явив їх переворотами, бо сам їх і організував. Так само і тут, як сказав спецпосланець, Америка іще буде вирішувати, чи визнавати події в Малі переворотом чи ні! Це вказує на те, що саме вона стояла за переворотом.

Про це ж говорить портал «Al-Jazeera»: «Америка здійснює регулярне навчання малійських солдатів, у тому числі — деяких офіцерів, які керували переворотом проти Кейти»(21.08.2020). Отож, ті, хто очолив переворот, пройшли навчання в Америці і були призначені там агентами США. Те ж саме трапилось у ході путчу 2012 року. Раніше, у нашій відповіді на питання щодо цього, ми писали:

«Як передає видання «Аль-Аср» від 24.03.2012 з посиланням на досвідчені американські джерела, один американський дипломат, яки побажав залишитись анонімним, сказав: «Лідер, який прийшов внаслідок перевороту військової хунти до влади в Малі — капітан Амаду Саного,— був обраний американським посольством із числа кращих офіцерів для проходження військової підготовки в Сполучених Штатах по боротьбі з тероризмом». Дипломат додав, що «Саного декілька разів був в Америці по особливим завданням».

Америка робить той же крок, що і в 2012 році за допомогою держперевороту для того, щоб вигнати європейців і в одиночку експлуатувати країну. Але цього разу США підійшли до цього більш уважно, оскільки почали підшукувати в політичних партіях і громадянських організаціях політичне оточення в противагу профранцузькому політичному прошарку.

5— Франція відповіла жорстким засудженням подій в Малі, які довели її до нестями. Єлисейський палац пояснив, що президент Макрон «уважно стежить за ситуацією і засуджує наявний військовий заколот в Малі» («FrancePress», 18.08.2020). Міністр закордонних справ Жан-Ів Ле Дріан заявив, що Франція «найрішучішим чином засуджує цю тривожну подію» («Аль-Хурра», 19.08.2020). Під час зустрічі 20.08.2020 з канцлером Німеччини Меркель президент Макрон заявив, що «Франція і Німеччина засуджують переворот в Малі і бажають, щоб країна якомога швидше перейшла до громадянського правління». Він також зазначив, що «нічого не повинно відволікати від боротьби з ісламістським насильством в Сахеле». Міністр оборони Флоренс Парлі заявила про те, що Франція продовжить військові операції в Малі проти бойовиків, незважаючи на скинення президента країни два дні назад внаслідок військового перевороту («Reuters», 20.08.2020).

Усі ці заяви вказують на ступінь роздратування Парижа переворотом, який трапився, із чого слідує, що путч був націлений на підрив впливу Франції, що грабує багатства Малі і сусідніх країн, багатих величезною кількістю рідкісних ресурсів. Малі займає важливе стратегічне положення для французького впливу в Західній Африці, оскільки ця країна утворює з іншими країнами Сахеля один регіон, і якщо паде одна країна, можливо, «інфекція» пошириться на решти країн регіону.

Франція старається зберегти свою військову присутність в Малі за допомогою спільних європейських сил, нараховуючи біля 5100 солдатів. Німеччина направила їй у підтримку 1100 військових у межах спільної операції «Бархан» проти воєнізованих угрупувань. Париж звернувся до країн Перської затоки,у тому числі до ОАЕ, з проханням фінансування спільних африканських сил. Великобританія надала для операції приблизно 250 солдатів і три військових вертольоти, близько 620 військових прибуло із ЄС. Зі свого боку, Америка відмовляється підтримувати операцію «Бархан» грошима і озброєнням, обмежуючись розвідкою із застосуванням БПЛА.

6 — Африканський союз (АС) та ЭКОВАС засудили переворот. «Голова Комісії Африканського союзу Муса Факі Махамат рішуче засуджує арешт президента Ібрагіма Бубакара Кейти, прем’єр-міністра та інших членів уряду Малі і закликає до їх негайного звільнення», — говориться в документі АС. ЕКОВАС, у склад якого входить 15держав, не підтримало путч військових і пригрозило їм санкціями. Організація вирішила закрити усі кордони з Малі, зупинити усі фінансові операції з цією країною, а також відсторонила малійську сторону від прийняття рішень.

Як повідомляють ЗМІ, високопосадова делегація ЕКОВАС прибула 22.08.2020 в Бамако для проведення консультацій з організаторами перевороту. Як очікувалось, зустріч повинна була продовжитись півтори години, але зайняла усього лише 20 хвилин. Це говорить про поразку місії делегації, яка намагалась упевнити лідерів путчу повернути Кейту і його уряд до влади. Проте військові відмовились від вимог ЕКОВАС, заявивши, що переговори будуть проводитись тільки навколо строків перехідного періоду. Їм відомо, що у склад Африканського Союзу і ЕКОВАС входять переважно агенти Європи, особливо із Західної Африки.

7 — І наостаннє, Америка конкурує з Європою (зокрема — з Францією і Великобританією) за Африку, особливо за мусульманські країни, включаючи Малі. Колонізатори з усіх сил намагаються поширити свій вплив на цю країну і розграбувати її багатства, лев’яча частка яких на цей час знаходиться у руках Франції. Боротьба колонізаторів іде також за стратегічне положення Малі, яке утворює єдиний регіон з країнами Сахеля в Західній Африці. Мусульманський народ Малі залишений напризволяще найгіршій бідності на планеті, позбавлень і хвороб, а правлячі над ним агенти жалюгідні і забезпечують колонізатору усе, що він забажає.

Малі — слабка країна. Вона схильна колоніалізму, оскільки немає мусульманських сил, здатних захистити її від колонізаторів, які видають рішення про пряме військову втручання під надуманими приводами. Поки іще немає такої ісламської сили, як Держава Праведний Халіфат, який незабаром, з дозволу Аллаха, повернеться і надасть колонізатором гідний урок. Тому діяльність по поверненню цієї держави є однією із найважливіших обов’язків, в її успіху прихована велич, перемога від Аллаха і захист від будь-якого гніту невірних. Посланець (с.а.с.) сказав:

وَإِنَّمَا الإِمَامُ جُنَّةٌ يُقَاتَلُ مِنْ وَرَائِهِ وَيُتَّقَى بِهِ

«Воістину, Імам — це щит, за яким б’ються і яким захищаються» (Муслім).

 

13 Мухаррама 1442 р.х.
01.09.2020р.